Справа № 647/959/21
№ провадження 2/647/387/2021
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2021 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: Миргород В.С.,
при секретарі: Дзежик Л.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Бериславі Херсонської області цивільну справу №647/959/21 за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Горяшко Людмила Василівна до Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2021 року позивач в інтересах якого діє адвокат Горяшко Людмила Василівна звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . При житті ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 належну їй на праві власності земельну ділянку кадастровий номер 6520688200:04:015:0014 площею 3,89 га, яка розташована на території Червономаяцької сільської ради Бериславського району Херсонської області. Заяву про прийняття спадщини у встановлений строк позивач не подав, оскільки про наявність заповіту дізнався та отримав лише 26.03.2021 року, в зв`язку з чим нотаріусом було рекомендовано звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Просить суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_2 терміном на два місяці з моменту набрання рішенням законної сили.
Ухвалою суду від 19.04.2021 року провадження у зазначеній справі було відкрито та призначено справу до підготовчого засідання.
Позивач та його представник-адвокат Горяшко Л.В. у підготовче засідання не з`явилися, надали суду заяву у якій просили розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, про розгляд справи в суді повідомлений завчасно та належним чином, подав до суду заяву про визнання позову, просив справу розглядати без участі їх представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі та всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав:
Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Суд, відповідно до ст. ст. 81, 13, ч.5 ст.263 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, що повністю узгоджується з Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі .
Положення ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом.
Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.
З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини і відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,89 га, яка розташована на території Червономаяцької сільської ради Бериславського району Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6520688200:04:015:0014, що підтверджується державним актом на праві власності на земельну ділянку серії ХС №052504 (а.с. 9).
08.04.2018 року ОСОБА_2 в присутності обраних нею свідків - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження, земельну ділянку площею 3,89 гектарів, яка знаходиться на території Червономаяцької сільської ради Бериславського району Херсонської області, кадастровий номер 6520688200:04:015:0014, заповіла ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Тетієвською Т.В. та зареєстровано в реєстрі за №602 (а.с. 6).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсон Херсонської області померла ОСОБА_2 у віці 85 років, що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Новокаховським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 07 квітня 2021 року, актовий запис №526 (а.с. 5).
Відповідно до довідки, виданої Червономаяцьким старостинським округом Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області №522 від 07.04.2021 року, ОСОБА_2 з 1980 року і по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті з померлою зареєстрованих не було (а.с. 8).
При проведенні інвентаризації використання земельних ділянок та договорів оренди земельних ділянок, які розташовані на території Червономаяцького старостинського округу Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області станом на 10.02.2021 року в матеріалах справи по оренді земельної ділянки кадастровий номер 6520688200:04:015:0014 площею 3,89 гектарів, яка розташована на території Червономаяцького старостинського округу Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області та належала на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ХС №052504 від 29.03.2004 року ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , окрім договору оренди зазначеної земельної ділянки було виявлено оригінал нотаріально посвідченого заповіту від 27.04.2018 року складеного померлою на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 26.03.2021 року оригінал заповіту було передано ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою від 15.04.2021 року (а.с. 13).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Бериславського районного нотаріального округу Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 3,89 гектара, розташовану на території Червономаяцької сільської ради Бериславського району Херсонської області (а.с. 12).
В листі приватного нотаріуса Мікурової Л.Ю. №115/01-16 від 16.04.2021 року зазначено, що вказана земельна ділянка належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . За даними Спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася. Оскільки ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 в нотаріальну контору в установлений законом строк не подав та на момент її смерті постійно не проживав та не був зареєстрований за адресою померлої, він пропустив строк для прийняття спадщини, в зв`язку з чим йому рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті померлої ОСОБА_2 (а.с. 12).
Згідно зі статями 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За визначеними книгою шостою Спадкове право ЦК України правилами право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до статті 1269 ЦК України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 на час відкриття спадщини постійно не проживав і у визначений наведеними нормами матеріального права строк заяви про прийняття спадщини не подавав.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Судом встановлено, що у встановлений законом строк позивач не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, причиною пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 назвала ту обставину, що він був не обізнаний про наявність заповіту.
При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини необхідно ураховувати свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Такий висновок відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному, зокрема, у постанові від 06 вересня 2017 року, справа №315/765/14-ц, та висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 16 січня 2019 року, справа №647/1786/16-ц, які відповідно до положень частини четвертої статті 263 ЦПК України має враховувати суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 1320цс17. Також у цій постанові Верховного Суду України зазначено, що при розгляді справ про надання додаткового строку для прийняття спадщини судам необхідно дослідити чи вчиняв нотаріус після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця
Відповідно до статті 63 Закону України Про нотаріат , в редакції закону на час виникнення спірних правовідносин, нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктом 2.2 чинного на час виникнення спірних правовідносин Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
Аналогічні положення щодо обов`язків нотаріуса містилися в пункті 188 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5, діючої на час виникнення спірних правовідносин, а відповідно до пункту 209 цієї Інструкції при підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
Приватний нотаріус Бериславського районного нотаріального округу Мікурова Л.Ю. у листі від 16.04.2021 року зазначила, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не заводилась.
Відсутність спадкової справи свідчить про те, що про складений ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заповіту до відома останнього після смерті спадкодавця в установленому законом порядку доведено не було, тому він не вбачав підстав для подання заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування судам роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Норми процесуального права передбачають, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Обов`язок доведення поважності причин пропуску встановленого законодавством строку для подання заяви про прийняття спадщини лежить на позивачу, оскільки відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
В абз. 6 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , зазначено, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом встановлено, що у встановлений законом строк позивач не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, так як до березня місяця 2021 року не знав про наявність заповіту.
Нотаріус у порушення вимог ст. 63 Закону України Про нотаріат який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, не повідомив про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме.
Суд вважає, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не знав про наявність заповіту, що підтверджується матеріалами справи, а також подальші дії позивача свідчать про те, що позивач не втрачав інтерес до спадкового майна і бажав реалізувати своє право на його прийняття. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. У зв`язку із цим, суд відповідно до ст. 82 ЦПК України, визнає вказані позивачем обставини такими, що не підлягають доказуванню.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Застосовуючи вказану норму процесуального права, суд враховує роз`яснення, викладені Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , за якими, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.
Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст.82 ЦПК України, є обов`язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.
Представником відповідача до суду було подано письмову заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Суд приймає до уваги таку заяву відповідача, не вбачає підстав вважати, що визнання відповідачем позову є не добровільним чи умовним, суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Враховуючи все вищевикладене, виходячи з сукупності усіх обставин, що виникли у справі, а саме, що спадкова справа не заводилася за відсутності заяв від інших спадкоємців, заяву про відмову від спадщини позивач не подавав, спадщина не визнана судом відумерлою, позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, відповідач позов визнає у повному обсязі, тому суд вважає за доцільним визнати поважною причину пропуску позивачем терміну для прийняття спадщини та визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 1216, 1218, 1268, 1270, 1272 ЦК України, Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року Про узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування , керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 211, 259, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Горяшко Людмила Василівна до Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_2 , терміном на два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення складено 09.06.2021 року.
Суддя В. С. Миргород
Суд | Бериславський районний суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2021 |
Оприлюднено | 11.06.2021 |
Номер документу | 97570642 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Бериславський районний суд Херсонської області
Миргород В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні