Ухвала
від 08.06.2021 по справі 308/3605/21
УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3605/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участі секретаря судового засідання Лецак Н.В., розглянувши заяву адвоката Радь Івана Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову по справі за позовомОСОБА_1 до Громадської організації Інваліди військової служби - Закарпатський вимір , товариства з обмеженою відповідальністю ЦИКАДА ПЛЮС , управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження містобудівних умов та обмежень, визнання будівництва самочинним та зобов`язання здійснити перебудову багатоквартирного житлового будинку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в рамках позову до ГО Інваліди військової служби - Закарпатський вимір , ТОВ ЦИКАДА ПЛЮС , управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради заявив три позовні вимоги, а саме:

- визнати незаконним та скасувати наказ №156 - М від 02.09.2019 року Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва виданий начальником Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради ОСОБА_2 ;

- визнати самочинним багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 , розташований на земельні ділянці за кадастровим номером 2110100000:51:004:0012;

- зобов`язати Громадську організацію Інваліди військової служби - Закарпатський вимір (місце знаходження: АДРЕСА_2 , код в ЄДРПОУ - 40764990) та Товариство з обмеженою відповідальністю ЦИКАДА ПЛЮС (місцезнаходження: 81600, Львівська обл., Миколаївський р-н, місто Миколаїв, вул. ЛИСЕНКА, буд. 45, код в ЄДРПОУ - 36788145) здійснити перебудову багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , розташованого на земельні ділянці за кадастровим номером 2110100000:51:004.

08 червня 2021 року адвокатом Радь І.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить:

1)заборонити ТОВ ЦИКАДА ПЛЮС та будь - яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на проведення будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:51:004:0012, площею 0.264 га;

2)заборонити органам державного архітектурно-будівельного контролю до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення, пов`язані із введенням в експлуатацію об`єкту, а саме: не прийнятого в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:51:004:0012, площею 0.264 га, цільове призначення: 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Заяву обґрунтував тим, що будівництво багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:51:004:0012 здійснюється з грубим порушенням будівельних норм та правил. Будівельні роботи проводяться також на території належної позивачу земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:51:001:0788.

Беручи до уваги факт здійснення відповідачами будівельних робіт, спрямованих на завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:51:004:0012, з метою введення його до експлуатації, не дивлячись на допущені порушення будівельних норм та правил, позбавлення позивача можливості вільного користування належною йому земельною ділянкою за кадастровим номером 2110100000:51:001:0788 згідно її цільового призначення та в установлених нею межах, позивач вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову зазначеним в заяві шляхом.

Відповідний захід забезпечення позову, на думку заявника, буде співмірним та відповідатиме заявленим позовним вимогам, оскільки дане обмеження зможе в повній мірі забезпечити виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті та запобігти невідворотним змінам, як належної ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:51:001:0788 так і в об`єкті будівництва. У разі введення багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката, містобудівні умови та обмеження затверджені наказом №156 - М від 02.09.2019 року втратять чинність, що унеможливить виконання судового рішення в цій частині, а відтак і відновлення тривалого порушення прав позивача.

Заявник вказує, що відповідачами здійснюються юридичні дії, спрямовані на введення до експлуатації багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 . Таким чином, з метою запобігання введення до експлуатації об`єкта збудованого згідно містобудівних умов та обмежень, які протирічать генеральному плану міста Ужгорода, що суперечить не тільки вимогам національного законодавства, але і правовим позиціям Верховного Суду, є необхідність забезпечення позову шляхом заборони органам державного архітектурно - будівельного контролю, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення, пов`язані із введенням в експлуатацією об`єкту, а саме: не прийнятого в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , та розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:51:004:0012, площею 0.264 га, цільове призначення: 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи відповідно до статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК ).

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК , у зв`язку із тим, що в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, матеріали цивільної справи 308/3605/21, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У статті 150 ЦПК України встановлено види забезпечення позову, зокрема позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .

Щодо заборони ТОВ ЦИКАДА ПЛЮС та будь - яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на проведення будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:51:004:0012, площею 0.264 га

Відповідно до абзацу 2, 3 п. 4 постанови Пленуму ВС України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Заявником ставиться питання вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ ЦИКАДА ПЛЮС та будь - яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на проведення будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку. Разом з тим відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач по справі ТОВ ЦИКАДА ПЛЮС , код 36788145, являється господарюючим суб`єктом, основним видом діяльності якого є інші роботи з завершення будівництва , а тому спосіб забезпечення позову, запропонований заявником, може привести до зупинення господарської діяльності та погіршення майнового стану відповідача, що є неприпустимим .

Не зрозуміло яким чином заборона відповідачу та будь-яким іншим особам проводити будь-які будівельні роботи за вказаною адресою забезпечить виконання рішення суду про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, визнання будівництва самочинним та зобов`язання відповідача здійснити перебудову багатоквартирного житлового будинку. А щодо зобов`язання ГО Інваліди військової служби здійснити перебудову самочинного будівництва, то за змістом даної вимоги позивач просить здійснити перебудову об`єкту будівництва, тобто перебудувати вже збудований об`єкт, а тому немає підстав стверджувати, що заборона проводити певні будівельні роботи може забезпечити виконання рішення суду в частині зобов`язання перебудувати вже збудований певний об`єкт, який фізично є в наявності.

Крім того в разі задоволення позову ризики щодо знесення чи перебудови самочинного будівництва несе відповідач, який за наявності спору, обізнаності про нього, продовжуючи здійснювати будівництво будинку, бере вказані ризики на себе.

Так як позивач рамках даної справи звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру /в частині визнання незаконним та скасування містобудівних умов та обмежень, визнання будівництва самочинного/, судове рішення у разі задоволення таких вимог не вимагатиме примусового виконання, а тому невжиття таких заходів не зможе істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Фактично в заяві про забезпечення позову позивач просить суд дати оцінку щодо незаконності дій відповідача при здійсненні будівництва, оцінити докази по справі та фактично встановити, що відповідач здійснює будівництво з порушенням встановлених норм, однак вказана обставина підлягає встановленню та доказуванню при розгляді справи по суті, а не під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що під час розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд не має права надавати оцінку позовним вимогам по суті спору.

Враховуючи вищевикладене, в цій частині заяви судом відмовлено.

Щодо заборони органам державного архітектурно-будівельного контролю до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення, пов`язані із введенням в експлуатацію об`єкту, а саме: не прийнятого в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:51:004:0012, площею 0.264 га, цільове призначення: 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, суд зазначає наступне.

Вказану вимогу заявник обґрунтовує тим, що у разі введення багатоквартирного будинку до експлуатації шляхом видачі відповідними органами ДАБІ сертифікату, містобудівні умови та обмеження, затверджені наказом №156-М від 02.09.2019, втратять чинність, що унеможливить виконання судового рішення.

Судом досліджено інформаційний ресурс https://rada-uzhgorod.gov.ua/post/robocha-hrupa-pohodyla-vvedennia-v-ekspluatatsiiu-dvokh-budivel-v-uzhhorodi , на якій посилається позивач. З вказаної статті вбачається, що Дві будови, які сьогодні розглядали на черговому засіданні робочої групи в Ужгородській міській раді, отримали погодження на проходження процедури прийняття в експлуатацію, однак за умови, що ближчими днями власники виправлять окремі недоліки. Зокрема, на засіданні під головуванням заступника міського голови Івана Шимона розглянули:

- будівництво багатоквартирного житлового будинку на замовлення громадської організації Інваліди військової служби - Закарпатський вимір на АДРЕСА_1 ;

- реконструкцію із розширенням індивідуального житлового будинку з влаштуванням вбудованих приміщень медичного закладу на АДРЕСА_3 .

Зазначалося, що обидва забудовники виконали всі визначені вимоги, але повинні ще зробити виконавче знімання об`єктів із нанесенням на карту міста, а для об`єкту з медичним закладом слід ще й укласти угоду на вивезення твердих побутових відходів .

Разом з тим, не є допустимим при вжитті заходів забезпечення позову порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів заявника й інших осіб, до яких належать особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не беруть участі у справі, але перебувають з останніми у певних правовідносинах.

Предметом даного позову не є рішення, дії або бездіяльність органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо вчинення дії та рішень, пов`язаних із введенням в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкту, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача будуть порушенні діями органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Окрім того, забезпечення позову шляхом заборони органам державного архітектурно-будівельного контролю вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення, пов`язані із введенням в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкту є втручанням у дискреційні повноваження вказаного органу.

Згідно до положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно із частинами другою, четвертою, сьомою статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

3) невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил;

4) невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" , щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.

Відмова у видачі сертифіката надається замовникові у строк, передбачений для його видачі.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об`єкт із здійсненням фото- та відеофіксації, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об`єкта, та залучати в разі потреби установи, організації, у тому числі громадські об`єднання осіб з інвалідністю, державні органи (їх консультативно-дорадчі органи).

У разі потреби під час розгляду питань, пов`язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об`єкта будівництва. Неподання таких висновків у встановлений строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.

Підставою для відмови у видачі сертифіката є:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

Отже, орган державного архітектурно-будівельного контролю, приймаючи рішення щодо питання прийняття в експлуатацію об`єктів може діяти з певною свободою розсуду, тобто може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин, а тому запропонований заявникомспосіб забезпечення позову /заборона прийняття рішення про вчинення будь - яких дій та прийняття будь-які рішень, пов`язані із введенням в експлуатацію об`єкту/, є фактично втручанням в дискреційні повноваження уповноваженого органу, відповідно в цій частині заяви про забезпечення позову відмовлено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України , суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви адвоката Радь Івана Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову по справі за позовомОСОБА_1 до Громадської організації Інваліди військової служби - Закарпатський вимір , товариства з обмеженою відповідальністю ЦИКАДА ПЛЮС , управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження містобудівних умов та обмежень, визнання будівництва самочинним та зобов`язання здійснити перебудову багатоквартирного житлового будинку - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Голяна О.В.

Дата ухвалення рішення08.06.2021
Оприлюднено11.06.2021

Судовий реєстр по справі —308/3605/21

Постанова від 26.09.2023

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Постанова від 26.09.2023

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Ухвала від 10.01.2022

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Ухвала від 21.12.2021

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Ухвала від 21.12.2021

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Ухвала від 09.12.2021

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Ухвала від 01.12.2021

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Рішення від 19.10.2021

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Голяна О. В.

Рішення від 19.10.2021

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Голяна О. В.

Ухвала від 09.07.2021

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Голяна О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні