Рішення

від 03.06.2021 по справі 120/7791/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 червня 2021 р. Справа № 120/7791/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" до Відділу освіти Калинівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Відділу освіти Калинівської міської ради (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що 27.05.2020 ТОВ "Вінпродтрейд" надіслано до відділу освіти Калинівської міської ради запит про надання інформації №520. Відповідачем надано відповідь від 03.06.2020 та рахунок на відшкодування витрат на копіювання та друк. Позивач вважає, що дії відповідача щодо ненадання відповіді на запит у сканованому вигляді на електронну адресу запитувача є протиправними.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також, даною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію зазначеної ухвали, а також копію позовної заяви з додатками відповідачу направлено на електронну адресу та від відповідача надійшло підтвердження отримання вказаних документів.

За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвала суду про відкриття провадження вручена відповідачу.

Проте, на час прийняття судом рішення на адресу суду від відповідача відзив на позовну заяву, письмові та електронні докази чи заяви, що підтверджують заперечення проти позову, не надходили.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, враховуючи належне повідомлення сторін по справі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні на підставі наявних доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 27.05.2020 позивач звернувся до відповідача із запитом №520 на отримання публічної інформації. Зокрема, у поданому запиті позивач в п. 6 просив надати відповідь на вказаний запит та надати інформацію вказану у запиті, копії запитуваних документів, завірених відповідно до чинного законодавства, у встановлений законодавством термін, шляхом надсилання поштового листа на адресу ТОВ "Вінпродтрейд": вул. Волошкова, 51А, м. Вінниця, 21034 та електронного листа (у pdf. форматі) на e-mail ТОВ "Вінпродтреейд": v-p-t@ukr.net.

За наслідком розгляду даного запиту, відповідач листом від 03.06.2020 №01-12/500, крім іншого, зазначив, що відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації", у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів більше як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Згідно рішення №227 56 сесії 7 скликання від 17.12.2019 року "Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію" з урахуванням вимог постанов КМУ №740 від 13.07.2011 року, визначено витрати на виготовлення копій запитуваних документів, які становлять 83,46 грн. Також, до вказаної відповіді додано розрахунок на вказану суму.

Разом із тим, на думку позивача, такі дії відповідача щодо не направлення копій документів у сканованому вигляді на електронну адресу позивача є протиправними, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на доступ до публічної інформації є конституційним правом людини, передбаченим і гарантованим ст. 34 Конституції України, яка, у свою чергу, ґрунтується на положеннях ст. 10 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, ст. 19 Загальної декларації прав людини, ст. 18 та 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Відносини, пов`язані з розглядом запитів до публічної інформації, регулюються Конституцією України, Законом України "Про доступ до публічної інформації", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про інформацію" основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Закон України "Про доступ до публічної інформації", визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до ст. 1 Закон України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Під запитом на інформацію розуміється, прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ст. 19 Закон України "Про доступ до публічної інформації").

Згідно ст. 5 Закон України "Про доступ до публічної інформації", доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що запит на інформацію є одним із видів забезпечення доступу до публічної інформації.

Згідно ст. 12 Закон України "Про доступ до публічної інформації" суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у ст. 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ст. 13 Закон України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками є суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 14 Закон України "Про доступ до публічної інформації", розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до ст. 20 Закон України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно ч.1 ст. 21 Закон України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною 2 ст. 21 Закон України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Відповідно до ч.3 ст. 21 Закон України "Про доступ до публічної інформації" розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується (ч. 4 ст. 21 Закон України "Про доступ до публічної інформації").

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 22 Закон України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку якщо особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені ст. 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком.

З огляду на зазначені вимоги Закону відповідач в межах своїх повноважень повинен розглянути запит та надати обґрунтовану відповідь.

Так, відповідно до ст. 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що перші 10 сторінок запитуваної інформації є безкоштовними, та відповідно вони мали бути направлені у відповіді на запит ТОВ "Вінпродтрейд" у паперовому вигляді, а за подальші додаткові сторінки відповідач мав би встановлювати відповідну плату.

Натомість відділом освіти надано відповідь згідно якої продовжено строк розгляду запиту та виставлено рахунок на відшкодування витрат за 20 сторінок. Та станом на день звернення до суду позивача доказів того, що запит ТОВ "Вінпродтрейд" розглянуто або ж надано вмотивовану відмову на зазначений запит, матеріали справи не містять.

Як вбачається зі змісту запиту позивача, останній просив надати відповідь шляхом надсилання поштового листа на адресу ТОВ "Вінпродтрейд" та електронного листа (у pdf форматі) на е-mail позивача - v-p-t@ukr.net.

З огляду на вищенаведені правові норми чинного законодавства, суд зазначає, що стосується поштового листа, то дійсно виготовлення копій та здійснення друку на паперових носіях потребують фінансових витрат, які повинні бути покладенні на позивача, однак, ТОВ "Вінпродтрейд" вказано про можливість направлення не лише паперової кореспонденції, а й електронного листа у pdf форматі, який не потребує витрат на виготовлення копій шляхом здійснення друку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 р. № 740 Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено граничні норми витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію.

Разом з тим, у вказаній постанові не зазначено про сканування (переведення в електронну форму) документів, а тому суд приходить до висновку, що сканування не є способом виготовлення копій документів, тому розпорядник інформації не може стягувати із запитувачів інформації плату за сканування документів.

Розпорядник має право вимагати відшкодування витрат тільки за копіювання або друк документів. Оплата витрат на сканування чи іншу комп`ютерну обробку документів не передбачена законом.

Крім того, за змістом ч. 2 ст. ст. 34 Конституції України та ч. 2 ст. 7 Закону України "Про інформацію", особа має право вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, а саме паперову чи електронну. У разі, якщо переведення в електронну форму (сканування) не є технічно неможливим та не покладає на розпорядника надмірний тягар, враховуючи ресурсні можливості, вимога щодо надання копій запитуваних документів у сканованій формі повинна бути задоволена (п. 11.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 "Про практику застосування адміністративними судами і законодавства про доступ до публічної інформації").

Частиною 5 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" також передбачено можливість зазначення у запиті лише електронної адреси. Це свідчить про можливість обрання виключно електронної форми листування з розпорядником інформації і, відповідно, отримання відповіді на запит тільки на електронну адресу.

У разі якщо запитувач просить надати відповідь на електронну адресу, розпорядник інформації повинен з дотриманням вимог діловодства оформити лист-відповідь (поставити підпис, вказати посаду, дату і номер реєстрації листа) та надіслати його у сканованому вигляді на електронну адресу запитувача.

Оскільки, відповідач мав технічну можливість відправлення інформації в електронній формі, що не потребує витрат на виготовлення копій і друк, проте вказана відповідь на запит не була направлена на електронну адресу позивача, про що останній просив у своєму запиті, а також до матеріалів справи не надано жодних доказів надіслання відповіді з першими 10 безкоштовними сторінками запитуваної інформації поштовим зв`язком на адресу позивача, суд вважає, що в даному випадку має місце бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на запит на інформацію, викладений у запиті №520 від 27.05.2020.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку, що з вище наведених мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у зв`язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як видно з поданих документів, 01.09.2020 між позивачем - ТОВ "Вінпродтрейд" в особі Продана П.М. та адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія "Якименко та партнери" в особі президента Якименка О.О. укладено Договір про надання правової допомоги №520.

За умовами цього договору (пункти 1.1, 2.1) адвокатське об`єднання приймає на себе доручення Клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених цим Договором, а саме складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку із ненаданням інформації на запит №520 від 27.05.2020 Відділом освіти Калинівської міської ради.

Вартість правової допомоги (гонорар) за цим договором зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг, а вартість однієї години часу, витраченого на надання послуг, становить 2000 грн. Згідно п.2.1 договору від 01.09.2020 вартість правової допомоги за цим договором становить 3000 грн.

Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як видно з акта приймання-передачі наданих послуг від 11.12.2020 відповідно до Договору про надання правової допомоги від 01.09.2020 №520, а також детального опису робіт (наданих послуг) надано позивачеві такі юридичні послуги:

- складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку із ненаданням інформації на запит від 27.05.2020 №520; складність справи - незначна; затрачено 2 години часу; вартість 1 години часу витраченої на надання послуг становить 2000,00 грн. Таким чином, загальна вартість наданих послуг відповідно до Договору становить 4000,00 грн. та розраховувалось наступним чином: 2000,00 (грн.) х 2 (год.) = 4000,00 грн. Разом з тим, згідно п. 2.1 договору від 01.09.2020 вартість правової допомоги за цим договором становить 3000 грн.

Доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу є платіжне доручення від 11.12.2020 №3940 на виконання умов Договору від 01.09.2020 №520 позивач сплатив гонорар у розмірі 3000,00 грн.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

Відповідно до частини 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 6 та 7 ст. 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим суд зауважує, що відповідачем в справі не зазначається про неспівмірність понесених позивачем витрат на правничу допомогу та не подано клопотання про зменшення розміру таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, суд не знаходить підстав для зменшення понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

З огляду на викладене, а також зважаючи на приписи ч. 1 ст. 139 КАС України, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення на користь ТОВ "Вінпродтрейд" за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти Калинівської міської ради витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3000,00 грн. та витрат понесених із сплатою судового збору у сумі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Відділу освіти Калинівської міської ради щодо надання неповної інформації на запит Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" про надання інформації №520 від 27.05.2020.

Зобов`язати Відділ освіти Калинівської міської ради надати повну інформацію на запит Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" про надання інформації №520 від 27.05.2020 із урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. (три тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти Калинівської міської ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" (вул. Волошкова, 51А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 34886897).

Відповідач: Відділ освіти Калинівської міської ради (вул. В. Нестерчука, 47, м. Калинівка, Вінницька область, код ЄДРПОУ 40385478).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна