Постанова

від 10.06.2021 по справі 640/10829/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10829/21 Головуючий у І інстанції - Іщук І.О.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державного реєстратора Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Державного реєстратора Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа: Державне підприємство Національні інформаційні системи про визнання протиправним та скасування наказу № 997/5 від 17 березня 2021 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Державний реєстратор Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, третя особа: Державне підприємство Національні інформаційні системи про визнання протиправними та скасування наказу Міністерства юстиції України № 997/5 від 17 березня 2021 року.

Крім того, Позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 17 березня 2021 року № 997/5 Про задоволення скарги в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Березанської міської ради Київської області ОСОБА_1.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що у разі невжиття заходів забезпечення позову при ймовірному задоволенні позову, Позивачу необхідно буде докладати додаткових зусиль для стягнення шкоди, завданої незаконними рішеннями Відповідача або вживати заходи щодо захисту своїх інтересів при можливому оскарженні його поведінки внаслідок непроведення державної реєстрації у зв`язку із блокуванням доступу до Реєстру.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року у задоволенні заяви Державного реєстратора Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Державний реєстратор Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким вказану заяву задовольнити.

В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Також вказано, що наказ, яким анульовано доступ Позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зачіпає права третіх осіб, що звертаються з метою вчинення реєстраційних дій, а, відтак, невжиття заходів забезпечення позову може спричинити настання таких негативних наслідків, як спричинення шкоди діловій та професійній репутації Позивача.

Крім того, за порушення порядку та строків розгляду заяв про державну реєстрацію Позивача може бути притягнуто до відповідальності.

Відзиву Відповідача на апеляційну скаргу Державного реєстратора Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

09 червня 2021 року представником Позивача подано заяву про відкладення розгляду справи, в якій просив, з урахуванням участі в інших судових засіданнях, відкласти, призначене судове засідання, на іншу дату та час.

Колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.

В силу приписів ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів, без участі Позивача та його представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що заявником не наведено беззаперечних обставин, наявність яких є підставою для вжиття заходів до забезпечення адміністративного позову, а тому Позивачем не наведено достатніх підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не надано належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає таке.

За положеннями частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Поряд із цим, суд зазначає, що згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, колегія суддів звертає увагу, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивачки, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на Позивачку.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства юстиції України від 17 березня 2021 року № 997/5 Про задоволення скарги вирішено:

- скаргу ОСОБА_2 від 03.07.2020 задовольнити повністю;

- скасувати рішення від 16.08.2019 № 48277535, від 27.08.2019 №№ 48385464, 48385281, прийняті державним реєстратором Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області ОСОБА_1;

- анулювати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Березанської міської ради Київської області ОСОБА_1;

- виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству;

- виконання пункту 3 наказу покласти на державне підприємство Національні інформаційні системи .

Колегією суддів встановлено, що заявляючи клопотання про забезпечення адміністративного позову, Позивач послалася на те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіянню шкоди його правам до ухвалення рішення по суті.

Проте, забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу може вважатися вирішенням спору без розгляду справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача нічим не підтверджено, відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 826/9263/17.

Відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 17.03.2021 № 997/5 Про задоволення скарги в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Березанської міської ради Київської області ОСОБА_1.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

За приписами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Державного реєстратора Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області ОСОБА_1, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного реєстратора Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2021 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко

Повний текст складено 10.06.2021 року.