Ухвала

від 28.05.2021 по справі 953/7606/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/7606/21

н/п 2/953/2437/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2021 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Лях М.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмежено відповідальністю Домофон.Інжиніринг.Охорона , третя особа на стороні позивача: Комунальне підприємство Жилкомсервіс про визнання незаконним блокування переговорного пристрою, визнання незаконними тарифів за технічне обслуговування домофонів, стягнення помилково сплачених сум та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь помилково сплачені ним за платіжним дорученням №11 від 01.03.2021 р. грошові кошти в розмірі 950,00 грн., визнати незаконним блокування відповідачем переговорного пристрою квартири АДРЕСА_1 , визнати незаконними тарифи за технічне обслуговування відповідачем домофонів в м.Харкові, стягнути моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 175, 177 ЦПК України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно статті 21 Закону України Про захист прав споживачів , крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 23 ст.1 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

З огляду на вищевикладене, позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер тощо).

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Таким чином, позивач, який вважає себе споживачем, при зверненні до суду у відповідності до вимог статті 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України Про захист прав споживачів , зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України Про захист прав споживачів , таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України Про захист прав споживачів .

Застосування Закону України Про захист прав споживачів до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України, Закону України Про банки та банківську діяльність , Закону України Про платіжні системи та переказ грошей в Україні )

Закон України Про захист прав споживачів регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звертаючись до суду з позовною заявою про визнання незаконним блокування переговорного пристрою, визнання незаконними тарифів за технічне обслуговування домофонів, стягнення помилково сплачених сум, моральної шкоди не додає жодного письмового доказу в підтвердження існування між сторонами спірних правовідносин, укладання з відповідачем будь-яких договорів, наявність зобов`язань, у зв`язку з чим не можливо однозначно визначити характер спірних правовідносин, встановити предмет та підстави його звернення до суду, а також підтвердження, що позивач має статус споживача, якого звільнено від сплати судового збору у відповідності до вимог Закону України Про захист споживачів .

Крім того, позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про витребування від відповідача та 3 особи оригіналів договорів але номера та дати укладання цих договорів ним не зазначено, що потребує додаткового уточнення. Будь-яких належних письмових доказів зі змісту яких можливо встановити та усунути вказане протиріччя в доданих до позовної заяви не має.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 рік складає 2 270,00 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір , розмір ставок судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом, в якому заявлено 2 позовні вимоги немайнового характеру - визнати незаконним блокування відповідачем переговорного пристрою квартири АДРЕСА_1 , визнати незаконними тарифи за технічне обслуговування відповідачем домофонів в м.Харкові, та вимогу майнового характеру -стягнення помилково сплачених за платіжним дорученням №11 від 01.03.2021 р. грошових кошти в розмірі 950,00 грн.

У зв`язку з чим, позивачу слід сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України Про судовий збір , або надати документи на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України Про судовий збір , за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У відповідності до ч.ч. 1, 5 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 статті 185 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене , позовна заява ОСОБА_1 відповідно до ч.1 статті 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме: надання доказів на підтвердження у позивача статусу споживача, якого звільнено від сплати судового збору або надання доказів сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру (908,00 грн.) та 2 позовні вимоги немайнового характеру (908,00+908,00= 1816,00 грн.), всього в сумі 2724,00 грн., уточнення реквізитів документів, які позивач просить суд витребувати у відповідача та третьої особи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмежено відповідальністю Домофон.Інжиніринг.Охорона , третя особа на стороні позивача Комунальне підприємство Жилкомсервіс про визнання незаконним блокування переговорного пристрою, визнання незаконними тарифів за технічне обслуговування домофонів, стягнення помилково сплачених сум, моральної шкоди,-- залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків протягом 10 діб з моменту отримання позивачем зазначеної копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вищевказаних вимог у встановлений суддею строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -