Ухвала

від 25.05.2021 по справі 752/1521/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №752/15212/19 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/3081/2021 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника потерпілих ОСОБА_6 та ТОВ «ЧЕРНОМОР» - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 листопада 2020 року,

за участю

прокурора ОСОБА_8 ,

представника потерпілих ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_9 , погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_10 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019101010000145 від 14.06.2019 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.4 ст.190, ч.4 ст.358, ч.1 ст.289 КК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник потерпілих ОСОБА_6 та ТОВ «ЧЕРНОМОР» - адвокат ОСОБА_7 , подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову, якою з метою збереження речових доказів, що були об`єктом кримінально протиправних дій накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні № 42019101010000145 від 14.06.2019, передбаченого ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 289 КК України, а саме на нерухоме майно, що належить ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКПП НОМЕР_1 , а саме:

- земельну ділянку, реєстраційний номер 1524753532231, кадастровий номер: 3223186800:03:013:0002, площею 0.0883 га, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташовану за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці;

- земельну ділянку, реєстраційний номер 1425141432231, кадастровий номер: 3223186800:03:013:0004, площею 0.6082 га, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташовану за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці;

- земельну ділянку, реєстраційний номер 795049532231 кадастровий номер: 3223186800:03:013:0029, площею 0.3894 га, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташовану за адресою Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці;

- земельну ділянку, реєстраційний номер 162447980000, кадастровий номер: 8000000000:79:003:0024, площею 0.321 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок, (літ.А), реєстраційний номер 664731880000, загальна площа (кв.м): 78,5; житлова площа (кв.м): 57.3, за адресою АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 8000000000:79:003:0024, площею 0.321 га, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .

та на нерухоме майно, що належить ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , а саме:

- земельну ділянку, реєстраційний номер 795115832231, кадастровий номер: 3223186800:03:013:0030, площею (га): 0.3538, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою. Київській обл., Обухівського р., с/рада. Підгірцівська;

- земельну ділянку, реєстраційний номер 1478331432231, кадастровий номер: 3223186899:93:913:0032, площею, 0.2323 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташовану за адресою: Київська обл., Обухівський район, с/рада. Підгірцівська;

- земельну ділянку, реєстраційний номер 1478315332231, кадастровий номер: 3223186800:03:013:0003, площею 0.023 га, з цільовим призначенням: для будівництва; обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташовану за адресою: Київська обл., Обухівський р., с/рада. Підгірцівська;

- земельну ділянку реєстраційний номер 1478188632231, кадастровий номер: 3223186800:03:913:0033, площею 0.2093 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташовану за адресою: Київська обл., Обухівський р., с/рада. Підгірцівська;

- земельну ділянку, реєстраційний номер 1478291632231, кадастровий номер : 3223186890:93:913:0036 площею 0.232 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташовану за адресою: Київська обл., Обухівський район, с/рада. Підгірцівська;

- земельну ділянку, кадастровийномер: 3223186800:03:009:0049, площею 0.2501 га, з цільовим призначенням: для будівництва, розташовану за адресою: Київська обл., Обухівський район, с/рада. Підгірцівська;

-земельнуділянку,кадастровийномер :3223186800:03:011:0001, площею 0.4184 га, з цільовим призначенням: обслуговування багатокваотионого житлового будинку, розташовану за адресою: Київська обл., Обухівський р., с/рада. Підгірцівська;

-земельнуділянку,кадастровийномер:3223186800:03:010:0018, площею 0.0122 га, з цільовим призначенням: обслуговування сільського господарства, розташовану за адресою: Київська обл., Обухівський р., с/рада. Підгірцівська;

- земельну ділянку, кадастровим номер : 3223186800:03:010:0019, площею 0.25 га, з цільовим призначенням: для будівництва, розташовану за адресою: Київська обл., Обухівський р., с/рада. Підгірцівська;

-квартиру, реєстраційний номер 331584226, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа (кв.м): 82,5, житлова площа (кв.м): 56,1;

-житловий будинок реєстраційний номер 302919332231, загальна площа (кв.м): 226.5, житлова площа (кв.м): АДРЕСА_3 , який розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 3223186800:03:013:0043, цільове призначення для будівництва обслуговування житлового будинку;

-квартиру, реєстраційний номер АДРЕСА_4 ; загальна площа (кв.м): 123,1 житлова площа (кв.м): 42,6.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судовий розгляд справи було здійснено без участі потерпілих, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України є істотним порушенням кримінального процесуального закону, а також без участі слідчого, прокурора та без витребування та безпосереднього дослідження матеріалів кримінального провадження № 42019101010000145 від 14.06.2019. Чим слідчою суддею допущено неповноту судового розгляду, яка пов`язана з не дослідженням безпосередньо в судовому засіданні встановлених слідчим обставин справи, з`ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Зокрема поза увагою суду залишились встановлені слідчим обставини щодо вчинення особами, яких заявники обґрунтовано вважають причетними до вчинення ряду злочинів, а саме ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , дій, пов`язаних з переоформленням рухомого майна за заниженою вартістю на третіх осіб, вчинених зокрема щодо автомобілю Порш Кайен S, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , темно-бордового кольору та автомобілю Мітсубісі Паджеро Вагон, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , кольору металік (сірий) - безпосередньо в день після здійснення незаконного заволодінням, що відбулося 24.04.2019 р. Щодо автомобіля марки Mercedes-Benz Е 250 СDІ 4 МАТІК, 2013 року випуску, номер кузову НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 білого кольору, який на підставі Договору № 0352601368 купівлі-продажу транспортного засобу від 31 липня 2013 року укладеного між ТОВ «Автомобільний дім Україна Мерседес Бенц» належить ТОВ "Компанія "Черномор".

Також апелянт зазначає, що поза увагою суду також залишились фактичні обставини справи, які підтверджуються належними та допустимими доказами, які пов`язані з вчиненням зазначеною групою осіб дій спрямованих на розпродаж земельних ділянок, які визнані речовими доказами та щодо яких і здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того апелянт вказує на те, що за час, який минув з моменту ухвалення оскаржуваної ухвали, 04.01.2021 р. ОСОБА_12 скористалась відсутністю арешту та здійснила відчуження корпоративних прав, які були саме потерпілим гр. ОСОБА_6 формально оформлені на її ім`я у ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД» Ідентифікаційний код юридичної особи 40554658 частки в статутному капіталі - 22,2144% номінальною вартістю 17 528 709,38 грн.

Рухоме майно та цінні речі, про викрадення яких заявив потерпілий гр. ОСОБА_6 у заяві від 24.04.2019р. про вчинення кримінального правопорушення та відсутність яких було встановлено та зафіксовано під час огляду місця події оперативно-слідчою групою Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві, визнані речовими доказами щодо епізоду вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, а слідчим здійснюються заходи щодо його розшуку так як вони можуть мати та мають на собі сліди злочину, відповідно є об`єктом злочинних посягань та предметом злочину.

Нерухоме майно, яке складається з житлових будинків та земельних ділянок, перелік яких наведено у клопотанні слідчого, також визнані речовими доказами, але по епізоду вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, суть якого відповідно до зібраних під час здійснення досудового розслідування доказів, полягає в тому, що саме особи, яких потерпілий гр. ОСОБА_6 підозрює у вчиненні цього злочину, діючи умисно, з корисливих мотивів заволоділи чужим майном та набували права на це майно шляхом обману та зловживання довірою гр. ОСОБА_6 .

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що йому стало відомо 27.04.02021 про зміст оскаржуваної ухвалу після отримання її повного тексту.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника потерпілих, який підтримав клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу і просив її задовольнити, думку прокурора, який не заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку для апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до вимог ст. ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Враховуючи зазначене та дослідивши доводи на обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 листопада 2020 року, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Вирішуючи питання про прийнятність поданої апеляційної, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, положення кримінального процесуального закону, правові позиції Верховного Суду щодо права особи, права та законні інтереси якої обмежено під час досудового розслідування, у тому числі на оскарження судового рішення.

Зокрема, відповідно до вимог ч. 1 ст. 393 КПК України, апеляційну скаргу мають право подати, в тому числі інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.

У пункті 16-1 ч. 1 ст. 3 КПК України, визначено, що іншою особою, прав чи законних інтересів якої обмежуються під час досудового розслідування, - особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюється процесуальні дії, визначені цим Кодексом.

Вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 листопада 2020 рокузачіпаються права потерпілих, оскільки слідчим суддею накладено арешт на нерухоме майно, яке на думку потерпілих, незаконно відчужено, а відтак вони є особами, які мають право на апеляційне оскарження даної ухвали слідчого судді.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи та зі змісту оскаржуваної ухвали, що в провадженні слідчого відділу Голосіївського управління поліції НП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019101010000145 від 14.06.2019 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.04.2019 приблизно о 20.30 год. за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_5 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявив відсутність наступного майна:

автомобіля марки Мерседес CDІ 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 , білого кольору;

автомобіля Порш Кайен S, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 , темно-бордового кольору;

автомобіля Мітсубісі Паджеро Вагон, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , кольору металік (сірий);

оригінальний швейцарський годинник «Cartier», вартістю 15 000 доларів США;

оригінальний швейцарський годинник «Rolex Submariпег», вартістю 10 000 доларів США;

оригінальний швейцаоський годинник «Rolex», вартістю 8 000 доларів США;

оригінальний швейцарський годинник «ZODIAC», вартістю 1000 доларів США;

оригінальний швейцарський годинник «Hublot MDM Geneve», вартістю 11000 доларів СІНА,

грошові кошти в сумі приблизно 2 000 000 доларів США;

пристрій для вистрілу гумових набоїв Форт 12 Р № НОМЕР_8 ;

ікони в кількості 15 штук, із них які мають історичну цінність: ікона святого Миколи Чудотворця (17-18 століття), вартість якої 3000 доларів США, ікона святих мучеників Кіріка та Ауліти, загальною вартістю 7 000 доларів США та 13 ікон сучасних, вартість яких близько 30 000 грн.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_6 показав, що він разом із своєю дружиною ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`ю дружини - ОСОБА_12 та сестрою ОСОБА_11 , а також двома синами ОСОБА_13 та ОСОБА_16 мешкали в помешканні за адресою: АДРЕСА_5 .

У викраденні вищевказаних речей та цінностей потерпілий ОСОБА_6 підозрює ОСОБА_13 , її матір ОСОБА_12 та сестру ОСОБА_11 , а також невідому особу на ім`я ОСОБА_17 . В обґрунтуванні своєї підозри потерпілий зазначає, що останнім часом його дружина та її родичі, на ґрунті сімейних непорозумінь, вказували на викрадення вищевказаного майна та залишення потерпілого на самоті.

Де проживають на даний час його дружина ОСОБА_13 , ОСОБА_12 . ОСОБА_11 , потерпілому не відомо, з 24.04.2019 на зв`язок не виходять. Також в своєму допиті потерпілий зазначив, що викрадені грошові кошти були зароблені, особисто ним задовго до вступу у шлюб з ОСОБА_13 за період 1985-1995 роки. В підтвердженні своїх показів надав для долучення до матеріалів кримінального провадженні відповідні документи, зокрема багатомільйонні контракти, договори купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД", тощо.

Крім того, ОСОБА_13 , її матір ОСОБА_12 та сестра ОСОБА_11 , діючи навмисно та за попередньою змовою, шахрайським шляхом заволоділи коштами ОСОБА_18 в розмірі 609000 дол. США, шляхом продажу останньому частки в статутному капіталі ТОВ «ЕСТЕТ ІТРАЙМ БУД». При цьому, одразу після отримання коштів ОСОБА_13 , її матір ОСОБА_12 та сестра ОСОБА_11 , скасували доручення на продаж частки в статутному капіталі товариства.

Допитаний як потерпілий, ОСОБА_18 , підтвердив факт передачі коштів в рахунок купівлі часток в статутному капіталі ТОВ «Естет Иоайм Буд» та додав, що на момент передачі, грошей у потерпілого була довіреність від ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 на розпорядження корпоративними правами ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД», та в цей же день ОСОБА_6 зателефонував йому та повідомив що зазначені довіреності були скасовані, а грошові кошти за частки в статутному капіталі не отримані.

З даного приводу ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся з заявою про вчинення злочину за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, до Київської місцевої прокуратури №1. Відомості про дану подію внесені до ЄРДР за № 42019101010000155 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

07 серпня 2019 року потерпілий ОСОБА_6 був додатково допитаний в якості потерпілого.

Під час додаткового допиту потерпілий ОСОБА_6 зазначив, що починаючи з 1994 року і по теперішній час за особисто зароблені кошти він займається будівельними проектами, в тому числі у м. Києві та у Київські області, шляхом придбання земельних ділянок та в подальшому формувань їх у статутний капітал товариств забудовників. Купівлю та оформлення земельних ділянок він проводив зазвичай на друзів та бізнес-партнерів.

Оскільки проекти забудови були довготривалими, то він, будучи вже літньою людиною, мав намір по досягненню синами повноліття передати ї весь свій бізнес та відповідно подарувати їм всі земельні ділянки з метою реалізації ними його забудовного проекту.

У 2004 році ОСОБА_13 , ОСОБА_11 (сестра дружини) та ОСОБА_19 (матір дружини), посилаючись на те, що вони не мають належного соціального та фінансового статусу для виїзду за кордон, оскільки для безперешкодного отримання віз та вивозу валюти за ОСОБА_11 і ОСОБА_12 має бути вклад у банку або нерухоме майно на праві власності майна на території України, стали вмовляти ОСОБА_6 зареєструвати земельні ділянки та новозбудовані об`єкти нерухомого майна (квартири, будинки, тощо) на своїх бізнес-партнерів, мовляв, вони можуть обманути ОСОБА_6 , а проводити реєстрацію нерухомості на їх ім`я, а вони завжди надійно виконають відносно нерухомості все що йому потрібно для бізнесу.

Після народження другого сина у 2005 року, довіряючи дружині, сестрі та її матері, ОСОБА_6 погодився проводити реєстрацію нерухомості на їх ім`я.

При реєстрації земельних ділянок за ОСОБА_11 та ОСОБА_20 останні запевняли його, що зареєстровані за ними земельні ділянки будуть перереєстровані у передбаченому Законом порядку для реалізації будівельного проекту на зазначених ділянках, а у разі, якщо проект не буде реалізований, це майно буде переведено на синів ОСОБА_6 по досягненню ними повноліття.

Пошуком земельних ділянок, веденням перемовин щодо їх придбання займався особисто ОСОБА_6 .. Оформлення купівлі-продажу, у тому числі передачу продавцеві коштів за земельні ділянки та їх реєстрацією проводив ОСОБА_6 особисто на підставі нотаріально посвідчених довіреностей від ім`я ОСОБА_13 , ОСОБА_11 (сестра дружини) та ОСОБА_12 (матір дружини). На ОСОБА_11 потерпілим було оформлено придбане ним майно:

- земельна ділянка, реєстраційний номер 1524753532231, кадастрови номер: 3223186800:03:013:0002, площею 0.0883 га, для будівництва, обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою Київська обл., Обухівський оайон, с. Підпірці;

- земельна ділянка реєстраційний номер 1425141432231, кадастровий номер: 3223186800:03:013:0004, площею 0.6082 га, для будівництва і обслуговування багатокваотионого житлового будинку, за адоесою Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці;

- земельна ділянка реєстраційний номер 795049532231 кадастровий номер:3223186800:03:013:0029, площею 0.3894 га, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, за адресою Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці;

- земельна ділянка, реєстраційний номер 162447980000, кадастровий номер: 8000000000:79:003:0024-, площею 0.321 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

На ОСОБА_12 потерпілим було оформлено придбане ним майно: земельна ділянка, реєстраційний номер 795115832231, кадастровий номер: 3223186890:03:013:0030, площею (га): 0.3538, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться Київській обл., Обухівського о., с/рада. Підгірцівська;

- земельна ділянка реєстраційний номер 1478331432231, кадастровий номер: 3223186800:03:013:9032, площею, 0.2323 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового за адресою Київська обл., Обухівського району, с/рада. Підгірцівська;

- земельна ділянка реєстраційний номер 1478315332231, кадастровий номер: 3223186800:03:013:0003, площею 0.023 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою Київська обл., Обухівський р., с/рада. Підгірцівська;

- земельна ділянка реєстраційний номер 1478188632231, кадастровий номер: 3223186800:03:013:0033, площею 0.2093 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: Київська обл., Обухівський р., с/рада. Підгірцівська;

- земельна ділянка реєстраційний номер 147829163223 Г, кадастровий номер: 3223186809:03:013:0936 площею 0.232 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою Київська обл., Обухівський р., с/рада. Підгірцівська;

- земельна ділянка, кадастровий номер: 3223186800:03:009:0049 площею 0.25 га, з цільовим призначенням: для будівництва, за адресою Київська обл., Обухівський р., с/рада Підгірцівська;

- земельна ділянка, кадастровий номер: 3223186800:03:011:0001 площею 0.43 га, з цільовим призначенням: обслуговування багатоквартирного житлового будинку, за адресою Київська обл., Обухівський р., с/рада. Підгірцівська;

- - земельна ділянка, кадастровий номер: 3223186800:03:010:0018 площею 0.012 га, з цільовим призначенням: обслуговування сільського господарства, за адресою Київська обл., Обухівський о., с/рада. Підгірцівська;

- земельна ділянка, кадастровий номер: 3223186800:03:010:0019 площею 0.25 га, з цільовим призначенням: для будівництва, за адресою Київська обл., Обухівський р., с/рада. Підгірцівська;

- квартира, реєстраційний номер 31584226 за адресою АДРЕСА_2 , загальна площа (кв.м): 82,5, Житлова площа (кв.м): 56,1;

- житловий будинок реєстраційний номер 302919332231 загальна площа (кв.м): 226.5, житлова площа (кв.м): 99.7, за адресою АДРЕСА_6 , який розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 3223186800:03:013:0043, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку;

- квартира, реєстраційний номер 31583878, за адресою: АДРЕСА_7 ; загальна площа (кв.м): 123,1 Житлова площа (кв.м): 42,6.

Відповідно оригінали державних актів на землі та оригінали правовстановлюючих документів на все зареєстроване за ОСОБА_11 та ОСОБА_12 майно знаходились у ОСОБА_21 , як фактичного власника майна.

Реалізація будівельних проектів, утримання та управління, придбаними за власні кошти земельними ділянками, які були лише оформлені за ОСОБА_13 , ОСОБА_11 (сестрою дружини) та ОСОБА_12 (матір`ю дружини), повністю перебувало на потерпілому.

Починаючи з 2018 року, тобто по досягненню старшим сином ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , повноліття, у ОСОБА_21 почали виникати суперечки з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з приводу переоформлення зареєстрованих за ними земельними ділянками, за старшим сином ОСОБА_16 .

ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , заручившись підтримкою ОСОБА_13 , наполягали на реалізації земельних ділянок, у зв`язку з начебто знеціненням земельних ділянок та тим, що на думку ОСОБА_13 дітям потрібно жити зараз, а не коли реалізуються довготривалі проекти, а на життя потрібні кошти.

При цьому, а ні ОСОБА_11 , а ні ОСОБА_12 , а тим більше його дружина та його діти не мали нестачі коштів.

Однак, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 почали вживати заходи щодо реалізації придбаного ОСОБА_6 майна, зареєстрованого за ними.

Так, вони дали оголошення у засобах масової інформації про те, що начебто втратили Державні акти на придбані ОСОБА_6 земельні ділянки.

Крім того, в мережі інтернет наявні оголошення щодо продажу земельних ділянок.

Отже, є очевидним, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з метою заволодіння майном ОСОБА_6 , зловживаючи довірою потерпілого, посилаючись на наявність родинних відносин, вмовили його зареєструвати за ними об`єкти нерухомості та відповідно шахрайським способом стали значитись їх формально-юридичними власниками, а потім завершуючи заволодіння придбаними ОСОБА_6 для реалізації будівельного проекту земельними ділянками та об`єктами нерухомості (завершеного будівництва) заявили про своє право власності на них, та вчинили дії спрямовані на завершення шахрайського заволодіння майном потерпілого.

Крім того, на стадії досудового розслідування даного кримінального провадження знаходяться епізоди за кримінальним провадженням внесеним до ЄРДР за № 420200101010000022 від 27.02.2020 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та кримінальним провадженням №420200101010000025 від 28.02.2020. за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Дані кримінальні провадження було порушено за повідомленням представника ТОВ «ЧЕРНОМОР», який є законним власником автомобіля марки «Mercedes-Benz», модель «Е 250 CDІ», білого кольору, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_9 , р.н. НОМЕР_6

З матеріалів кримінального провадження, а саме з показів свідків та витребуваних документів вбачається, що ОСОБА_12 через ОСОБА_22 з використанням підроблених документів ТОВ «ЧЕРНОМОР» переоформила транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», модель «Е 250 CD1», білого кольору, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_10 , р.н. НОМЕР_6 на себе, та в подальшому розпорядилась, шляхом переоформлення на іншу особу.

Станом на 20.10.2020 автомобіль марки «Mercedes-Benz», модель «Е 250 CDI», білого кольору, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_9 , р.н. НОМЕР_6 визнано речовим доказом та оголошено у розшук.

12.11.2020 слідчий СВ Голосіївського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019101010000145 від 14.06.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185, ч.4 ст.190, ч.4 ст.358, ч.1 ст.289 КК України.

На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення послалась на те, що досудовим слідством встановлено, що потерпілі вважають що ряд тяжких та особливо тяжких злочинів, які є предметом здійснення даного розслідування, здійснено саме ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які діяли за попередньої змови групою осіб та спричинили останнім матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.

Тому з метою забезпечення збереження речових доказів слідчий просив застосувати заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна та накласти арешт на майно, згідно переліку зазначеному в даному клопотанні.

13.11.2021 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва у задоволенні вказаного клопотання слідчого про арешт майна відмовлено.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя встановив, що матеріали клопотання не містять доказів, які б свідчили, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає ознакам речового доказу, а саме, що воно є об`єктом злочинних посягань, предметом злочину, знаряддям вчинення злочину, здобуто злочинним шляхом, тощо.

Крім того, матеріали клопотання не містять достатніх доказів заволодіння зазначеним майном внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи зазначене слідчий суддя прийшов до висновку, що не вбачається законних підстав, визначених ст.ст.170, 171 КПК України для задоволення клопотання про арешт майна.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання прокурора про накладення арешту повинно відповідати вимогам статті 171 КПК України, то слідчий повинен неухильно їх дотримуватися. Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Разом з цим, слідчим не доведено та слідчим суддею не встановлено жодної з підстав, визначених ч. 2 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно.

Крім того, жодних об`єктивних підстав вважати, що земельні ділянки, квартири, житловий будинок та автомобіль, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому є речовими доказами в даному кримінальному провадженні немає.

Посилання слідчого на те, що майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України є помилковим, з огляду на те, що постанова слідчого від 13.08.2019 року про визнання вказаного у клопотанні слідчого майна речовими доказами не містить за своїм змістом жодних доказів того, що майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.Вказане свідчить про формальність винесеної постанови.

Іншої мети накладення арешту на майно органом досудового розслідування не доведено та слідчим суддею не встановлено.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.

Отже, клопотання слідчого не містить за своїм змістом правових підстав, за якими арешт майна в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні.

Більш того, представник потерпілих просить накласти арешт на майно, відповідно до вимог апеляційної скарги з метою збереження речових доказів, однак з такою метою повинен звертатися слідчий або прокурор відповідно до вимог ст. ст. 170-173, а потерпілі відповідно до вимог даних статей можуть звернутися з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Прокурором підтримана подана апеляційна скарга, проте дана обставина не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.

Як встановлено колегією суддів з наданих до клопотання документів, що у кримінальному провадженні № 42019101010000145 від 14.06.2019 р., жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, які розслідуються в даному кримінальному провадженні, тобто власники майна, на яке просив слідчий в клопотанні та представник потерпілих накласти арешт на майно, на час розгляду клопотання в судді першої інстанції так і під час перегляду оскаржуваної ухвали перебувають в статусі третіх осіб.

Зі змісту ч. 2 ст. 64-2 КПК Українивбачається, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Тобто в даному випадку з клопотанням про арешт мав звертатися прокурор, а не слідчий.

Стосовно тверджень апелянта, що судовий розгляд справи було здійснено без участі потерпілих, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України є істотним порушенням кримінального процесуального закону та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, однак такі твердження на ґрунтуються на вимогах процесуального закону на стадії досудового розслідування, виходячи з того, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Проте вимоги даної статті не вимагають від слідчого судді обов`язку про повідомлення потерпілих.

Більш того, права потерпілих відновлено під час апеляційного розгляду, яких представляв їх представник, який не був обмежений в будь-яких правах, як на стадії розгляду апеляційної скарги по суті так і до початку судового розгляду.

З огляду на зазначене, вказані в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються викладеним.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить представник потерпілих, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу представника потерпілих, з викладеними у ній доводами без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309,376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику потерпілих ОСОБА_6 та ТОВ «ЧЕРНОМОР» - адвокату ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 листопада 2020 року.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 листопада 2020 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_6 та ТОВ «ЧЕРНОМОР» - адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4