Ухвала

від 09.06.2021 по справі 200/1888/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про поновлення строку звернення до суду

09 червня 2021 р. Справа №200/1888/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Донецька Міжнародна Школа Григоріївська про поновлення строку звернення до адміністративного суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донецька Міжнародна Школа Григоріївська (адреса: 87534, Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т Нахімова, буд. 116-а, ЄДРПОУ 37085687) до Головного управління ДПС у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59 ЄДРПОУ 43142826), Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т Миру, буд. 68, ЄДРПОУ 37967785) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення узгодженої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та пені за прострочення строку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Донецька Міжнародна Школа Григоріївська звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про встановлення бездіяльності відповідача 1 з невиконання рішень суду (постанова Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року по справі 805/4066/16-а, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2016 року по справі 805/4799/15-а, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року по справі 805/1304/16-а) протиправною, що потребує заміну способу захисту прав, шляхом стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ з Державного бюджету України; стягнення з Державного бюджету України в особі відповідача 2 суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 4 670 860,00 грн.; стягнення Державного бюджету України в особі відповідача 2 пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування в розмірі 5 312 784,83 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

В установлений судом строк позивач надав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 28 квітня 2021 року. Призначено розгляд клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом у підготовчому засіданні.

Клопотання вмотивоване тим, що первісно позивач звернувся до суду 24.12.2020 року. Водночас, ухвалою від 13.01.2021 у справі №200/12191/20-а позовну заяву повернуто позивачу. Зазначив, що неодноразово вимагав від відповідача 1 виконання постанов по справам №805/1304/16-а від 09.08.2016 року, №805/4066/16-а від 11.01.2017 року, №805/4799/15-а від 03.02.2016 року, проте відповідач 1 повідомляв про відсутність механізму відшкодування. Посилаючись на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.08.2020 року по справі №826/25968/15 зазначив, що лише з серпня 2020 року дієвим захистом права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ та відновлення прав є стягнення заборгованості невідшкодованого ПДВ у примусовому порядку, що потребує реновації встановленого відповідними судовими рішеннями способу захисту прав, у зв`язку з чим необхідно поновити строк звернення до суду.

Відповідач надав на адресу суду відзив на позовну заяву, яким просив залишити без розгляду позовну заяву у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду. Позиція обґрунтована тим, що позивач звернувся до суду після спливу 1095 днів від останнього дня, встановленого законодавством для зарахування на рахунки позивача суми бюджетного відшкодування ПДВ, про стягнення якої подано позов у даній справі.

Крім того, позивач надав пояснення щодо заявленого клопотання на виконання рішень суду були проведені дії з ініціювання відкриття виконавчих проваджень для забезпечення їх виконання. Водночас, виконавче провадження було закінчене через невиконання рішення боржником. Крім того, у вересні від відповідача 1 надійшов лист про відсутність можливості проведення відшкодування та фактично відмовив у його проведенні.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 102.5 статті 102 ПК України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Верховний Суд у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 822/553/17 виклав наступний правовий висновок: позовна вимога про стягнення пені та суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів.

Суд звертає увагу сторін, що протягом наведеного періоду існували обставини, що перешкоджали зверненню до суду із цим позовом або створювали правову невизначеність щодо регулювання відповідної сфери правовідносин.

Насамперед, наявність усталеної правової позиції Верховного Суду України щодо неможливості заявлення позову про стягнення бюджетного відшкодування (оскільки такі порушені права мали захищатися шляхом подання позовів про зобов`язання вчинити дії, як-то складення та подання до органів Казначейства висновків про бюджетне відшкодування ПДВ). Відповідна позиція висловлювалась в постановах від 16 вересня 2015 року у справі № 21-881а15, від 17 листопада 2015 року у справі № 21-4371а15, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-2650а15, від 20 квітня 2016 року у справі № 21-452а16, від 7 березня 2017 року у справі № 820/19449/14 та інших.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2019 року у справі №826/7380/15 відступила висновку Верховного Суду України та, розглядаючи питання щодо належного способу захисту права ТОВ Аскоп-Україна на отримання сум бюджетного відшкодування з ПДВ за податковими деклараціями за вересень - жовтень 2014 року, вказала, що, враховуючи відсутність механізму реального відшкодування платнику ПДВ узгодженої суми бюджетного відшкодування цього податку, такі способи захисту порушеного права, як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування або внести заяву Товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не призведуть до ефективного відновлення права платника податку;

Крім того, неоднозначний підхід Верховного Суду України до питання строку звернення до суду із позовом про стягнення пені (щодо незастосування строку звернення до суду у подібних правовідносинах та щодо початку перебігу строку лише після фактичного відшкодування суми ПДВ від 14.03.2019 року у справі №822/533/17 та від 24.10.2019 у справі №810/1227/17 ).

Також, наявність суттєвих змін у регулюванні спірних відносин, починаючи з 01 січня 2017 року, зокрема, введення інституту Тимчасового реєстру бюджетного відшкодування, який, тим не менш, досі не є діючим.

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ. Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету. Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Викладене призвело до ще більшої правової невизначеності, оскільки позивач обґрунтовано очікував внесення спірних сум до вказаного реєстру та був позбавлений можливості передбачити невиконання державою своїх зобов`язань щодо організації реєстру.

Суд враховує наявні в матеріалах справи лист Головного управління ДФС у Донецькій області від 17.10.2018 року №46071/10/05-99-12-02-13, відповідно до якого станом на надання інформації не запроваджено тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування поданих до 01 лютого 2016 року. Новий механізм відшкодування податку на додану вартість, який діє з 01.04.2017 року, не передбачає повернення узгоджених невідшкодованих сум податку у іншій спосіб.

Суд також звертає увагу, що позивач звертався до суду у строк, визначений законодавством, для захисту своїх прав, проте, це не призвело до їх реального захисту.

Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2021 року у справі № 280/4453/18 зазначив наступне: Європейський суд з прав людини (надалі також - ЄСПЛ) підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Цneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Такий же висновоквикладено і в пункті 71 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Рисовський проти України від 20 жовтня 2011 року, а саме, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У рішенні від 31 липня 2003року у справі Дорани проти Ірландії ( Doran v. Ireland , заява № 50389/99) ЄСПЛ зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів ( Salah Sheekh v The Netherlands ; заява № 1948/04), ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суди мають виходити з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Крім того, Суд звертає увагу на правовий висновок, викладений Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 про те, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики .

Враховуючи, що пропуск строку звернення до суду із цим позовом стався внаслідок неналежного урядування, правової невизначеності та невчасного виконання податковим органом своїх обов`язків, наявні підстави для його поновлення.

Згідно із частиною першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду, а клопотання представника відповідача 1 про залишення позовної заяви залишити без розгляду залишити без задоволення.

Керуючись ст. 121, 122, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Донецька Міжнародна Школа Григоріївська про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.

Визнати причини пропуску строку звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю Донецька Міжнародна Школа Григоріївська поважними та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю Донецька Міжнародна Школа Григоріївська строк звернення до суду із цим позовом.

Клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про залишення позовної заяви без розгляду - залишити без задоволення.

Ухвала складена та підписана 09 червня 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Троянова