Рішення

від 11.06.2021 по справі 420/6297/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6297/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року м. Одеса

У залі судових засідань №18

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судових засідань - Донець В.Р.

за участю сторін:

представника позивача - Середи В.Ю.

представника відповідача - Федоришиної І.В.

представника відповідача - Чумак О.А.

представника третьої особи - Нижниченко О.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю КНД ТРЕЙД КОМ до Одеської митниці Держмитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національне антикорупційне бюро України, про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю КНД ТРЕЙД КОМ з позовною заявою до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу Одеської митниці Держмитслужби №178 від 11.06.2020 року, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Одеської митниці Держмитслужби від 16.07.2020 року №00001015000, №00001025000.

За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Ухвалою від 16 листопада 2020 року по цій справі судом задоволена заява Одеської митниці Держмитслужби про відвід головуючого судді та 19 листопада 2020 року ця справа прийнята до провадження в іншому складі, її розгляд розпочатий спочатку.

Протокольною ухвалою від 09.02.2021 року судом залучено до участі в цій справі в якості третьої особи Національне антикорупційне бюро України за його клопотанням та наданий третій особі строк для подання пояснень щодо суті спору, а також протокольними ухвалами залучені відзив на позовну заяву відповідача та додаткові докази у справі.

Крім того, ухвалою від 09.02.2021 року судом витребувано у відповідача копії листів, використаних під час проведення перевірки позивача.

Протокольною ухвалою від 25.02.2021 року судом залучено до матеріалів справи пояснення третьої особи щодо суті спору, а також витребувані ухвалою від 09.02.2021 року докази.

Протокольними ухвалами від 15.03.2021 року, 20.05.2021 року судом залучені до матеріалів справи додаткові докази, надані Національним антикорупційним бюро України.

Ухвалою від 07.04.2021 року розгляд цієї справи призначено в режимі відео конференції за клопотанням представника позивача.

Представник позивача в судове засідання з`явився. Позов, заява про збільшення позовних вимог, відповідь на відзив (Том І, аркуші справи 1-5, 58-77, Том VІІ, аркуші справи 60-63) обґрунтовані позивачем тим, що призначення перевірки ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ наказом Одеської митниці Держмитслужби №178 від 11.06.2020 року є незаконним, оскільки з 18 березня 2020 року діяв мораторій на проведення документальних перевірок до завершення дії карантину, тобто, перевірка ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ не могла проводитися Одеською митницею.

Крім того, перевірка, з врахуванням строків давності могла бути проведена тільки за період з 16.06.2017 року по 15.06.2020 року, однак подання додаткових декларації по спірним розмитненням в вересні 2017 року до тимчасових декларацій за листопад 2016 року - січень 2017 року обумовлено виключно протиправними рішеннями митних органів, що встановлено рішенням суду в іншій справі та за відсутності таких протиправних дій митне оформлення товарів було з завершене значно раніше, тобто, в період, який не може охоплюватися цією перевіркою, а тому позивач зазначає, що строки давності на проведення такої перевірки сплинули.

Також, позивач зазначає, що правильність заявленої декларантом митної вартості товарів за першим методом за спірними митними деклараціями вже була перевірена в судовому порядку та рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлена протиправність коригування позивачу митної вартості за цими митними деклараціями.

Позивачем зазначено, що висновки акту перевірки ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ від 01.07.2020 року №16/7.10-19-10/40516083 є передчасними, оскільки ґрунтуються на доказах з незавершених кримінальних проваджень, однак матеріали досудового розслідування не можуть вважатися належними та допустимими доказами до прийняття судом остаточного рішення по суті кримінальної справи. Такі дії відповідача порушують принцип законності та презумпції невинуватості, закріплені в ст. 8 Митного кодексу України, використання окремих матеріалів кримінального провадження становить небезпеку, оскільки контролюючий орган позбавлений можливості оцінити докази у всій сукупності та не може цього робити взагалі. Неприпустимість застосування в адміністративному судочинстві доказів з незавершених кримінальних проваджень обумовлена неможливість оцінити допустимість доказів, що передбачено нормами КПК України та має за нормами цього Кодексу здійснюватися в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення в кримінальному провадженні. Оскільки Національним антикорупційним бюро України не надані відповідачу вироки суду у кримінальному провадженні, висновки акту перевірки є передчасними.

Також позивач зазначає в позові, що не може бути переглянута митна вартість товарів, оформлених за МД №UA100110/2017/104619 від 11.09.2017 року за документами, отриманими від митних органів Туреччини, оскільки перевірка з цього приводу вже була проведена раніше, за результатами якої винесені податкові повідомлення-рішення. Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені в судовому порядку та скасовані, а рішення суду набрало законної сили.

Враховуючи викладені обставини, позивач просить скасувати наказ про проведення перевірки ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ та податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами перевірки позивача.

Представники відповідача в судове засідання з`явилися, просили суд відмовити в задоволенні позову ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ в повному обсязі. Відзив Одеської митниці Держмитслужби на позовну заяву (Том VІІ, аркуші справи 40-48) обґрунтований тим, що ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ в вересні 2017 року здійснено митне оформлення товарів у митному режимі імпорт за 61 митною декларацією в зоні діяльності Київської міської митниці ДФС, якою здійснено коригування митної вартості, однак рішення Київської міської митниці ДФС в судовому порядку визнані протиправними та скасовані, а тому фактично позивачем здійснено митне оформлення товарів за ціною контракту. Разом з цим, за п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України на підставі наказу №178 від 11.06.2020 року відповідачем проведена перевірка ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ з питань правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за період з 18.03.2017 року по 12.09.2017 року за наданою додатковою інформацією (листи митних органів та НАБУ, матеріали кримінальних проваджень), з якої вбачається пов`язаність покупця та продавця товарів в митних деклараціях, а з цінової інформації, яка міститься в АСМО Інспектор щодо товарів, ввезених на митну територію України позивачем, така вартість є меншою за 250 товарами та підлягає коригуванню. Висновки акту перевірки ґрунтуються на даних щодо власника компанії продавця товарів, зазначення фактичної адреси компанії: АДРЕСА_1 , за якою проведені обшуки та вилучені документи щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ (покупця товарів), даних НАБУ щодо встановлення в кримінальному провадженні опосередкованого контролю власника компанії - продавця товарів над діяльністю покупця товарів - ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ , що підтверджується проведенням огляду вилученої документації, дослідженням руху коштів, вилученням печаток, негласними слідчими діями, встановлення укладення удаваних договорів між пов`язаними особами, тощо. Таким чином, під час перевірки позивача встановлено заниження податкових зобов`язань зі сплати митних платежів в розмірі 10733607,93 грн. (ввізне мито - 2429254,05 грн., ПДВ - 8304353,87 грн.), а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Щодо тверджень про наявність рішення суду, яке набрало законної сили та яким встановлена правомірність визначення позивачем митної вартості за спірними митними деклараціями за ціною контракту, відповідач зазначає, що обставини та інформація, отримана від правоохоронних органів не була відома, а ні митному органу, а ні суду під час прийняття рішення та отримання митним органом інформації, яка свідчить про заниження митної вартості товарів є законною підставою для проведення перевірки відповідачем.

Щодо оскаржуваного наказу про проведення перевірки позивача, він є правомірним, строки давності на проведення перевірки не пропущені та проведена перевірка здійснена за нормами Митного кодексу України, на яку не розповсюджується дія мораторію, передбаченого для перевірок за нормами Податкового кодексу України.

Представник третьої особи - Національного антикорупційного бюро України в судове засідання з`явився, просив відмовити у задоволенні позву ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ в повному обсязі. Пояснення третьої особи щодо суті спору (Том VІІ, аркуші справи 120-127) обґрунтовані тим, що на перевірку позивача, проведену у відповідності до положень Митного кодексу України не розповсюджується мораторій, передбачений нормами Податкового кодексу України для податкових перевірок, така перевірка проведена у відповідності до вимог законодавства та може проводитися після завершення митного оформлення товарів, а наявність судових рішень про скасування рішень про коригування митної вартості товарів не свідчить про відсутність підстав для проведення перевірок, оскільки порушення, наведені в акті перевірки не були предметом розгляду в адміністративних судах. Щодо врахування митним органом матеріалів кримінального провадження під час перевірки до прийняття судом остаточного рішення в кримінальному провадженні така можливість передбачена положеннями Митного кодексу України, які передбачають право митного органу використовувати інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом та іншими законами України. Крім того, правоохоронні органи можуть інформувати органи доходів і зборів про наявні відомості, необхідні для здійснення митного контролю, що передбачено Митним кодексом Україні та відповідно до Закону України Про Національне антикорупційне бюро України державні органи зобов`язані за зверненням Національного бюро проводити в межах своєї компетенції, в тому числі, перевірки щодо контролю за дотримання законодавства України фізичними та юридичними особами. Таким чином, відповідачем правомірно використані під час перевірки матеріали, отримані детективами НАБУ, які свідчать про пов`язаність продавця і покупця товарів, що вплинуло на ціну товарів та можливість використання таких матеріалів відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в рішеннях по інших справах.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, пояснення третьої особи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ зареєстровано 27.05.2016 року, перебуває на обліку в ГУ ДПС в Одеській області (Малиновський район м. Одеси) та здійснює діяльність з неспеціалізованої оптової торгівлі, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, тощо (Том І, аркуші справи 37-54).

Наказом Одеської митниці Держмитслужби №178 від 11 червня 2020 року, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, призначено проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ вимог законодавства України з питань митної справи в частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України за період з 18.03.2017 року по 12.09.2017 року, тривалість 3 робочі дні з 15.06.2020 року (Том І, аркуш справи 211).

Одеською митницею Держмитслужби 12.06.2020 року направлено на адресу позивача повідомлення від 11.06.2020 року №7.10-19/14 про проведення перевірки, а також запропоновано надати у відповідності до п. 2 ст. 353 Митного кодексу України документи, пояснення, інформацію, яка стосується предмету перевірки (Том І, аркуші справи 6-8, 213).

ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ на виконання вимог Одеської митниці Держмитслужби про надання документів надано лист від 17.06.2020 року №17/6/20, в якому зазначено про відсутність в листі митного органу будь-яких підстав, з яких можливо встановити які сумніви виникли у митного органу та потребують додаткових пояснень, а також зазначено про те, що митні оформлення за період, зазначений в листі, були предметом розгляду в судовому порядку у справі №815/838/17, рішення по якій прийнято 31.03.2017 року та набрало законної сили, а тому позивач просив врахувати це рішення при проведенні перевірки (Том І, аркуші справи 9-35).

Одеською митницею Держмитслужби в період з 15.06.2020 року по 17.06.2020 року проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за період з 18.03.2017 року по 12.09.2017 року, за результатами якої складений акт перевірки №16/7.10-19-10/40516083 від 01.07.2020 року (Том І, аркуші справи 215-229), який направлений позивачу поштою (Том І, аркуш справи 214).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 2 ч. 2 ст. 52, п. 4 ч. 18 ст. 58 Митного кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань по сплаті ввізного мита на суму 2429254,05 грн. та п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 8304353,87 грн.

На підставі акту перевірки, Одеською митницею Держмитслужби винесено податкове повідомлення-рішення №00001025000 від 16 липня 2020 року, яким позивачу збільшена сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів в розмірі 10380442,34 грн., з яких податкове зобов`язання - 8304353,87 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2076088,47 грн. та податкове повідомлення-рішення №00001015000 від 16 липня 2020 року, яким позивачу збільшена сума грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання в розмірі 3036567,56 грн., з яких податкове зобов`язання - 2429254,05 грн., штрафні (фінансові) санкції - 607313,51 грн. (Том І, аркуші справи 230-234). Зазначені податкові повідомлення-рішення направлені позивачу поштою (Том І, аркуші справи 229-230).

Позивач не погодився з правомірністю призначення перевірки щодо нього, не погодився з висновками акту перевірки та правомірністю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому звернувся до суду з цим позовом.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ здійснене митне оформлення товарів (тканина, трикотажне полотно, шланги, тощо) за період з 19.11.2016 року по 14.01.2017 року (ДТ оформлені за період з 11.09.2017 року по 12.09.2017 року) у митному режимі імпорт за митними деклараціями типу (ІМ 40ТН) у зоні діяльності Київської міської митниці ДФС. Зазначеною митницею були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, а тому позивач для випуску товарів у вільний обіг сплатив різниці між сумою митних платежів та оскаржив рішення в судовому порядку. За результатами судового оскарження рішень про коригування митної вартості товарів Одеським окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі №815/838/17 від 31.03.2017 року про задоволення позовних вимог позивача та це рішення набрало законної сили, а тому ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ оформлені додаткові митні декларації з митною вартістю, заявленою декларантом. За період з 18.03.2017 року по 12.09.2017 року позивачем здійснено митне оформлення товарів за 61 митною декларацією, країна походження товарів: Китай, Тайвань, Туреччина, Пакистан, Корея. Поставка товару здійснювалася за непрямими контрактами від 30.11.2016 року №3011-2016, від 10.11.2016 року №КВТ-2016, укладених з компанією BFT WORLDWIDE LIMITED.

По 60 митним деклараціям та з врахуванням судового рішення у справі №815/838/17 митна вартість товарів заявлена позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту), однак Одеською митницею Держмитслужби отримані листи від 07.05.2020 року №10967/4-02-06 Державної митної служби України, від 04.02.2020 року №043-232/4610 Національного антикорупційного бюро України про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017 року за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України щодо митного оформлення імпортованих в Україну товарів з недостовірними відомостями про митну вартість, в тому числі, позивачем, листи НАБУ від 06.08.2018 року №0434-186/30721, від 02.04.2019 року №0434-186/10974, від 15.04.2019 року №0434-186/12726, передані листом ГУ ДФС в Одеській області від 11.12.2019 року №25260/9/15-32-14-10-03, лист НАБУ від 15.06.2020 року №0434-232/210042 з інформацією про компанію BFT WORLDWIDE LIMITED.

Зазначені листи підтверджують інформацію про те, що ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ (покупець товару) та BFT WORLDWIDE LIMITED (продавець товару) є пов`язаними особами та прямо або опосередковано контролюються третьою особою.

Під час проведення 17 та 18.08.2017 року обшуку приміщень на 8 та 9 поверхах нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , вилучені порожні листи з печаткою компанії BFT WORLDWIDE LIMITED та документи, що відображають фінансово-господарську діяльність позивача. Крім того, власником зазначеної будівлі було ТОВ Укроргенергобуд , одним з кінцевих бенефіціарних власників якого на час проведення обшуку був ОСОБА_1 , що в сукупності з іншими матеріалами досудового розслідування вказує на його контроль над покупцем і продавцем товарів. Також, в акті зазначено про документальне підтвердження, що ОСОБА_1 є бенефіціарним власником компанії BFT WORLDWIDE LIMITED (договір від 13.01.2016 року про управління компанією номінальними посадовими особами і відшкодування збитків номінальними власниками, реєстраційна трастова декларація на акції для BFT WORLDWIDE LIMITED, анкета клієнта від 31.03.2016 року) та в анкеті клієнта зазначена фактична адреса BFT WORLDWIDE LIMITED - АДРЕСА_1 , тобто, та сама адреса за якою при обшуку вилучені документи фінансово-господарської діяльності ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ .

НАБУ повідомлено відповідача про те, що ОСОБА_1 контролює опосередковано діяльність ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ , що підтверджується проведеними оглядами та вилученням документації, дослідженням руху коштів, наявністю одних і тих самих осіб підконтрольних ОСОБА_1 , які організували діяльність підприємств імпортерів, печатками іноземної компанії на документах, які подавалися під час митного оформлення товарів та які є ідентичними до вилучених під час обшуку, перевізниками імпортованих товарів є особи, які контролювалися ОСОБА_1 , проведеними негласними слідчими діями, іншими встановленими обставинами та фактами. Крім того, в листах НАБУ зазначено, що ціни договорів щодо товарів, які імпортувалися визначалася на власних розсуд особою, яка контролювала продавця і покупця, митна вартість визначалася за удаваними договорами (контрактами) між пов`язаними особами, відносини покупця і продавця впливали на ціну товару з метою її зменшення, чим забезпечувалося заниження розмірів митних платежів, які підлягають сплаті до Державного бюджету України.

Оскільки декларації митної вартості, подані ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ при митному оформленні товарів не містили інформацію стосовно взаємопов`язаності продавця і покупця, зазначені обставини не могли бути враховані під час контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та прийняття рішень про коригування такої вартості, однак з врахуванням інформації, наданої НАБУ, за ціною контракту могла визначатися митна вартість товарів тільки в разі доведеності декларантом, що така пов`язаність не вплинула на ціну товару, тобто, позивачем порушені вимоги ч. 18 ст. 58 Митного кодексу України.

Одеською митницею Держмитслужби витребувані з Київської митниці дані щодо митної вартості ідентичних чи подібних товарів тим, які розмитнювалися позивачем, однак такі дані в АСМО Інспектор відсутні, а за даними АСМО Інспектор щодо раніше визнаних (визначених) митних вартостях щодо товарів, ввезених позивачем встановлено, що за 7 товарами відсутні підстави для коригування митної вартості, а за 250 товарами митна вартість, заявлена позивачем, є меншою та підлягає коригуванню.

Суд вважає такі висновки відповідача, викладені в акті перевірки передчасними та безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України одною з форм митного контролю є проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до положень ч. 1, 3, 6 ст. 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо, зокрема, правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Згідно з положеннями ч. 1 - 4 ст. 351, ч. 1, 12 ст. 354 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу.

Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, а податкове повідомлення-рішення приймається протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки.

При цьому, відповідно до ч. 4, 5 ст. 334, ч. 1 ст. 352 Митного кодексу України правоохоронні органи, фінансові установи та інші контролюючі органи України відповідно до законодавства на письмові запити митних органів або з власної ініціативи інформують митні органи про наявні відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

З метою здійснення митного контролю після випуску товарів митні органи мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

Посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані, в тому числі, податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України, тощо.

Відповідно до положень п. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Враховуючи зазначені положення законодавства та враховуючи надходження до відповідача певної інформації щодо товарів, митне оформлення яких завершене, він мав право проводити перевірку позивача та визначати грошові зобов`язання, виніс відповідний наказ про проведення перевірки, направив повідомлення про її проведення, тобто дотримався вимог законодавства щодо порядку проведення такої перевірки.

Разом з цим, висновки акту перевірки мають ґрунтуватися на належних доказах, які підтверджують заниження податкових зобов`язань, проте висновки акту перевірки суд вважає передчасними та безпідставними, з огляду на такі обставини.

Дійсно, відповідно до положень ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1, ч 12-14, 16, 18 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, якщо, зокрема, один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою.

Згідно з положеннями Правил заповнення декларації митної вартості , затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 у декларації в графах 9(а), 9(б) декларантом зазначається інформація про те, чи пов`язані між собою продавець і покупець та чи вплинула взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару.

Відповідач зазначає в акті перевірки, що ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ не зазначало в деклараціях митної вартості інформацію стосовно пов`язаності покупця і продавця, а тому такі обставини не могли бути враховані при здійсненні контролю митної вартості та прийнятті рішень про її коригування, а з огляду на отримання від НАБУ документального підтвердження інформації щодо пов`язаності покупця і продавця, які прямо чи опосередковано контролюються ОСОБА_1 , вартість операція могла бути використана як основа для визначення митної вартості товарів за основним методом тільки в разі доведення декларантом, що така пов`язаність не вплинула на ціну товару.

Відповідач зазначає, що ним була витребувана з Київської митниці інформація, необхідна для визначення митної вартості товарів, імпортованих ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ та отримано відповідь, що така інформація про ідентичні та подібні товари, тобто, які відповідають усім критеріям, визначеним ст. 59-61 Митного кодексу України, відсутня, а тому митна вартість товарів, імпортованих ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ під час проведення перевірки визначена за резервним методом у відповідності до ст. 64 Митного кодексу України.

При цьому, за результатами співставлення даних стосовно митних відомостей товарів, заявлених при митному оформленні позивачем та ціновою інформацією щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних відомостях, наявних у АСМО Інспектор (лист від 17.06.2020 року №7.8-1/15/712089 Київської митниці), за 250 товарами встановлено, що митна вартість є меншою та підлягає коригуванню в бік збільшення (Том І, аркуші справи 245-251).

Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу приписів ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, тощо.

Посилання відповідача на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги як безперечний доказ заниження митної вартості товарів, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, такі обставини не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами з підстав того, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі це не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.

Тобто, даним з інформаційної бази АСМО Інспектор має бути надана оцінка разом з іншими доказами у справі, які в сукупності мають свідчити про заниження митної вартості.

Суд погоджується з доводами позивача, викладеними в поясненнях (Том VІІ, аркуші справи 169-172) про те, що з аналізу цінової інформації, використаної відповідачем під час проведення перевірки, вбачається наявність суттєвої варіації ціни за одним і тим самим кодом товару, що не дає можливість безперечно розрахувати грошові зобов`язання, які визначені митним органом в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.

В матеріалах справи містяться тимчасові митні декларації, а також документи, які надавалися під час розмитнення цих товарів (інвойси, пакувальні листи, прайс-листи, СMR, декларації країни відправлення, акти проведення фактичного огляду товарів, висновки експерта, тощо) та ці документи вже були предметом дослідження в іншій судовій справі №815/838/17, по якій 31 березня 2017 року судом прийнято рішення, яке набрало законної сили, про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС України, а також рішень про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС України, а тому питання щодо повноти поданих для розмитнення документів та їх наявності в цій справі не підлягає дослідженню, а перевірка проведена відповідачем стосується тої інформації, яка свідчить про заниження митної вартості та свідчить про пов`язаність покупця і продавця товарів. Також в справі містяться митні декларації по яким розмитнення товару здійснено позивачем після скасування рішень та карток відмови в прийнятті митних декларації Київської міської митниці ДФС України (Том І, аркуші справи 11-35, Том ІІ, аркуші справи 1-250, Том ІІІ, аркуші справи 1-250, Том IV, аркуші справи 1-250, Том V, аркуші справи 1-250, Том VI, аркуші справи 1-229).

Відповідач в своїх запереченнях щодо доводів позивача про варіації ціни за одним і тим самим кодом товару (Том ІX, аркуші справи 14-21) зазначив, що в одній товарній підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД класифікується велика різноманітність товарів та за результатами більш детального аналізу встановлено, що товари хоча і класифіковано за одним кодом, але вони відрізняються за своїми фізичними характеристиками (за описом складу, технологією виготовлення, технологією оброблення, розмірами, поверхневою щільністю, тощо), а цінова інформація, надана Київською митницею підготовлена саме з врахуванням зазначених фізичних характеристик (особливостей), їх якості та репутації на ринку, країни виробництва, виробника, часу експорту, однак суд звертає увагу на ту обставину, що з наданої до суду цінової інформації (Том І, аркуші справи 247-251) не вбачається даних, про які зазначає відповідач, а у відповідності до положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд наголошує що цінова інформація не є вирішальною та має оцінюватися разом з іншими обставинами, встановленими під час проведення відповідачем перевірки.

В акті перевірки відповідач зазначає про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017 року за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України щодо митного оформлення імпортованих в Україну товарів з недостовірними відомостями про митну вартість, в тому числі, позивачем, зазначає про встановлені під час досудового розслідування обставини щодо пов`язаності між собою ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ (покупець товару) та BFT WORLDWIDE LIMITED (продавець товару), які контролюються прямо або опосередковано третьою особою, зазначає про проведені обшуки за адресою: АДРЕСА_1 , вилучення порожніх листів з печатками компанії BFT WORLDWIDE LIMITED та документів, що відображають фінансово-господарську діяльність позивача, зазначають про контролю ОСОБА_1 над покупцем і продавцем товарів, що підтверджується матеріалами досудового розслідування, зазначають, що ці обставини підтверджуються проведеними оглядами та вилученням документації, дослідженням руху коштів, наявністю одних і тих самих осіб підконтрольних ОСОБА_1 , які організували діяльність підприємств імпортерів, печатками іноземної компанії на документах, які подавалися під час митного оформлення товарів та які є ідентичними до вилучених під час обшуку, перевізниками імпортованих товарів є особи, які контролювалися ОСОБА_1 , проведеними негласними слідчими діями, іншими встановленими обставинами та фактами.

Крім того, відповідач зазначає в акті перевірки, що листами НАБУ та матеріалами досудового розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні підтверджується, що ціни договорів щодо товарів, які імпортувалися визначалася на власних розсуд особою, яка контролювала продавця і покупця, митна вартість визначалася за удаваними договорами (контрактами) між пов`язаними особами, відносини покупця і продавця впливали на ціну товару з метою її зменшення, чим забезпечувалося заниження розмірів митних платежів, які підлягають сплаті до Державного бюджету України.

Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються на наступних доказах: документах та митних деклараціях щодо митного оформлення товарів позивачем; листі ГУ ДФС в Одеській області від 11.12.2019 року №25260/9/15-32-14-10-03 щодо опрацювання інформації матеріалів досудового розслідування НАБУ; листі НАБУ від 09.08.2018 року №0434-186/30721 щодо матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях №52017000000000682 від 11.10.2017 року, №52018000000000679 від 09.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яким надані матеріали кримінальних проваджень, що містять інформацію, яка свідчить про порушення низкою підприємств, в тому числі позивачем, законодавства України з питань митної справи; листі НАБУ від 15.02.2019 року №0434-186/5305 щодо матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях №52017000000000682 від 11.10.2017 року, №52018000000000679 від 09.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, стосовно митного оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про митну вартість, здійснених низкою суб`єктів ЗЕД, в тому числі, позивачем; листі НАБУ від 02.04.2019 року №0434-186/10974 стосовно митного оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про митну вартість; листі НАБУ від 15.04.2019 року №0434-186/12726 з додатками - матеріалами кримінального провадження №52017000000000682 на 23 аркушах; листі НАБУ від 30.03.2020 року №0434-232/12073 щодо досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України та контролю ОСОБА_1 над іноземними компаніями; листі Державної митної служби України від 07.05.2020 року №10967/4-02-06, яким надано лист від 04.02.2020 року №043-232/4610 НАБУ про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України, стосовно митного оформленні імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про митну вартість, здійснених низкою суб`єктів ЗЕД, в тому числі, позивачем; листі НАБУ від 15.06.2020 року №0434-232/21042 щодо наданих копій матеріалів кримінального провадження №52017000000000636 від 26.09.2017 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України, які містять відомості щодо іноземних компаній; листі Київської митниці щодо цінової інформації (Том І, аркуші справи 162-171, 180, 212, Том VІІ, аркуші справи 138-161).

Також, третьою особою - Національним антикорупційним бюро України надані до суду матеріали кримінального провадження №52017000000000636 (Том VІІ, аркуші справи 174-177, Том VІІІ, аркуші справи 1-220), зокрема, листи НАБУ, повідомлення про зміну письмового повідомлення про підозру від 11 листопада 2020 року, протокол обшуку від 17.08.2017 року, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно права власності на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань стосовно засновників ТОВ Укроргенергобуд , протоколи огляду речей, зокрема, мобільних телефонів, ноутбуків, документів, протокол про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем, тощо.

Крім того, Національним антикорупційним бюро України надані до суду матеріали з кримінального провадження щодо руху коштів по банківським рахункам ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ , які не використовувалися відповідачем під час проведення перевірки позивача (Том ІX, аркуші справи 45-90).

Разом з цим, суд критично ставиться до зазначених доказів, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Відповідач та третя особа обґрунтовує правомірність використання матеріалів кримінального провадження при проведенні перевірки позивача положеннями ст. 352 Митного кодексу України щодо можливості використання інших матеріалів, отриманих в порядку та спосіб, передбачені Митним кодексом України або іншими законами України, положеннями ст. 334 Митного кодексу України щодо можливості інформування правоохоронними органами, контролюючими органами, тощо митних органів про наявні відомості, необхідні для здійснення митного контролю, положеннями ст. 19-2 Закону України Про Національне антикорупційне бюро України , які зобов`язують державні органи здійснювати контроль за дотриманням фізичними і юридичними особами законодавства України за зверненням НАБУ шляхом, в тому числі, проведення перевірок.

Однак, суд вважає, що в даному випадку, відповідач не міг ґрунтувати свої висновки в акті перевірки на матеріалах незавершеного кримінального провадження за відсутності вироків суду, які б набрали законної сили, відповідач зробив свої висновки передчасно, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 84, 86, 87, 89 Кримінально-процесуального кодексу України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Таким чином, докази, які добуті під час кримінального провадження мають бути оцінені судом на предмет допустимості, що вирішується в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, а недопустимі докази не можуть використовуватися при прийнятті рішення судом, однак відповідач фактично посилається під час проведення перевірки на докази, без оцінки їх допустимості та посилається на них як на безперечні докази, які підтверджують фактично вчинення кримінальних правопорушень під час здійснення митного оформлення товарів, удаваність договорів між продавцем і покупцем, визначення митної вартості на власних розсуд особою, яка контролювала продавця і покупця, навмисне заниження митних платежів з метою отримання неправомірної вигоди, посилається на безперечний факт контролю третьої особи над продавцем та покупцем при тому, що такий контроль над ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ є опосередкованим та підтверджується сукупністю доказів, отриманих в межах кримінального провадження.

Визнання доказів кримінального провадження допустимими або не допустимими належить до виключної компетенції кримінального суду при розгляді кримінальної справи, а тому ані відповідач ані суд не може оцінити правомірність отримання доказів в кримінальному провадженні, дотримання при цьому норм кримінально-процесуального законодавства, тощо та в подальшому такі докази можуть бути визнані кримінальним судом недопустимими.

При цьому, виключно нормами КПК України регулюється порядок проведення обшуків, огляду речей, зняття інформації з електронних інформаційних систем під час досудового слідства, складання протоколів, такі докази оцінюються судом з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, при цьому не можуть бути визнані доказами відомості, які не були предметом дослідження суду (ст. 23, 94, 98, 99, 223, 234, 237 КПК України).

Також, не можу бути доказом повідомлення особі про підозру, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Позивач не підтверджує факт контролю третьої особи над ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ , а без вироку суду допустимих доказів, які б свідчили про такі обставини ані у відповідача під час перевірки, ані у суду під час розгляду справи не має.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, небезпека застосування в адміністративному судочинстві доказів з кримінального провадження полягає в неможливості оцінити всі докази кримінального провадження в сукупності та суд має опиратися на докази, які на думку слідчого мають доводити провину особи без дослідження доказів, які б могли виправдати особу, тобто, в даному випадку відповідач та суд позбавлені можливості оцінити всі наявні докази кримінального провадження та таку оцінку має надавати суд в кримінальному судочинстві.

Відповідно до положень ст. 72, 74, 78 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, суд не може оцінити докази з кримінального провадження на предмет дотримання порядку їх одержання, обставини вчинення посадовими особами ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ кримінальних правопорушень, контролю третьої особи над продавцем і покупцем товару з метою отримання неправомірної вигоди, підробки документів, укладення удаваних договорів з метою отримання неправомірної вигоди, тощо та ці обставини мають бути підтверджені виключно вироком кримінального суду, який набрав законної сили та тільки такий вирок є обов`язковим для адміністративного суду в частині обставин чи мали місце такі обставини та чи вчинені вони певною особою.

Щодо доводів відповідача про застосування до ОСОБА_1 персональних санкцій Радою національної безпеки і оборони України, суд звертає увагу, що ці обставини не досліджувалися під час проведення перевірки позивача та ці обставини ніяким чином не підтверджують обставини, які є предметом доказування в цій справі.

При прийнятті рішення по цій справі суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в рішенні від 27.03.2018 року у справі №816/809/17, в рішенні від 20.03.2020 року у справі №520/399/19, від 02.12.2020 року у справі №160/2758/19, від 02.12.2020 року у справі 420/5368/18, від 03.02.2021 року у справі №826/14004/17, від 27.05.2021 року у справі №822/1386/18, які свідчать, що матеріали кримінального провадження не можуть бути прийняті до уваги при прийнятті рішення у справі за відсутності вироку суду в кримінальному провадженні, а у відповідності до положень ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд не приймає до уваги посилання НАБУ на рішення Верховного Суду у справі 640/7434/19 від 04.03.2020 року, оскільки цим рішенням відмолено у відкритті касаційного провадження судом та це рішення будь-яких висновків не містить крім того щодо посилання НАБУ на рішення у справі №910/21046/17 від 23.04.2019 року суд звертає увагу, що відповідно до висновків Великої палати Верховного Суду в рішенні від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17 має враховуватися остання правова позиція суду.

Крім того, суд звертає увагу, що істотні для справи обставини, що не були встановлені судом, встановлені вироком суду обставини можуть бути підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами у відповідності до ст. 361 КАС України.

Суд також звертає увагу, що лист від 04.02.2020 року №043-232/4610 НАБУ направлявся до Державної митної служби України з метою проведення перевірок, в тому числі, позивача, на підставі ст. 93 КПК України, ч. 2 ст. 19-2 Закону України Про Національне антикорупційне бюро України , однак Державна митна служба України зазначила в відповіді на неможливість такої перевірки за нормами КПК України, після проведення перевірки позивача відповідачем на адресу НАБУ направлений лист від 03.07.2020 року №7.10-08/7.10-19/1-4/7.10-1/10/8.11/10275, в якому зазначено про донарахування по акту перевірки, який узгоджується по ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ - 10733000 грн. (Том І, аркуш справи 182) та така сама сума зазначена НАБУ в повідомленні про підозру від 11 листопада 2020 року, однак суд звертає увагу, що за нормами ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, а не навпаки.

Таким чином, враховуючи відсутність вироків суду в кримінальних провадженнях, матеріали яких стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, враховуючи передчасність висновків митного органу, порушення ним презумпції невинуватості особи, що закріплено в ст. 8 Митного кодексу України, у суду є всі підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Одеської митниці Держмитслужби від 16.07.2020 року №00001015000, №00001025000.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позову ТОВ КНД ТРЕЙД КОМ в частині визнання протиправним та скасування наказу Одеської митниці Держмитслужби від 11.06.2020 року №178 про проведення перевірки позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 52.2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу; фактичних перевірок.

Однак, перевірка позивача проведена взагалі не у відповідності до норм Податкового кодексу України, а у відповідності до положень п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України та будь-яких обмежень на проведення такої перевірки законодавством України не встановлювалося.

Також суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що відповідачем порушені строки давності на проведення перевірки за деклараціями, які за умови відсутності протиправних дій Київської міської митниці Держмитслужби були б оформлені в листопаді 2016 року - січні 2017 року та по таким деклараціям строк давності би сплинув, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 345 Митного кодексу України документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

Таким чином, законодавець пов`язує строк на проведення перевірки та визначення грошових зобов`язань з днем граничного строку подання податкової декларації, уточнюючої декларації або днем її фактичного подання.

Фактично митні декларації, за якими позивачем розмитнений товар та відповідачем визначені податкові зобов`язання подані в межах строку у 1095 днів до дня проведення перевірки, а тому відповідач міг проводити перевірку щодо цих декларації та визначати грошові зобов`язання.

Щодо висновків акту перевірки в частині митного оформлення товарів за митною декларацією від 11.09.2017 року №UA100110/2017/104619 відповідачем зазначено, що така митна вартість є заниженою, однак не підлягає подальшому перегляду та ця митна декларація відсутня в переліку декларації за якими встановлено заниженням позивачем митної вартості, щодо цієї декларації наявне рішення суду, яким визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами проведеної митним органом перевірки щодо товарів, митне оформлення яких завершене, в тому числі по цій декларації та таке рішення набрало законної сили (Том І, аркуші справи 122-135).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю КНД ТРЕЙД КОМ обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а в частині визнання протиправним та скасування наказу Одеської митниці Держмитслужби №178 від 11.06.2020 року позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КНД ТРЕЙД КОМ (вул. Просьолочна, буд. 10А, м. Одеса, 65085, код ЄДРПОУ 40516083) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національне антикорупційне бюро України (вул. Василя Сурикова, 3, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 39751280) про визнання протиправним та скасування наказу Одеської митниці Держмитслужби №178 від 11.06.2020 року, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Одеської митниці Держмитслужби від 16.07.2020 року №00001015000, №00001025000 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Одеської митниці Держмитслужби від 16.07.2020 року №00001015000.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Одеської митниці Держмитслужби від 16.07.2020 року №00001025000.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю КНД ТРЕЙД КОМ - відмовити.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КНД ТРЕЙД КОМ (вул. Просьолочна, буд. 10А, м. Одеса, 65085, код ЄДРПОУ 40516083) сплачений судовий збір у розмірі 21020 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст складено та підписано суддею 11.06.2021 року.

Суддя Л.І. Свида