Ухвала

від 03.06.2021 по справі 761/19299/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/19299/21

Провадження № 1-кс/761/11633/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника цивільного позивача - адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання цивільного позивача ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12020100100000626 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання цивільного позивача ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12020100100000626 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в якому заявник просив накласти арешт на рухоме, нерухоме майно, майнові та корпоративні права, що належить підозрюваному у кримінальному провадженні № 12020100100000626 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із забороною користування, розпорядження таким майном, а саме:

- автомобіль марка та модель: LAND ROVER DISCOVERY 3.0, номер кузова: НОМЕР_1 , номер та серія знака: НОМЕР_2 ;

- мотоцикл марка та модель: HARLEY-DAVIDSON FLHTK, номер шасі (рами): НОМЕР_3 , номер та серія знака: НОМЕР_4 ;

- об`єкт нерухомого майна реєстраційний №33201640 - квартира загальною площею 114,70 кв.м., розташована у АДРЕСА_1 ;

- частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Біопромінь» (код ЄДРПОУ 22716816) у розмірі 5 000 грн., що складає 25 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Біопромінь», яка належить ОСОБА_5 , та майнові і корпоративні права, які обумовлюються вказаною часткою;

- частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Джавелін ЛТД» (код ЄДРПОУ 39334577) у розмірі 4 000 грн., що складає 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Джавелін ЛТД», яка належить ОСОБА_5 , та майнові і корпоративні права, які обумовлюються вказаною часткою;

- частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮА Моторс» (код ЄДРПОУ 35309222) у розмірі 13 200 грн., що складає 30 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮА Моторс», яка належить ОСОБА_5 , та майнові і корпоративні права, які обумовлюються вказаною часткою;

- частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут «Наносапіенс» (код ЄДРПОУ 42202433) у розмірі 44 000 грн., що складає 44 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут «Наносапіенс», яка належить ОСОБА_5 , та майнові і корпоративні права, які обумовлюються вказаною часткою;

- частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Біопромінь» (код ЄДРПОУ 42428848) у розмірі 25 000 грн., що складає 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Біопромінь», яка належить ОСОБА_5 , та майнові і корпоративні права, які обумовлюються вказаною часткою;

- частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест маркет компані» (код ЄДРПОУ 43019067) у розмірі 10 000 грн., що складає 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест маркет компані», яка належить ОСОБА_5 , та майнові і корпоративні права, які обумовлюються вказаною часткою;

- 5000 акцій вартістю 1 USD (доларів США) кожна, загальною вартістю 5 000 USD (доларів США), що станом на 20.05.2021 року, згідно офіційного курсу НБУ становить 137 184,00 грн. (та майнові і корпоративні права, які обумовлюються вказаними акціями) емітента Компанії CrossBoard Trade Ltd (реєстраційний номер компанії 122221), що складає 100 % статутного капіталу Компанії CrossBoard Trade Ltd, які фактично належать ОСОБА_5 та номінальне володіння і управління якими здійснює Компанія PLATINEX CORP.

Клопотання мотивовано тим, СУ Головного управління Національної поліції в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100100000626 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження, в порядку ст. 55 КПК України ОСОБА_4 визнано потерпілим.

Оскільки кримінальним правопорушенням ОСОБА_4 завдано майнової шкоди, останнім подано цивільний позов в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020100100000626.

Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 від 16.06.2020 ОСОБА_4 визнано цивільним позивачем у кримінальному провадженні №12020100100000626.

Як зазначає в клопотанні заявник, сума завданої ОСОБА_4 майнової шкоди на даний час складає 500 000 (п`ятсот тисяч) доларів США, що станом на 06.05.2021, згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют Національного банку України, становить 13 866 500 гривень.

02.12.2020 старшим слідчим в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, яке направлене за місцем проживання останнього та згідно відомостей інтернет ресурсу ДП «Укрпошта» вручено 04.12.2020 о 08 год.06 хв.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_5 шахрайським шляхом, зловживаючи довірою ОСОБА_4 , заволодів грошовими коштами в сумі 2 500 000 доларів США. ОСОБА_5 , розуміючи наслідки кримінального провадження щодо нього особисто у вигляді притягнення його до відповідальності за вчинений злочин та з метою неповернення грошових коштів та уникнення примусового стягнення майнових активів для відшкодування майнової шкоди потерпілому ОСОБА_4 , може вживати заходів щодо відчуження будь-яким способом, належного йому майна та майнових прав, є необхідність у накладенні арешту на вказане майно та вбачається за необхідне заборонити вчинення дій, які призведуть до погіршення становища та порушення прав ОСОБА_4 .

У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) потерпілому, ОСОБА_4 просив накласти арешт на майно ОСОБА_5 із забороною розпорядження та користування таким майном.

В судовому засіданні представник цивільного позивача - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у ньому та просив його задовольнити.

Володілець майна в судове засідання не викликався відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, зважаючи на те, що майно тимчасово не вилучалося, та такий захід є необхідним для забезпечення арешту майна.

Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для його часткового задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, який в силу ч. 3 ст. 132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими матеріалами, достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 1 ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим - суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

У відповідності до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

В судовому засіданні встановлено, що у СУ Головного управління Національної поліції в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100100000626 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження, 02.12.2020 старшим слідчим в ОВС СУ ГУ Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, яке направлене за місцем проживання ОСОБА_5 та згідно відомостей інтернет ресурсу ДП «Укрпошта» вручено 04.12.2020 о 08.06 годин.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому в особливо великих розмірах та у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, в особливо великих розмірах та у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому в особливо великих розмірах. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна.

В рамках вказаного кримінального провадження, в порядку ст. 55 КПК України ОСОБА_4 визнано потерпілим.

В подальшому ОСОБА_4 було подано цивільний позов в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020100100000626. Сума цивільного позову становить 2 000 000 доларів США.

Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 від 16.06.2020 ОСОБА_4 визнано цивільним позивачем у кримінальному провадженні №12020100100000626.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Згідно з ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З огляду на вимоги ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Таким чином, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За вказаних обставин слідчий суддя вважає наявними передбачені ст. 170 КПК України підстави для арешту майна, з метою забезпечення цивільного позову, оскільки у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики відчуження цього майна.

Зважаючи на встановлені ризики на відчуження майна, слідчий суддя вважає, що в даному випадку таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.

Разом з тим, заявником не доведено, що підозрюваному ОСОБА_5 належать 5000 акцій вартістю 1 USD (доларів США) кожна, загальною вартістю 5 000 USD (доларів США), та майновими і корпоративними правами, які обумовлюються вказаними акціями) емітента Компанії CrossBoard Trade Ltd (реєстраційний номер компанії 122221), а тому в цій частині клопотання не підлягає задоволенню.

Також слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи заявника, щодо застосування заборони користування зазначеним у клопотанні майном.

Слідчий суддя звертає увагу, що накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності.

Керуючись ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, що належить підозрюваному у кримінальному провадженні № 12020100100000626 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною розпорядження таким майном, а саме:

- автомобіль марка та модель: LAND ROVER DISCOVERY 3.0, номер кузова: НОМЕР_1 , номер та серія знака: НОМЕР_2 ;

- мотоцикл марка та модель: HARLEY-DAVIDSON FLHTK, номер шасі (рами): НОМЕР_3 , номер та серія знака: НОМЕР_4 ;

- об`єкт нерухомого майна реєстраційний №33201640 - квартира загальною площею 114,70 кв.м., розташована у АДРЕСА_1 ;

- частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Біопромінь» (код ЄДРПОУ 22716816) у розмірі 5 000 грн., що складає 25 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Біопромінь», яка належить ОСОБА_5 ;

- частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Джавелін ЛТД» (код ЄДРПОУ 39334577) у розмірі 4 000 грн., що складає 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Джавелін ЛТД», яка належить ОСОБА_5 ;

- частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮА Моторс» (код ЄДРПОУ 35309222) у розмірі 13 200 грн., що складає 30 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮА Моторс», яка належить ОСОБА_5 ;

- частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут «Наносапіенс» (код ЄДРПОУ 42202433) у розмірі 44 000 грн., що складає 44 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут «Наносапіенс», яка належить ОСОБА_5 ;

- частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Біопромінь» (код ЄДРПОУ 42428848) у розмірі 25 000 грн., що складає 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Біопромінь», яка належить ОСОБА_5 ;

- частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест маркет компані» (код ЄДРПОУ 43019067) у розмірі 10 000 грн., що складає 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест маркет компані», яка належить ОСОБА_5 .

В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи судом під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя: ОСОБА_1