Постанова

від 02.06.2021 по справі 540/474/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/474/19

Головуючий в 1 інстанції: Варняка С.О. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Херсон 02 лютого 2021 року

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Яковлєва О.В.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

при секретарі Ісмієвій А.І.

за участі:

представника апелянта Тарасун О.І., Тарасун В.Г.,

представника відповідача Торбіної Г.М., Козлова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Брівер на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Брівер до Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополі, про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Брівер звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню ДПС в Херсонській області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення від 20 лютого 2019 року № 0000591422, № 0000601422, № 0000611422.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року частково задоволено позовні вимоги, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20 лютого 2019 року № 0000611422.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 лютого 2019 року № 0000591422 та податкового повідомлення-рішення від 20 лютого 2019 року № 0000601422, прийнявши у цій частині нове рішення про часткове скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Верховного Суду від 15 вересня 2020 року частково скасовано рішення судів попередніх інстанції та направлено на новий розгляд справу, в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000591422 від 20 лютого 2019 року, в частині податкового зобов`язання на суму 761 158,75 грн, податкового повідомлення-рішення № 0000601422 від 20 лютого 2019 року, в частині податкового зобов`язання на суму 901 069,17 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог у відповідній частині.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як товариству у межах спірних правовідносин протиправно нараховано спірні податкові зобов`язання за наслідком проведення господарських операцій з контрагентами ТОВ Укрбуд Об`єкт та ТОВ Крок Актив .

При цьому, апелянт зазначає, що податковим органом що ухвали слідчого судді, якими призначено проведення перевірки господарської діяльності позивача на момент проведення перевірки вичерпали свою дію.

Крім того, на переконання апелянта, факт скасування ухвали слідчого судді, якою призначено перевірку товариства по господарським операція з контрагентами ТОВ Укрбуд Об`єкт та ТОВ Крок Актив свідчить про необхідність скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, на переконання апелянта, судом першої інстанції належним чином не виконано вказівок Верховного Суду, що зазначені в постанові від 15 вересня 2020 року та належним чино не встановлено усіх обставин даної справи.

В свою чергу, податковим органом подано відзив на отриману апеляційну скаргу, у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, так як товариством у межах спірних правовідносин порушеного вимоги податкового законодавства, а проведені ним господарські операції не мали реального характеру.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 13 лютого 2017 року, в рамках кримінального провадження №32015100010000171, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205. ч. 2 ст. 212, ч. З ст. 212, ч. 5 ст. 27 КК України, призначено проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Брівер (код 38207273) з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року.

Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Тарасюк К.Е від 18 травня 2017 року, у справі №757/27662/17-к, в рамках кримінального провадження № 32016100060000117, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27. ч. 3 ст. 212 КК України, призначено проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Брівер (код 38207273) за період з 01 січня 2015 року по 18 травня 2017 року на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ АСТІ-МАРКЕТИНГ ГРУП (код 39846141), ТОВ УКРБУД ОБ`ЄКТ (код 40139145), ТОВ КРОК АКТИВ (код 40207204).

В свою чергу, у період з 13 вересня 2017 року по 19 вересня 2017 року, а також з 10 січня 2019 року по 12 січня 2019 року посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Брівер з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій, за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року, а також за період з 01 січня 2015 року по 18 тарвня 2017 року, на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ АСТІ-Маркетинг Груп , ТОВ Укрбуд Об`єкт , ТОВ "Крок Актив", за результатами якої складено акт від 21 січня 2019 року № 13/21-22-14-04/38207273.

Проведеною перевіркою встановлено наступні порушення:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за № 860/4153, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 р. за № 85/4306, п.19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за № 27/4248, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 778 782 грн., у тому числі; за 2015 рік в сумі 2 693 980 грн., за І квартал 2016 року в сумі 304 500 грн., за ІІ квартал 2016 року в сумі 599 925 грн., за ІІІ квартал 2016 року в сумі 180 377 грн., в результаті чого не підтверджено реальності здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт та послуг) у наступних суб`єктів господарювання: ТОВ ВЕСТ-Трейдінг ЛТД у 2015 році на суму 1 810 963,13 грн., ТОВ Омікрон Плюс у 2015 році на суму 530 000 грн., ПП Альянс Промпол у 2015 році на суму 1 455 650 грн., ТОВ Рост-Херсон у 2015 році на суму 1 305 833,33 грн., ТОВ М.Д.Берил у 2015 році на суму 888 000 грн., ПП Грузтранс у 2015 році на суму 4 465 209,33 грн., ТОВ Здравода у 2015 році на суму 3 562 983,33 грн., ТОВ Інноваційна Компанія Плазма-Плюс у 2015 році на суму 536 250 грн., ТОВ АСТІ-Маркетинг Груп у 2015 році на суму 411 666,61 грн. та І кварталі 2016 року на суму 1 691 666,67 грн., ТОВ Крок Актив у ІІ кварталі 2016 року на суму 3 332 916,66 грн., ТОВ Шанті Київ у ІІІ кварталі 2016 року на суму 667 916,67 грн., ТОВ Альпікон у ІІІ кварталі 2016 року на суму 284 166,67 грн., ТОВ Укрбуд Об`єкт у ІІІ кварталі 2016 року на суму 50 919 грн.;

- ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 , п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 641 442 грн., у тому числі: за січень 2015 року в сумі 5713 грн., за квітень 2015 року в сумі 502 592 грн., за травень 2015 року в сумі 249 193 грн., за червень 2015 року в сумі 200 000 грн., за липень 2015 року в сумі 369 847 грн., за серпень 2015 року в сумі 280 500 грн., за вересень 2015 року в сумі 206 499 грн., за жовтень 2015 року в сумі 128 126 грн., за листопад 2015 року в сумі 181 000 грн., за грудень 2015 року в сумі 309 433 грн., за січень 2016 року в сумі 168 000 грн., за квітень 2016 року в сумі 129 267 грн., за червень 2016 року в сумі 94 536 грн., за липень 2016 року в сумі 37 815 грн., за серпень 2016 року в сумі 444 883 грн., за вересень 2016 року в сумі 334 038 грн.;

- п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України не складено податкові накладні та не здійснено їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних ПДВ на загальну суму 3204,16 грн., у тому числі: у червні 2016 року по покупцю ТОВ Фортіс-Фарма , ПДВ у сумі 1833,33 грн., у вересні 2016 року по покупцю ПП Дикун , ПДВ у сумі 1370,83 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 20 лютого 2019 року: № 0000591422, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з податку на прибуток на 1 356 002,50 грн.; № 0000601422, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість на 1 510 673,75 грн.; № 0000611422, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1602,08 грн.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року, у справі №752/19921/16-к, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205-1, ч.4 ст. 358 КК України.

При цьому, вироком встановлено, що ОСОБА_1 за пропозицією невстановленої особи, за грошову винагороду, з корисливих мотивів, на підставі документів, які не відповідають дійсності (протоколу № 2 загальних зборів учасників ТОВ "Крок Актив" від 06 квітня 2016 року, наказу № 2 від 07 квітня 2016 року), 07 квітня 2016 року перереєстрував на своє ім`я ТОВ Крок Актив .

На підставі підроблених документів, ОСОБА_1 як фіктивний директор ТОВ Крок Актив надавав можливість невстановленим досудовим розслідуванням особам здійснювати неконтрольовані державою фінансові операції з метою прикриття незаконної діяльності.

Також, вироком Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року, у справі № 757/56710/17-к, визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.205 КК України.

Вироком встановлено, що ОСОБА_2 за пропозицією невстановленої особи, за грошову винагороду, з метою прикриття незаконної діяльності, 14 червня 2016 року перереєстрував на своє ім`я ТОВ Укрбуд Об`єкт , однак самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, не укладав будь-яких угод з суб`єктами господарювання не здійснював та нікого на це не уповноважував, жодних договорів не укладав, документів не складав та не підписував, не користувався печаткою підприємства, не використовував банківські рахунки підприємства, не здійснював перерахування безготівкових грошових коштів по рахункам підприємства, не призначав та не звільняв з посад працівників, а реєстраційні, установчі документи та печатку передав іншій особі.

За наслідком встановлених обставин справи судом першої інстанції зроблено висновок про залишення без задоволення позовних вимог, направлених на новий розгляд до суду першої інстанції постановою Верховного Суду від 15 вересня 2020 року, так як податковим органом доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, в оскаржуваних частинах, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами, оскільки платники податків при здійсненні господарської діяльності не обмежені чинним законодавством у праві самостійно обирати найбільш оптимальний варіант ведення господарської діяльності, зокрема, не позбавлений права укладати договори із сторонніми особами щодо реалізації своїх окремих функцій.

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв`язку).

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств - є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16, що затверджене наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 року, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Частиною 2 ст. 3 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 2 ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин на податкові зобов`язання товариства, зокрема, вплинули його господарські операції з ТОВ Укрбуд Об`єкт та ТОВ Крок Актив , які на думку податкового органу не мали реального характеру.

В свою чергу, переглядаючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги товариства, а також надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку, товариство зазначає, що податковим органом порушено процедуру проведення перевірки його господарської діяльності, зокрема перевищено строки її проведення, а тому прийняті за її наслідком податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Між тим, згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В свою чергу, як вірно зазначено судом першої інстанції, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року, у справі № 540/188/19, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 07 вересня 2020 року, встановлено правомірність проведення перевірки ТОВ Брівер та продовження строків її проведення, висновки якої стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В даному випадку, вказаними судовими рішеннями залишено без задоволення посилання товариства на порушення строків проведення перевірки товариства, визначених ухвалами слідчих суддів.

Тому, колегія суддів вважає безпідставними зазначені доводи апеляційної скарги товариства.

Крім того, апелянт наголошує на тому, що ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2017 року, у справі №757/27662/17-к, якою призначено проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Брівер по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ АСТІ-МАРКЕТИНГ ГРУП (код 39846141), ТОВ УКРБУД ОБ`ЄКТ (код 40139145), ТОВ КРОК АКТИВ (код 40207204) скасована ухвалою Київського апеляційного суду від 11 березня 2020 року.

При цьому, апелянт зазначає, що акт проведеної перевірки, яку призначено на виконання двох ухвал слідчих суддів, також розділений на дві частини, з окремими висновками по кожній з ухвал слідчих суддів.

Тому, на переконання апелянта, факт скасування ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2017 року, безпосередньо на виконання якої проводилась перевірка контрагентів ТОВ УКРБУД ОБ`ЄКТ та ТОВ КРОК АКТИВ є безумовною підставою для скасування наслідків перевірки у відповідній частині.

В свою чергу, колегія суддів погоджується з вищевказаним доводом апелянта про те, що складений акт перевірки дійсно розділений на дві частини та має окремі висновки по кожній з ухвал слідчих суддів.

При цьому, апелянтом не заперечується, що період у якому проведено господарські операції з контрагентами ТОВ УКРБУД ОБ`ЄКТ та ТОВ КРОК АКТИВ також охоплено ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року, яка залишилась чинною після апеляційного оскарження.

В даному випадку, у резолютивній частині зазначеної ухвали не визначено вичерпного кола контрагентів, перевірку операцій з якими необхідно провести податковому органу.

Крім того, колегія суддів враховує, що перевірка товариства проводилась комплексно на виконання двох ухвал.

Тому, колегія суддів вважає, що господарські операції товариства з контрагентами ТОВ УКРБУД ОБ`ЄКТ та ТОВ КРОК АКТИВ також підпадали під предмет перевірки, призначеної ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року.

В свою чергу, колегія суддів вважає, що особливості оформлення акту перевірки, такі як побудова та черговість його розділів, у межах спірних правовідносин не є достатньою підставою для визнання протиправними оскаржуваних рішень, так як податковий орган мав право на проведення перевірки операцій з контрагентами ТОВ УКРБУД ОБ`ЄКТ та ТОВ КРОК АКТИВ .

З іншого боку, надаючи правову оцінку проведеним господарським операціям товариства з контрагентами ТОВ УКРБУД ОБ`ЄКТ та ТОВ КРОК АКТИВ , колегія суддів зазначає наступне.

Так, необхідною умовою для визнання реальними проведені господарські операції є встановлення факту придбання товарів (отримання послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають зміст господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту, або понесених витрат належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання на суму понесених витрат, що підлягають перерахуванню до бюджету.

Між тим, навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту чи витрат товариства, не є безумовною підставою формування такої вигоди, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема, викладеній у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року (справа № 2а-4259/12/1070).

В даному випадку, із зібраних матеріалів у справі вбачається, що між ТОВ БРІВЕР (в особі замовника) та ТОВ КРОК АКТИВ (в особі виконавця) укладено договір № 080416 від 08 квітня 2016 року про надання послуг з вивчення попиту на ринку, аналізу ринку сировини, проведення моніторингу та дослідження кон`юнктури ринку (т. 15 а.с. 15-16).

Виконання послуг затверджено актами виконаних робіт від 29 та 30 червня 2016 року.

Крім того, в матеріалах справи зібрано рахунки на оплату послуг.

В свою чергу, від імені виконавця підписував документи директор ОСОБА_3 .

Крім того, між ТОВ БРІВЕР (в особі покупця) та ТОВ КРОК АКТИВ (в особі продавця) укладено договір купівлі-продажу № 135 від 29 жовтня 2015 року, предметом яого стала купівлі товару трийодметан (т. 15 а.с. 50).

Поставка товару підтверджується видатковою накладною від 29 липня 2016 року.

Крім того, в матеріалах справи зібрано рахунок на оплату товару.

В свою чергу, від імені виконавця підписував документи директор ОСОБА_2 .

Між тим, дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що докази на які посилається товариство в обґрунтування своїх вимог є обов`язковими первинними бухгалтерськими документами, які можуть в окремих випадках підтверджувати реальність проведених господарських операцій.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій, а відтак і обґрунтованість визначення податкових зобов`язань та податкового кредиту позивача.

В даному випадку, як вірно встановлено судом першої інстанції та зазначено вище, директор ТОВ КРОК АКТИВ ОСОБА_3 та директор ТОВ КРОК АКТИВ Швець А.А. заперечили свою учать у здійсненні господарської діяльності вказаних юридичних осіб, що підтверджується вироками суду, які набрали законну силу.

Тому, враховуючи факт підписання зазначених первинних документів особами, які заперечують факт своєї участі у діяльності вказаних юридичних осіб, колегія суддів не приймає такі документи у якості доказів, що підтверджують реальність проведених операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

При цьому, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Брівер - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Брівер .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 09 червня 2021 року.

Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.