Постанова

від 22.08.2006 по справі 7/308-ап-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/308-АП-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"22" серпня 2006 р.                                                           Справа № 7/308-АП-06

м. Херсон, зал судового засідання №324, 12 год. 00 хв.

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Задорожної Н.О. при секретарі Чуприні О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Прокурора м.Нова Каховка Херсонської області в інтересах Державної податкової інспекції  у м.Нова Каховка, м.Нова Каховка

до відповідача -1 - Дочірнього підприємства "Агроторгівельна фірма ім.Солодухіна" Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара", смт.Дніпряни м.Нова Каховка

відповідача-2 - Приватного підприємства "Ойлсервісплюс", м.Сімферополь  

про  визнання недійсним письмового правочину від 24.03.2004р. №21 та стягнення 37500грн.

за участю прокурора М'яснікова К.К.

представників сторін:

від  позивача: Ткаченко О.С. - год. держподатінспектор, пост. дов. №638/10/10 від 19.04.06р.;

від  відповідача 1: Мальченко С.М. - юрисконсульт, дов. №83/2-96 від 21.08.06р.;

від відповідача 2: не прибув.

Прокурор звернувся з позовом в інтересах ДПІ у м. Нова Каховка у якому просить суд визнати недійсним укладений між відповідачем  договір купівлі-продажу №21 від 24.03.2004р. за ознаками ч.1 ст.207 Господарського кодексу України як укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам Держави і суспільства, із застосуванням наслідків, передбачених ст.208 Господарського кодексу України, стягнувши з відповідача - 1 на користь Держави отримане ним за правочином на загальну суму 37500грн., з відповідача-2 на користь відповідача-1  37500 грн.  грошових коштів, отриманих від відповідача-1 на виконання укладеного правочину.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор  посилається на те, що в процесі проведення зустрічних перевірок з метою перевірки формування відповідачем-1 податкового кредиту по податку на додану вартість було встановлено, що контрагент за угодою - ПП "Ойлсервісплюс" знято з податкового обліку з 04.11.2004р., на підставі рішення Сімферопольського районного суду від 23.09.2004р. визнано недійсними Статут ПП "Ойлсервісплюс" та свідоцтво платника ПДВ відповідно з моменту реєстрації 12.05.2000р. та видачі - 29.05.2000р.

В процесі судового розгляду встановлено факт реєстрації підприємства на підставну особу за винагороду, яка не мала наміру і не здійснювала господарської діяльності, з чого вбачається факт ухилення відповідача-2 від сплати податків.

Отже, угоду вчинено з метою суперечною інтересам Держави і суспільства, в зв'язку з чим вона має бути визнаною недійсною з застосуванням заходів, передбачених ст.208 ЦК України.

Відповідач-1 проти позову заперечує, посилаючись на відсутність умислу на укладення угоди з метою, яка суперечить інтересам Держави.

Посилається на те, що документи первинного та бухгалтерського обліку по господарській операції оформлено у відповідності з вимогами чинного законодавства, податковий кредит сформовано на підставі податкової накладної, оформленої згідно приписів п.п.7.2.1 п.7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На момент здійснення господарської операції та видачі податкової накладної продавець сливового пюре був зареєстрований платником ПДВ.

Відповідач-2  письмовий відзив не надав, явку представника не забезпечив, направлена на його адресу ухвала повернулася до суду з відміткою про вибуття ПП "Ойлсервісплюс" і відсутність підприємства за зазначеною адресою.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

24 березня 2004р. між відповідачами було укладено договір купівлі-продажу сливового пюре в кількості 3 тн за ціною 1 грн. 25 коп. за 1 кг на загальну суму 37500 грн.

На підставі зазначеного договору ПП "Ойлсервісплюс" по накладній №214 від 07.04.2004р. (а.с.21) відвантажив відповідачу - ДП "АТФ ім.Солодухіна ТОВ "Югтара" сливове пюре на суму 37500 грн., а останній провів його оплату, що підтверджується наданими у справу банківськими довідками про рух коштів на рахунку кореспондента (а.с. 22-23).

Таким чином, укладену між відповідачами угоду було повністю виконано.

Після укладення та виконання відповідачами угоди на підставі рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від  23.09.2004р. у справі № 2-4500/04 визнано недійсними Статут ПП "Ойлсервісплюс" з моменту реєстрації - 12.05.2000р. та свідоцтво платника ПДВ з моменту видачі - 29.05.2000р.

Підставою для визнання недійсними Статутних документів та свідоцтва платника ПДВ було встановлення факту реєстрації підприємства на підставну особу за винагороду, яка не мала наміру і не здійснювала підприємницької діяльності.

За таких обставин, матеріалами справи  доведено, що відповідач - "Ойлсервісплюс" укладав оспорювану угоду з метою суперечною інтересам Держави, а саме, реєструючи фірму на підставну особу, переслідував мету приховування доходів від здійснення підприємницької діяльності від оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодекс України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно  до положень ч.1 ст.208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход бюджету.

Зважаючи на викладене, укладену між відповідачами угоду вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам Держави і суспільства, і суд визнає її недійсною.

Натомість фактичними матеріалами справи встановлено наявність наміру укладення угоди з метою суперечною інтересам Держави і суспільства лише у однієї сторони - ПП "Ойлсервісплюс".

Вбачаючи виключність ситуації з питання щодо застосування наслідків недійсності правочину, враховуючи підставність та обґрунтованість заперечень відповідача-1 - ДП "АТФ ім. Солодухіна", господарський суд знаходить можливим застосування пункту 17 Постанови Верховного суду України від 28.04.1978р. "Про судову практику у справах про визнання угод недійсними" та п.18 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/11 від 12.03.1999р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними".

Згідно зазначених пунктів, як виняток із загальних правил застосування наслідків недійсності правочинів, все виконане стороною і належне з неї другій стороні на відшкодування одержаного, господарський суд звертає в доход Держави.

З огляду на викладене, суд стягує належні за оспорюваною угодою кошти в доход Державного бюджету з відповідача -2 - ПП "Ойлсервісплюс", тобто стягує з ПП "Ойлсервісплюс" на користь ДП "АТФ ім.Солодухіна" вартість переданого за договором сливового пюре у сумі 37500 грн., а після одержання останнім зазначеної суми, стягує її з відповідача-1 в доход Державного бюджету, наказ на стягнення з відповідача-1 в доход Держави 37500 грн. буде видано після отримання ним зазначеної суми від відповідача-2.

За згодою сторін у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено сторони про дату складення її повного тексту - 28 серпня 2006р. о 16 год. 00 хв.

Керуючись п.4 ст.157, 158, 160-163, 167, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити.

Визнати недійсним укладений між ДП "АТФ ім.Солодухіна", код 24956677 та ПП "Ойлсервісплюс", код 30939929 договір купівлі-продажу сливового пюре від 24.03.2004р. №21, як укладений з метою завідомо суперечною інтересам Держави та суспільства при наявності умислу з боку ПП "Ойлсервісплюс".

2. Стягнути з приватного підприємства "Ойлсервісплюс" м.Сімферополь, вул.Київська, 144, р.рахунок відсутній, код ЄДРПОУ 30939929 на користь дочірнього підприємства "Агроторгівельна фірма ім.Солодухіна" Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" м.Нова Каховка, смт.Дніпряни, вул.1 Травня, буд.8, розрахунковий рахунок 260069126, Херсонська обласна дирекція АППБ "Аваль" м.Херсон, МФО 352093, код ЄДРПОУ 24956677, 37500 грн., одержаних за договором №21 від 24.03.2004р.

3. Стягнути з дочірнього підприємства "Агроторгівельна фірма ім.Солодухіна" Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" м.Нова Каховка, смт.Дніпряни, вул.1 Травня, буд.8, розрахунковий рахунок 260069126, Херсонська обласна дирекція АППБ "Аваль" м.Херсон, МФО 352093, код ЄДРПОУ 24956677, в доход Державного бюджету України  в порядку реституції по визнаному недійсним договору купівлі-продажу від 24.03.2004р. №21, 37500 грн.

Виконавчий лист про стягнення з ДП "АТФ ім.Солодухіна" в доход Державного бюджету України 37500 грн. видати після надходження цієї суми на рахунок підприємства від відповідача-2.

Контроль за надходженням коштів покласти на ДПІ у м.Нова Каховка, виконавчий лист видати після одержання від неї відповідної заяви.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.   

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  Н.О. Задорожна

Повний текст постанови

складено 28.08.2006р.