Рішення

від 10.06.2021 по справі п/320/211/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2021 року м.Київ № П/320/211/20

Київський окружний адміністративнивний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадженя адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Володар" до Головного управління ДФС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов"язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Володар" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області та Державної податкової служби України та просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

від 23.05.2019 № 1170785/34069039;

від 24.05.2019 № 1171387/34069039, № 1171391/34069039, № 1171390/34069039, № 1171393/34069039;

від 27.05.2019 № 1173254/34069039;

від 18.06.2019 № 1195822/34069039, № 1195824/34069039, № 1195823/34069039, № 1195825/34069039, № 1195827/34069039, № 1195826/34069039, № 1195828/34069039, № 1195830/34069039; № 1195829/34069039;

від 23.08.2019 № 1260270/34069039, № 1260268/34069039, 1260275/34069039, 1260271/34069039, 1260278/34069039, 1260273/34069039, 1260277/34069039, 1260276/34069039, 1260272/34069039, 1260274/34069039 та № 1260269/34069039;

від 05.09.2019 № 1269779/34069039, № 1269780/34069039, № 1269782/34069039, № 1269783/34069039;

від 06.09.2019 № 1270929/34069039, № 1270917/34069039, № 1270928/34069039, № 1270927/34069039, № 1270918/34069039, № 1270930/34069039, № 1270933/34069039, № 1270932/34069039, № 1270916/34069039;

від 09.09.2019 № 1272577/34069039;

від 31.10.2019 № 1319453/34069039, № 1319454/34069039, № 1319455/34069039, № 1319456/34069039, № 1319450/34069039, № 1319451/34069039, № 1319452/34069039;

від 15.11.2019 № 1330821/34069039, № 1330819/34069039, № 1330814/34069039, № 1330818/34069039. № 1330824/34069039;

від 05.12.2019 № 1345359/34069039, № 1345363/34069039, № 1345364/34069039, № 1345360/34069039, № 1345375/34069039, № 1345383/34069039; № 1345384/34069039, № 1345385/34069039, № 1345379/34069039, № 1345367/34069039, № 1345370/34069039, № 1345368/34069039, № 1345365/34069039, № 1345366/34069039, № 1345376/34069039, № 1345369/34069039;

зобов"язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання на реєстрацію:

податкові накладні від 19.03.2019 № 296/2, від 20.03.2019 № 309/2, від 21.03.2019 № 337/2, від 22.03.2019 № 350/2, від 26.03.2019 № 387/2;

податкові накладні від 13.04.2019 № 58/2, від 16.04.2019 № 83/2, № 88/2, № 89/2, від 23.04.2019 № 205/2, № 206/,2, від 24.04.2019 № 221/2, від 25.04.2019 № 245/2, від 26.03.2019 № 388/2, № 267/2, від 27.04.2019 № 287/2;

податкові накладні від 07.06.2019 № 25/2, від 11.06.2019 № 39/2, від 12.06.2019 № 52/2, від 13.06.2019 № 70/2, від 14.06.2019 № 86/2, від 19.06.2019 № 131/2, від 20.06.2019 № 162/2, № 164/2, від 21.06.2019 № 175/2, від 26.06.2019 № 236/2, від 29.06.2019 № 274/2;

податкові накладні від 02.07.2019 № 21/2, № 22/2, від 03.07.2019 № 34/2, від 05.07.2019 № 66/2, від 12.07.2019 № 119/2, від 19.07.2019 № 129/2, від 23.07.2019 № 175/2, № 176/2, від 24.07.2019 № 188/2, від 25.07.2019 № 208/2, від 26.07.2019 № 227/2, від 30.07.2019 № 262/2, № 263/2, від 31.07.2019 № 274/2;

податкові накладні від 14.08.2019 № 189/2, від 15.08.2019 № 212/2, від 16.08.2019 № 225/2, від 19.08.2019 № 257/2, від 20.08.2019 № 277/2, № 278/2, від 21.08.2019 № 293/2, від 22.08.2019 № 306/2, від 23.08.2019 № 324/2, від 27.08.2019 № 361/2;

податкові накладні від 10.09.2019 № 100/2, від 11.09.2019 № 113/2, від 12.09.2019 № 131/2, від 14.09.2019 № 155/2, від 18.09.2019 № 195/2, від 19.09.2019 № 212/2, від 20.09.2019 № 241/2, від 24.09.2019 № 267/2, № 268/2, від 25.06.2019 № 284/2, від 26.09.2019 № 299/2, від 27.09.2019 № 315/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи в реєстрації податкових накладних контролюючий орган в оскаржуваних рішеннях не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач стверджує, що складені ним податкові накладні не підпадає під визначенні у законі критерії оцінки ризиків, у зв`язку з чим підстави для зупинення їх реєстрації були відсутні. Одночасно з цим позивач наголосив на тому, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками якої були складені відповідні податкові накладні.

Як зазначає позивач, доданих до повідомлення пояснень та документів контролюючий орган під час прийняття оскаржуваних рішень не врахував, у зв`язку з чим дійшов безпідставних висновків про відмову в реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що відмова у реєстрації податкових накладних обумовлена ненаданням позивачем документів, що свідчать про безпосереднє здійснення господарських операцій, за наслідками яких були складені податкові накладні.

Копію ухвали суду вручено ДПС України 26.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0113331825017.

Проте, на час прийняття рішення у даній справі ДПС України правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалось.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Володар" (код ЄДРПОУ 34069039, місцезнаходження: 09310, Київська область, Володарський район, с. Городище-Пустоварівське, вул. Центральна, 51) зареєстроване в якості юридичної особи 27.04.2006 (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13351020000000216), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.47 Розведення свійської птиці (основний); 01.49 Розведення інших тварин; 01.50 Змішане сільське господарство; 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві; 10.11 Виробництво м`яса; 10.12 Виробництво м`яса свійської птиці; 10.13 Виробництво м`ясних продуктів; 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Володар" з 27.04.2006 перебуває на обліку у Володарському відділенні Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.06.2018 № 1004108343.

Між позивачем та Тетіївською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 19.01.2016 укладено договір № 251220151 про визнання електронних документів, договір отримано контролюючим органом 19.01.2016, про що свідчить квитанція № 2.

Рішенням Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Володар", оформленого протоколом № 6/2016 від 20.12.2016 призначено директором Товариства ОСОБА_1 строком на 5 років.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Володар" на підставі Свідоцтва про право власності від 2.08.2010, виданого виконавчим комітетом Березнянської сільської ради є власником комплексу нежитлових будівель літ. "Ж" (пташник № 1), площею 2226,3 м.кв; літ "К" (пташник № 2), площею 2239,9 мкВ; літ "Л" (пташник № 3), площею 1641,8 м.кв; літ "М" (пташник № 4), площею 1633,3 мкВ; літ "Н" (пташник № 5), площею 1631,7 м.кв; літ "Д" (пташник № 6), площею 1501,7 мкВ; літ "Е" (пташник № 7), площею 1509,4 м.кв; літ "Г" (пташник № 8, 9), площею 3504,9 мкВ; літ "В" (пташник № 10), площею 1573,3 м.кв; літ "Б" (пташник № 11), площею 1502,3 мкВ; літ "Д1" (склад підстилки), площею 764,9 м.кв; літ "З" (склад-забійний цех), площею 913,8 мкВ; літ "О" (склад підстилки), площею 390,0 м.кв; літ "ІЛ" (санпропусник), площею 189,2 мкВ; літ "ІК" (пожежно-насосна станція), площею 11,0 мкВ і споруд №№1-4 за адресою Київська область, Володарський район, с. Березна, вулиця Леніна, будинок 1, про що свідчить Витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27649544 від 14.10.2010.

Судом встановлено, що між позивачем та Мооргут Картцфен фон Камеке ГмбГ & Ко. КГ (Німеччина) було укладено Договір №2019 від 06.11.2018.

Відповідно до Преамбули Договору 2019 від 06.11.2018 "Мооргут Картцфен" поставляє фірмі ТОВ "СП "Володар" одноденних індичат раси BUT Big 6 якості Картцфен. Згідно пункту 4 параграфу 1 Договору 2019, згідно умов Продавець реалізує Покупцю 320000 індичат у 2019 році згідно умов контракту. Попередньо сторони домовилися про поставку 04.01.2019 у кількості 19770 самок та 15950 самців, всього 35720 голів; 15.02.2019 у кількості 8300 самок та 18680 самців, всього 26980 голів; 29.03.2019 у кількості 8000 самок та 18540 самців, всього 26540 голів; 10.05.2019 у кількості 11500 самок та 15950 самців, всього 27450 голів; 21.06.2019 у кількості 16680 самок та 18680 самців, всього 35360 голів; 02.08.2019 у кількості 15630 самок та 18540 самців, всього 34170 голів; 13.09.2019 у кількості 19770 самок та 15950 самців, всього 35720 голів; 25.10.2019 у кількості 16680 самок та 18680 самців, всього 35360 голів; 06.12.2019 у кількості 8000 самок 18540 самців, всього 26540 голів.

Згідно параграфу 2 Договору №2019, ціна встановлюється в ЄВРО відповідно до умов DAP с. Березна Володарського району Київської області/с. Кашперівка Тетіївського району Київської області; транспортування індичат здійснюється спеціалізованим транспортом, перевізником до с. Березна Володарського району Київської області.

Судом встановлено, що між позивачем та Мооргут Картцфен фон Камеке ГмбГ & Ко. КГ (Німеччина) 15.04.2019 було укладено додаткову угоду №07/2019 до договору №2019 від 06.11.2018.

Постачальником позивачу було виставлено рахунок № 02/2019 від 27.12.2018 на суму 77 634,00 євро.

Позивачем було сплачено 51 747,78 євро згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 9 від 29.03.2019 та 22 177,62 євро згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 10 від 02.05.2019.

Як свідчать матеріали справи, одноденні індичата самці у кількості 18680 голів та одноденні індичата самки в кількості 8300 голів були поставлені 15.02.2019, що підтверджується ВМД №UA125270/2019/860855 від 15.02.2019.

З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2018 між ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Володар" (Постачальник) та ТОВ "С.К.С" (Покупець) було укладено договір продажу м`ясопродукти індичих №52-10Вол/СКС-І/2018, відповідно умов якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити м`ясопродукти індичі.

Загальна ціна Договору являє сумарну вартість всього товару, що поставляється за цим договором згідно додатків, що є його невід`ємними частинами, та/або видаткових накладних. У випадку, якщо дані в додатках до цього договору будуть відрізнятись від даних, вказаних у видаткових накладних, перевагу матимуть дані, вказані у видаткових накладних (п. 2.2, 2.3 договору).

Відповідно до п. 4.1 постачальник здійснює постачання товару на умовах EXW (Франко-склад постачальника, відповідно до правил Інкотермс 2010).

Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Факт поставки товару, зазначеного у договорі поставки №52-10Вол/СКС-І/2018 підтверджується видатковими накладними, які натож містяться в матеріалах справи.

За правилом першої події (зарахування коштів) позивач склав та подав для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 19.03.2019 № 296/2, від 20.03.2019 № 309/2, від 21.03.2019 № 337/2, від 22.03.2019 № 350/2, від 26.03.2019 № 387/2, від 13.04.2019 № 58/2, від 16.04.2019 № 83/2, № 88/2, № 89/2, від 23.04.2019 № 205/2, № 206/,2, від 24.04.2019 № 221/2, від 25.04.2019 № 245/2, від 26.03.2019 № 388/2, № 267/2, від 27.04.2019 № 287/2, від 07.06.2019 № 25/2, від 11.06.2019 № 39/2, від 12.06.2019 № 52/2, від 13.06.2019 № 70/2, від 14.06.2019 № 86/2, від 19.06.2019 № 131/2, від 20.06.2019 № 162/2, № 164/2, від 21.06.2019 № 175/2, від 26.06.2019 № 236/2, від 29.06.2019 № 274/2, від 02.07.2019 № 21/2, № 22/2, від 03.07.2019 № 34/2, від 05.07.2019 № 66/2, від 12.07.2019 № 119/2, від 19.07.2019 № 129/2, від 23.07.2019 № 175/2, № 176/2, від 24.07.2019 № 188/2, від 25.07.2019 № 208/2, від 26.07.2019 № 227/2, від 30.07.2019 № 262/2, № 263/2, від 31.07.2019 № 274/2, від 14.08.2019 № 189/2, від 15.08.2019 № 212/2, від 16.08.2019 № 225/2, від 19.08.2019 № 257/2, від 20.08.2019 № 277/2, № 278/2, від 21.08.2019 № 293/2, від 22.08.2019 № 306/2, від 23.08.2019 № 324/2, від 27.08.2019 № 361/2, від 10.09.2019 № 100/2, від 11.09.2019 № 113/2, від 12.09.2019 № 131/2, від 14.09.2019 № 155/2, від 18.09.2019 № 195/2, від 19.09.2019 № 212/2, від 20.09.2019 № 241/2, від 24.09.2019 № 267/2, № 268/2, від 25.06.2019 № 284/2, від 26.09.2019 № 299/2, від 27.09.2019 № 315/2.

За наслідками обробки податкової накладної, контролюючий орган надіслав позивачу квитанцій про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в ЄРПН, відповідно до яких податкові накладні прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкової накладної п. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У цих же квитанціях позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до ДПС повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо кожної податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено.

Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, Комісія ГУ ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення від 23.05.2019 № 1170785/34069039, від 24.05.2019 № 1171387/34069039, № 1171391/34069039, № 1171390/34069039, № 1171393/34069039, від 27.05.2019 № 1173254/34069039, від 18.06.2019 № 1195822/34069039, № 1195824/34069039, № 1195823/34069039, № 1195825/34069039, № 1195827/34069039, № 1195826/34069039, № 1195828/34069039, № 1195830/34069039; № 1195829/34069039, від 23.08.2019 № 1260270/34069039, № 1260268/34069039, 1260275/34069039, 1260271/34069039, 1260278/34069039, 1260273/34069039, 1260277/34069039, 1260276/34069039, 1260272/34069039, 1260274/34069039 та № 1260269/34069039, від 05.09.2019 № 1269779/34069039, № 1269780/34069039, № 1269782/34069039, № 1269783/34069039, від 06.09.2019 № 1270929/34069039, № 1270917/34069039, № 1270928/34069039, № 1270927/34069039, № 1270918/34069039, № 1270930/34069039, № 1270933/34069039, № 1270932/34069039, № 1270916/34069039, від 09.09.2019 № 1272577/34069039, від 31.10.2019 № 1319453/34069039, № 1319454/34069039, № 1319455/34069039, № 1319456/34069039, № 1319450/34069039, № 1319451/34069039, № 1319452/34069039, від 15.11.2019 № 1330821/34069039, № 1330819/34069039, № 1330814/34069039, № 1330818/34069039. № 1330824/34069039, від 05.12.2019 № 1345359/34069039, № 1345363/34069039, № 1345364/34069039, № 1345360/34069039, № 1345375/34069039, № 1345383/34069039; № 1345384/34069039, № 1345385/34069039, № 1345379/34069039, № 1345367/34069039, № 1345370/34069039, № 1345368/34069039, № 1345365/34069039, № 1345366/34069039, № 1345376/34069039, № 1345369/34069039, якимим відмовила у реєстрації податкових накладних від 19.03.2019 № 296/2, від 20.03.2019 № 309/2, від 21.03.2019 № 337/2, від 22.03.2019 № 350/2, від 26.03.2019 № 387/2, від 13.04.2019 № 58/2, від 16.04.2019 № 83/2, № 88/2, № 89/2, від 23.04.2019 № 205/2, № 206/,2, від 24.04.2019 № 221/2, від 25.04.2019 № 245/2, від 26.03.2019 № 388/2, № 267/2, від 27.04.2019 № 287/2, від 07.06.2019 № 25/2, від 11.06.2019 № 39/2, від 12.06.2019 № 52/2, від 13.06.2019 № 70/2, від 14.06.2019 № 86/2, від 19.06.2019 № 131/2, від 20.06.2019 № 162/2, № 164/2, від 21.06.2019 № 175/2, від 26.06.2019 № 236/2, від 29.06.2019 № 274/2, від 02.07.2019 № 21/2, № 22/2, від 03.07.2019 № 34/2, від 05.07.2019 № 66/2, від 12.07.2019 № 119/2, від 19.07.2019 № 129/2, від 23.07.2019 № 175/2, № 176/2, від 24.07.2019 № 188/2, від 25.07.2019 № 208/2, від 26.07.2019 № 227/2, від 30.07.2019 № 262/2, № 263/2, від 31.07.2019 № 274/2, від 14.08.2019 № 189/2, від 15.08.2019 № 212/2, від 16.08.2019 № 225/2, від 19.08.2019 № 257/2, від 20.08.2019 № 277/2, № 278/2, від 21.08.2019 № 293/2, від 22.08.2019 № 306/2, від 23.08.2019 № 324/2, від 27.08.2019 № 361/2, від 10.09.2019 № 100/2, від 11.09.2019 № 113/2, від 12.09.2019 № 131/2, від 14.09.2019 № 155/2, від 18.09.2019 № 195/2, від 19.09.2019 № 212/2, від 20.09.2019 № 241/2, від 24.09.2019 № 267/2, № 268/2, від 25.06.2019 № 284/2, від 26.09.2019 № 299/2, від 27.09.2019 № 315/2, у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (далі Порядок №1246).

Пунктом 5 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, п. 200-1.3, 200-1.9 ст. 200-1 та п. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, чинного на час існування спірних правовідносин (далі - Порядок № 117), передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій були визначені у листі ДФС від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18.

Відповідно до п. 1.6 листа ДФС від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та абзацу першого п. 49.2 і п. 49.18 ст. 49 ПК України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та п. 46.2 ст. 46 ПК України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Пунктом 12 Порядку №117 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п. 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п. 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 4 п. 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З системного аналізу викладених положень податкового законодавства слідує, що реєстрації податкової накладної, як обов`язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі відповідності податкової накладної/розрахунку коригування вказаним критеріям, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупиняється.

Умовою розблокування реєстрації податкової накладної, яка за результатами автоматизованого моніторингу була визнана такою, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій, є подання платником податків документів, вичерпний перелік яких визначений у п. 14 Порядку №117.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості платника податків, без наведення конкретної ознаки ризиковості, є абстрактним і невизначеним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Аналогічні вимоги щодо обґрунтованості та недвозначності висуваються вказаними нормативно-правовими актами й до рішення, якими оформлюються результати розгляду поданих платником податків документів для реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування: його зміст повинен містити вичерпну інформацію щодо мотивів та конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних).

Зокрема, затверджена Порядком №117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документів, яких на думку контролюючого органу не вистачає в аспекті конкретного змісту господарських взаємовідносин, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки виконання господарської операції мають бути надані, але відсутні. Натомість мотиви, з яких контролюючий орган дійшов висновку, що відповідні документи мають бути подані, але були відсутні, наводяться контролюючим органом у графі «додаткова інформація» .

З огляду на приписи ч. 2 ст. 77 КАС України, на контролюючий орган покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальших дій чи бездіяльності.

Таким чином, контролюючий орган повинен надати належні та достатні докази, що дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних вчинено у відповідності до приписів п. 201.16 ст. 201 ПК України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених вищезгаданими Критеріями оцінки ступеня ризиків.

Зміст квитанцій, отриманих позивачем за наслідками обробки спірних податкових накладних свідчить про відсутність у них відомостей про конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Будь-яких доказів, які б свідчили, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство "Володар" відповідає одному з критеріїв, визначених у листі ДФС від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18, відповідачами не надано.

Аналіз оспорюваних рішень в аспекті зазначених вимог дає підставу для висновку, що вони містять лише абстрактне твердження про ненадання платником податків документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких з урахування особливостей, характеру та обсягу господарських операцій; критерію, що слугував підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, на думку Комісії, не вистачає.

Зміст оспорюваних рішень, дає підстави стверджувати, що комісія контролюючого органу, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

У той же час, аналіз наданих позивачем згідно з вичерпним переліком документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» , п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Сукупність наданих позивачем первинних документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарських операцій з ТОВ "С.К.С» щодо поставки товарів; наданий позивачем пакет документів відповідає визначеному у п. 14 Порядку №117 переліку і був об`єктивно достатнім для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Підсумовуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача, що дії контролюючого органу, що виразились у зупиненні реєстрації в Єдиному реєстрі спірних податкових накладних, складених Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство "Володар", є протиправними, а оскаржувані рішення комісії ДПС прийняті необґрунтовано, тобто без з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення (вчинення дії), непропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а отже є протиправними та підлягають скасуванню.

Оскільки відповідачі не довели, що позивач відповідає критеріям ризиковості платника податків, враховуючи надання позивачем на пропозицію контролюючого органу передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачами, вимоги позивача про визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в п. 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

З урахуванням тієї обставини, що під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним до податкового органу всіх документів, визначених Порядком №117 як достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, та підтвердження належної форми та змісту цих документів, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до положень ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. theUnitedKingdom, Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 у справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства". Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia)".

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірних податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Володар", є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Беручи до уваги, що відповідачі жодним чином не довели існування обставин, які б виключали можливість реєстрації спірних податкових накладних, вимоги позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 132 549,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 18084 від 26.12.2019.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області, оскільки спірні рішення саме комісії регіонального рівня призвели до спірних правовідносин.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

від 23.05.2019 № 1170785/34069039;

від 24.05.2019 № 1171387/34069039, № 1171391/34069039, № 1171390/34069039, № 1171393/34069039;

від 27.05.2019 № 1173254/34069039;

від 18.06.2019 № 1195822/34069039, № 1195824/34069039, № 1195823/34069039, № 1195825/34069039, № 1195827/34069039, № 1195826/34069039, № 1195828/34069039, № 1195830/34069039; № 1195829/34069039;

від 23.08.2019 № 1260270/34069039, № 1260268/34069039, 1260275/34069039, 1260271/34069039, 1260278/34069039, 1260273/34069039, 1260277/34069039, 1260276/34069039, 1260272/34069039, 1260274/34069039 та № 1260269/34069039;

від 05.09.2019 № 1269779/34069039, № 1269780/34069039, № 1269782/34069039, № 1269783/34069039;

від 06.09.2019 № 1270929/34069039, № 1270917/34069039, № 1270928/34069039, № 1270927/34069039, № 1270918/34069039, № 1270930/34069039, № 1270933/34069039, № 1270932/34069039, № 1270916/34069039;

від 09.09.2019 № 1272577/34069039;

від 31.10.2019 № 1319453/34069039, № 1319454/34069039, № 1319455/34069039, № 1319456/34069039, № 1319450/34069039, № 1319451/34069039, № 1319452/34069039;

від 15.11.2019 № 1330821/34069039, № 1330819/34069039, № 1330814/34069039, № 1330818/34069039. № 1330824/34069039;

від 05.12.2019 № 1345359/34069039, № 1345363/34069039, № 1345364/34069039, № 1345360/34069039, № 1345375/34069039, № 1345383/34069039; № 1345384/34069039, № 1345385/34069039, № 1345379/34069039, № 1345367/34069039, № 1345370/34069039, № 1345368/34069039, № 1345365/34069039, № 1345366/34069039, № 1345376/34069039, № 1345369/34069039.

Зобов"язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання на реєстрацію:

податкові накладні від 19.03.2019 № 296/2, від 20.03.2019 № 309/2, від 21.03.2019 № 337/2, від 22.03.2019 № 350/2, від 26.03.2019 № 387/2;

податкові накладні від 13.04.2019 № 58/2, від 16.04.2019 № 83/2, № 88/2, № 89/2, від 23.04.2019 № 205/2, № 206/,2, від 24.04.2019 № 221/2, від 25.04.2019 № 245/2, від 26.03.2019 № 388/2, № 267/2, від 27.04.2019 № 287/2;

податкові накладні від 07.06.2019 № 25/2, від 11.06.2019 № 39/2, від 12.06.2019 № 52/2, від 13.06.2019 № 70/2, від 14.06.2019 № 86/2, від 19.06.2019 № 131/2, від 20.06.2019 № 162/2, № 164/2, від 21.06.2019 № 175/2, від 26.06.2019 № 236/2, від 29.06.2019 № 274/2;

податкові накладні від 02.07.2019 № 21/2, № 22/2, від 03.07.2019 № 34/2, від 05.07.2019 № 66/2, від 12.07.2019 № 119/2, від 19.07.2019 № 129/2, від 23.07.2019 № 175/2, № 176/2, від 24.07.2019 № 188/2, від 25.07.2019 № 208/2, від 26.07.2019 № 227/2, від 30.07.2019 № 262/2, № 263/2, від 31.07.2019 № 274/2;

податкові накладні від 14.08.2019 № 189/2, від 15.08.2019 № 212/2, від 16.08.2019 № 225/2, від 19.08.2019 № 257/2, від 20.08.2019 № 277/2, № 278/2, від 21.08.2019 № 293/2, від 22.08.2019 № 306/2, від 23.08.2019 № 324/2, від 27.08.2019 № 361/2;

податкові накладні від 10.09.2019 № 100/2, від 11.09.2019 № 113/2, від 12.09.2019 № 131/2, від 14.09.2019 № 155/2, від 18.09.2019 № 195/2, від 19.09.2019 № 212/2, від 20.09.2019 № 241/2, від 24.09.2019 № 267/2, № 268/2, від 25.06.2019 № 284/2, від 26.09.2019 № 299/2, від 27.09.2019 № 315/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Володар" (код ЄДРПОУ 34069039) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) судовий збір у розмірі 132 549,00 (сто тридцять дві тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.