Рішення

від 10.06.2021 по справі 320/10415/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2021 року справа №320/10415/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія Фастів" до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія Фастів" з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області та Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1960680/42302435 від 23.09.2020 р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 17.08.2020 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 17.08.2020 р. днем її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1960679/42302435 від 23.09.2020 р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 17.08.2020 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 17.08.2020 р. днем її подання;

- стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати на сплату судового збору у розмірі 8 408,00 грн. та витрати, пов`язані з правничою допомогою, у розмірі 20000,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія Фастів" було подано до контролюючого органу податкові накладні від 17.08.2020 № 2 та № 3 для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак рішеннями від 23.09.2020 № 1960680/42302435 та № 1960679/42302435 було відмовлено у реєстрації таких податкових накладних, не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач зазначив, що після зупинення реєстрації податкових накладних ним були подані до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому спірні рішення були прийняті протиправно та мають бути скасовані.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Головне управління ДПС у Київській області, заперечуючи проти позовних вимог, зазначило, що позивачем для реєстрації податкової накладної не були надані первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, що унеможливлює однозначне з`ясування фактичних обставин здійснення фінансово-господарських операцій.

Відсутність вказаних документів, на думку відповідача, свідчить про правомірність прийняття спірних рішень.

Державна податкова служба України не скористалася правом на надання відзиву на позов.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія Фастів" (ідентифікаційний код: 42302435, місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. І. Ступака, буд. 1-А) 11.07.2018 було зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи вбачається, що 14.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (Покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія Фастів" (Продавець) підписали Загальні умови закупівлі ячменю пивоварного, в яких Сторони погодили найменування, одиниці виміру та загальну кількість товару, що підлягає поставці, а також строки, умови та місце поставки продукції (а.с.17-24).

14.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія Фастів" (Постачальник) було укладено договори купівлі-продажу:

- №1000062731 про поставку ячменю пивоварного у кількості 80 тон на суму 456 000,00 грн., у тому числі ПДВ 76000,00 грн.;

- №1000062732 про поставку ячменю пивоварного у кількості 80 тон на суму 456 000,00 грн., у тому числі ПДВ 76000,00 грн.

Вказаний товар (ячмінь пивоварний) було поставлено постачальником покупцю 17.08.2020, що підтверджується видатковою накладною № 5210035225 (а.с.45) та протоколом до неї (а.с.46), а також видатковою накладною № 5210035226 (а.с.47) та протоколом до неї (а.с.48).

17.08.2020 між ТОВ "Суффле Агро Україна" (Покупець), ТОВ "Агро Мрія Фастів" (Продавець) та ПрАТ "Жашківський елеватор" (Підприємство) було укладено тристоронній акт № 6924 про те, що сторони провели приймання-передачу зерна сільськогосподарської культури, а саме: Продавець переоформив, а Покупець прийняв на зберігання зерно ячменю пивоварного "Квенч В" в кількості 245,250 тонн, яке знаходиться на зберіганні на Підприємстві (а.с.49).

Як вбачається з акта здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 17.08.2020 № 5230002394 ПрАТ "Жашківський елеватор" (Виконавець) було надано послуги ТОВ "Агро Мрія Фастів" (Замовник) зі зберігання ячменю 3 класу та ячменю пивоварного "Квенч В" на суму 8134,10 грн. (у т.ч. ПДВ - 1355,68) (а.с.51).

Згідно з платіжними дорученнями від 18.08.2020 № 9662 на суму 372780,00 грн. (а.с.53) та № 19663 на суму 372780,00 грн. (а.с.54) ТОВ "Суффле Агро Україна" частково розрахувалось перед позивачем за придбаний товар на суму 745560,00 грн.

Судом встановлено, що ТОВ "Агро Мрія Фастів" були складені податкові накладні від 17.08.2020 № 2 на суму 465975,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 77662,50 грн.) (а.с.55-56) та № 3 на суму 465975,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 77662,50 грн.) (а.с.65-66), які 26.08.2020 направлені електронними засобами зв`язку до ДПС України для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки вказаних податкових накладних їх реєстрація була зупинена, про що позивачеві були направлені квитанції від 26.08.2020 № 9211956857 та № 9211956379 (а.с.57,67).

В якості підстав для зупинення реєстрації податкових накладних від 17.08.2020 № 2 та № 3 відповідачем вказано таке: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 17.08.2020 № 2 та № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1003, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=6.8275%, "Р"=0.

22.09.2020 позивачем було направлено до ГУ ДПС у Київській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, № 2 та № 3, до яких додані пояснення з додатками (а.с.58,68).

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті такі документи:

- рішення від 23.09.2020 № 1960680/42302435, яким у реєстрації податкової накладної від 17.08.2020 № 2 було відмовлено (а.с.59-60);

- рішення від 23.09.2020 № 1960679/42302435, яким у реєстрації податкової накладної від 17.08.2020 № 2 було відмовлено (а.с.69-70).

В якості підстави для прийняття вказаних рішень Комісією ГУ ДПС у Київській області зазначено про ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргами на спірні рішення (а.с.61-63;73-75).

За результатами розгляду вказаних скарг Державною податковою службою України були прийняті рішення від 07.10.2020 № 54639/42302435/2 та від 07.10.2020 № 54661/42302435/2, якими скарги позивача залишено без змін з підстав ненадання ним копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси (а.с.64,76).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірних рішень, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання їх протиправними та скасування та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

При цьому, пунктом 3 Порядку № 1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку № 1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Так, пунктом 1 Додатку № 3 до Порядку № 1165 визначено, що до критеріїв ризиковості здійснення операцій належить: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає спірна операція, чого вимагає пункт 11 Порядку № 1165.

Як зазначено вище, у квитанціях від 26.08.2020 № 9211956857 та № 9211956379 про зупинення реєстрації податкових накладних від 17.08.2020 № 2 та № 3 контролюючий орган зазначив, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1003, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=6.8275%, "Р"=0.

Суд зазначає, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій, зокрема, договори купівлі-продажу від 14.08.2020 № 100062731 та № 100062732, договори поставки, договори про надання послуг, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення про оплату товару, специфікації тощо.

Посилання відповідача у квитанціях від 26.08.2020 № 9211956857 та № 9211956379 на відсутність кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1003 в таблиці платника податку та те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання, є необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 12 Порядку № 1165, подання такої таблиці є правом платника податків, а не обов`язком.

Відповідно до Закону України "Про Митний тариф України" від 04.06.2020 № 674-IX за кодом 1003 відповідає товарній позиції під назвою "Ячмінь".

Суд зазначає, що основним видом господарської діяльності позивача за КВЕД 1003, який вказаний в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є код 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні від 17.08.2020 № 2 та № 3 складені за результатами проведення між позивачем та його контрагентом господарських операцій з поставки ячменю пивоварного (ТОВ "Суффле Агро Україна"), що відповідає виду господарської діяльності, що зареєстрований за ТОВ "Агро Мрія Фастів".

У зв`язку з цим, суд вважає, що підстави для зупинення реєстрації податкових накладних від 17.08.2020 № 2 та № 3 були відсутні.

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі № 200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд звертає увагу на те, що контролюючим органом у квитанціях від 26.08.2020 № 9211956857 та № 9211956379 не наведено обґрунтування тверджень про те, що обсяг постачання товару, зазначеного у податкових накладних від 17.08.2020 № 2 та № 3 на збільшення суми податкових зобов`язань, яку подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару.

Крім того, квитанції не містять розрахунку показників критерію, якому відповідає позивач, що свідчить про невідповідність квитанцій від 26.08.2020 № 9211956857 та № 9211956379 вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку № 1165.

Також у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.

Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04 грудня 2018 року справі № 821/1173/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 78326524).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку № 520).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

З матеріалів справи вбачається, що в спірних рішеннях комісії ГУ ДПС у Київській області від 23.09.2020 № 1960680/42302435 та № 1960679/42302435 в якості підстави для відмови в реєстрації податкових накладних від 17.08.2020 № 2 та № 3 вказано про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Отже, у спірних рішеннях фактично було лише процитоване положення пунктів 5 та 11 Порядку № 520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520.

Пунктом 26 Порядку № 1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 29 Порядку № 1165 до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку № 1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку № 1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку № 1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

- оголошення головою комісії результатів голосування;

- оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Суд звертає увагу на те, що у спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Крім того, аналіз змісту оспорюваних рішень дає підстави стверджувати, що комісія ГУ ДПС у Київській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданих позивачем податкових накладних від 17.08.2020 № 2 та № 3.

У відзиві на позовну заяву Головне управління ДПС у Київській області зазначило про те, що відповідно до спірних рішень комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачу відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання ТОВ "Агро Мрія Фастів" первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Однак, у відзиві на позовну заяву відповідач не вказує чітко про те, яких саме документів не надав позивач для того, щоб реєстрація зупинених податкових накладних стала можливою. За таких обставин, суд не приймає до уваги викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву твердження про відсутність вищезазначених документів.

Незважаючи на те, що вищевказані обставини є достатніми для задоволення позову та визнання протиправними і скасування спірних рішень, керуючись закріпленим в частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, який передбачає вжиття судом передбачених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, суд зазначає таке.

03.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АПК-Груп" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія Фастів" (Замовник) було укладено договір про надання послуг № 03/04-19/3, за умовами якого Замовник доручив, а Виконавець зобов`язався надати Замовнику послуги, які передбачені п.п. 1.1-1.5 даного Договору на 366 га земель сільськогосподарського призначення, а Замовник зобов`язався прийняти та оплатити ці роботи.

Відповідно до пункту 1.1 договору для зонування Замовник на умовах даного Договору надає Виконавцю всю необхідну для виконання послуги інформацію, зокрема, перелік координат та контури полів, які повинні мати відображення в звітах та на яких будуть проводитись роботи Виконавцем.

Згідно з пунктом 1.2 договору Виконавець в строк до 10 календарних днів від надання необхідної інформації, вказаної в п. 1.1 та попередньої оплати робіт Замовником, згідно п. 2.4 створює схему зонування за допомогою наявних зображень та інструментів, яка погоджується із Замовником.

Пунктом 1.3 договору визначено, що на підставі плану-графіку відбору зразків по полях, вказаних в Замовленні, Виконавець зобов`язується відібрати із земельних ділянок Замовника у відповідності з умовами цього Договору зразки ґрунту згідно зон неоднорідності, одержаних за допомогою схем зонування. Середня площа зон неоднорідності має складати не менше 25 га, але може бути змінена за домовленістю сторін.

Відповідно до пункту 1.4 договору після виконання умов пункту 1.3 даного Договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику результати агрохімічного аналізу ґрунту окремо за кожною зоною неоднорідності у відповідності з умовами цього Договору протягом 21 дня від дати забору зразка. Назва виду дослідження та перелік показників наведено у Додатку 1. За домовленістю перелік може бути змінено, що оформляється додатковою угодою до Договору.

Згідно з пунктом 1.5 договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику рекомендації щодо внесення добрив у відповідності до узгодженого у додатку 1 переліку показників або додаткової угоди до Договору протягом семи робочих днів від дати надання результатів агрохімічного аналізу ґрунту Замовнику.

Вартість послуг за цим Договором за гектар складає 136,14 грн., у т.ч. ПДВ 20% 22,69 грн., що на момент укладення договору еквівалентно 5 доларам США (пункт 2.1 договору).

Пунктом 2.2. договору визначено, що загальна вартість послуг за цим Договором, що дорівнює вартості робіт, згідно з п. 1.1-1.5 даного Договору складає 49827,24 грн., у т.ч. 20% ПДВ 8304,54 грн., що на момент укладення договору еквівалентно 1830 доларів США. Оплата здійснюється у гривнях, при цьому сума, що підлягає сплаті визначається за офіційним курсом долара США на міжбанку України на момент підписання Договору (а.с.83-85).

На виконання умов укладеного Договору, сторонами було укладено такі специфікації:

- специфікація від 25.04.2019 № 2 на поставку Карбаміду в кількості 2 тонни та Магнію сульфату семиводного в кількості 1000 кг загальною вартістю 36800,04 грн. (у т.ч. ПДВ - 6133,34 грн.) на умовах самовивозу за адресою: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. І. Ступака, буд. 1-А (а.с.87);

- специфікація від 13.05.2019 № 3 на поставку ЯРИЛА Активного Старт RPO (кан. 10 л.) в кількості 140 л та ЯРИЛА Аміно Міді (кан. 10 л.) в кількості 70 л загальною вартістю 24208,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 4034,80 грн.) на умовах самовивозу за адресою: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. І. Ступака, буд. 1-А (а.с.88);

- специфікація від 13.05.2019 № 4 на поставку Дисуламу в кількості 35 л, Карбезиму в кількості 35 л та Атріксу в кількості 5 л загальною вартістю 15369,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 2561,60 грн.) на умовах доставки до господарства за адресою: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. І. Ступака, буд. 1-А (а.с.89);

- специфікація від 03.06.2019 № 6 на поставку Геліоса в кількості 240 л, Каноніра Дуо в кількості 5 л, Альфалипу Екстра в кількості 20 л, Маестро в кількості 15 л та Гренадеру Максі в кількості 2,5 кг загальною вартістю 40265,25 грн. (у т.ч. ПДВ - 6710,88 грн.) на умовах доставки до господарства за адресою: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. І. Ступака, буд. 1-А (а.с.95).

Товар за Договором від 03.04.2019 № 03/04-19/3 було поставлено ТОВ "Агро Мрія Фастів", що підтверджується товарно-транспортною накладною від 30.04.2019 № 789 (а.с.91-92), а також видатковими накладними:

- від 30.04.2019 № 956 на суму 162400,56 грн. (у т.ч. ПДВ - 27066,76 грн.) (а.с.90);

- від 30.04.2019 № 957 на суму 36800,04 грн. (у т.ч. ПДВ - 6133,34 грн.) (а.с.90);

- від 13.05.2019 № 1075 на суму 24208,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 4034,80 грн.) (а.с.93);

- від 14.05.2019 № 1076 на суму 15369,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 2561,60 грн.) (а.с.93);

- від 03.06.2019 № 1218 на суму 40265,25 грн. (у т.ч. ПДВ - 6710,88 грн.) (а.с.94).

З матеріалів справи вбачається, що 03.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агромікстерра" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія Фастів" (Покупець) укладено договір поставки № 18778, за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити (передати у власність) Покупця мінеральні добрива (Товар), який визначається у специфікаціях, що є невід`ємним додатком до цього договору, а Покупець зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Відповідно до пункту 1.2 договору асортимент, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару визначаються у специфікаціях, що є додатком до цього договору.

Згідно з пунктом 2.1 договору поставка здійснюється на умовах відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 р.), обумовлених сторонами в специфікаціях до даного договору.

Ціна за одиницю товару та загальна вартість товару за кожну партію поставки встановлюється сторонами у специфікації, що є невід`ємним додатком до цього договору (пункт 5.1 договору).

Пунктом 6.2 договору визначено, що оплата вартості партії товару проводиться покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий/поточний рахунок постачальника (а.с.116-119).

Товар за Договором поставки від 03.04.2019 № 18778 було поставлено ТОВ "Агро Мрія Фастів", що підтверджується видатковими накладними:

- від 05.04.2019 № 729 на суму 52000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8666,67 грн.) (а.с.120);

- від 05.04.2019 № 730 на суму 25000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4166,67 грн.) (а.с.121);

- від 09.04.2019 № 761 на суму 81900,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 13650,00 грн.) (а.с.122).

Відповідно до платіжних доручень від 04.04.2019 № 96 на суму 52000,00 грн., від 08.04.2019 № 100 на суму 81900,00 грн. та від 04.04.2019 № 94 на суму 25000,00 грн. ТОВ "Агро Мрія Фастів" розрахувалось перед ТОВ "Агромікстерра" за поставлений товар у повному обсязі (а.с.123-124).

04.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія Фастів" (Покупець) було укладено договір поставки № 1300028173, за умовами якого Продавець зобов`язався поставляти, а Покупець приймати та оплачувати вартість наступних сільськогосподарських товарів: насіння: ячменю, кукурудзи, ріпаку, соняшника, пшениці, сої, гороху, сорго, люцерни та жита; засоби захисту рослин; мінеральні добрива; добрива для позакореневого підживлення.

Відповідно до пункту 1.1.2 договору сторони домовились, що Покупець зобов`язаний дотриматись пропорції 50/50 із закупівлі мінеральних добрив та решти будь-яких сільськогосподарських товарів, визначених в п. 1.1.1 договору (насіння: ячменю, кукурудзи, ріпаку, соняшника, пшениці, сої, гороху, сорго, люцерни та жита; засоби захисту рослин; мінеральні добрива; добрива для позакореневого підживлення).

Згідно з пунктом 3.1 договору поставка здійснюється автомобільним транспортом на умовах EXW (склад Продавця), якщо інше не передбачено в специфікації. Умови поставки викладаються у відповідності з вимогами ІНКОТЕРМС 2010, за виключенням тих особливостей, що притаманні зовнішньоекономічній діяльності.

Пунктом 4.1 договору, зокрема, визначено, що номенклатура товару, його кількість та ціна зазначаються у специфікаціях до даного договору (а.с.96-106).

На виконання умов вказаного Договору, сторонами було укладено такі специфікації:

- специфікація від 04.04.2019 № 2500508352 на поставку насіння ярого ячменю Квенч R1 в кількості 5,600 тонн вартістю 78400,02 грн. (у т.ч. ПДВ - 13066,67 грн.) (а.с.107);

- специфікація від 08.04.2019 № 2500509129 на поставку насіння ярого ячменю Квенч R1 в кількості 9,100 тонн вартістю 127400,04 грн. (у т.ч. ПДВ - 21233,34 грн.) (а.с.108).

Товар за Договором поставки від 04.04.2019 № 1300028173 було поставлено ТОВ "Агро Мрія Фастів", що підтверджується видатковими накладними:

- від 05.04.2019 № 5190034442 на суму 78400,02 грн. (у т.ч. ПДВ - 13066,67 грн.) (а.с.109);

- від 08.04.2019 № 5190034500 на суму 127400,03 грн. (у т.ч. ПДВ - 21233,34 грн.) (а.с.110).

Судом встановлено, що 08.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО НПК" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія Фастів" (Покупець) було укладено договір поставки № ФА57, за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити в обумовлені Договором строки Покупцеві (Одержувачу) товар, визначений в п. 1.2 цього Договору, а Покупець зобов`язався оплатити та прийняти товар.

Відповідно до пункту 1.2 договору товар, що підлягає поставці - Аміачна селітра (фас. 50 кг) в кількості 4,200 тонни вартістю 37380,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6230,00 грн.).

Згідно з пунктом 2.1 договору загальна вартість товару за цим Договором складає 31150,00 грн., ПДВ (20%) 6230,00 грн., разом 37380,00 грн. (тридцять сім тисяч триста вісімдесят грн. 00 коп.)

Пунктом 3.1 договору визначено, що поставка товару за цим Договором здійснюється на умовах EXW (Франко завод): 08543, Київська обл., Фастівський р-н., с. Червоне, вул. Білоцерківська, 25. Інкотермс 2010.

Відповідно до пункту 4.2 договору всі розрахунки за цим Договором здійснюються в безготівковій формі платіжним дорученням (а.с.125-126).

Товар за Договором від 08.04.2019 № ФА57 було поставлено ТОВ "Агро Мрія Фастів", що підтверджується:

- видатковою накладною від 09.04.2019 № ФА93 на суму 37380,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6230,00 грн.) (а.с.128);

- видатковою накладною від 16.05.2019 № ФА163 на суму 24900,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4150,00 грн.) (а.с.131);

- видатковим ордером на товари від 16.05.2019 № ФА163/РО-ФА000000206 (а.с.131);

- товарно-транспортною накладною від 09.04.2019 № РФА93 (а.с.129-130);

- товарно-транспортною накладною від 16.05.2019 № РОФА206 (а.с.132-133).

Відповідно до платіжного доручення від 08.04.2019 № 101 на суму 37380,00 грн. ТОВ "Агро Мрія Фастів" частково розрахувалось перед ТОВ "УКРАГРО НПК" за поставлений товар (а.с.134).

02.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАГРО Україна" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія Фастів" (Замовник) було укладено договір про виконання робіт № 1/04/19, за умовами якого Виконавець зобов`язався за завданням Замовника виконати роботи, передбачені п. 2 Договору, а Замовник зобов`язався прийняти та оплатити ці роботи.

Відповідно до пункту 2.1 договору Виконавець виконує роботи з дискування ґрунту.

Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунок вартості робіт наведений Сторонами у Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 4.2 договору загальна вартість робіт за цим Договором становить 71200,00 грн. (сімдесят одна тисяча двісті гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 11866,67 грн. (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят шість грн. 67 коп.).

Пунктом 5.3 договору визначено, що здача робіт Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом прийому-передачі виконаних робіт, який підписується повноважними представниками Сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного завершення роботи (а.с.142-144).

Згідно з Додатком № 1 до договору про виконання робіт від 02.04.2019 № 1/04/19 вартість послуги з дискування ґрунту (з паливом) становить 71200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 11866,67 грн.) (а.с.145).

02.04.2019 "НАГРО Україна" було виставлено ТОВ "Агро Мрія Фастів" рахунок на оплату № 1 на суму 35600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5933,33 грн.) (а.с.147).

На виконання умов Договору від 02.04.2019 № 1/04/19 "НАГРО Україна" було надано послуги з дискування ґрунту загальною вартістю 35600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5933,33 грн.), що підтверджується актом надання послуг від 05.04.2019 № 2 (а.с.146).

24.07.2019 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Журавлівське" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія Фастів" (Замовник) було укладено договір на надання послуг (виконання робіт) № 07/01, за умовами якого Виконавець зобов`язався за завданням Замовника виконати роботи, передбачені п. 2 Договору, а Замовник зобов`язався прийняти та оплатити ці роботи.

Відповідно до пункту 2.1 договору Виконавець виконує наступні роботи:

- збирання врожаю ячменю ярого;

- послуги з підготовки ґрунтів, захисту та обробітку с/г культур.

Згідно з пунктом 2.2 договору перелік видів робіт та їх вартість визначаються у Додатку № 1 даного Договору, який є його невід`ємною частиною.

Виконавець зобов`язується виконати роботи у строк до 31 липня 2019 року (пункт 3.1 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що загальна вартість робіт за Договором становить 30000,00 грн. (тридцять тисяч) грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ - 20% 5000,00 грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.).

Відповідно до пункту 4.3 договору здача робіт Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом прийому-передачі виконаних робіт, який підписується повноважними представниками Сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного завершення роботи (а.с.135-138).

Згідно з Додатком № 1 до Договору від 24.07.2020 № 07/01 вартість послуг становить 30000,00 грн. та включає збирання врожаю ячменю ярого (з паливом) (ціна з ПДВ - 15000,00 грн.) та послуги з підготовки ґрунтів, захисту та обробітку с/г культур (ціна з ПДВ - 15000,00 грн.) (а.с.139).

На виконання умов Договору від 24.07.2020 № 07/01 СТОВ "Журавлівське" було надано послуги зі збирання врожаю ячменю ярого (з паливом) та підготовки ґрунтів загальною вартістю 30000,00 грн (у т.ч. ПДВ - 5000,00 грн.), про що між сторонами було підписано акт виконаних робіт від 31.08.2019 (а.с.140).

Згідно з платіжним дорученням від 12.08.2019 № 181 на суму 30000,00 грн. ТОВ "Агро Мрія Фастів" розрахувалось перед СТОВ "Журавлівське" за надані послуги у повному обсязі (а.с.144).

Зі звіту про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) сільського господарства, звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду вбачається, що ТОВ "Агро Мрія Фастів" здійснювало контрагенту поставку власно вирощеної продукції (а.с.157-169).

Отже, матеріали справи свідчать про те, що ТОВ "Агро Мрія Фастів" здійснило поставку ТОВ "Суффле Агро Україна" товару (ячменю пивоварного), який попередньо був самостійно вирощений позивачем у 2019 році.

Суд зазначає, що всі вищевказані документи, надані позивачем, не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Разом з тим, Комісія Головного управління ДПС у Київській області, не зважаючи на надіслані позивачем повідомлення та додані до них документи, прийняла спірні рішення від 23.09.2020 № 1960680/42302435 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.08.2020 № 2 та від 23.09.2020 № 1960679/42302435 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.08.2020 № 3, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДФС у Київській області по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Однак, під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісією Головного управління ДФС у Київській області документів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ДПС по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 23.09.2020 № 1960680/42302435 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.08.2020 № 2 та від 23.09.2020 № 1960679/42302435 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.08.2020 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 17.08.2020 № 2 та № 3 датою фактичного подання на реєстрацію, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні , або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною фіскальною службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата . Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Суд звертає увагу на те, що спірні накладні були подані до реєстрації 26.08.2020, а тому податкові накладні від 17.08.2020 № 2 та № 3 підлягають реєстрації у день їхнього подання, тобто 26.08.2020.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З наведеної норми вбачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі № 903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76397938).

При цьому, з імперативних положень частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими , а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими , а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява № 34884/97, п. 30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 КАС України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі № 520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076).

Статтею 19 Закону № 5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 03.08.2020 між Адвокатським об`єднанням "ІНВІКТА" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія Фастів" (Замовник) було укладено договір про надання правничої допомоги № 1133, за умовами якого Виконавець прийняв на себе доручення (заявку) іншої сторони - Замовника (або його представника) про надання Замовнику правничої допомоги, обумовленого ним виду та в інтересах Замовника, на умовах, передбачених Договором, а інша сторона - Замовник (або його представник) зобов`язався сплатити гонорар за дії Виконавця по наданню правничої допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов`язані з виконанням Договору.

Відповідно до пункту 3.3 договору вартість послуг за цим Договором складає 2500 грн. за 1 (одну) годину роботи адвоката Виконавця.

Згідно з пунктом 3.6 договору оплата гонорару Виконавцю та покриття фактичних витрат, пов`язаних з виконанням цього Договору здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця, який вказаний у цьому Договорі.

Пунктом 5.1 договору визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом 3 (трьох) років. При цьому закінчення строку цього Договору відбувається не раніше закінчення надання правничої допомоги Виконавцем за відповідним дорученням (заявкою) Замовника (а.с.170-173).

Як вбачається з опису робіт (наданих і запланованих послуг) АО "ІНВІКТА", а також витрат, необхідних для надання правничих послуг, адвокатом Терновим Р.Б. було надано юридичну послугу ТОВ "Агро Мрія Фастів" щодо підготовки та подачі позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ДФС України вартістю 20000,00 грн., з розрахунку: вартість - 2500 грн./год., час 8,6 год. (а.с.176).

Судом встановлено, що Адвокатським об`єднанням "ІНВІКТА" було виставлено позивачу рахунок на оплату № 89 від 12.10.2020 на суму 20000,00 грн. (а.с.174).

Позивачем в якості доказів понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. додано до матеріалів справи платіжне доручення від 13.10.2020 № 554 (а.с.175).

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8408,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 12.10.2020 № 551 (а.с.15).

Отже, загальна сума судових витрат, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області, становить 28408,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.09.2020 № 1960680/42302435 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.08.2020 № 2, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія Фастів".

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 17.08.2020 № 2, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія Фастів" (ідентифікаційний код 42302435), датою її подання на реєстрацію - 26 серпня 2020 року.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.09.2020 № 1960679/42302435 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.08.2020 № 3, Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія Фастів".

5. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 17.08.2020 № 3, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія Фастів" (ідентифікаційний код 42302435), датою її подання на реєстрацію - 26 серпня 2020 року.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія Фастів" (ідентифікаційний код: 42302435, місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. І. Ступака, буд. 1-А) судові витрати у сумі 28408,00 (двадцять вісім тисяч чотириста вісім грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код: 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.