Рішення

від 09.06.2021 по справі 201/4816/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/4816/21

провадження 2а/201/65/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем - Храмцевич Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1-го взводу 3-ї роти 4-го батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України сержанта поліції Попруженко Андрія Володимировича і Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання незаконною і скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 14 травня 2021 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів поліцейського 1-го взводу 3-ї роти 4-го батальйону УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції НП України сержанта поліції Попруженко А.В. і Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання незаконною і скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі. Позивач в своєму позові посилається на те, що 10 травня 2021 року о 09.35 год. інспектором поліції 1-го взводу 3-ї роти 4-го батальйону УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України сержантом поліції Попруженко А.В. винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 182 КУпАПП (проведення будівельних робіт на відкритому майданчику в вихідний день, що супроводжувалися шумом) і накладено штраф в розмірі 255 грн. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки не проводив будівельні роботи за тією адресою, що вказав поліцейський ( АДРЕСА_1 ), а роботи проводилися відповідно до закону і нормативних документів правильно, без порушення правил про будівництво, шум, вихідні, забудову, рух їх транспорту чи відповідно до дорожнього знаку та дорожнього руху та інш., постанова складалася інспектором без врахування його зауважень та конкретної дорожньої обстановки, інших учасників цієї пригоди інспектор поліції не зупиняв і не оглядав, доказів правопорушення не надано, тобто факт порушення оснований на припущенні, що є порушенням закону, протокол про адміністративне правопорушення не складався, місце розгляду правопорушення вказане не вірно, про постанову інспектор йому нічого не сказав. Вважає дії, вчинені вказаним інспектором протиправними і незаконними, оскаржувана постанова є протиправною, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з порушенням законодавства, тому просив визнати дії інспектора поліції по складанню вказаної постанови незаконними і скасувати цю постанову, закрити провадження в адміністративній справі поліції проти нього, задовольнивши позов в повному обсязі.

Відповідач поліцейський 1-го взводу 3-ї роти 4-го батальйону УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції НП України сержант поліції Попруженко А.В. та/або його представник в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили; надав відзив на позовні вимоги, заперечення суду про те, що у вказаний позивачем день і час інспектором дійсно було зафіксоване адміністративне правопорушення з боку позивача, в передбаченому законом порядку інспектором було складено постанову з роз`ясненням її змісту порушнику, постанова вручена. Оспорювана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 182 КУпАПП та накладенню штрафу в розмірі 255 грн. обґрунтована. Вважає вказану постанову законною, складена постанова вірно, всі істотні умови при її складанні дотримано і правильно відображено, все інспектором зроблено згідно вимог закону. Позов вважає не доведеним і безпідставним та не можливим його задоволення. Просив справу розглянути без його участі і в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаного відповідача згідно ст. 205 КАС України.

Представник УПП в Дніпропетровській області ДПП в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся, надали відзив, вказавши на правильність дій поліцейського. Оспорювана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 182 КУпАПП та накладенню штрафу в розмірі 255 грн. обґрунтована. Вважають вказану постанову законною, складена постанова вірно, всі істотні умови при її складанні дотримано і правильно відображено, позов не доведений і безпідставний та не можливо його задоволення. Просили справу розглянути без їх участі і в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника вказаної третьої особи згідно ст. 205 КАС України.

З`ясувавши думку сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позов обгрунтованим і підлягаючим задоволенню.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

У судовому засіданні встановлено, що 10 травня 2021 року поліцейським 1-го взводу 3-ї роти 4-го батальйону УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції НП України сержантом поліції Попруженко А.В. було зафіксоване правопорушення проте, що начебто 10 травня 2021 року о 09 год. 35 хв. за адресою : м. Дніпро, Соборний район, вул. Акінфієва, 28 ОСОБА_1 , будучи заступником директора з будівництва та будучи посадовою особою, проводив будівельні роботи на відкритому майданчику у вихідний день, що супроводжувалося шумом, чим порушив ст. 24 Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення № 4004 від 24 лютого 1994 року. Стосовно ОСОБА_1 складено постанову ГАА № 247649 від 10 травня 2021 року, його притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 182 КУпАП в вигляді штрафу в дохід держави в сумі 255 грн., вказану постанову про адміністративне правопорушення відразу в той же день було вручено позивачу як порушнику.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими законом.

Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суд вважає, що позивачем по даній справі не пропущено строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, позивач відразу отримав вказану оскаржувану постанову і в десятиденний термін (з урахуванням отримання інформації про постанову і пошту) звернувся з позовом до суду, не позбавлений права на оскарження постанови інспектора ПП.

У тексті постанови зазначено, що 10 травня 2021 року о 09 год. 35 хв. за адресою : м. Дніпро, Соборний район, вул. Акінфієва, 28 ОСОБА_1 , будучи заступником директора з будівництва та будучи посадовою особою, проводив будівельні роботи на відкритому майданчику у вихідний день, що супроводжувалося шумом, чим порушив ст. 24 Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення № 4004 від 24 лютого 1994 року. Стосовно ОСОБА_1 складено постанову ГАА № 247649 від 10 травня 2021 року, його притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 182 КУпАП в вигляді штрафу в дохід держави в сумі 255 грн.

Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. При розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, посадовою особою не було з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи. Істотне значення має та обставина, чи дійсно у вказаний в постанові інспектором день і час позивач керував будівництвом і саме за вказаною адресою, а отже чи порушував ті правила і закон, на які посилається поліцейський, не зазначаючи в оскаржуваній постанові чи дійсно він міг здійснювати вказане, як це зафіксовано, чи спричинило це якісь наслідки, чи може була створена аварійна ситуації чи інш. (тобто не вказано точно або хоча б приблизно суть і об`єктивна сторона правопорушення), пояснення на місці від порушника ніхто не відбирав, додатків до постанови немає, належних доказів про інше суду не надано, взагалі не вказано про якесь порушення і його суть. Тобто порушено принцип юридичної визначеності, а отже і права позивача. Постанова інспектора є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав: в даній постанові під час встановлення обставин для повного та всебічного розгляду справи, згідно з вимогами ст. 251, 280 КУпАП у постанові немає даних чи були свідки правопорушення, дані цих осіб є відомостями, які мають зазначатися у постанові (сам характер порушення і його обставини, про які йде мова, говорить про неможливість його вчинення без свідків або доказів вище викладеного). У відповідності до ст. 251 КУпАП, пояснення цих осіб є доказами по справі. Відсутність у справі не тільки пояснень, але й даних свідків грубо протирічить вищезазначеним нормам та призводить до відсутності у справі передбачених законом доказів. В постанові навіть не вказано які саме будівельні роботи проводилися, в чому це полягало, хто і куди їхав і взагалі від чого було утворено шум та інш., тобто взагалі не зазначена об`єктивна сторона правопорушення в цій частині. Взагалі суть правопорушення і об`єктивна сторона скоєного не тільки не роз`яснені порушнику, але і не розписані в постанові і не зрозумілі з пояснень і заперечень проти позову.

Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 77 КАС України визначено: - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що виноситься в конкретній адміністративній справі, а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Судом з`ясовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю ВКП РУБІКС-СЕРВІС , де працює позивач на посаді директора з капітального будівництва, є суб`єктом підприємницької діяльності, який здійснює організацію і виконання повного комплексу робіт з будівництва об`єктів нерухомого майна.

На підставі договору оренди землі від 13 серпня 2007 року, додаткової угоди до договору оренди землі від 10 жовтня 2019 року земельна ділянка по АДРЕСА_2 , загальною площею 0.1288 га, кадастровий номер 1210100000:03:294:0013, надана ТОВ ВКП РУБІКС-СЕРВІС в оренду для проектування та будівництва житлового будинку. Цільове призначення земельної ділянки: 02.03. Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Вид використання земельної ділянки: для проектування та будівництва житлового будинку.

29 квітня 2013 року Інспекцією Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровський області було надано ТОВ ВКП РУБІКС-СЕРВІС Декларацію про початок виконання підготовчих робіт на об`єкті будівництва - Будівництво багатоквартирного житлового будинку з паркінгом по АДРЕСА_2 , зареєстровану за № ДП 030131190793.

Тобто ТОВ ВКП РУБІКС-СЕРВІС має всі передбачені чинним законодавством України дозвільні документи для проведення робіт. В даний час ТОВ ВКП РУБІКС-СЕРВІС продовжує виконувати підготовчі роботи на вказаному будівельному майданчику, а саме: планування території, влаштування шпунтового огородження котловану з буроін`єкційних паль, розробку та вивезення будівельного сміття і облаштування та випробування дослідних паль на дні будівельного котловану.

Тобто, 10 травня 2021 року будівельні роботи проводились саме на будівельному майданчику за адресою: АДРЕСА_2 , розташованому на земельній ділянці загальною площею 0.1288 га, кадастровий номер 1210100000:03:294:0013, а не за адресою АДРЕСА_1 , як вказано в оскаржуваній Постанові ГАА № 247649 по справі про адміністративне правопорушення.

Чинним законодавством України не передбачено заборони виконання робіт, що супроводжуються шумом, на будь-яких об`єктах, якщо вони не віднесені до категорії захищених об`єктів. Будівельні майданчики не є захищеними об`єктами відповідно Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення від 24 лютого 1994 року № 4004-ХІІ Правил благоустрою території міста Дніпра (зі змінами, внесеними рішеннями міської ради: від 20 лютого 2019 року № 45/42; від 24 квітня 2019 року № 21/44; від 25 вересня 2019 року № 118/48; від 22 липня 2020 року № 97/59; від 10 лютого 2021 року № 11/3).

Захищеними об`єктами, у розумінні закону, є: жилі будинки та прибудинкові території; лікувальні, санаторно-курортні заклади, будинки-інтернати, заклади освіти, культури; готелі та гуртожитки; розташовані у межах населених пунктів заклади громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу; інші будівлі та споруди, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; парки, сквери, зони відпочинку, розташовані на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

ТОВ ВКП РУБІКС-СЕРВІС 15 березня 2021 року укладено договір підряду № 37/03/2021 з ТОВ ЗО ГИДРОСПЕЦСТРОЙ на влаштування шпунтового огородження котловану з буроін`єкційних паль на будівництві багатоквартирного житлового будинку з паркінгом за адресою: АДРЕСА_2 . Будівельні роботи ТОВ ЗО ГИДРОСПЕЦСТРОЙ проводяться на підставі календарного графіку робіт, який є додатком до договору підряду. З метою належного виконання умов договору підряду, ТОВ ЗО ГИДРОСПЕЦСТРОЙ запроваджено семиденний робочий тиждень. Оскільки чинним законодавством не передбачено заборону на здійснення будівельних робіт у вихідні дні, робота на будівництві, яка проводиться змінами, може здійснюватися й у ці дні.

Статтею 24 Закону України від 24 лютого 1994 року Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення № 4004-ХІІ передбачено, що шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово.

Допустимі межі шуму, визначені санітарними нормами допустимого шуму в приміщеннях жилих і громадських будівель та на території житлової забудови та державними санітарними нормами допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 22 лютого 2019 року № 463.

Розділом 13 Правил благоустрою території міста Дніпра (зі змінами, внесеними рішеннями міської ради: від 20 лютого 2019 року № 45/42; від 24 квітня 2019 року № 21/44; від 25 вересня 2019 року № 118/48; від 22 липня 2020 року № 97/59; від 10 лютого 2021 року № 11/3) передбачено, що керівники, уповноважені посадові особи підприємств, установ, організацій, а також громадяни повинні здійснювати організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно- будівельні та інші попереджувальні заходи щодо зниження шуму на захищених об`єктах та інших місцях громадського користування до рівня, який не перевищує 40 дБ у денний час (з 8.00 до 22.00) та 30 дБ у нічний час (з 22.00 до 8.00). Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово.

Таким чином, обмеження на шум у вихідні дні відповідають обмеженням як і в робочі дні, тобто шум при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.

При цьому відповідачем при винесенні відносно позивача Постанови ГАА № 247649 по справі про адміністративне правопорушення не замірявся допустимі межі шуму, лише вказано про наявність шуму.

Згідно зі ст. 24 Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення встановлено заборону проведення ремонтних робіт, що супроводжуються шумом саме у святкові і неробочі дні на захищених об`єктах.

Розділом 13 Правил благоустрою території міста Дніпра (зі змінами, внесеними рішеннями міської ради: від 20 лютого 2019 року № 45/42; від 24 квітня 2019 року № 21/44; від 25 вересня 2019 року № 118/48; від 22 липня 2020 року № 97/59; від 10 лютого 2021 року № 11/3) передбачено аналогічні обмеження.

В Кодексі законів про працю України встановлений чіткий перелік свят і неробочих днів. Так, згідно зі ст. 73 КЗпП України, яка містить Святкові і неробочі дні , встановлені такі святкові дні: 1 січня - Новий рік; 7 січня - Різдво Христове; 8 березня - Міжнародний жіночий день; 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги); 28 червня - День Конституції України; 24 серпня - День незалежності України; 14 жовтня - День захисника України.

Робота також не провадиться в дні релігійних свят: 7 січня - Різдво Христове; один день (неділя) - Пасха (Великдень); один день (неділя) - Трійця.

У оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що вона складена стосовно позивача у зв`язку з тим, що він проводив будівельні роботи на відкритому майданчику у вихідний день, що супроводжувалось шумом (10 травня 2021 року - понеділок).

В Кодексі законів про працю України містяться окремі положення щодо вихідних днів, зокрема, в ст. 67, 68 69. В ч. З ст. 67 КЗпП України встановлено, що у випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Отже, згідно з нормами чинного законодавства, вихідні дні не є святковими та не є неробочими днями, і заборона щодо здійснення у вихідні дні будівельних робіт, що супроводжуються шумом, відсутня.

10 травня 2021 року (дата складання вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення) не є а ні святковим, а ні неробочим днем.

Згідно зі ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Але, враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства України, виконання у вихідний день на будівельному майданчику будівельних робіт, що супроводжуються шумом, не є протиправною дією.

Отже, подія і склад адміністративного правопорушення в даному випадку відсутній.

Відповідно до ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

В ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

За положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд констатує, що жодних доказів чи то матеріалів, на підставі яких було прийняте оскаржуване рішення, як то належним чином оформлене вимірювання рівня шуму, прив`язка геолокації до об`єкта будівництва, правильне зазначення адреси будівництва з фото-, відеофіксацією безпосередньо порушення (а потім бесіда з ним чи інш.) позивачем зазначених санітарних правил за обставин вказаних в оскаржуваній постанові, сторона відповідача суду не надала.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, у ній відсутнє зазначення доказів, на яких грунтувався висновок інспектора про вчинення адміністративного правопорушення. Стороною відповідача також не доведено, що ним було вжито всіх можливих заходів для отримання доказів вини позивача до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, посилання представника органу владних повноважень на порушення позивачем ст. 24 Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення щодо рівня шуму на будівельному майданчику в вихідний день будь-якими доказами не підтверджені, а тому зазначені позивачем обставини в обгрунтування позову - не спростовані.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що стороною відповідача, в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України, не доведено належними й допустимими доказами, достатніми у їх сукупності та логічному взаємозв`язку факт вчинення позивачем за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові, а відтак не доведено й правомірності оскаржуваної постанови та наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП.

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, може бути винесено одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 182 КУпАП, потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень статті 10 КУпАП, особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Однак в діях позивача не було ніякого умислу, оскільки він виконав вимоги санітарних і епідеміологічних норм, і був переконаний, що виконує свою роботу правильно в передбаченому законом порядку, не створив нікому перешкод чи аварійної ситуації для інших осіб, документи надавав.

В даній постанові відсутні дані, які характеризують особу позивача та його майновий стан. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту рішення, що постановлюється в конкретній адміністративній справі.

В постанові не зрозуміло і інспектором не відображено чому саме такий штраф і за яке порушення накладено на позивача, не вказано чому саме так і як індивідуалізоване покарання та інш..

Згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 Кодексу, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. У Кодексі конкретизовано й інші конституційні принципи, зокрема принцип рівності громадян перед законом (стаття 248). Кодексом закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. У контексті питання, що розглядається, Конституційний Суд України враховує положення статей 9, 33, 248, 268 Кодексу. За змістом статті 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб`єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

При таких обставинах суд вважає, що дії, вчинені поліцейським УПП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, слід визнати не правомірними, а постанову ГАА № 247649 від 10 травня 2021 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 1 ст. 182 КУпАП слід вважати як винесену бездоказово, вона основана на припущеннях і в порушення прав позивача, а тому її слід скасувати та закрити провадження в адміністративній справі.

Вирішення даної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові можуть бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності. Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що дії відповідачів стосовно спірного питання відповідають вимогам діючого законодавства, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Не може суд прийняти до уваги заперечення відповідачів проти позову, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджуються.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, вони ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 255, 2565, 258, 288, 289 КУпАП, ст. 5, 15, 72-77, 79, 241-246, 250, 251 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Постанову серії ГАА № 247649 від 10 травня 2021 року, винесену поліцейським 1-го взводу 3-ї роти 4-го батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України сержантом поліції Попруженко Андрієм Володимировичем про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 182 КУпАП - скасувати.

Провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП - закрити.

Рішення може бути оскаржено в Третій апеляційний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст. 286 КАС України з урахуванням положень п. 3 Розділу VI ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ КАС України.

Суддя -