Рішення

від 08.06.2021 по справі 918/364/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/364/21

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант"

до відповідача Державного підприємства "Рівнеторф"

про стягнення коштів 6 911, 20 грн. у порядку регресу

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

Суть спору:

Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Державного підприємства "Рівнеторф" про стягнення коштів 6 911, 20 грн. у порядку регресу.

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.

В обгрунтування вимог позивач зазначає, що 03 вересня 2019 року трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля МАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить Державному підприємству "Рівнеторф", з напівпричіпом МАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та ряду автомобілів, серед яких Renault Ргеmium, д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень.

24 вересня 2019 року Бродівським районним судом Львівської області винесена постанова по справі № 439/1378/19,за якою дорожньо-транспортна пригода сталась у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.

Автомобіль Renault Ргеmium, д.н.з. НОМЕР_3 , на момент дорожньо-транспортної пригоди був застрахований у ТДВ "СК Альфа-Гарант" за договором обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АМ/ 5315932). Відповідно до пред`явленої заяви про страхове відшкодування та документів, що до неї було додано, встановлено, що вартість матеріального збитку, яка завдана власнику автомобіля Renault Ргеmium, д.н.з. НОМЕР_3 , становить 61815,00 грн, а вартість відновлювального ремонту становить 52109,00 грн., з яких 31360,80 грн. було виплачено потерпілому страховою компанією, з якою потерпілий уклав договір добровільного страхування КАСКО, невідшкодований залишок склав 7911,20 грн., який є франшизою за договором КАСКО.

Керуючись нормами чинного законодавства, та з врахуванням п. 36.2, ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивачем, з врахуванням отриманих документів було виплачено 6911,20 грн., страхового відшкодування.

Таким чином, у зв`язку з тим, що ДТП сталась внаслідок порушення відповідачем вимог ПДР, а саме - незабезпечення перевірки технічного стану автомобіля, до ТДВ СК "Альфа-Гарант" у порядку регресу перейшло право вимоги до відповідача на суму 6911,20 грн. Тому позивач звернувся до господарського суду із даним позовом.

Також позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору 2270,00 грн. та витрати на правову допомогу 4000,00 грн.

03 червня 2021 року відповідач подав письмовий відзив на позов, у якому визнав позовні вимоги у частині стягнення 6911,20 грн. у порядку регресу. Проте заперечив проти покладення на відповідача судових витрат на послуги адвоката у сумі 4000,00 грн.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 18 травня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 08 червня 2021 р. на 10:20 год.

В судове засідання представники позивача та відповідача не прибули. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно положень статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір за наявними у справі матеріалами без участі представників сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

03.09.2019 трапилась дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля МАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричіпом МАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та ряду автомобілів, серед яких Renault Ргеmium, д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень.

Згідно Постанови Бродівського районного суду Львівської області від 24.09.2019 року по справі № 439/1378/19 дорожньо-транспортна пригода сталась у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 Правил дорожнього руху (арк.с. 29-30).

Дорожньо-транспортна пригода, що сталася є безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху, а саме, ОСОБА_1 перед виїздом не перевірив і не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу, внаслідок чого під час руху розірвало коробку передач та деталі з неї пошкодили транспортні засоби, що рухались позаду.

На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована в ТДВ СК "Альфа-Гарант", згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № 5315932) (арк.с. 12-13). Власник пошкодженого транспортного засобу Renault Ргеmium, д.н.з. НОМЕР_3 звернувся до Позивача із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та з заявою про виплату страхового відшкодування (арк.с. 18-19).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пред`явленої заяви про страхове відшкодування та документів, що до неї було додано, встановлено, що вартість матеріального збитку, яка завдана власнику автомобіля Renault Ргеmium, д.н.з. НОМЕР_3 , становить 61815,00 грн, а вартість відновлювального ремонту становить 52109,00 грн., з яких 31360,80 грн. було виплачено потерпілому страховою компанією, з якою потерпілий уклав договір добровільного страхування КАСКО, невідшкодований залишок склав 7911,20 грн., який є франшизою за договором КАСКО.

Доказами даних обставин є наявні у справі копії наступних документів: розрахунку страхового відшкодування, страхового акту №UA2019090300011/L36/04 від 06.12.2019 р., заяви про страхове відшкодування, рахунку на оплату від 25.09.2019 р. №С0000017795, акту виконаних робіт від 25.09.2019 р. №С0000017795 (ремонт авто), платіжного доручення №5660 від 21.11.2019 р. (арк.с. 21-27).

Керуючись нормами чинного законодавства, та з врахуванням п. 36.2, ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Позивачем, з врахуванням отриманих документів було виплачено 6911,20 грн., страхового відшкодування. Вказане підтверджено розрахунком страхового відшкодування в порядку суброгації (регресу), страховим актом №ЦВ/20/1436 від 13.05.2020 р., платіжним дорученням №8651 від 13.05.2020 р. на суму 6911,20 грн. (арк.с. 31-33).

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, вбачається, що ДТП сталась внаслідок порушення Відповідачем вимог ПДР, а саме - незабезпечення перевірки технічного стану автомобіля.

Отже, з огляду на вищенаведене до ТДВ СК "Альфа-Гарант" у порядку регресу перейшло право вимоги до Відповідача на суму 6911,20 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Керуючись нормами чинного законодавства, та з врахуванням п. 36.2, ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Позивачем, з врахуванням отриманих документів було виплачено 6911,20 грн., страхового відшкодування.

Згідно підпункту г) пункту 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове нахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Страховик (позивач) після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

В ст. 10 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, щодо компетенції власників транспортних засобів відноситься, зокрема, здійснення заходів щодо розвитку, експлуатації та утримання у справному технічному стані транспортних засобів.

В ст. 14 цього ж Закону на учасників дорожнього руху, до яких віднесено водіїв транспортних засобів, покладено обов`язок, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. Також до обов`язків водія віднесено перед початком руху перевірити перед вирушенням у дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі, а на власників та осіб, які їх експлуатують - забезпечувати своєчасне і в повному обсязі проведення робіт по їх технічному обслуговуванню і ремонту згідно з нормативами, встановленими виробниками відповідних транспортних засобів (ст. 16 та 36 цього ж Закону).

В п. а) п. 2.3 ПДР закріплено обов`язок водія для забезпечення безпеки дорожнього руху перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Згідно статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових обов`язків).

Окрім того, з аналізу п.п. 38.1.1. п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, як до страхувальника так і до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За умовами ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні положення викладені в ст. 27 Закону України "Про страхування".

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Таким чином, відповідач повинен сплатити позивачеві 6911,20 грн. у відшкодування в регресному порядку шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу Renault Ргеmium (д.н.з. НОМЕР_3 ).

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновки суду.

Відтак, вимоги Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" до відповідача Державного підприємства "Рівнеторф" про стягнення коштів 6911,20 грн. у якості страхового відшкодування у порядку регресу обгрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 2270 грн. 00 коп. та витрат на правову допомогу 4 000,00 грн. Також викладено прохання судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач попереднього розрахунку судових витрат не подавав. У відзиві вказав, що не поніс та не очікує понести судові витрати.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами частини 4 та 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як свідчать матеріали справи, з метою отримання правової допомоги, у тому числі і представництва інтересів у суді, Товариство з обмеженою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" звернулося до Адвокатського об`єднання "Грідін і Партнери", про що було укладено відповідний Договір про надання правової допомоги від 14.05.2019 р. (арк.с. 34-35).

Відповідно до умов розділу 1 договору по надання правової допомоги Адвокатське бюро зобов`язується надавати клієнту професійну правничу допомогу передбачену цим Договором та/або додатками, додатковими угодами, завданнями - дорученнями до цього Договору, а Клієнт зобов`язаний прийняти відповідну правничу допомогу та оплатити її.

Адвокат бере на себе зобов`язання представляти інтереси Клієнта у господарському процесі та надання юридичної допомоги для захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнтів як відповідача, третю особу, скаржника, а також бере на себе зобов`язання представляти Клієнта в органах згідно переліку, наведеному у розділі 1 договору.

Згідно завдання доручення № 118 до договору по надання правової допомоги від 14.05.2019 р. сторони погодили, що вартість послуг за представництво інтересів Клієнта, зокрема по справі за позовом ТОВ СК "Альфа-Гарант" до ДП "Рівнеторф" про стягнення у порядку регресу 6911,20 грн. - складає 4 000,00 грн. (арк.с. 36).

Приймання-передача наданих послуг оформлена підписаним між сторонами Актом приймання передачі наданої правничої допомоги від 12.05.2021 р. на суму 4000,00 грн. (арк.с. 42).

Для здійснення представництва у даній справі Адвокатське об`єднання визначило (уповноважило) наступного адвоката - Грідіна Володимира Володимировича - свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №6203/10, видане 06.10.2017 р., ордер на надання правової допомоги від 12.05.2021 р. (арк.с. 43-47).

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження виконання робіт по наданню правової допомоги подано Акт приймання передачі наданої правничої допомоги від 12.05.2021 р. на суму 4000,00 грн., підписаний головою Адвокатського об`єднання "Грідін і Партнери", та уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю СК "Альфа-Гарант", та скріплений відбитками печаток цих сторін. Надано опис виконаних робіт із розрахунком суми їх вартості та витрачених годин на виконання (арк.с. 40).

Згідно поданого до справи платіжного доручення №ID-159689 від 19.04.2021 р. позивач перерахував Адвокатському об`єднанню кошти у якості оплати за юридичні послуги за умовами укладеного Договору від 14.05.2019 р.

Із наявних у матеріалах справи позову вбачається, що документи підписані адвокатом Грідіним Володимиром Володимировичем.

Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському обєднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.

У даній справі Адвокатським об`єднанням зроблено заяву щодо вирішення питання про розподіл судових витрат та вказано про орієнтовний розрахунок судових витрат разом із першою заявою по суті (позовом).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 4 та 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: « East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Ла-вентс проти Латвії» від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодову-ються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 звернув увагу на необхідність оцінки дій адвоката (щодо вивчення апеляційної скарги, підготовки до судового засідання, відзиву на апеляційну скаргу, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції тощо) за критерієм обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розу-мінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.

У даному випадку суд приймає до уваги, ті обставини, що справа №918/364/21 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, сума заявлена до стягнення склала 6911,20 грн.

Розподіляючи витрати за послуги адвоката суд вказує, що наявні в матеріалах справи Договір про надання правової допомоги, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правової допомоги, розрахунок та опис виконаних адвокатом робіт, Акт надання послуг, платіжне доручення про сплату Клієнтом коштів - є достатніми матеріалами та дають підстави для відшкодування судом витрат на послуги адвоката.

Суд констатує, що витрати на правничу допомогу, які просить позивач відшкодувати за рахунок відповідача, відповідають категорії та складності справи. За наведеного відсутні підстави для їх зменшення.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного у сукупності на підставі ст.129 ГПК України судові витрати, які поніс позивач по сплаті судового збору в сумі 2270 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Рівнеторф" (35680, Рівненська область, Дубенський район, смт. Смига, вул. Миру, 1, код ЄДРПОУ 02968193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) - кошти 6 911 (шість тисяч дев`ятсот одинадцять) грн. 20 коп. у якості страхового відшкодування у порядку регресу, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 10 червня 2021 року.

Суддя Бережнюк В.В.