Рішення

від 06.05.2021 по справі 648/1325/19

БІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 648/1325/19

Провадження № 2/648/10/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2021 року смт Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Рибас А.В.,

з участю секретаря Репетюк І.С.,

представник позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду №3 в смт.Білозерка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства Зарічний І.Р. , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати, 3 % річних, інфляційного збільшення та зобов`язати повернути земельну ділянку,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 2,04 га, яка розташована на території Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області з кадастровим номером 6520382500:04:001:0044, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право власності перейшло до неї в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 16.07.2013 року між її батьком та Фермерським господарством Зарічний І.Р. був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років. Вказаний договір оренди був зареєстрований 07.09.2013 року службою Білозерського районного управління юстиції Херсонської області за індексним №5671004.

В договорі сторони визначили щорічну орендну плату в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та строки внесення орендної плати до 25 грудня, щорічно, про що зазначено у п.9 та п.11 Договору.

Проте, позивач вважає, що відповідач порушує свої договірні зобов`язання щодо сплати орендної плати, оскільки останнім не сплачено жодних грошових коштів після смерті батька в період з 01.01.2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , а на вимогу здійснити повний розрахунок з позивачем, як з новим орендодавцем, відповідач відмовляється. Таким чином вказані порушення є систематичними, тому просить суд розірвати вказаний договір оренди земельної ділянки та стягнути з відповідача орендну плату за договором оренди від 16.07.2013 року в загальній сумі 18199 грн. 42 коп., до якої входить 15787 грн. 69 коп. - заборгованість за договором оренди землі; 529 грн. 34 коп. - 3% річних та 1882 грн. 39 коп. - інфляційне збільшення. Крім того, просила зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку, яка була предметом договору оренди землі, в стані не гіршому, порівняно з тим, у якому воно одержало її в оренду (придатному для цільового використання).

Ухвалою судді від 08.05.2019 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

10.07.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що належним чином дотримувався договірних зобов`язань та в строки передбачені договором оренди землі від 16.07.2013 року, укладеного між ним та батьком позивача, щорічно здійснював оренду плату, яку в 2013, 2014, 2015 роках орендодавець - ОСОБА_4 , отримував особисто. Також зазначив, що під час отримання орендної плати у грудні 2015 року, відповідач домовився з останнім, що надалі кошти за оренду земельної ділянки будуть надсилатися на банківську картку дружини орендаря - ОСОБА_3 .

Так, в подальшому відповідачем було перераховано кошти на банківську картку ОСОБА_3 орендну плату за 2016, 2017 та у 2018 роки.

Щодо посилання позивача, на відмову відповідача від здійснення повного розрахунку за договором оренди земельної ділянки за період з 2016 по 2019 рік з позивачем, як з новим орендодавцем, зазначив, що не відмовлявся від сплати орендної плати, проте лише за 2019 рік, оскільки за інший період належним чином виконав свої зобов`язання передбачені умовами договору та сплатив вказані кошти дружині померлого орендодавця - ОСОБА_3 , оскільки вважав, що саме вона є спадкоємцем прав та обов`язків за договором оренди землі від 16.07.2013 року після смерті чоловіка.

04.09.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та зазначив, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження належного виконання умов договору та викладених ним обставин у відзиві на позовну заяву, зокрема посилання відповідача на сплату орендної плати за 2013 - 2018 роки з урахуванням ціни 1 т. зерна не передбачено умовами п.10 вказаного договору оренди землі, а посилання відповідача на домовленість між ним та орендодавцем - ОСОБА_4 щодо сплати орендної плати на банківську картку ОСОБА_3 спростовується самим договором, оскільки остання не є стороною договору, а будь-яких змін до нього, в порядку передбаченому п.36 договору, не вносилося.

Крім того, з квитанції, яку відповідачем долучено на підтвердження сплати ним орендної плати за 2018 рік, не вбачається хто відправник, отримувач та призначення вказаного платежу.

Також зазначив, що відповідач мав пересвідчитися у правомірності сплати орендної плати ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 , шляхом витребування відповідних документів.

26.09.2019 року від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву та на відповідь на відзив, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач була не єдиним спадкоємцем першої черги за законом на спадкову земельну ділянку, оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом видане ОСОБА_2 на підставі договору про поділ спадкового майна укладеного 24.05.2017 року між всіма спадкоємцями, зокрема між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Також зазначив, що право власності на вищевказану земельну ділянку виникло у позивача з моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку, а саме з 11.08.2019 року, отже до моменту реєстрації позивача права власності, вказана земельна ділянка належала двом спадкоємцям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на адресу якої ним були перераховані грошові кошти по сплаті орендної плати за 2016, 2017 та 2018 роки, так як про існування іншого спадкоємця не знав до моменту отримання позовної заяви та ухвали суду про відкриття провадження.

18.01.2020 року від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів, а саме: просив стягнути з відповідача 22548 грн. 33 коп., до якої входить 19579 грн. 26 коп. - заборгованість за договором оренди землі; 823 грн. 50 коп. - 3% річних та 2145 грн. 57 коп. - інфляційне збільшення.

Також надав пояснення, відповідно до яких зазначив, що відповідач у своїх запереченнях вказав на ту обставину, що право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації, проте відповідач не пересвідчився у наявності права власності на орендовану земельну ділянку у ОСОБА_3 , якій за словами відповідача, сплачувалась орендна плата за 2016, 2017 та 2018 роки.

Крім того, зазначив, що посилання відповідача на те, що розрахунок орендної плати за 2013, 2014, 2015 роки суперечить п.14 договору не відповідає дійсності, оскільки вказаний розрахунок здійснено з урахуванням індексації, що прямо передбачено умовами договору. Посилання відповідача на пропуск строку позовної давності також не заслуговує на увагу, оскільки позивачем не заявлено позовних вимог щодо стягнення орендної плати за роки, які не передують 2016 року, які б виходили за межі встановленого строку позовної давності.

28.02.2020 року від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких позивач зазначила, що на початку липня 2018 року повідомила відповідача, що є спадкоємцем після смерті батька - ОСОБА_4 та є власником земельної ділянки, яка є предметом договору оренди землі, що спростовує твердження відповідача про необізнаність щодо дійсного власника орендованої земельної ділянки. На підтвердження викладеного надала відповідні докази листування.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 29.07.2020 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3 .

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 30.09.2020 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування письмових доказів з філії - Одеське обласне управління АТ Ощадбанк .

06.10.2020 року від третьої особи надійшли письмові пояснення, відповідно до яких зазначила, що у вирішенні питання щодо задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог покладається на розсуд суду, проте зазначила, що є дружиною покійного ОСОБА_4 , після смерті якого орендна плата була перерахована головою господарства ОСОБА_5 на її картовий рахунок в філії - Одеське обласне управління АТ Ощадбанк в липні 2018 року.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 12.02.2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив та наданих поясненнях, просив їх задовольнити. При цьому пояснив, що зобов`язання має виконуватися сторонами належним чином. Орендарем за вказаним договором та відповідачем у справі є юридична особа - ФГ Зарічний І.Р. , тому посилання гр. ОСОБА_5 в судовому засіданні на те, що він особисто перерахував кошти через термінал ОСОБА_3 не заслуговують на увагу, оскільки не надано будь-яких доказів про нарахування та перерахування коштів на виконання умов договору юридичною особою, не надано доказів щодо відображення цих банківських операцій в бухгалтерському обліку господарства, тощо.

Представник відповідача в судове не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву в якій позовні вимоги не визнала з підстав зазначених у відзиві та наданих поясненнях, просила відмовити у їх задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні 20.04.2021 року позовні вимоги не визнав з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та наданих поясненнях.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості та достатності у їх взаємозв`язку, дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 12ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частини 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Судом встановлено, що 16.07.2013 року між ОСОБА_4 та Фермерським господарством Зарійчний І.Р. був укладений договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6520382500:04:001:0044 контур 51 ділянка 27) строком на 10 років. Вказаний договір оренди був зареєстрований 07.09.2013 року службою Білозерського районного управління юстиції Херсонської області за індексним №5671004. Вказане також підтверджується актом прийому передачі земельної ділянки в натурі від 17.07.2013 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 07.09.2013 року за №90811029.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_1 від 09.02.2016 року.

Відповідно до договору про поділ спадкового майна від 12.06.2017 року серії НМА №334606, посвідченого приватним нотаріусом Лиманського районного нотаріального округу в Одеській області Орзіх Ю.Г. за №540, ОСОБА_2 переходить право власності на земельну ділянку, загальною площею 2,0407 га, кадастровий номер 6520382500:04:001:0044, що розташована за адресою: Херсонська область, Білозерський район, Кізомиська сільська рада.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом виданого приватним нотаріусом Лиманського районного нотаріального округу в Одеській області Орзіх Ю.Г. 11.08.2018 року ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 2,0407 га, кадастровий номер 6520382500:04:001:0044, що розташована за адресою: Херсонська область, Білозерський район, Кізомиська сільська рада, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Право власності за вищевказану земельну ділянку 11.08.2018 року зареєстроване за ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.08.2018 року за №134044214.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, яким відповідно до ст.1220 ЦКУ вважається день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Оскільки договір оренди земельної ділянки не припинив свою дію зі смертю орендодавця, а його замінив у правовідносинах оренди спадкоємець, набувши разом зі спадкуванням земельної ділянки прав орендодавця, то право на отримання орендної плати перейшло спадкоємцю з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст.ст. 18 , 20 Закону України Про оренду землі договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений; після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Згідно з положеннями ст.ст. 21 , 22 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до ст.31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом; розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24 , 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Абзацом 3 пункту 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ встановлено, що питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред`явлення позову про розірвання договору.

Суди, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, мають мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України Про орендну землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Таким чином, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема положеннями ЦК України , слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України , застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України , згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору, тобто лише в разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

Судом встановлено, а також не оспорюється відповідачем, що сторони спірного договору оренди землі від 13.07.2013 року погодили такі складові орендної плати, а саме: орендна плата в грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, щорічно, що становить 2071,17 грн. на момент укладення договору оренди, у тому числі в грошовій формі - 2071,17 грн.; в натуральній - по собівартості, але не вище державних закупівельних цін рослинницькою продукцією, яка вирощується орендарем.

Згідно з п.11 договору орендна плата вноситься до 25 грудня кожного року.

Пунктом 14 договору передбачено, що у разі несвоєчасної сплати орендної плати орендар зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Проте, судом встановлено, що договірні обов`язки ФГ Зарічний І.Р. належним чином не виконувалися та орендна плата систематично не сплачувалася.

Так, посилання представника відповідача та надані третьою стороною письмові пояснення, щодо сплати відповідачем орендної плати у строки та у розмірах, які передбачені умовами договору за 2016, 2017 та 2018 роки на рахунок дружини померлого орендодавця - ОСОБА_3 , на підставі усної домовленісті між відповідачем та ОСОБА_4 , яка мала місце у 2015 році, суд до уваги не приймає, оскільки ОСОБА_3 ,не є стороною вказаного договору оренди землі, а перерахування коштів здійснювалося фізичною особою - ОСОБА_5 через термінал без зазначення призначення платежу.

Крім того, посилання представника відповідача на відсутність у нього інформації щодо наявності після смерті ОСОБА_4 інших спадкоємців окрім його дружини та не повідомлення позивачем щодо набуття нею права власності на земельну ділянку, спростовується матеріалами справи, з яких вбачається, що 25.09.2018 року представник відповідача ОСОБА_5 висловлював пропозиції щодо укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки належної позивачу у справі, з іншою юридичною особою, засновником якої також є гр. ОСОБА_5 , надсилав на адресу позивача підписаний проект договору та акт приймання-передачі земельної ділянки, який позивач повернула ТОВ Зарічний І.Р. та партнери , про що свідчить рекомендоване повідомлення від 24.10.2018 року.

Суд також не приймає до уваги надану представником відповідача квитанцію, як доказ підтвердження сплати ФГ Зарічний І.Р. орендної плати за 2019 рік в сумі 2800 грн., оскільки фіскальний чек має лише прізвище отримувача, без зазначення будь-яких інших уточнень в тому числі призначення платежу та відправника.

Крім того, з довідки виданої заступником начальника ВП начальника ВКП Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області, про результати проведення перевірки інформації, викладеної в матеріалах зареєстрованих в ЖЕО №16882 від 22.05.2020 року за заявою ОСОБА_2 , вбачається, що грошовий переказ на суму 2800 грн. на ім`я ОСОБА_2 надійшов у відділення №123 Одеської дирекції АТ Укрпошта 23.12.2019 року, проте 11.01.2020 року вказаний грошовий переказ був помилково виданий іншій особі з однаковим прізвищем з отримувачем ОСОБА_2 , але потім був ним повернутий та до теперішнього часу знаходиться у відділенні та чекає на отримання адресатом, отже факт отримання орендної плати позивачем на виконання умов договору не підтверджений належними доказами.

Будь-яких інших доказів сплати відповідачем орендної плати в строки та у розмірах передбачених умовами договору орендної землі, суду не надано.

Таким чином, судом встановлено, що Фермерським господарством Зарічний І.Р. неодноразово порушувалися строки виплати орендної плати за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки за вищевказаним договором оренди землі від 16.07.2013 року, а сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди. Тобто позивач як власник земельної ділянки не отримав вчасно того, на що він розраховував при наявності діючої угоди. Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі своєчасної сплати орендної плати, є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке, з огляду на положення статті 526 ЦК України , дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість у подальшому.

Зазначений висновок повністю узгоджується з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду висловленою у постанові від 06 березня 2019 року у справі №183/262/18.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.07.2019 року та стягнення невиплаченої орендної плати в загальній сумі 22548 грн. 33 коп., до якої входить 19579 грн. 26 коп. - заборгованість за договором оренди землі; 823 грн. 50 коп. - 3% річних та 2145 грн. 57 коп. - інфляційне збільшення.

Разом з тим, вимога позивача щодо зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку в стані не гіршому в порівнянні з тим, у якому орендар отримав її в оренду, не підлягає задоволенню, оскільки у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором, що прямо передбачено ст.34 Закону України Про оренду землі та п.21 Договору.

Відповідно до ст.141 ЦПК України , судові витрати в сумі 908 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позов задоволено в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 526 , 610 , 626 , 629 , 651 ЦК України , ст.ст. 2 , 13 , 15 , 21-25 , 32 Закону України Про оренду землі , ст.141 ЗК України , керуючись ст.ст. 9 , 10 , 12 , 18 , 141 , 263-265 , 272 , 353 , 354 ЦПК України , суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 до Фермерського господарства Зарічний І.Р. , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати, 3 % річних, інфляційного збільшення та зобов`язати повернути земельну ділянку-задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі від 16 липня 2013 року, укладений між ОСОБА_4 та Фермерським господарством Зарічний І.Р. , який зареєстрований 07.09.2013 року реєстраційною службою Білозерського районного управління юстиції Херсонської області.

Стягнути з Фермерського господарства Зарічний І.Р. (код ЄДРПОУ: 36882082, Херсонська область, Білозерський район, с. Велетенське, вул. Радянська, буд. 68) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 12.05.2010 Комінтернівським МРВ ГУМВС України в Одеській області, ІПН: НОМЕР_3 , заборгованість із сплати орендної плати, три відсотки річних та інфляційне збільшення, в загальній сумі 22548 (двадцять дві тисячі п`ятсот сорок вісім) гривень 33 копійки.

Зобов`язати Фермерське господарство Зарічний І.Р. повернути власнику ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2.04 га, кадастровий номер 6520382500:04:001:0044, яка розташована на території Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства Зарічний І.Р. (код ЄДРПОУ: 36882082, Херсонська область, Білозерський район, с. Велетенське, вул. Радянська, буд. 68) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 12.05.2010 Комінтернівським МРВ ГУМВС України в Одеській області, ІПН: НОМЕР_3 , сплачений судовий збір в сумі 2305 (дві тисячі триста п`ять) гривень 20 копійок.

Повне судове рішення буде складено 17.05.2021 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Білозерський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В.Рибас