Постанова

від 08.06.2021 по справі 2а-36/11(6-а/337/3/2020)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 червня 2021 року м. Дніпросправа № 2а-36/11(6-а/337/3/2020)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на ухвалу Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 01.03.2021 в адміністративній справі № 2а-36/11(6-а/337/3/2020) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області,Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя №2а-36/2011 від 04.02.2011, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2012, було частково задоволено позов ОСОБА_2 , а саме: визнано неправомірними дії УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя щодо виплати ОСОБА_2 пенсії в розмірі, меншому ніж передбачено ст.50, ч.4 ст.54 Закону України Про статусі соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов`язано УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок і виплачувати ОСОБА_2 пенсію в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій та додаткову пенсію в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком починаючи з 10.06.2010р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 28 Закону України Про загальне державне пенсійне страхування .

25.09.2012р. ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа у справі № 2а-36/11, який отримав 27.11.2012.

15.04.2013 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Морар М.В. при примусовому виконанні виконавчого листа №2а-36/11, виданого 29.11.2012 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, встановлено, що відповідно до заяви боржника від 29.01.2013 за вих. № 709/11 ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії за вищевказаним виконавчим документом, в результаті якого нараховано 49236,16 грн. Що стосується виплати зазначеної суми , УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя повідомило, що згідно п.3 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2012 рік положення ст. 50,54 Закону України Про статусі соціальнийзахист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік. Відповідні розміри підвищення до пенсії встановлені постановами Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян , від 06.07.2011 № 745 Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету тавід 28.12.2011 № 1381 Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення . Фінансове забезпечення даних виплат, відповідно дост. 7 Закону України Про соціальний захист дітей війни здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Крім того, Конституційний Суд України своїм рішенням від 25.01.2012 №3-рп/2012 по справі № 1-11/2012 підтвердив правомірність обчислення підвищень до пенсії в розмірах визначених постановами Кабінету Міністрів України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальні сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України. На підставі вищевикладеного, виникли обставини, що виключають можливість виконання відповідного рішення у повному обсязі. Відтак, керуючись п.9 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження , постановлено виконавчий документ повернути стягувачу.

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_2 помер. 23.04.2019 на поштову адресу ОСОБА_2 від ГУ Державної казначейської служби України у Запорізькій області надійшов лист, в якому Управління просило надати/повідомити інформацію для перерахування грошових коштів за виконавчим документом по справі № 2а-36/11. 25.07.2019 ГУ Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернуло постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04.02.2011 у справі №2а-36/11 у зв`язку зі смертю стягувача. Оскільки за життя ОСОБА_2 не встиг отримати належну йому заборгованість за рішенням суду, а вона є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, просить у виконавчому провадженні щодо виконання постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04.02.2011 у справі №2а-36/11 замінити стягувача ОСОБА_2 його правонаступником ОСОБА_1 , а також замінити боржника Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, а також поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі №2а-36/11, виданого на виконання постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04.02.2011, оскільки вона пропустила такий строк з поважних причин, а саме у зв`язку з вирішенням питання про прийняття спадщини.

Ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 01.03.2021 в адміністративній справі № 2а-36/11(6-а/337/3/2020) заяву задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені заяви про заміну стягувача у виконавчому листі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок - прийняття необґрунтованої ухвали.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, враховуючи наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя №2а-36/2011 від 04.02.2011, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2012, було частково задоволено позов ОСОБА_2 , а саме: визнано неправомірними дії УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя щодо виплати ОСОБА_2 пенсії в розмірі, меншому ніж передбачено ст.50, ч.4 ст.54 Закону України Про статусі соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов`язано УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок і виплачувати ОСОБА_2 пенсію в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій та додаткову пенсію в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком починаючи з 10.06.2010, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 28 Закону України Про загальне державне пенсійне страхування .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ).

Згідно з довідками приватного нотаріуса ЗМНО Чернявського В.В. №1080/02-14 від 27.11.2019 та №107/01-16 від 09.02.2021, в провадженні приватного нотаріуса знаходиться спадкова справа №89 за 2019 рік, після померлого ОСОБА_2 . 23.05.2019 із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_1 дружина померлого. Інших спадкоємців за законом немає.

Вказані обставини слугували підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 в частині заміни стягувача у виконавчому проваджені, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з ч.1,4 ст.379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Ст.1219 ЦК України визначає права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст.608 цього Кодексу.

Згідно зі ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 91 Закону України Про пенсійне забезпечення суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до ст.52 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення ч.2,3 ст.52 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування також не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.

З системного аналізу наведених норм матеріального права можна дійти висновку про те, що суми соціальних виплат передаються членам сім`ї спадкодавця. При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, необхідно вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, і яким його (пенсійний орган) було зобов`язано провести нарахування та виплату доплати до пенсії.

Крім того, згідно зі ст.1 Закону України Про виконавче провадження під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1,2 ст.15 Закону України Про виконавче провадження сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Ч.5 ст.15 цього Закону передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

У контексті наведених положень ст.15 Закону України Про виконавче провадження необхідно зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених ст.39 цього Закону.

При цьому виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.

Крім того, цей Закон не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абз. 2 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження ).

Враховуючи наведене вище, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що заява в частині заміни стягувача у справі №2а-36/11 на її правонаступника є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджується факт того, що заявник є спадкоємцем померлого, а також його спадкоємцем за законом, тобто правонаступником, який вибув у зв`язку зі смертю.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви в частині поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки станом на день звернення заявниці із заявою про заміну сторони правонаступником та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до постанова Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 04.02.2011 у справі 2а-36/11, яка набрала законної сили 16.03.2012, є невиконаною, доказів протилежного суду не надано.

Положеннями ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Матківська проти України" (№38683/04) зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

Відповідно до пункту 40 рішення Європейського суду з прав людини "Горнсбі проти Греції" право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

За таких обставин, колегія суддів приходить висновку про те, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не може бути скасована, оскільки ґрунтується на всебічно перевірених обставинах справи та прийнята у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, що вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення вимог заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 01.03.2021 в адміністративній справі № 2а-36/11(6-а/337/3/2020) залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко