Рішення

від 03.03.2021 по справі 757/42186/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42186/20-ц

Категорія 79

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Вовк С. В.,

за участі секретаря судових засідань Брачун О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СТАРЛІНГ КОМ про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі.

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просила стягнути з відповідача суму заробітної плати 60 645, 00 грн за чотири місяці (березень - червень 2020 року) і суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 273 638, 60 грн (25 червня 2020 року - 28 вересня 2020 року), а разом - 334 283, 60 грн.

В обґрунтування позову вказано, що позивач працювала у відповідача на посаді головного інженера проекту з окладом у розмірі 15 550, 00 грн, а 25 червня 2020 року звільнилася за власним бажанням, у зв`язку із систематичним і тривалим порушенням роботодавцем законодавства про оплату праці, проте у день звільнення відповідач не виплатив всі належні їй грошові кошти.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов, а також не виконав ухвалу суду від 01 жовтня 2020 року у частині надання витребуваних письмових доказів.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.

30 вересня 2020 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

01 жовтня 2020 року у справі відкрито провадження для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання, та витребування у відповідача письмових доказів: довідку про нараховану та виплачену позивачу заробітну плату за період з січня 2020 року по 25 червня 2020 року; локальні нормативні акти ТОВ СІТІ МЕЙКІНГ , які підтверджують зменшення заробітної плати позивача.

08 грудня 2020 року ухвалою суду, постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, внесеною до протоколу судового засідання, змінено найменування відповідача з ТОВ СІТІ МЕЙКІНГ на ТОВ СТАРЛІНГ КОМ , відповідно до змін найменування у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21 жовтня 2020 року.

03 березня 2021 року позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила задовольнити у повному обсязі і не має заперечень проти постановлення заочного рішення суду.

Відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася у судове засідання, про причини неявки не повідомила, не подала відзив і сторона позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Сторони перебували у трудових відносинах з 25 березня 2019 року по 25 червня 2020 року. Позивач займала посаду головного інженера проекту, відповідно до наказу № 5-К від 22 березня 2019 року.

25 червня 2020 року, відповідно до наказу № 27-К від 25 червня 2020 року, позивач звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КзпП України.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Згідно із статтею 43 Конституції України, гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ст. 97 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оплату праці , працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Згідно з частиною першою ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а у разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до частини першої ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника (стаття 117 КЗпП України).

Відповідно до ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Виходячи з того, що при розгляді індивідуальних трудових спорів тягар доведення законності звільнення, невиплати заробітної плати чи вчинення або невчинення інших дій чи бездіяльності, які відповідно до закону вчинив чи мав вчинити або яких фактично припустився роботодавець під час трудових правовідносин з працівником-позивачем, покладається повною мірою на роботодавця, останній в даному випадку повинен спростовувати доводи позивача щодо наявності заборгованості належними доказами.

Згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-7, відповідачем у березні позивачеві за повний робочий місяць нараховано заробітну плату у розмірі 4 072, 62 грн, у травні - 2 059, 60 грн, а у квітні і червні нарахувань заробітної плати не здійснено.

Виходячи з розміру окладу у сумі 15 550, 00 грн за місяць ((15 550, 00 - 4072, 62) + 15 550, 00 +(15 550, 00 - 2 059, 60) + 15 550, 00) заборгованість за період з березня по червень 2020 року складає 54 512, 78 грн.

Середньоденна заробітна плата для розрахунку середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначається за правилами, встановленими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08 лютого 1995 року за № 100.

Відповідно до п. 2 Порядку, у випадку нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Заробітна плата за два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата, становить (квітень (21 день) і травень (19 днів) 2020 року) 15 550, 00 грн. Середньоденна заробітна плата за два останні місяці становить 777, 50 грн = ((15 500, 00*2) / 40 днів.

Кількість робочих днів прострочення виплати з моменту звільнення - 64 (червень 2020 року - 2, липень 2020 року - 23, серпень 2020 року - 20, вересень 2020 року - 19).

Так, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 49 760, 00 грн (777, 50 х 64).

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про задоволення позову частково, а саме стягненню підлягає заборгованість по заробітній платі за період з березня по червень 2020 року у розмірі 54 512, 78 грн та сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26 червня 2020 року по 28 вересня 2020 року - 49 760, 00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач на підставі пункту 1 частини першої ст. 5 Закону України Про судовий збір є звільненою від сплати судового збору, відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, з відповідача стягуються судові витрати в дохід Держави, у розмірі, встановленому пунктом 1 частини першої статті 4 вказаного Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст.ст. 3, 8, 21, 43, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,

ст.ст. 21, 22 Закону України Про оплату праці ,

ст.ст. 47, 94, 97, 115, 116 Кодексу законів України про працю,

ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СТАРЛІНГ КОМ про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СТАРЛІНГ КОМ /(код ЄДРПОУ: 39830367, адреса: 08161, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Тарасівка, вул. Абрикосова, буд. 40) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суму у розмірі 104 272, 78 грн, яка складається із заробітної плати за період з березня по червень 2020 року у розмірі 54 512, 78 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26 червня 2020 року по 28 вересня 2020 року - 49 760, 00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СТАРЛІНГ КОМ (код ЄДРПОУ: 39830367, адреса: 08161, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Тарасівка, вул. Абрикосова, буд. 40) в дохід держави судовий збір у розмірі 1 042, 72 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С. В. Вовк