Рішення

від 31.05.2021 по справі 495/1207/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/1207/21

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

31 травня 2021 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі судді Заверюха В.О.,

при секретарі - Червинській І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якому просить встановити факт прийняття нею спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за нею право власності на спадкове майно.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді Ѕ частини житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 ; частки земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 5120887700:04:001:0072, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та частки земельної ділянки площею 0,1388 га, кадастровий номер 5120887700:04:001:0073, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вказані земельні ділянки належать позивачу та спадкодавцю ОСОБА_2 на праві спільної власності, що підтверджується державними актами на право власності на земельну ділянку серії ЯК №595472 та серії ЯК №595473. Позивач є власницею 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, видане Білгород-Дністровською районною державною нотаріальною конторою від 16 жовтня 1992 року. Встановлений законом строк позивач звернулася до Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини за законом після померлої ОСОБА_2 , на підставі якої державним нотаріусом заведено спадкову справу №239/2020. Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , нотаріусом було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом від 28 січня 2021 року, що зареєстроване в реєстрі за №71 на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 . Щодо спадкування частки земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 5120887700:04:001:0072, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та частки земельної ділянки площею 0,1388 га, кадастровий номер 5120887700:04:001:0073, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки розмір часток земельних ділянок, які знаходяться у спільній власності співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не визначений та позивачу рекомендовано звернутись до суду.

Рух справи у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.02.2021 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.02.2021 року з Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори витребувана належним чином завірена копія спадкової справи, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.03.2021 року з Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області витребувана належним чином завірена копія спадкової справи, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.05.2021 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини які зазначені в позові та просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, був повідомлений, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вислухавши позивача, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Згідно ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту цивільних прав і інтересів є визнання права п.1 ч.2 ст.16 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 04.10.2019 року.

Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді: Ѕ частини житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 ; частки земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 5120887700:04:001:0072, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та частки земельної ділянки площею 0,1388 га, кадастровий номер 5120887700:04:001:0073, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказані земельні ділянки належать позивачу ОСОБА_1 та спадкодавцю ОСОБА_2 на праві спільної власності, що підтверджується державними ми актами на право власності на земельну ділянку серії ЯК №595472, серії ЯК №595473, видані на підставі рішення Шабівської сільської ради від 02.09.1993 року №163 та від 25.12.1997 року №2/Х-ХХІІ та від 19.09.2008 року №699-V.

У встановлений законом строк позивач ОСОБА_1 звернулася до Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , на підставі якої державним нотаріусом заведено спадкову справу №239/2020. 28 січня 2021 року нотаріусом позивачу ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , спадкова справа №239/2020, зареєстроване в реєстрі за №71. Щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно у вигляді частки земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 5120887700:04:001:0072, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та частки земельної ділянки площею 0,1388 га, кадастровий номер 5120887700:04:001:0073, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 позивачу було відмовлено, оскільки розмір часток земельних ділянок, які знаходяться у спільній власності співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не визначений.

Позивач ОСОБА_1 є власником Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, видане Білгород-Дністровською районною державною нотаріальною конторою від 16.10.1992 року.

Стаття 328 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно змісту ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Аналогічна позиція роз`яснена в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 Про судову практику у справах про спадкування , а саме: право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення, при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Померлій ОСОБА_2 та позивачу ОСОБА_1 належать на праві приватної спільної власності земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер 5120887700:04:001:0072, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №595472 та земельна ділянка площею 0,1388 га, кадастровий номер 5120887700:04:001:0073, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №595473. Їх право власності на ці земельні ділянки ніким не оспорюється.

Після смерті ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 , як єдинний спадкоємець, в установлений законом строк звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на частку земельних ділянок, оскільки частка померлої ОСОБА_3 та позивача в спільній власності на земельні ділянки не визначені. Згідно діючого законодавства, частка померлого у майні, яке належить співвласникам на праві спільної власності, становить 1/2, інша 1/2 частка вищезгаданих земельних ділянок належить позивачу ОСОБА_1 ..

Оскільки позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , яка бажає успадкувати належну померлій частку земельної ділянки, в установлений законом строк для прийняття спадщини подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, однак через те, що частки померлої та позивача у спадковому майні не визначені, у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, то позивач має право успадковувати частку земельних ділянок.

Що стосується вимоги про встановлення факту прийняття спадщини позивачем після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , то в цієї частині суд вважає за необхідне в задоволенні відмовити, оскільки позивач ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину звернувшись до Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , тому не має підстав для додаткового встановлення факту прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст.15, 16, 1218, 1220-1223, 1268 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 263, 265, 268, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , в порядку спадкування право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 5120887700:04:001:0072, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , в порядку спадкування право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1388 га, кадастровий номер 5120887700:04:001:0073, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В.О.Заверюха