Рішення

від 11.05.2021 по справі 562/1169/21

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/1169/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" травня 2021 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі:

головуючого судді Мички І.М.

при секретарі судового засідання Кондратюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мізоцької селищної ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Мізоцької селищної ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщини на спадкове майно а саме земельну частку ( пай ) на території с. Стара Мощаниця, Здолбунівського районну Рівненської області на підставі державного акту ЯБ 601026, площею 1,46 га з кадастровим номером 5622685800 01 001 0101, та земельна ділянка на території с. Стара Мощаниця на підставі державного акту серії ЯБ № 601026, площа 0,96 га з кадастровим номером 5622685800010010083 . При зверненні до приватного нотаріуса для оформлення спадщини, їй було відмовлено у зв`язку з пропущенням строку. Строк пропущений з поважної причини , так як позивачка була юридично не обізнана та вважала , що діти спадкодавця автоматично приймають спадщину після своїх батьків. Водночас просить визнати за нею право власності на спадкове майно, оскільки у неї відсутній оригінал державного акту серії ЯБ № 601026, тому змушена звертатися до суду з відповідним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явилася надала суду заяву в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі просить їх задовольнити , розгляд справи провести без її участі .

Представник відповідача в судове засідання не з`явився надав на адресу суду заяву в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, заперечень не надавав, розгляд справи просить провести без їх участі.

Суд, дослідивши докази, що є у матеріалах справи, дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після її смерті відкрилася спадщина нерухоме майно а саме: земельну частку ( пай ) на території с. Стара Мощаниця, Здолбунівського районну Рівненської області на підставі державного акту ЯБ 601026, площею 1,46 га з кадастровим номером 5622685800 01 001 0101, та земельна ділянка на території с. Стара Мощаниця на підставі державного акту серії ЯБ № 601026, площа 0,96 га з кадастровим номером 5622685800010010083 . Позивач пропустив строк звернення до суду у зв`язку з тим , що вважав , що діти спадкодавця автоматично успадковують після своїх батьків належне їм майно.

Відповідно до положень статей1216-1218 Цивільного кодексу України , спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268Цивільного кодексу України , спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із частиною 1 статті 1270 Цивільного кодексу України , для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною 1статті 1296 Цивільного кодексу України , спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Факт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивачка пропустила строк звернення до суду у зв`язку з тим , що вважала , що діти спадкодавця автоматично успадковують після своїх батьків належне їм майно.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачка через свою необізнаність законодавства не могла своєчасно звернутись з заявою про прийняття спадщини з поважних причин, а тому причини пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 слід визнати поважними.

Відповідно до ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За таких обставин суд приходить до висновку , що позов ОСОБА_1 до Мізоцької селищної ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно підлягає до задоволення повністю.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги позов ОСОБА_1 до Мізоцької селищної ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити .

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( і.н. НОМЕР_2 ) право власності на спадкове майно , що залишилось після смерті ОСОБА_2 , що складається із земельної ділянки на території с. Стара Мощаниця площа 1,46 за з каадстровим номером НОМЕР_3 та земельної ділянки на території с. Стара Мощаниця площею 0,96 га з кадастровим номером 5622685800010010083.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя