Рішення

від 02.06.2021 по справі 903/44/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 червня 2021 року Справа № 903/44/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Бот" (Україна)

до відповідача: Приватного підприємця "ППМ ПВ" (Республіка Казахстан)

про стягнення 17960,80 дол. США, що еквівалентно 436988грн. 06коп.

за відсутності сторін

встановив: позивач - "Меридіан Бот" звернувся до суду з позовом до відповідача - ПП ППМ ПВ", в якому просить стягнути з відповідача 17960,80 дол. США, що в еквіваленті до гривні на дату подання позову становить 436988,06грн. Також позивач просить покласти судові витрати на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо поставки обумовленого товару (цибуля жовта) згідно умов укладеного між сторонами контракту №261118 від 26.11.2018, у зв`язку з чим просить повернути кошти за недопоставлений товар.

Ухвалою суду від 28.01.2020. відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Господарським судом встановлено, що позов подано до іноземної особи (нерезидента), а саме до Приватного підприємця "ППМ ПВ", 140002, Республіка Казахстан, Павлодарська область, місто Павлодар, вулиця Торайгирова, 105.

При цьому, суд здійснював повідомлення відповідача про розгляд цієї справи в порядку, передбаченому чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

За змістом ст.ст. 7, 365, 366 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 76 Закону України Про міжнародне приватне право визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Частиною 2 статті 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, учасниками якої є Україна та Республіка Казахстан (дата набрання чинності для України - 19.12.92 рік, дата набрання чинності для Республіки Казахстан - 02.07.92 рік) передбачено, що компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду.

Як вбачається з матеріалів, доданих до позовної заяви, а саме з п.1.додаткової угоди №1 до контракту №261118 від 26.11.2018., будь-який спір, що виник по даному контракту або у зв`язку з ним, і не вирішений сторонами шляхом переговорів, підлягає розгляду в господарському суді по місцю знаходження покупця, згідно норм українського права, в даному випадку по місцю знаходження позивача.

Отже, сторони досягли домовленості про розгляд спору в Господарському суді Волинської області за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ст. 5 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов`язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема, проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Відповідно до ст. 367 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Частиною першою ст.368 ГПК України встановлено, що зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги повинні відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам частин другої - четвертої цієї статті.

Ухвалою суду від 25.02.2020 зобов`язано позивача - ТОВ "Меридіан Бот" здійснити у трьох примірниках нотаріально засвідчений переклад на російську мову позовної заяви з додатками та у строк до 16.03.2020р. подати їх до Господарського суду Волинської області.

Ухвалою суду від 16.03.2020 відкладено підготовче засідання на 03.11.2020; зобов`язано позивача - ТОВ "Меридіан Бот" здійснити у трьох примірниках нотаріально засвідчений переклад на російську мову наступних документів: судового доручення про вручення документів, ухвали Господарського суду Волинської області від 16.03.2020 по справі №903/44/20 та у строк до 24 квітня 2020 року подати їх до Господарського суду Волинської області; зупинено провадження у справі до 02.11.2020

24.04.2020 на виконання вимог ухвали від 16.03.2020 позивач подав суду нотаріально засвідчений переклад витребуваних документів.

29.04.2020 господарський суд звернувся до Спеціалізованого міжрайонного економічного суду Павлодарської області із судовим дорученням про вручення документів у даній справі.

27.07.2020 на адресу суду від Спеціалізованого міжрайонного економічного суду Павлодарської області надійшло підтвердження про вручення судових документів відповідачу - ПП "ППМ ПВ", розписка від 03.06.2020, копії повідомлення про початок діяльності в якості приватного підприємця від 10.07.2018, талону від 10.07.2020 та посвідчення особи від 01.08.2012.

Ухвалою суду від 12.11.2020 провадження у справі поновлено.

Враховуючи те, що судові документи відповідачу були вручені 03.06.2020, про що свідчить підтвердження про вручення документів та розписка відповідача від 03.06.2020, та на адресу суду від відповідача не надійшли заперечення щодо позову, ухвалою суду від 13.11.2020 закрито підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.06.2021. Зобов`язано позивача - ТОВ "Меридіан Бот" здійснити у трьох примірниках нотаріально засвідчений переклад на російську мову наступних документів: судового доручення про вручення документів, ухвал Господарського суду Волинської області від 12.11.2020 та 13.11.2020 по справі №903/44/20, підтвердження про вручення документів, та у строк до 26.11.2020 року подати їх до Господарського суду Волинської області. Провадження у справі зупинено до 01.06.2021.

27.11.2020 на виконання вимог ухвали від 13.11.2020 позивач подав суду нотаріально засвідчений переклад витребуваних документів.

01.12.2020 господарський суд звернувся до Спеціалізованого міжрайонного економічного суду Павлодарської області із судовим дорученням про вручення документів у даній справі.

19.01.2021 від Спеціалізованого міжрайонного економічного суду Павлодарської області надійшло підтвердження про вручення судових документів відповідачу - ПП "ППМ ПВ", розписка від 26.12.2020, копії повідомлення про початок діяльності в якості приватного підприємця від 10.07.2018, талону від 10.07.2020 та посвідчення особи від 01.08.2012.

Ухвалою суду від 01.06.2021 провадження у справі поновлено.

Оскільки, відповідачем отримано позовну заяву з додатками та ухвали суду, що підтверджується розписками та підтвердженням про вручення документа від 03.06.2020 та від 29.12.2020, які повернулись на адресу суду, господарський суд дійшов висновку, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, про встановлені строки для подання заяв по суті справи, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідач відзиву на позов не подав, позов не оспорив.

Згідно ч. 9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частинами 1 та 3 ст.202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки сторони були повідомлені про час та дату розгляду справи, явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами за відсутності представників сторін.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

26.11.2018 між ТОВ Меридіан Бот (Покупець) та приватним підприємцем "ППМ ПВ" в особі директора Гавриленко Станіслава Володимировича (Постачальник) був укладений контракт №261118.

Відповідно до п1.1 цього контракту Постачальник зобов`язується поставити товар у власність Покупця в кількості, в асортименті і в строк, а Покупець - прийняти і оплатити товар в кількості, асортименті і на загальну суму, відповідно до Специфікації, що є невід`ємною частиною контракту, а також іншими специфікаціями, підписаними сторонами протягом терміну дії контракту.

Асортимент, одиниці виміру, кількість і ціна товару кожної партії зазначаються в рахунках-фактурах (інвойсах), які є невід`ємними частинами даного контракту (п.1.2). Умови оплати: передоплата за товар, не пізніше 10 (десяти) банківських дня від дати інвойсу. Валюта платежу по даному контракту - долари США. (п.п. 3.2, 3.3). Поставка товару за цим контрактом здійснюється на митну територію України окремими партіями на умовах, визначених сторонами в специфікації до контракту, але в будь-якому випадку не пізніше 5 (п`яти) банківських днів від дати отримання від Покупця грошових коштів в якості оплати за товар. Товар повинен бути поставлений рівними партіями згідно оплати за кожну партію по специфікації до контракту (п.4.1). Постачальник за 5 днів до терміну поставки підтверджує по факсу готовність до відвантаження погодженої партії товару (п.4.2).

Згідно п.11.1 контракту, контракт вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2019. Якщо повідомлення про розірвання за 2 місяці до закінчення терміну дії даного контракту не буде надано другою стороною, контракт автоматично пролонгується на кожен наступний календарний рік.

28.11.2019 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до контракту №261118 від 26.11.2018, згідно якої п.9.2 контракту було викладено в такій редакції: будь-який спір, що виник по даному контракту або у зв`язку з ним, і не вирішений сторонами шляхом переговорів, підлягає розгляду в господарському суді по місцю знаходження покупця згідно норм українського права.

На виконання контракту було підписано специфікації: №1 від 26.11.2018 р. на суму 12 080,20 дол. США; №2 від 30.11.2018 р. на суму 8 300,60 дол. США; №4 від 29.01.2019 р. на суму 42 000,00 дол. США.

Згідно умов контракту позивач перерахував відповідачу в якості передоплати за товар кошти на загальну суму 55 480,80 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями: №5 від 29.11.2018р. на суму 12 080,20 дол. США; №11 від 30.11.2018р. на суму 8 300,60 дол. США; №17 від 29.01.2019р. на суму 35 100,00 дол. США.

Водночас, відповідач поставив позивачу придбаний товар (цибулю жовту) на загальну суму 29 750,00 доларів США, що підтверджується митними деклараціями у відповідності до наступних рахунків-фактур:

1) №002/1 від 09.02.2018р. на суму 7 350,00 дол. США. (МД UA102230/2019/632606 від 25.02.2019р.).

2) №3/1 від 16.02.2018р. на суму 3 780,00 дол. США. (МД UA 209140/2019/116675 від 27.02.2019р.).

3) №004/1 від 20.02.2018р. на суму 3 780,00 дол. США. (МД UA 209140/2019/117557 від 01.03.2019р.).

4) №4 від 27.02.2019р. на суму 7 420,00 дол. США. (МД UA 209140/2019/122022 від 15.03.2019р.).

5) №5 від 27.02.2019р. на суму 7 420,00 дол. США. (МД UA 209140/2019/122035 від 15.03.2019р.).

У зв`язку з неможливістю поставити оплачений позивачем товар, відповідачем було повернуто грошових коштів в розмірі 7 770,00 дол.США, що підтверджується банківськими виписками: від 02.05.2019 р. на суму 5 000,00 дол. США; від 22.05.2019 р. на суму 1 000,00 дол. США; від 12.06.2019 р. на суму 1 000,00 дол. США та від 02.07.2019 р. на суму 770,00 дол. США.

Таким чином, заборгованість відповідача перед ТОВ Меридіан Бот становить 17960,80 дол. США. (55 480,80 (оплачено) - 29 750 (поставлено товару) - 7 770 (повернуто грошовими коштами).

До приватноправових відносин з іноземним елементом застосовуються приписи Закону України від 23 червня 2005 N 2709-IV "Про міжнародне приватне право". Приватноправові відносини - це відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи; іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави (п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону України).

Статтею 43 Закону України "Про міжнародне приватне право" закріплено право сторін договору на вибір права, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Загальні правила підсудності судам України справ з іноземним елементом визначені ст. 366 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у ст. 76 цього Закону України.

Статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено підстави визначення підсудності справ судам України, а ст. 77 цього Закону - виключна підсудність справ з іноземних елементом судам України.

При цьому, статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону, якою визначено випадки виключної підсудності у справах з іноземним елементом.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Україна є учасницею Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 N 240/94-ВР "Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах". Конвенція набула чинності для України 14 квітня 1995 і застосовується у відносинах України з Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Киргизькою Республікою, Республікою Молдова, Грузією і Туркменістаном (лист Міністерства юстиції України від 21 січня 2006 N 26-53/7).

В даному випадку, при вирішенні спорів, пов`язаних з неналежним виконанням договірних зобов`язань, суд приймає до уваги відповідні норми Закону України "Про міжнародне приватне право" і Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Обов`язок продавця поставити товар, передати документи,

що стосуються його, та передати право власності на товар також передбачений ст. 30 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року (є чинною для України 01.02.91 року).

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

На день розгляду спору заборгованість відповідача за непоставлений товар згідно контракту становить 17960,80 доларів США, підтверджена матеріалами справи, не погашена та не заперечується відповідачем, а тому позов є підставним та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 13, частиною 1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати позивача зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Для належного повідомлення відповідача - приватного підприємця "ППМ ПВ" про результати розгляду справи N 903/44/20, останньому необхідно вручити копію даного рішення в нотаріально засвідченому перекладі на російську мову через компетентний суд Республіки Казахстан - Спеціалізований міжрайонний економічний суд Павлодарської області.

А тому суд вбачає за необхідне зобов`язати позивача надати суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на російську мову рішення господарського суду Волинської області від 02.06.2021 у справі № 903/44/20 у трьох примірниках для направлення відповідачу.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 202, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємця "ППМ ПВ", ІІН 870717350557 (Республіка Казахстан, 140002, Павлодарська область, місто Павлодар, вулиця Торайгирова, 105) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Бот" (Україна, 43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Залізнична, буд.9, код ЄДРПОУ 39897730) 17960 доларів США 80 центів , а також 6555 гривень витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 10.06.2021.

Суддя О. Г. Слободян