Постанова

від 02.06.2021 по справі 233/2107/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 червня 2021 року

м. Київ

справа № 233/2107/20

провадження № 61-4078св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - приватне акціонерне товариство АПК-Інвест ,

відповідачі: ОСОБА_1 , фермерське господарство Ф. Г. Щедрий лан ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2020 року у складі судді: Малінова О. С., та постанову Донецького апеляційного суду від 10 березня 2021 року у складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Гапонова А. В., Новікової Г. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року ПАТ АПК-Інвест звернулося з позовом до ОСОБА_1 , фермерського господарства Ф. Г. Щедрий лан , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання права оренди, визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації права.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 квітня 2013 року між ПАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 01 серпня 2013 року у записі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за №1116, згідно якого в оренду передається земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, до сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ДН № 173621. Цього ж дня - 01 квітня 2013 року, позивач та ОСОБА_4 підписали акт приймання-передачі земельної частки (паю) до договору, в якому зазначено, що ОСОБА_4 передала, а ПАТ АПК-ІНВЕСТ прийняло в володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом.

З моменту укладення договору та до цього часу ПАТ АПК-Інвест добросовісно виконує зобов`язання, зокрема, в частині сплати орендної плати та використання земельної ділянки. ПАТ АПК-ІНВЕСТ стало відомо про факт виділення в натурі ОСОБА_4 земельної ділянки площею 4,4298 га, якій було присвоєно кадастровий номер 1422483900:42:000:0004, та яка на сьогодні фактично використовується ПАТ АПК-ІНВЕСТ на підставі укладеного договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року. Також ПАТ АПК-ІНВЕСТ за допомогою даних, що містить публічна кадастрова карта України та державний реєстр речових прав на нерухоме майно, стало відомо про зміну власника земельної ділянки кадастровий № 1422483900:42:000:0004, площею 4,4298 га. Так, з 12 лютого 2018 року по 19 грудня 2018 року новим власником вказаної земельної ділянки була ОСОБА_2 . У подальшому з 19 грудня 2018 року новим власником земельної ділянки кадастровий № 1422483900:42:000:0004, площею 4,4298 га стала ОСОБА_1 . Відповідно до частини першої статті 148-1ЗК України, частини четвертої статті 32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або припинення договору оренди землі.

Питання щодо правомірності переходу права власності на спірну земельну ділянку від ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , та від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ПАТ АПК-ІНВЕСТ не ставиться та не оспорюється в межах цієї справи. З метою об`єктивного розгляду справи та дотримання прав та інтересів сторін, до участі у справі як третя особа залучений колишній власник спірної земельної ділянки ОСОБА_2 та як відповідач - новий власник земельної ділянки кадастровий № 1422483900:42:000:0004, площею 4,4298 га - ОСОБА_1 , оскільки вона у подальшому після отримання у власність спірної земельної ділянки, уклала договір оренди землі з ФГ Ф.Г.ЩЕДРИЙ ЛАН , право оренди за яким було зареєстровано 12 грудня 2018 року Костянтинівською РДА Донецької області і також оскаржується позивачем в межах цього позову.

ОСОБА_4 порушила умови укладеного договору оренди земельної частки (паю) та норми чинного законодавства щодо виконання останньою обов`язку повідомити про виділення земельної ділянки в натурі та в подальшому переукласти договір з ПАТ АПК-ІНВЕСТ , чим були порушені права ПАТ АПК-ІНВЕСТ , як належного орендаря.

Також за допомогою даних що містяться на публічній кадастровій карті ПАТ АПК-ІНВЕСТ стало відомо про наявність ще одного договору оренди, укладеного між новим власником земельної ділянки кадастровий №1422483900:42:000:0004 ОСОБА_1 та ФГ Ф.Г.ЩЕДРИЙ ЛАН - право оренди землі за яким зареєстровано 22 грудня 2018 року Костянтинівською РДА Донецької області всупереч того, що є чинний договір від 01 квітня 2013 року, укладений між ПАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_4 . Оспорюваний договір суперечить вимогам чинного законодавства, порушує права ПАТ АПК-ІНВЕСТ , як орендаря, що відповідно до статей 203, 215 ЦК України, є підставою для визнання його недійсним та скасування державної реєстрації права оренди.

ПАТ АПК-Інвест просило:

визнати право оренди земельної ділянки з кадастровим № 1422483900:42:000:0004, площею 4,4298 га за орендарем - ПАТ АПК-ІНВЕСТ на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ АПК-ВВЕСТ , зареєстрованого 01 серпня 2013 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за № 1116;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий № 1422483900:42:000:0004, площею 4,4298 га, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Ф.Г.ЩЕДРИЙ ЛАН , право оренди за яким зареєстровано 22 грудня 2018 року в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Костянтинівською РДА Донецької області;

скасувати запис № 29676392 про державну реєстрацію права оренди за ФГ Ф.Г.ЩЕДРИЙ ЛАН , яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Ф.Г.ЩЕДРИЙ ЛАН та було зареєстровано 22 грудня 2018 року Костянтинівською РДА Донецької області;

стягнути з відповідачів судові витрати.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 10 березня 2021 року, позовні вимоги ПАТ АПК-Інвест задоволено.

Визнано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:42:000:0004, площею 4,4298 га за орендарем - ПАТ АПК-Інвест на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ АПК-Інвест , зареєстрованого 01 серпня 2013 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за № 1116.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий №1422483900:42:000:0004, площею 4,4298 га, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Ф. Г. Щедрий лан , право оренди за яким зареєстровано 22 грудня 2018 року в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Костянтинівською РДА Донецької області.

Скасовано запис № 29676392 про державну реєстрацію права оренди за Фермерським господарством Ф. Г. Щедрий лан , яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Ф. Г. Щедрий лан та було зареєстровано 22 грудня 2018 року Костянтинівською РДА Донецької області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

згідно з пунктом 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. Одночасно частиною 2 Перехідних положень Закону України Про оренду землі врегульовано, що після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом. У пункті 2.3 договору оренди земельної частки (паю), укладеного 01 квітня 2013 року між ПАТ АПК-Інвест та ОСОБА_4 передбачено, що сторони дійшли згоди про те, що у разі виділення останній земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14, після виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок в натурі та отримання ними державних актів на право власності на землю відповідні сертифікати на земельну частку (пай) є недійсними. У той же час факт оформлення державного акта на право власності на землю дію раніше укладених їх власниками договорів оренди земельних паїв автоматично не припиняє, а такі договори підлягають переукладенню. Отже, припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце тільки після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або з підстав, передбачених статтею 31 Закону України Про оренду землі . Згідно пункту 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19, виділення земельної ділянки в натурі та набуття права власності на неї жодною мірою не впливає на дійсність договору оренди земельної частки (паю) та не перешкоджає виконанню цього договору. Тому реєстрація 12 лютого 2018 року за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422483900:42:000:0004 площею 4,4298 га та виділення її в натурі не є підставою для припинення дії договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року;

у пункті 2.3 договору оренди земельної частки (паю), укладеного 01 квітня 2013 року між ПАТ АПК-Інвест та ОСОБА_4 передбачено, що в разі переходу права власності на земельну ділянку до інших осіб, цей договір оренди зберігає чинність для нового власника на тих же умовах. 19 лютого 2018 року на підставі договорів міни, посвідчених приватним нотаріусом Костянтинівського районного нотаріального округу, право власності на спірну земельну ділянку кадастровий номер 1422483900:42:000:0004 площею 4,4298 було зареєстровано спочатку за третьою особою ОСОБА_2 , і одразу за ОСОБА_1 . Проте, зважаючи на частину четверту статті 32 Закону України Про оренду землі , зміст пункту 2.3 договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, перехід права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422483900:42:000:0004 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не є підставою для припинення договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року та його умови є обов`язковими для ОСОБА_1 ;

договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422483900:42:000:0004 між ОСОБА_1 та ФГ Ф.Г. Щедрий Лан , право оренди за яким було зареєстровано 22 грудня 2018 року, був укладений під час дії іншого договору - договору оренди земельної частки (паю) між ПАТ АПК-Інвест та ОСОБА_4 від 01 квітня 2013 року. Укладення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422483900:42:000:0004 між ОСОБА_1 та ФГ Ф.Г.Щедрий Лан , право оренди за яким зареєстровано 22 грудня 2018 року в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в період дії іншого договору - договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року суперечить частині першій статті 95 ЗК України, статтям 25, 27 Закону України Про оренду землі та порушує права позивача, як орендаря, які підлягають захисту шляхом визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним та скасування внесеного до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису № 29676392 про державну реєстрацію права оренди ФГ Ф.Г.Щедрий Лан щодо земельної ділянки площею 4,4298 га кадастровий номер 1422483900:42:000:0004, як похідної позовної вимоги відповідно до статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ;

суд апеляційної інстанції зазначив, що право оренди за ПАТ АПК-Інвест на підставі договору оренди паю не припинилося, та підтверджене неналежне виконання умов договору оренди паю з боку орендодавця, яка не повідомила орендаря з приводу виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки на основі земельної частки (паю), яка використовується ПАТ АПК-Інвест і відмовилася переукладати договір на тих самих умовах. Відповідачі не виконали вимог Закону України Про оренду землі та договору та не переуклали договору оренди з позивачем після реєстрації права власності на земельну ділянку, а навпаки відчужили її, а новий власник ОСОБА_1 не визнає право оренди позивача на спірну земельну ділянку та розпорядилася належної їй спірною землею - передавши в оренду іншій особі відповідно до договору оренди від 22 грудня 2018 року. Неодноразова зміна власників предмету договору оренди землі не вплинула на обсяг їх прав та обов`язків як орендодавців, також не є свідченням того, що договір припинив свою дію чи призвів до неможливості його приведення у відповідність до положень визначених сторонами при укладенні такого договору та вимог чинного законодавства щодо внесення в нього змін та приведення у відповідність із фактичним розміром земельної ділянки виділеної в натурі.

Аргументи учасників справи

У березні 2021 року ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, в якій просила:

скасувати оскаржені судові рішення в частині визнання права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:42:000:0004, площею 4,4298 га за орендарем - ПАТ АПК-Інвест на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ АПК-Інвест , зареєстрованого 01 серпня 2013 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за № 1116;

ухвалити нове рішення яким в частині задоволення позову ПАТ АПК-Інвест про визнання права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:42:000:0004, площею 4,4298 га за орендарем - ПАТ АПК-Інвест на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ АПК-Інвест , зареєстрованого 01 серпня 2013 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за № 1116 відмовити в повному обсязі;

вирішити питання про розподіл судових витрат.

Касаційна скарга мотивована тим, що належним способом захисту має бути визнання договору оренди земельної частки (паю) переукладеним, а не визнання права оренди. Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгодженню істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах. Суд першої інстанції безпідставно врахував висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі №924/468/14. У зв`язку із формуванням земельної ділянки та присвоєнням їй кадастрового номеру змінилися її межі, а тому передача в оренду зазначеної земельної ділянки повинна здійснюватися у порядку одержання її на праві оренди, як це передбачено Законом України Про оренди землі , з обов`язковим погодженням між сторонами усіх істотних умов які зазначені у статті 15 Закону України Про оренду землі щодо земельної ділянки за кадастровим номером1422483900:42:000:0004, які є обов`язковими для цього виду договорів.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються тільки в частині задоволення ПАТ АПК-Інвест позовної вимоги про визнання права оренди. В іншій частині не оскаржуються, а тому не переглядаються в касаційному порядку.

У квітні 2021 року ПАТ АПК-Інвест подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги. Відзив мотивований тим, що обраний ПАТ АПК-Інвест спосіб захисту є таким, що не суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки передбачений частиною третьою статті 152 ЗК України. Зміна правового режиму частини земної поверхні, що використовується орендарем на підставі відповідного договору оренди паю, шляхом її визначення на місцевості як земельної ділянки, не свідчить про знищення предмета оренди як можливої підстави для вимоги про розірвання договору оренди.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2021 року: клопотання ПАТ АПК-Інвест про продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; продовжено ПАТ АПК-Інвест строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 ; справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 29 березня 2021 року зазначено наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 04 грудня 2018 року у справі № 32/563; від 09 червня 2020 року у справі № 912/1860/19; від 01 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19; від 04 листопада 2020 року у справі № 917/1934/19; від 18 листопада 2020 року у справі № 233/2636/19; від 22 вересня 2020 року у справі № 127/18934/18; від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14; від 08 квітня 2020 року у справі № 233/2070/19; від 09 квітня 2020 року у справі № 233/1557/19; від 01 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19.

Фактичні обставини

Суди встановили, що 01 квітня 2013 року між ПАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 01 серпня 2013 року у зі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за № 1116, згідно якого в оренду передається земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, до сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ДН № 0173621.

У договорі оренди земельної частки (паю) сторони обумовили, що:

орендодавець передав орендарю у володіння та користування земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,78 умовних кадастрових га строком на 20 років (пункти 1.1, 2.2, 2.3);

орендар зобов`язався сплачувати щороку орендну плату в розмірі 4 823,53 грн (пункт 2.2);

у разі переходу права власності до інших осіб, цей договір оренди зберігає чинність для нового власника на тих же умовах. У разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством України (пункт 2.3);

договір набуває чинності з моменту його реєстрації в Миколайпільській сільській раді (пункт 4).

Згідно відмітки на договорі оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року він зареєстрований 01 серпня 2013 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської сільської ради за № 1116, що відповідає Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою КМ України від 24 січня 2000 року № 119.

01 квітня 2013 року ПАТ АПК-Інвест та ОСОБА_4 підписали акт приймання передачі земельної частки (паю) розміром 4,78 умовних кадастрових га відповідно до договору оренди від 01 квітня 2013 року.

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 113655083 12 лютого 2018 року за ОСОБА_4 на підставі розпорядження Костянтинівської РДА № 36 від 29 січня 2018 року було зареєстроване право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422483900:42:000:0004 площею 4,4298 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області.

В один день 19 лютого 2018 року на підставі договорів міни, посвідчених приватним нотаріусом Костянтинівського районного нотаріального округу, право власності на спірну земельну ділянку кадастровий номер 1422483900:42:000:0004 площею 4,4298 га було зареєстровано спочатку за ОСОБА_2 , а потім за ОСОБА_1

22 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ФГ Ф.Г.Щедрий Лан укладено договір оренди відповідно до пунктів 1, 2, 7 якого ОСОБА_1 передала в оренду ФГ Ф.Г.Щедрий Лан земельну ділянку кадастровий номер 1422483900:42:000:0004 площею 4,4298 га на 20 років.

22 грудня 2018 року за ФГ Ф.Г.Щедрий Лан на підставі договору оренди землі від 22 грудня 2018 року було зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422483900:42:000:0004 площею 4,4298 га до 22 грудня 2038 року.

На підтвердження сплати на користь ОСОБА_4 орендної плати за використання земельної ділянки позивач надав копії видаткових касових ордерів від 16 жовтня 2014 року, 11 грудня 2013 року, 24 липня 2013 року, та копії платіжних доручень № 7332 від 26 квітня 2017 року, № 2530 від 17 січня 2017 року, № 42372 від 25 жовтня 2016 року, № 32779 від 16 серпня 2016 року, № 7963 від 22 грудня 2015 року, № 671 від 28 травня 2015 року, № 5770 від 29 липня 2015 року, № 1708 від 30 червня 2017 року, № 12176 від 24 жовтня 2017 року, № 22798 від 19 грудня 2017 року, № 15282 від 07 червня 2018 року.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина перша статті 16 ЦК України).

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України свідчить, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб`єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, зміна правовідношення (пункт 6 частини другої статті 16 ЦК України).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Згідно частини першої та другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 181/598/19 (провадження № 61-10997св20) зазначено, що: тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) .

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 березня 2021 року у справі № 233/3366/19 (провадження № 61-5085св20) вказано, що:

якщо сторони прямо не домовилися про порядок переукладення договору оренди паю на договір оренди землі, колегія суддів вважає, що використане словосполучення переукладення договору , яке вживається сторонами в договорі оренди паю та законодавцем у частині другій розділу IX Перехідні положення Закону України Про оренду землі , слід розуміти як укладення нового договору на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), з урахуванням відповідних змін, що вимагаються в частині предмету оренди відповідно до правового статусу виділеної на місцевості земельної ділянки, так і внесення змін до договору оренди земельної частки (паю) з метою його приведення в частині предмета оренди у відповідність з правовим статусом виділеної на місцевості земельної ділянки. Інші умови договору оренди, за виключенням необхідних змін в частині предмета оренди, можуть бути змінені виключно у випадках, передбачених самим договором або за домовленістю сторін .

У справі, що переглядається:

у пункті 2.3 договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, укладеного між ПАТ АПК-Інвест та ОСОБА_4 , сторони обумовили, що у разі переходу права власності до інших осіб, цей договір оренди зберігає чинність для нового власника на тих же умовах. У разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством України;

предметом договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, укладеного між ПАТ АПК-Інвест та ОСОБА_4 , є земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, до сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ДН № 0173621;

ПАТ АПК-Інвест заявило позовну вимогу про визнання права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:42:000:0004, площею 4,4298 га за орендарем - приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, укладеного між ОСОБА_4 та приватним акціонерним товариством АПК-ВВЕСТ , зареєстрованого 01 серпня 2013 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за № 1116;

суди встановили, що після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки договір оренди землі між ОСОБА_4 та ПАТ АПК-Інвест не було переукладено відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку;

Позовних вимог про переукладення договору оренди (зміну правовідношення в частині предмета договору оренди) ПАТ АПК-Інвест не заявляло. За таких обставин, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:42:000:0004, площею 4,4298 га не виникло, а тому відсутні правові підстави для визнання за ПАТ АПК-Інвест права оренди цієї земельної ділянки.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги, з урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 181/598/19 (провадження № 61-10997св20), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 березня 2021 року у справі № 233/3366/19 (провадження № 61-5085св20), дають підстави для висновку, що судові рішення в оскарженій частині ухвалені без додержання норм матеріального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу належить задовольнити; судові рішення в оскарженій частині скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання права оренди.

ОСОБА_1 сплачено 3 153 грн за подання апеляційної скарги та 4 204 грн за подання касаційної скарги, які підлягають стягненню на її користь з ПАТ АПК-Інвест . Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АПК-Інвест витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 153 грн. Оскільки рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2020 року в частині позовної вимоги про визнання права підлягає скасуванню, то з ОСОБА_1 на користь ПАТ АПК-Інвест підлягають стягненню витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 102 грн (3 153 грн - 1 051 грн). Тому остаточно з ПАТ АПК-Інвест на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати у розмірі 5 255 грн (3 153 грн + 4 204 грн - 2 102 грн = 5 255 грн).

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , задовольнити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 10 березня 2021 року у частині задоволення позовної вимог приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:42:000:0004, площею 4,4298 га за орендарем - приватним акціонерним товариством АПК-Інвест на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, укладеного між ОСОБА_4 та приватним акціонерним товариством АПК-Інвест , зареєстрованого 01 серпня 2013 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за № 1116, скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення.

У задоволенні позовної вимоги приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:42:000:0004, площею 4,4298 га за орендарем - приватним акціонерним товариством АПК-Інвест на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2013 року, укладеного між ОСОБА_4 та приватним акціонерним товариством АПК-Інвест , зареєстрованого 01 серпня 2013 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за № 1116, відмовити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2020 року у частині стягнення судових витрат з ОСОБА_1 змінити, стягнувши з приватного акціонерного товариства АПК-Інвест на користь ОСОБА_1 5 255 грн судових витрат.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2020 року та постанова Донецького апеляційного суду від 10 березня 2021 року в скасованих частинах та зміненій частині втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук

М. Ю. Тітов