Справа № 2а-9623/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2010 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Завальнюка І.В.,
при секретарі – Катеренчук І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «ПРОТЄКТ» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області №0001272301/0 від 03.07.2009 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки, складеного з порушенням вимог чинного законодавства, в зв’язку із чим останнє підлягає скасуванню. Так, на думку позивача, акт перевірки в частині заниження податку на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 133158,00 гривень, не відповідає дійсності. Зважаючи на безпідставність оскаржуваного податкового рішення, позивач просить останнє скасувати.
В судовому засідання представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі, пояснивши, що під час проведення перевірки на підприємстві була відсутня інформація у бухгалтерському обліку щодо виконання договорів доручення. При цьому, відповідно до акту попередньої перевірки по рахунку 63.1 у позивача значилась кредиторська заборгованість по ПП «Імпульс С». Враховуючи, що зазначена заборгованість контрагентом не погашена, представник відповідача зважав на правомірність висновку перевіряючих щодо заниження ПП «ПРОТЄКТ» суми валового доходу у перевіряємому періоді на 313458,00 гривень. Зважаючи на правомірність прийнятого рішення, представник відповідача заявив про необґрунтованість позовних вимог ПП «ПРОТЄКТ».
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов необґрунтованим та не підлягаючим задоволенню. Судом встановлено, що на підставі направлень від 26.05.2009 року №172/23 та від 10.06.2009 року №202/23, виданих ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, згідно з ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання на ІІ квартал 2009 року (травень), співробітниками податкової інспекції проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт від 24.06.2009 року №1471/23-30810473.
Перевіркою встановлено, у тому числі, порушення ПП «ПРОТЄКТ» п.1.22.1 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 133158,00 гривень, у тому числі за 4 квартал 2006 року в сумі 10510,00 гривень, за 1 квартал 2007 року занижено в сумі 6856,00 гривень, за 4 квартал 2008 року – в сумі 136812,00 гривень.
Не погоджуючись із висновками акту перевірки ПП «ПРОТЄКТ» звернулося до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області із запереченнями до акту перевірки. Згідно з висновком ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області від 03.07.2009 року №3/23/30810473 вказані заперечення визнані необґрунтованими, а висновки – такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.07.2009 року №0001272301/0 про визначення ПП «ПРОТЄКТ» податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 133158,00 гривень та штрафної санкції в сумі 47900,00 гривень, а всього 181058,00 гривень.
Суд не знаходить підстав для скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
Згідно з п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 цього ж Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку – дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Як вбачається з акту перевірки від 24.06.2009 року №1474/23-30810473 для визначення валового доходу перевіряючими використані дані бухгалтерських рахунків 70 «Доход від реалізації», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками» у кореспонденції з бухгалтерськими рахунками 311 «Поточні рахунки в національній валюті».
Перевіркою встановлено, що сума доходів від продажу товарів (робіт, послуг), відображена у рядку 01.1 Декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2006 року склала 3445764,00 гривень, а сума доходів від продажу товарів (робіт, послуг) за даними перевірки склала 3403725,00 гривень, - відхилення по рядку 01.1 Декларації склало 42039,00 гривень, в результаті чого ПП «ПРОТЄКТ» завищено суму доходів від продажу товарів за 4 квартал 2006 року на 42039,00 гривень, чим порушено п.4.1 ст.4 та п.п.11.3.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Крім того, з акту перевірки вбачається, що відповідно до наданих бухгалтерських документів у підприємства рахується кредиторська заборгованість по розрахунках з ПП «Імпульс С» (код ЄДРПОУ 33189779) в загальній сумі 298500,00 гривень, ПП «ТІТ» (код ЄДРПОУ 32398456) – 14958,00 гривень. Для визначення стану кредиторської заборгованості підприємством не надано до перевірки договори, укладені з ПП «Імпульс С» та ПП «ТІТ».
Як вбачається з акту попередньої перевірки від 06.03.2007 року №311/23-30810473 по ПП «Імпульс С» та ПП «ТІТ» значилась кредиторська заборгованість, яка виникла у листопаді 2005 року та березні 2004 року, відповідно. Документи, які б підтверджували затримку оплати до перевірки не надано.
Відповідно до п.1.25, п.1.22, ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безнадійною є заборгованість по зобов’язаннях, за якою минув строк позовної давності. Безоплатно надані товари (роботи, послуги) – це роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.
Так як договір купівлі-продажу (підряду) передбачає передачу прав власності на товари (роботи, послуги) за грошову або іншу компенсацію, то товари (роботи, послуги), отримані відповідно до такого договору, не вважаються безоплатно наданими згідно з п.1.23 ст.1 вищевказаного Закону.
Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Таким чином, заборгованість за отримані товари (роботи, послуги) набуває статусу безповоротної фінансової допомоги в податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності і підпадає під дію п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого валовий дохід включає доходи з інших джерел, зокрема, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги. Отже, вартість цих товарів (робіт, послуг) вважається доходом з інших джерел і оподатковується у загальновстановленому порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до п.п.4.1.5, п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді та доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».
Перевіряючими зроблений висновок щодо порушення ПП «ПРОТЄКТ» п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки підприємство не включило до валового доходу суми безповоротної фінансової допомоги, що призвело до заниження суми валового доходу у перевіряємому періоді на 313458,00 гривень, у тому числі: 1 квартал 2007 року – 14958,00 гривень, 4 квартал 2008 року – 298500,00 гривень.
Суд не приймає до уваги посилання представника позивача, як на підставу для скасування спірного податкового повідомлення-рішення, на безпідставність висновків перевіряючих щодо віднесення вказаної суми до безповоротної фінансової допомоги та відповідного збільшення суми валового доходу, у зв’язку з наступним.
Позивач зважає на необґрунтованість вказаного висновку з мотивів не взяття до уваги перевіряючими договору доручення від 25.10.2005 року №15ИС, укладеного ПП «ПРОТЄКТ» з ПП «Імпульс С». Так, згідно вищевказаного договору та згідно рахунку-фактури ПП «ПРОТЄКТ» було поставлено ТОВ «Іншляхбут» щебінь та пісок, який належав ПП «Імпульс С», на загальну суму 300000,00 гривень, з якої 0,5% (1500, гривень) складає винагорода ПП «ПРОТЄКТ», що також підтверджується звітом Повіреного.
Як вбачається з акту попередньої перевірки ПП «ПРОТЄКТ» за період з 01.07.2005 року по 01.10.2006 року від 06.03.2007 року №311/23-30810473 відсутній факт взаємовідносин за договорами доручення із ПП «Імпульс С». Зазначене підтверджується додатком до акту «Перелік суб’єктів господарювання, з якими ПП «ПРОТЄКТ» перебував у господарських відносинах», в якому передбачені всі форми взаємовідносин підприємства із контрагентами – постачальниками та покупцями за видами договорів. У переліку перевіряючими наведено обсяг відносин купівлі-продажу, поставки та інші, що передбачають перехід права власності з ПП «Імпульс С» в сумі 7595201,00 гривень. При цьому, відносини з договорами комісії, доручення та інші, що не передбачають перехід права власності, в даному додатку не наведено.
Крім того, у додатку до акту «Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості ПП «ПРОТЄКТ» наведена сума кредиторської заборгованості ПП «Імпульс С», яка виникла в листопаді 2005 року за номенклатурою «будівельно-монтажні роботі» у розмірі 298500,00 гривень. При цьому, зазначені висновки позивачем не заперечувалися, а згідно 21 аркуша акту перевірки керівник підприємства та головних бухгалтер власноручно підтвердили, що первинні документи, використані при проведення перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткових (інших) документів, що свідчать про діяльність суб’єкта господарювання за період, що перевірявся, немає.
Відповідно до акту попередньої перевірки від 06.03.2007 року №311/23-30810473 по рахунку 63.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» значиться кредиторська заборгованість по ПП «Імпульс С» (дата виникнення – 2005 рік).
Згідно з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ПП «ПРОТЄКТ» використовує план рахунків з урахуванням Національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку регулюється Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємства і організацій.
Зазначеною Інструкцією передбачено, що на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» ведеться облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги. За кредитом рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом – її погашення, списання. На субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.
Відповідно до п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься в прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного й аналітичного обліку.
З урахуванням вищевикладеного на підприємстві відсутня інформація у бухгалтерському обліку щодо виконання договорів доручення.
Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене податковою інспекцією в межах компетенції та у спосіб, що передбачений законодавством, що регулює спірні правовідносини, обґрунтовано та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. В судовому засіданні представник відповідача довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість позовних вимог позивача.
Суд також не може визнати як достатній, належний та незаперечний доказ - договір доручення із відповідними додатками, наданий разом із позовною заявою. Адже, відповідно до ч. 2 ст. 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Зазначені документи мали б силу достатніх доказів тільки у взаємному зв’язку з сукупністю з іншими доказами, при умові, якби позивачем було надано такі докази. Суд також враховує, що під час проведення перевірки з 27.05.2009 року по 17.06.2009 року підприємством не надано вищевказаного договору перевіряючим. При цьому, суд критично оцінює посилання позивача, що вказані документи перевіряючими не витребувались, з огляду на те, що перевірка ПП «ПРОТЄКТ» проведена не вибірково, а при проведенні перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства підприємством позивачу було запропоновано надати всі документи фінансово-господарської діяльності. Наданий договір доручення із відповідними додатками суд оцінює як обраний позивачем спосіб ухилення від відповідальності за допущені правопорушення, в зв’язку із чим судом останні до уваги не приймаються.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим — ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з’ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Одеської області правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 03.07.2009 року №0001272301/0 про визначення Приватному підприємству «ПРОТЄКТ» податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 133158,00 гривень та штрафної санкції в сумі 47900,00 гривень, а всього 181058,00 гривень, у зв’язку із чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «ПРОТЄКТ» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано «07» червня 2010 року.
Суддя
07 червня 2010 року
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2010 |
Оприлюднено | 14.09.2010 |
Номер документу | 9755802 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Завальнюк І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні