Постанова

від 01.06.2021 по справі 500/4284/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/4284/20 пров. № А/857/8551/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Кардаш В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Е-Сейф Сосулівка» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі № 500/4284/20 (головуючий суддя Баранюк А.З., час ухвалення 14:02 год., м. Тернопіль, повний текст рішення складений 16 березня 2021 року) за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Е-Сейф Сосулівка» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

28 грудня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Е-Сейф Сосулівка» звернулось до суду з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.09.2020 року № 104/7.4-19/209000 та від 21.09.2020 року № 105/7.4-19/209000.

Рішенням від 11 березня 2021 Тернопільський окружний адміністративний суд в задоволенні позову відмовив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач ТзОВ ,,Е-Сейф Сосулівка» подало апеляційну скаргу, оскільки вважає рішення необґрунтованим, невмотивованим та незаконним, постановленим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

В своїй апеляційній скарзі позивач акцентує увагу на тому, що на момент оформлення декларації (24.06.2019) зауважень щодо правильності класифікації ввезеного товару згідно УКТ ЗЕД у митного органу не виникало, рішення про визначення коду товару митний орган не приймав, а товар був випущений у вільний обіг відповідно до коду, заявленого платником податків у митній декларації, підтвердивши його таким чином. Тому відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації.

Відповідно до ч. 2 ст. 69 Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності класифікації товарів, та може самостійно визначити код задекларованого товару лише у разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

Повноваження контролюючого органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта ( Постанова Верховного Суду у справі № 827/7208/16 від 20 червня 2019 року).

Аналіз норм ст. 351 МКУ свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення лише за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Отже митний орган здійснив перевірку за відсутності законодавчо визначених підстав для такої перевірки.

Однак, відповідач не надав доказів, що ним до початку перевірки були виявлені ознаки, які свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів та виявлення таких ознак стало підставою для проведення документальної невиїзної перевірки позивача.

Повідомлення відповідача про проведення перевірки та Акт, складений за наслідками проведення перевірки, не містять жодних посилань на наявність відповідних підозр та в чому саме вони полягають.

Під час здійснення митним органом перевірки фактично перевірялись ті самі документи та відомості, що й при проведенні митного оформлення товару, крім класифікаційних рішень, які були прийняті пізніше, однак було зроблено протилежний висновок, підприємством при декларуванні невірно визначено код УКТЗЕД. Посилання ж митного органу на класифікаційні рішення КТ-ІІА504000- 0015-019 від 24.07.2019 року та КТ-11А 403000-0012-2019 від 23.09.2019 року є безпідставними, оскільки такі були винесені після завершення митного оформлення та пропуску товарів за митною декларацією.

Ввезений товариством пристрій не виконує арифметичних операцій, які визначаються користувачем. Він може виконувати лише декілька операцій додавання, які жорстко задані програмним забезпеченням і на які користувач не має жодного впливу. Пристрій лише здійснює супроводження, а керування станцією здійснює оператор, задаючи параметри роботи або встановивши власноруч алгоритм опрацювання обмеженої кількості зовнішніх факторів. Зміна параметрів роботи обладнання відбувається лише за аварійних умов згідно жорстко заданої програми у пам`яті.

Таким чином, товариство мотивовано визначило код ввезеного товару - контролер HUAWEI SmartLogger 2000 згідно з УКТ ЗЕД 9032 89 00 00, а суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо необхідності віднесення вказаного товару до підкатегорії 8537 10 10 00.

З огляду на викладене товариство позивача просить скасувати оскаржене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Галицька митниця Держмитслужби подала відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи позивача про невідповідність рішення суду першої інстанції вимогам матеріального права.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить її задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги позивача та просить їх відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Е-Сейф Сосулівка» 19.06.2018 зареєстроване як юридична особа, основний вид діяльності 35.11 виробництво електроенергії.

Товариство позивача за митною декларацією №UA403030/2019/011636 від 24.06.2019 ввезло товар: прилади та апаратура для автоматичного регулювання або керування: - контролер HUAWEI SmartLogger 2000 - 2 шт., який являє собою центр управління, збору та передачу даних, має вбудований блок PLC. Володіє гнучкими засобами комунікації, включаючи PLC, RS485, Fast Ethernet і портали SFP. Підключається до 200 пристроїв, в тому числі до 80 смарт-інверторів. Код товару визначений декларантом в графі 33 МД - 90328900000.

За наслідками проведеної документальної невиїзної перевірки ТзОВ ,,Е-Сейф Сосулівка» про дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, митне оформлення яких проведено за митною декларацією від 24.06.2019 № UA403030/2019/011636, посадові особи митного органу склали акт від 03.09.2020 №56/7.4-19/4225451 (а.с. 92-101).

В акті зафіксовано, що перевірка здійснювалася за наявною в базі даних АСМО ,,Інспектор» електронною митною декларацією та товаросупровідними документами до неї, технічним описом товару, наданим імпортером інформацією з мережі Інтернет, із сайту виробника товару HUAWEI TECHNOLOGIES та Класифікаційних рішень щодо класифікації ідентичного товару KT-UA 504000- 0015- 2019 від 24.07.2019 та KT- UA 403000-0012-2019 від 23.09.2019.

Контроль правильності класифікації товарів у зазначеній митній декларації здійснювався шляхом перевірки: відповідності опису товарів в митній декларації; відомостей про товари та коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, заявлених в МД, відомостей про товари (найменування, опис, визначальні характеристики), зазначених у матеріалах митного оформлення, шляхом перевірки дотримання вимог ОПІ УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, відповідно до вимог статті 69 Митного кодексу України; заявлених кодів товарів відомостям, наведеним у інформаційних ресурсах Держмитслужби України, зокрема, з використанням даних АСМО ,,Інспектор» .

Так, у ході проведення перевірки встановлено, що товар контролер HUAWEI SMartLogger 2000 являє собою електронний блок керування з функціями агрегації інтерфейсів, обробки протоколів, збору даних і централізованим керуванням, призначений для централізованого моніторингу і віддаленого управління роботою сонячних фотоелектричних систем, перетворення протоколів, має змогу відслідковувати роботу системи, здійснювати обробку, зберігання та обмін даними, має вбудований блок PLC, RS485, Fast Ethernet і портали SFP. Підключається до 200 пристроїв, в тому числі до 80 смарт-інверторів. Технічні характеристики: - макс. кількість керованих пристроїв: 200;-макс. кількість керованих smart-інверторів: 80. Інтерфейс зв`язку: - Електрична мережа Ethernet: ЕТН х 2,10 / 100 Mbps; -Оптичний Ethernet (опційно): SFP х 2,100 Mbps;-RS485: СОМх6,4800/9600/19200 bps; - PLC: PLC х 1,115.2 kbps; -Цифровий/Аналоговий вхід/Вихід: DIх8, DOх3, АІх8, АОх6; - Джерело живлення: 90Vac - 264Vac, 50Hz/60Hz; - Потужність споживання: min. - 8W, max. -15W.

Встановлено також, що зазначений товар, відповідно до характеристик, є цифровим апаратом (приладом) керування сонячною електростанцією, відтак повинен бути віднесений до товарної позиції 8537 УКТ ЗЕД.

Тому контролюючий орган дійшов висновку, що внаслідок недотримання ТзОВ ,,Е-Сейф Сосулівка» правил №1, №6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), викладеній у додатку до Закону України від 19.09.2013 № 584-VII ,,Про митний тариф України» в порушення вимог статті 257, статті 278, частини 1 статті 279 Митного кодексу України при

декларуванні товару з неправильним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД та без нарахування і сплати передбачених законодавством податків і зборів, ТзОВ ,,Е-Сейф Сосулівка» неправомірно застосувало ставку ввізного мита, що в свою чергу призвело до не нарахування та відповідно не сплати ввізного мита на суму 5944,62 гривні та ПДВ на імпорт в сумі 1188,92 гривні, чим порушені вимоги:

- правил №1, №6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), викладеній у додатку до Закону України від 19.09.2013 № 584-VII ,,Про митний тариф України» , статті 257, статті 278, частини 1 статті 279 Митного кодексу України;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190,1 статті 190 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

Не погодившись з такими висновками контролюючого органу, позивач подав до Галицької митниці Держмитслужби заперечення (а.с. 17). Однак, за результатами розгляду заперечення рішенням від 17.09.2020 №74-1-19/13/23974 відповідач повідомив, що доводи скаржника з приводу відсутності підстави для донарахування митних платежів за митною декларацією від 24.06.2019 № UA403030/2019/011636 є необґрунтованими та безпідставними.

На підставі висновків акту перевірки Галицька митниця Держмитслужби 21.09.2020 винесла податкові повідомлення-рішення:

- №104/7.4-19/209000, яким за порушення правил №1, №6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), викладеній у додатку до Закону України від 19.09.2013 № 584-VII ,,Про митний тариф України» , статті 257, статті 278, частини 1 статті 279 Митного кодексу України, на підставі пп. 54.3.6 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України ТзОВ ,,Е-Сейф Сосулівка» збільшена сума грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на суму 7430,88 грн, з яких 5944,62 грн податкові зобов`язання та 1486,16 штрафні (фінансові) санкції) (а.с. 89);

- №105/7.4-19/209000, яким за порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190,1 статті 190 Податкового кодексу України, на підставі пп. 54.3.6 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України ТзОВ ,,Е-Сейф Сосулівка» збільшена сума грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів у сумі 1486,15 грн, з яких 1188,92 грн податкове зобов`язання та 297,23 грн штрафна (фінансова) санкція) (а.с. 90).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач оскаржив їх до Державної митної служби України, однак, рішенням від 11.12.2020 №08-1/10-06/13/16896 скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с. 22-25).

З метою захисту порушених прав товариство позивача звернулося до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган вправі здійснювати митний контроль після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, за наслідками якого донарахувати обов`язкові платежі.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 67 Митного кодексу України встановлено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду (частини перша - третя цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Положеннями частин другої, третьої цієї статті визначено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ним кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 МК).

Аналіз вищенаведених норм свідчить, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, орган доходів і зборів в процедурах митного оформлення здійснює контроль за правильністю задекларованої класифікації і може самостійно визначити код задекларованого товару у разі виявлення порушення декларантом правил класифікації. Контроль за додержанням декларантом вимог чинного законодавства щодо визначення товарної класифікації є складовою митного контролю.

Так, пунктом 7 частини першої статті 336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

За змістом ч.3 ст. 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо, зокрема: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції щодо наявності у митного органу правових підстав для проведення перевірки правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, ввезених на митну територію України, після завершення митного оформлення та випущення у вільний обіг.

Такі висновки суду першої інстанції також узгоджуються з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 13 листопада 2020 року у справі № 809/782/16.

Відповідно до положень пунктів 1,6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (додаток до Закону України ,,Про митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VII) для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп. Класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Відповідно до Указу Президента України від 17 травня 2002 рок у№ 466/2002 Україна приєдналась до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14 червня 1983 року (зі змінами, внесеними Протоколом від 24 червня 1986 року).

Згідно з пунктом ,,а» статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14.06.1983 року), що є частиною національного законодавства, Договірна Сторона Конвенції зобов`язується, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності справжньої Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов`язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без яких-небудь доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об`єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.

Стаття 9 Конституції України визначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Суд першої інстанції встановив, що товариство позивача за митною декларацією від 24.06.2019 №UA403030/2019/011636 ввезено товар: прилади та апаратура для автоматичного регулювання або керування: - контролер HUAWEI SmartLogger 2000 - 2 шт. Код товару визначений декларантом в графі 33 МД - 90328900000.

Згідно з Поясненнями до товарної позиції 9032, до неї включаються комплектні автоматичні регулятори електричних величин, які складаються з:

-вимірювального пристрою (датчика, перетворювача, пробника опору, термопари і т.п.), який визначає фактичне значення контрольованої змінної і перетворює його в пропорційний електричний сигнал;

-електричного контролюючого пристрою, який порівнює вимірювану величину з потрібним значенням і видає сигнал ( зазвичай у вигляді модельованого струму);

-пускового, зупиняючого або виконавчого пристрою (зазвичай контактів, вимикачів або переривників кола, реверсивних перемикачів або, іноді, релейних перемикачів), який подає струм на пускач відповідно до сигналу, одержаного з керуючого пристрою.

Під час перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що ввезений позивачем товар не має вищезазначених складових і характеристик, притаманних автоматичним регуляторам електричних величин товарної позиції 9032, і за своїми характеристиками є цифровим апаратом (приладом) керування сонячною електростанцією.

Так, примітка 1(h) до групи 90 УКТ ЗЕД виключає з даної групи ,,цифрові апарати керування» і відносить їх до товарної позиції 8537 за УКТ ЗЕД.

Товарна позиція 8537 за УКТ ЗЕД включає у себе товар ,,цифрові апарати керування» , у тому числі для контролю або розподілу електричного струму.

Контролер HUAWEI SmartLogger 2000 є цифровим апаратом керування, оскільки призначений для отримання та обробки інформації в цифровій формі, використовуючи цифрові технології для контролю електричного струму.

Виходячи з характеристик, контролер HUAWEI SmartLogger 2000 розрахований для напруги не більш як 1000 В, отже, товарна підпозиція УКТ ЗЕД для товару - 853710 (- для напруги не більш як 1000 В).

Дана товарна підпозиція поділяється на 2 дводефісні позиції товарної групи 8537101000: панелі з числовим керуванням, до складу яких входить автоматичний пристрій оброблення інформації; інші.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що опис цієї товарної підкатегорії у повній мірі відповідає характеристикам товару, що розглядається, а тому вірний код товару ,,контролер HUAWEI SmartLogger 2000» згідно з УКТ ЗЕД є саме 8537101000, оскільки цей прилад є цифровим апаратом керування для контролю або розподілу електричного струму, до складу яких входить автоматичний пристрій оброблення інформації, також він використовується для напруги не більш як 1000 В.

При цьому суд першої інстанції аргументовано відхилив висновок експерта №В-0586 від 25.08.2020 (а.с. 26), оскільки в ньому не вказаний опис проведених експертом досліджень, не наведені обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, також цей висновок не складався у визначеному законодавством порядку.

Також суд першої інстанції вірно зазначив, що віднесення у цьому висновку контролера HUAWEI SmartLogger 2000 до товарної позиції 8537109100 (контролери з пам`яттю, що програмуються) виключає те, що цей прилад є цифровим апаратом керування для контролю або розподілу електричного струму (включаючи пристрої чи апаратуру групи 90), до складу якого входить автоматичний пристрій оброблення інформації та який використовується для напруги не більш як 1 000 В, що спростовується матеріалами справи.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо правомірності визначення митним органом коду ввезеного товариством позивача товару ,,контролер HUAWEI SmartLogger 2000» згідно з УКТ ЗЕД 8537101000 та визначення у зв`язку з цим грошових зобов`язань зі сплати мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Інші, зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Е-Сейф Сосулівка» залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі № 500/4284/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 11.06.2021.