Постанова

від 31.05.2010 по справі 2-а-1511/10/1970

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-1511/10/1970

"31" травня 2010 р. Тернопільський окружний адміністративний  суд в складі:    

                        головуючої                  Дерех Н.В.

                                            при секретарі           Вальчук І.М.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Господарського товариства з обмеженою відповідальністю “Проба”  про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,    

                                                               в с т а н о в и в:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( надалі –позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Господарського товариства з обмеженою відповідальністю “Проба” (надалі – відповідач) про стягнення 3681 грн. 82 коп.  адміністративно - господарських санкцій та 14 грн. 36 коп. пені, оскільки відповідач порушив терміни сплати адміністративно-господарських санкцій на 13 днів.  

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив його задовольнити, мотивуючи тим, що відповідачем 05.02.20109 року подано звіт Тернопільському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів за 2009 рік, у якому не вказана кількість  осіб, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки у звіт помилково включено сезонних робітників, а постійних працівників лише 8 осі.  

Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Статтею 19 Закону України «про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 р. № 875 –ХІІ ( надалі –Закон 875-ХІІ) встановлено, що для підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 осіб –у кількості одного робочого місця.

При цьому, згідно зі ст. 20 Закону 875-ХІІ, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної зарплати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме звіту відповідача форма № 10 -ПІ перед Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, який поданий 05.02.2010 р. ( термін подання - не пізніше 1 березня після звітного періоду) середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача за 2009 рік становить 11 осіб, середньорічна зарплата працівника складає 7363,64 грн. за рік, а фонд оплати праці штатних працівників становить 81 тис.  грн. за 2009 рік.  Кількість інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону 875-ХІІ  має становити 1 особу а працевлаштовано 0 осіб,  що і було відображено у зазначеному Звіті відповідача.                               

Таким чином, за 1 робоче місце, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, відповідач до 15.04.2010 року  повинен був самостійно сплатити адміністративно - господарські санкції у розмірі 3681 грн. 82 коп.

Відповідно до п.3, 14 Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. № 314, робоче місце інвалідів вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників СЕК., органів Держнаглядохорони праці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Пунктом 14 зазначеного Положення також передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998 р. затверджена норма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих  місць ( вакантних посад)», яка подається підприємствами щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Відповідачем не доведено атестування робочих місць інвалідів, що необхідно для забезпечення їх працевлаштування відповідно до нормативу робочих місць, встановленого підприємству на підставі ст. 19 Закону 875-ХІІ та не надано доказів щомісячного звернення до  державної служби зайнятості впродовж 2009 року з метою працевлаштування інвалідів на підприємство.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що відповідач не здійснив передбачених чинним законодавством заходів щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходів щодо інформування вищезазначених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, чим позбавив можливості виконання органами, зазначеними в ст. 18  Закону 875-ХІІ, свого обов’язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч.2 ст. 20 Закону 875-ХІІ, порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Згідно Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року, пеня обчислюється виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки на весь її строк.

Судом встановлено, що відповідач порушив терміни сплати адміністративно - господарських санкцій на 13 днів, а тому повинен сплатити пеню в розмірі 14 грн.36 коп.          

Крім цього суд не приймає до уваги твердження відповідача, що штатних працівників на підприємстві працює вісім осіб, оскільки така кількість працюючих не впливає на розмір штрафних санкцій та пені, так як при працевлаштуванні 8 осіб повинен бути працевлаштований один інвалід, чого відповідачем не було зроблено.

керуючись  ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України, суд, -

                          П О С Т А Н О В И В:

       1.Позов Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Господарського товариства з обмеженою відповідальністю “Проба” про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені –задовольнити.

      2. Стягнути з Господарського товариства з обмеженою відповідальністю “Проба”  (вул. Шевченка, 51, с. Підгайці, код ЄДРПОУ 21151861) на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів( м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, код ЄДРПОУ 14032334) 3681 ( три тисячі шістсот вісімдесят одну) грн. 82 коп. адміністративно –господарських санкцій та пеню в розмірі 14 ( чотирнадцять) грн. 36 коп., перерахувавши на р/р № 31210230700445 ГУДК України в Тернопільській області 50070000, МФО 838012 код одержувача 23588102.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

       Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання такої заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.                                                                                

Головуючий суддя                                                                                Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя                                                                                                    Дерех Н.В.