Рішення

від 10.06.2021 по справі 640/14793/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2021 року м. Київ № 640/14793/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство

"Тесон"

про стягнення суми податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Головне управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Тесон"(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 35-а, код ЄДРПОУ 36375212), в якому просить суд стягнути до бюджету України кошти з розрахункових рахунків у розмірі 12 791,54 грн в рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Тесон", податковий номер 36375212, місцезнаходження: вул. Рейтарська, б. 35-а, м. Київ, 01034.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом в сумі 12 791,54 грн з податку на додану вартість в Україні та податку на прибуток підприємств, яка виникла на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов`язань, згідно податкових декларацій та податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Копія ухвали направлялася за юридичною адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте повернулась на адресу суду з позначкою інші причини , що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

У строк, встановлений частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач відзиву на позов не подав.

Згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи неподання відповідачем заперечень проти позовних вимог та доказів на їх підтвердження, суд відповідно до ст. ч.6 ст. 162 КАС України розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин розгляд і вирішення справи суд здійснює на підставі лише наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Тесон (далі - ТОВ ВП Тесон , Відповідач) зареєстроване та перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, за ідентифікаційним кодом 36375212.

ТОВ ВП Тесон як платник податків перебуває на обліку у Салтівському управлінні Головного управління ДПС у Харківській області.

Станом на дату звернення до суду, за ТОВ ВП Тесон обліковується податковий борг у загальному розмірі 12 791,54 гривня, який складається з:. Податку на додану вартість у розмірі 12 791,54 гривень, а саме: - 12 621,54 гривня згідно з податковою декларацією від 13.12.2019 №9300752615; - 170, 00 гривень згідно з податковим повідомленням-рішенням від 02.04.2020 № 0003485404 та податку на прибуток підприємств у розмірі 155,00 гривень, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 02.04.2020 №0003505404.

Станом на дату звернення з позовом сума заборгованості обліковується інтегрованих картках відповідача за відповідним платежем.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Разом з тим, відповідно до пункту 59.5 цієї ж статті Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Податковим органом відповідачу була виставлена податкова вимога від 08.01.2020 року №40-54, яка була отримана відповідачем 18.02.2020, що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що до цього часу відповідачем не здійснено будь-яких дій з погашення наявної заборгованості.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем до суду не надано доказів сплати боргу у повному обсязі.

Відповідно до п. 59.5. ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст.20 ПК України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до п.95.1 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, судом встановлено, що узгоджена сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідачем не сплачена, а тому сума податкового боргу становить у загальному розмірі 12 791,54 грн.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Згідно частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Приймаючи до уваги те, що матеріали адміністративної справи не містять в собі доказів понесення позивачем судових витрат пов`язаних із залученням свідків та проведення експертиз, а стягнення сплаченого судового збору, з урахуванням приписів КАС України не передбачено, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь ГУ ДПС у Харківській області суми сплаченого ним судового збору.

Керуючись положеннями ст. ст. 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704) задовольнити повністю.

2. Стягнути до бюджету України кошти з розрахункових рахунків у розмірі 12 791,54 гривні в рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Тесон (податковий номер 36375212, м. Київ, вул. Рейтарська , буд. 35-А, 01034).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа