Постанова

від 11.06.2021 по справі 915/208/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/208/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Головея В.М.,

Разюк Г.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН»

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 23 березня 2021 року (повний текст складено 02.04.2021р.)

по справі № 915/208/20

за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН»

про: стягнення 77 685,70 грн.,-

суддя суду першої інстанції - Смородінова О.Г.

дата та місце винесення рішення: 23.03.2021р., м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області

В С Т А Н О В И В

У лютому 2020 року Державне підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) (позивач, АМПУ, Порт) звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН (відповідач, ТОВ СГП НІБУЛОН ) суми основного боргу у розмірі 55 525,25 грн., втрат від інфляції у розмірі 13349,06 грн., три проценти річних у розмірі 4731,93 грн. та 2102 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовувалися невиконанням відповідачем зобов`язань з оплати спеціалізованих послуг по проведенню криголамних робіт в період льодової компанії, що були надані та розраховані позивачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню" №405 від 03.06.2013р. і Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013р. №1059, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.01.2014р. за №72/24849 (далі - Тарифи) та мають бути оплачені відповідачем відповідно до вказаних нормативних актів.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2021р. у справі №915/208/20 (суддя Смородінова О.Г.) позовні вимоги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» задоволено повністю.

У вказаному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем зобов`язань відповідача з оплати спеціалізованих послуг по проведенню криголамних робіт в період оголошеної льодової компанії.

При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що надання послуг та проведення робіт не є тотожними поняттями, тому послуга не може підтверджуватись проведенням робіт. Отже, ця послуга не означає безпосереднє проведення криголамних робіт та не означає обов`язок їх проведення саме Портом. Послуга із забезпечення проведення криголамних робіт означає діяльність Порту, яка зробить можливим проведення криголамних робіт.

Також, суд зазначив, що чинним законодавством не передбачено зобов`язання встановлювати та доводити фактичне виконання криголамних робіт.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на необґрунтованість прийнятого рішення, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2021р. у справі №915/208/20 та ухвалити нове, яким у позові Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, сам факт встановлення за послугу із забезпечення проведення криголамних робіт державної регульованої ціни не є достатньою правовою підставою для стягнення коштів без факту реальності надання послуги; факт здійснення проведення криголамних робіт зі сторони порту є обов`язковою передумовою і підставою виникнення спірного зобов`язання; у справі відсутні докази, які свідчили б про фактичне виконання позивачем відповідних криголамних робіт в 2017 році із зазначенням часу та конкретного місця, обсягу та порядку проведення криголамних робіт. Жодного доказу того, що послуга з проведення криголамних робіт протягом льодової кампанії з 06.01.2017р. по 04.03.2017р. була надана Портом, у матеріалах справи не міститься. Відсутність надання відповідної послуги також встановлено Антимонопольним комітетом України.

Також, відповідач вказує, що суд першої інстанції неправильно визначив правову природу правовідносин та фактично ототожнив Тариф (державна регульована ціна за господарську послугу - спеціалізована послуга суб`єкта природних монополій ) з податком, а також не застосував загальні норми Цивільного та Господарського кодексу, які регулюють правовий інститут зобов`язань , послуг . Посилаючись на ст. 901 Цивільного кодексу України, скаржник наполягає на тому, що тарифи за спеціалізовані послуги є державною регульованою ціною , а не податком, і відповідно до загальних норм Цивільного та Господарського права є платою/еквівалентом обміну на реальні послуги.

Апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо стягнення коштів за Тарифом лише з причини, що на дану послугу встановлено державну регульовану ціну без наявності реальної господарської операції /послуги , тобто коли послуга не надана, не реалізована і вже не може бути надана Виконавцем (для невизначеного кола осіб, які будуть заходити в акваторії під час оголошення льодової кампанії 2017 року).

При цьому, апелянт зауважує, що відповідно до Закону України Про ціни і ціноутворення , ціна - виражений у грошовій формі є еквівалентом одиниці товару (послуги), а тому, сам факт встановлення за послугу державної регульованої ціни, а не договірної ціни, не змінює їх правову природу та не є достатньою правовою підставою для стягнення коштів при відсутності реальної послуги.

Заходи з утримання акваторії Порту, входять до складу послуг, які оплачуються за рахунок корабельного збору (Порядок №316), а не за рахунок спеціалізованої послуги. Таким чином, у даному випадку джерело послуги (факт її надання) є обов`язковим.

ТОВ СГП НІБУЛОН вважає, що висновок суду першої інстанції призводить до того, що з 2022 року ДП АМПУ по всіх портах припинять витрачати кошти на колку криги в акваторії порту, оскільки для стягнення тарифу достатньо лише того, що це державна фіксована ціна і її стягнення, на думку місцевого господарського суду, ніяк не пов`язано з джерелом послуги , яке має вчиняти стягувач тарифу, однак не вчиняв.

Звертаючи увагу на ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, скаржник стверджує, що рішення суду першої інстанції узаконює бездіяльність ДП АМПУ , яке може, не виконуючи своїх зобов`язань, просто стягувати плату з суден тільки на тій підставі, що розмір тарифу встановлений нормативним актом як державна регульована ціна, що прирівнює, на думку суду, даний тариф до податків за правовими характеристиками та наслідками помилково застосованими судом.

Більш детально доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» викладені в апеляційній скарзі.

06.05.2021р. до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшли доповнення до апеляційної скарги, у яких ТОВ СПГ НІБУЛОН доводить, що Тариф на послуги забезпечення проведення криголамних робіт не є податком; що до спірних правовідносин повинні бути застосовані загальні норми Цивільного та Господарського законодавства які регулюють правовий інститут зобов`язань , послуг , оскільки ці правовідносини характеризуються як двосторонні оплатні зобов`язання; що посилання місцевого господарського суду на судову практику у справах №908/1489/19, №908/1488/19 є необґрунтовано, оскільки остання не є тотожною з даним спором, тому що стосувалась Маріупольського морського порту, який має специфічні вимоги і окремо врегульований наказом МІУ №1059.

Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції не були застосовані загальні строки позовної давності, встановлені ст. 257 Цивільного кодексу України та стягнуто 3% річних та збитків від інфляції з 21.04.2017р. по 31.12.2020р., що перевищує три річний період позовної давності.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ СГП «НІБУЛОН» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2021р. у справі №915/208/20. Крім того, відповідно до даної ухвали, вирішено здійснити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

24.05.2021р. від Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну, яким позивач не погоджується з доводами останньої, заперечує проти її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, при експорті зернових культур ТОВ СГП НІБУЛОН навантажує великотоннажні судна на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту.

Судом першої інстанції встановлено, що Розпорядженням капітана Миколаївського морського порту № 01-А/2017 від 05.01.2017р. було оголошено початок льодової кампанії в Миколаївському морському порту з 00:00 06.01.2017р.

18.02.2017р. в Миколаївський морський порт на термінал ТОВ СП НІБУЛОН прийшло судно ARVIN, що підтверджується загальною декларацією (General Declaration) судна ARVIN про прихід 18.02.2017р.; інформацією ТОВ Дельта Шиппінг Едженсі від 16.02.2016р., наявними у матеріалах справи.

22.02.2017р. судно ARVIN прийшло на зовнішній рейд Порту, що підтверджується заявками ТОВ Дельта Шиппінг Едженсі від 15.02.2017р. та від 17.02.2017р. на лоцманське проведення, загальною декларацією (General Declaration) судна ARVIN про вихід від 21.02.2017р.; довідкою № 236 від 22.02.2017р.

Для виконання вантажних операцій на зовнішньому рейді порту суднами відповідача (буксирами: НІБУЛОН-1, НІБУЛОН-3, НІБУЛОН-4, ШБУЛОН-5, НІБУЛОН-6: баржами: НБЛ-002, НБЛ-003, НБЛ-005, НБЛ-006, НБЛ-008, НБЛ-011, НБЛ-018, НБЛ-021; крановим судном Святий Миколай , ПК-888, КПЛ-99) з 25.02.2017р. по 01.03.2017р. було здійснено 19 заходжень в межі акваторії морського порту Миколаїв (вхід суден в межі акваторії морського порту та вихід суден за межі акваторії морського порту), про що свідчать наявні у матеріалах справи заявки ТОВ СП Нібулон від 15.02.2017р., довідки Інспекції державного портового нагляду (ІДПН), вантажний маніфест (Manifest) від 01.03.2017р., загальні декларації (General Declaration) судна ARVIN про вихід від 21.02.2017р. та 02.03.2017р.

01.03.2017р. завершено завантаження судна ARVIN, тому, 02.03.2017р. судно ARVIN вийшло з зовнішнього рейду Порту, що підтверджується довідкою №308 від 02.03.2017р.; загальною декларацією (General Declaration) судна ARVIN про вихід 02.03.2017р.

Розпорядженням капітана Миколаївського морського порту №03-А/2017 від 03.03.2017р. було оголошено закінчення льодової кампанії в акваторії Миколаївського морського порту з 00:00 04.03.2017р.

Як зазначає позивач, протягом періоду оголошеної льодової кампанії ДП „АМПУ" в особі Миколаївської філії ДП „АМПУ" (адміністрація Миколаївського морського порту) забезпечило безпечні умови для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден ТОВ СГП „НІБУЛОН" в межах акваторії морського порту Миколаїв. У зв`язку зі знаходженням (вхід/вихід) суден ТОВ СГП НІБУЛОН в межі акваторії морського порту Миколаїв для виконання вантажних операцій на зовнішньому рейді відповідач отримав від Адміністрації послуги із забезпечення проведення криголамних робіт. Вказує, що зобов`язання щодо сплати послуг із забезпечення проведення криголамних робіт виникли у відповідача на підставі певних дій, встановлених чинними актами цивільного законодавства (входу, виходу суден ТОВ СГП НІБУЛОН в/за межі акваторії морського порту Миколаїв та виконання ними вантажних операцій) та не потребують наявності будь-яких документів, ніж ті, які додані до позову та підтверджують ці обставини.

Вартість послуг за кожний вхід судна в межі акваторії морського порту та за кожний вихід судна за межі акваторії морського порту для вантажних операцій з перевантаження на зовнішньому рейді порту склала 55 525,25 грн., яка включена Державним підприємством Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрації Миколаївського морського порту) до акту наданих послуг та до рахунку №14811512 від 01.03.2017р., які отримані особисто представником відповідача та складовою частиною (додатками) якого є відомості-розрахунки по кожному суднозаходу (назва судна, дата входу/виходу, вартість нарахованих при цьому послуг).

Проте даний акт наданих послуг та рахунок №14811512 від 01.03.2017р. з додатками (відомості-розрахунки) не був підписаний відповідачем, навпаки, документи були повернути листом ТОВ СГП НІБУЛОН від 27.03.2017р. за №4169/3-17/200, в якому відповідач зазначив, що вказані послуги, наведені в акті №14811512 від 01.03.2017р. не замовляло та не отримувало.

В свою чергу, адміністрація Миколаївського морського порту скеровувала на адресу ТОВ СГП НІБУЛОН вимогу від 04.04.2017р. №18-19/2399, що підтверджується фіскальним чеком відділення зв`язку №20 Миколаївської дирекції Публічного акціонерного товариства Укрпошта щодо поштового відправлення з ідентифікатором 5402004441817.

Вказана вимога залишилась з боку відповідача без задоволення, в обґрунтування чого Листом від 13.04.2017р. №5125/3-17/200 ТОВ СГП НІБУЛОН зазначив, що не користувався послугами Порту із забезпечення проведення криголамних робіт і не звертався до адміністрації морського порту із заявками про надання вказаних послуг,окрім цього адміністрацією не надані документальні підтвердження факту виконання адміністрацією морського порту криголамних робіт для потреб товариства. Також від адміністрації морського порту не надходило документальні підтвердження утворення криги в акваторії зовнішнього рейду морського порту Миколаїв, якою користувалися судна товариства, та докази фактичного проведення адміністрацією морського порту криголамних робіт в указаній ділянці акваторії морського порту.

18.12.2019р. позивач надіслав до ТОВ СГП «НІБУЛОН» претензію №4698/18-01-02/Вих/18 з вимогою щодо сплати послуг із забезпечення криголамних робіт.

Однак, вказана претензія від 18.12.2019р. також залишена відповідачем без задоволення.

Вказані обставини сталі підставою для звернення Адміністрації Миколаївського морського порту до господарського суду із відповідним позовом.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні ухвали, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, предметом спору у даній справі є вимоги Порту про стягнення з відповідача вартості наданої спеціалізованої послуги по забезпеченню проведення криголамних робіт в період оголошеної капітаном Порту льодової кампанії.

Здійснюючи правову кваліфікацію спірних правовідносин, беручи до уваги їх правову природу, колегія суддів зазначає, що останні регулюються низкою нормативно-правових актів, зокрема, Кодексом торгівельного мореплавства України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про морські порти України", Господарським кодексом України, Законом України "Про природні монополії", а також, Переліком спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013р. №405, Тарифами на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, які затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013р. №1059, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 16.01.2014р. за № 72/24849.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 3 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України Про морські порти України останнім регулюються відносини у сфері портової діяльності, зокрема, даний Закон встановлює основи державного регулювання діяльності в морських портах, порядок провадження на їх території господарської діяльності, у тому числі надання послуг.

Функціонування та розвиток морських портів здійснюються за принципами розмежування адміністративних функцій щодо забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства і господарської (комерційної) діяльності (п.4 ч.1 ст.4 Закону України Про морські порти України ).

Розділом IV Закону України Про морські порти України врегульовано господарську діяльність у морському порту.

Так, відповідно до ч.1 ст.19 Закону України Про морські порти України , у морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством.

Разом з тим, вказаним законом не передбачено обов`язковість надання у морському порту послуг із забезпечення проведення криголамних робіт.

При цьому, статтею 22 вказаного Закону передбачений вичерпний перелік обов`язкових платежів (портових зборів), що сплачуються в обов`язковому порядку в морському порту, який не містить плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт.

Водночас, частиною 2 ст. 21 Закону України Про морські порти України передбачено, що перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013р. №405 затверджений перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, до яких відноситься, зокрема, забезпечення проведення криголамних робіт.

Відповідно ч. 1 ст. 21 Закону України Про морські порти України тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Відповідно до зведеного переліку суб`єктів природних монополій, АМПУ є таким суб`єктом.

Наказом Міністерства інфраструктури України №1059 від 26.12.2013р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.01.2014р. за №72/24849, було затверджено Тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт (далі - Тарифи).

Розділом 2 вказаних Тарифів врегульована плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт.

Так, відповідно до п. 2.1. Тарифів, нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється протягом періоду оголошеної льодової кампанії із суден груп А, Б за тарифами, визначеними в таблицях 1 та 2 додатка 2 до цих Тарифів, зокрема: для забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту - за кожний вхід судна в межі акваторії морського порту та за кожний вихід судна за межі акваторії морського порту (за винятком випадків, коли такий вхід/вихід в межі/за межі акваторії морського порту пов`язаний виключно із проходженням судноплавним каналом та/або тимчасовою стоянкою на якірній стоянці (зовнішньому рейді) морського порту, які включено до меж акваторії відповідного морського порту, без виконання інших операцій в межах акваторії такого морського порту) за тарифами, наведеними у таблиці 1 додатка 2 до цих Тарифів.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, зазначаючи обов`язковість відповідача оплатити нараховану позивачем вартість послуг із забезпечення проведення криголамних робіт, місцевий господарський суд виходів саме із формулювання наведеного пункту Тарифів, яке передбачає наявність існування безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту у період оголошеної льодової кампанії.

Судова колегія зазначає, що правовий аналіз ст. 19, ч.2 ст. 21 Закону України Про морські порти України та Наказу Міністерства інфраструктури України №1059 від 26.12.2013р. дає підстави дійти висновку, що дії позивача по забезпеченню проведення криголамних робіт в період дії льодової кампанії з метою забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту, є послугою, яка надається заздалегідь невизначеному колу суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту протягом періоду оголошеної льодової кампанії, які в силу самого лише факту входу/виходу судна в/за межі акваторії морського порту в указаний період, є споживачами такої послуги, адже вони є тими особами, яким позивач зобов`язаний забезпечити створення безпечних умов для здійснення вказаних дій шляхом проведення криголамних робіт.

Отже, підставами виникнення спірного зобов`язання є: проведення криголамних робіт зі сторони Порту , що мають наслідком безпечний вхід, вихід, маневрування, швартування, перешвартування та рух суден в межах акваторії морського порту та, відповідно, дії судновласника по здійсненню власної господарської діяльності, під час оголошеної льодової кампанії, які свідчать про споживання ним вказаних послуг.

Вказане унормовується і з висновком Вищого господарського суду України, викладеним у постанові від 17.10.2017р. у справі №915/111/17, згідно із яким …саме приписи законодавства визначають підстави виникнення спірного зобов`язання - проведення криголамних робіт зі сторони порту, що мають наслідком безпечний вхід, вихід, маневрування, швартування, перешвартування та рух суден в межах акваторії морського порту, і такі дії під час оголошеної льодової кампанії .

Зазначена позиція підтверджена документами долученими до матеріалів справи, зокрема, лист Міністерства інфраструктури України від 25.02.2021р. №2036/46/10-21 (розробника тарифу за спірну послугу), лист т.в.о.капітана морського порту Онопко Ю.Г. №КЛ-20/141-17 від 10.11.2017р., п. 3.4. Інструкції щодо захисту гідротехнічних споруд і акваторії від дії льоду, затвердженої начальником МФ ДП АМПУ 31.07.2013р.

Відповідно до листа Міністерства інфраструктури України від 18.04.2016р. №3825/27/10-16, в складі корабельного збору оплачується використання портової акваторії, призначеної для безпечного підходу, маневрування, стоянки, відходу суден.

Оскільки, саме лише забезпечення безпечного входу/виходу судна в акваторію Порту входить до кола послуг, які оплачуються в складі корабельного збору, судова колегія погоджується із доводами апелянта, що ТОВ СП "НІБУЛОН як судновласник судна сплачує за захід своїх плавзасобів у Порт (акваторію Порту), при цьому, корабельний збір сплачується за сам факт безпечного використання акваторії Порту плавзасобами і сплачується за кожний вхід в акваторію порту і кожний вихід з акваторії Порту.

У той же час, в період льодової кампанії потрібні додаткові заходи, пов`язані з наявністю криги в акваторії (льодова кампанія оголошується при наявності криги в акваторії).

Так, матеріали справи свідчать, що Розпорядженням від 05.01.2017р. №01-А/2017 капітан Миколаївського морського порту оголосив льодову компанію в Миколаївському морському порту з 00:00 06.01.2017р. у зв`язку з різким і стійким зниженням температури повітря і води та інтенсивним льодоутворенням у Дніпро-Бузькому регіоні.

При цьому, судова колегія вказує, що порядок оголошення льодової кампанії визначений Правилами льодового проведення суден, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 12.03.2011р. №14. У Розпорядженні від 05.01.2017р. №01-А/2017 зазначено, що відповідне оголошення льодової компанії було здійснено на підставі вимог Наказу Міністерства інфраструктури України від 12.03.2011р. №14 "Правила льодового проведення суден".

Відповідно до п. 5.3. наказу Міністерства інфраструктури України "Про затвердження Правил льодового проведення суден" від 12.03.2011р. №14, початок і кінець льодової кампанії в окремих регіонах України оголошується наказом Морської адміністрації на підставі інформації, отриманої від льодових координаторів з проведення льодових операцій в регіонах, та публікуються в Повідомленнях мореплавцям державною установою "Держгідрографія". Якщо початок або кінець льодової кампанії Морською адміністрацією не оголошено, а льодові умови в районі порту різко погіршилися або покращилися, капітан відповідного порту має право самостійно оголосити про початок або кінець льодової кампанії в зоні дії порту, про що в якомога стислий термін інформує Морську адміністрацію.

Аналізуючи зміст Правил льодового проведення суден, судова колегія, зазначає, що оголошення льодової компанії прямо передбачає таку льодову морську обстановку, яка ставить під сумнів безпечне плавання суден саме у зв`язку із наявністю криги в акваторії та вимагає застосування криголамного проведення суден.

Згідно з п. 5.4 Правил у період криголамного проведення підхід суден до причалів або місць постановки на рейді в морському порту, а також відхід суден від причалів або місць постановки суден на рейді в морському порту здійснюються шляхом проведення суден за допомогою криголама від краю криги до місця постановки судна біля причалу або на якір і назад.

Правила льодового проведення суден прямо визначають процедуру надання, місце початку та місце закінчення цієї послуги та встановлюють, що вона здійснюється шляхом проведення суден з допомогою криголаму від краю криги до місця постановки судна біля причалу або на якір.

З огляду на вищевикладене, судова колегія доходить до висновку, що криголамні роботи - це послуга, яка надається за погодженням сторін та не є обов`язковою для кожного судна, яке заходить в акваторію Порту.

В матеріалах справи відсутні докази надання заявок відповідачем на проведення криголамних робіт, акти приймання-передачі виконаних робіт не підписані, а інші докази, які свідчили б про виконання позивачем відповідних робіт на користь відповідача та прийняття їх останнім - відсутні.

Крім того, відповідно до п. 3.4 Інструкції щодо захисту гідротехнічних споруд і акваторії від дії льоду, затвердженої начальником МФ ДП АМПУ 31.07.2013р. в розділі Режим експлуатації акваторії і судноплавного каналу для полегшення льодових умов на акваторії рекомендується застосовувати зламування льодового покриву за допомогою буксирів льодової категорії та послідовне сплавляння битого льоду з застосуванням природних факторів (течія, віджимний вітер) або з використанням технічних пристроїв.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач вчиняв будь-які дії щодо колки криги в акваторії морського порту в період льодової компанії з 06.01.2017р. по 04.03.2017р. при наявності крижаного покриву.

Навпаки, як встановлено апеляційним судом, 24.10.2018р. Антимонопольним комітетом України було винесено рішення №19-ріш у справі №1-26.213/25-2017, в якомувстановлено, що у період оголошених капітаном Миколаївського морського порту льодових кампаній 2014-2017 років, АМПУ не забезпечило належним чином проведення криголамних робіт безпосередньо в акваторії Дніпро-Бузького морського порту, внаслідок чого заявник у вищевказаній справі був змушений самостійно виконувати відповідні роботи власним буксирним флотом, витрачаючи відповідні матеріальні ресурси. За результатами розгляду справи №1-26.213/25-2017 бездіяльність АМПУ була визнана зловживанням монопольним (домінуючим) становища на ринку, у зв`язку з чим на АМПУ було накладено штраф та зобов`язання останнього забезпечити належну безпеку судноплавства, зокрема, шляхом проведення криголамних робіт.

Таким чином, відсутній факт вчинення дій, які могли б мати позитивний ефект, спожитий суб`єктами (невизначене коло суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту протягом періоду оголошеної льодової кампанії), і яким позивач зобов`язаний забезпечити створення безпечних умов для здійснення вказаних дій шляхом проведення криголамних робіт. До складу даних суб`єктів входить, зокрема, і ТОВ СП НІБУЛОН з суднами, зазначеними в позові.

Разом з цим, згідно з чинним законодавством України, зокрема статтею 901 Цивільного кодексу України, зобов`язання по оплаті робіт/послуг виникає за умови, якщо такі роботи і послуги реально надавались (виконувались).

Сталим є розуміння послуги як дії, що приносить користь.

Послугам обов`язково властиві щонайменше дві ознаки: 1) надання послуги невіддільне від діяльності особи-послугонадавача; 2) корисний ефект такої діяльності не виступає у вигляді певного осяжного матеріального результату, а полягає в самому процесі надання послуги.

Послугу, можна визначити як різновид об`єктів цивільних правовідносин, що виражається у вигляді певної правомірної операції, тобто у вигляді ряду дій виконавця або у діяльності, що являється об`єктом зобов`язання, яка має нематеріальний ефект, нестійкий речовий результат або уречевлений результат, пов`язаний з іншими договірними відносинами, і яка характеризується властивостями здійсненності, невіддільності від джерела, моментальною споживністю, неформалізованістю якості.

Тобто, послуга це діяльність, результати якої не мають, як правило, матеріального виразу, вони реалізуються і споживаються в процесі здійснення цієї діяльності. Наслідки не можуть існувати без джерела послуги, оскільки характеризуються невіддільністю від джерела. При послугах продається не сам результат, а дії, які до нього призвели.

Отже, саме дії щодо своєчасного проведення в достатньому обсязі колки криги призводить до наявного результату по забезпеченню проведення криголамних робіт, який споживає невизначене коло суб`єктів

Враховуючи викладене, судова колегія вважає передчасним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача вартості послуг із забезпечення проведення криголамних робіт.

Крім того, у відповідності до ст. 1 Господарського Кодексу України останній визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Господарського Кодексу України до господарських відносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані Кодексом торговельного мореплавства України, застосовуються правила цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 3 Господарського Кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 189 Господарського Кодексу України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Приписами частини 2 ст. 12 Закону України Про ціни і ціноутворення , державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

У преамбули наказу Міністерства інфраструктури України №1059 від 26.12.2013р. визначено, що цій наказ прийнятий відповідно до статті 21 Закону України "Про морські порти України ", підпункту "г" пункту 2 Повноважень центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року №1548 (із змінами)), постанови Кабінету Міністрів України від 03 червня 2013 року №405 "Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню", які встановлюють повноваження в межах державного регулювання ціни (тарифу) на спеціалізовані послуги, які надаються в морських портах.

Отже, послуги із забезпечення проведення криголамних робіт є господарською послугою, яка надається за державними регульованими цінами (тарифами).

Згідно Закону України "Про природні монополії" від 20.04.2000р., №1682-III суб`єкт природної монополії - суб`єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.

Факт встановлення за послугу державної регульованої ціни, а не договірної ціни не змінює їх правову природу. Сам факт встановлення за послугу державної регульованої ціни не є достатньою правовою підставою для стягнення коштів без факту реальності надання послуги.

При цьому, судова колегія зазначає, що посилання суду першої інстанції на положення Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, затверджених наказом Мінінфраструктури України від 26.12.2013р. року №1059, як на законні підстави щодо відсутності зобов`язання встановлювати та доводити фактичне виконання криголамних робіт для застосування таблиці 1 додатку 2 Тарифів, не можуть вважатись достатньою правовою підставою для стягнення коштів, оскільки зазначені Тарифи лише встановлюють розмір тарифів та порядок їх справляння, однак підстави виникнення зобов`язань зі сплати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт Тарифами не врегульовані.

Заходи з безпеки мореплавства, які вживались капітаном порту під час льодової компанії і перелічені позивачем у відповіді на відзив, не можуть бути прийняті як докази з надання Послуг з забезпечення проведення криголамних робіт, оскільки відповідно п.4 ч.1 ст.4 Закону України Про морські порти України функціонування та розвиток морських портів здійснюються за принципами розмежування адміністративних функцій щодо забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства і господарської (комерційної) діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст.14 Закону України Про морські порти України нагляд за мореплавством у морському порту здійснюється капітаном морського порту, який очолює службу капітана морського порту.

Згідно ст. 75 Кодексу торговельного мореплавства України капітаном морського порту здійснюється державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях. Межі зони нагляду, на яку поширюються повноваження капітана морського порту щодо здійснення ним державного нагляду за безпекою мореплавства, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті.

Державний нагляд (контроль) не є платним, тому вказані позивачем дії капітана морського порту з нагляду за мореплавством у морському порту не можуть вважатись господарською послугою.

Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.09.2017р. №1095, функції капітана морського порту щодо здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою мореплавства в морських портах виконують капітани морських портів Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація). У той же час, згідно із п. 1.2 Тарифів, сплата послуг із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється за ставками, визначеними в додатку 2 до цих Тарифів, на користь державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

Відповідно ст. 1 Закону України Про морські порти України Адміністрація морських портів України - державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об`єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту).

Статтею 15 Закону України Про морські порти України визначено, що Адміністрація морських портів України утворюється з метою: утримання та забезпечення ефективного використання державного майна, переданого їй в господарське відання, у тому числі модернізації, ремонту, реконструкції та будівництва гідротехнічних споруд, інших об`єктів портової інфраструктури, розташованих у межах території та акваторії морського порту; надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки; організації та забезпечення безпечної експлуатації об`єктів портової інфраструктури державної власності, у тому числі гідротехнічних споруд, систем забезпечення безпеки мореплавства, розташованих у межах території та акваторії морського порту.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що Верховним Судом у справі №915/1899/18 були відхилені доводи ДП АМПУ про те, що суть послуг полягає у забезпечені підприємством проведення криголамних робіт, а не їх фактичне проведення, а тому не ототожнюються поняття послуги із забезпечення проведення криголамних робіт та проведення криголамних робіт (надання послуг та проведення не є тотожними поняттями, тому послуга не може підтверджуватись проведенням робіт).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що послуга із забезпечення проведення криголамних робіт не означає безпосереднє проведення криголамних робіт та не означає обов`язок їх проведення Портом. Оскільки саме на АМПУ, як утримувача акваторії морського порту, приписами законодавства покладено проведення криголамних робіт в період льодової кампанії в Порту та право отримання плати у формі державної регульованої ціни - Тарифу.

Також, апеляційний суд погоджується з доводами ТОВ СПГ НІБУЛОН щодо необґрунтованого посилання судом першої інстанції на постанови Верховного Суду у справах №908/1489/19, №908/1488/19, оскільки ці справи стосувались Маріупольського морського порту, який має специфічні вимоги і окремо врегульований наказом МІУ №1059, а тому, не є тотожними даній справі.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а оскаржуване рішення суду першої інстанції таким, що було прийнято при неправильно встановлених обставинах, які мають значення для справи, неправильно дослідженими та оціненими доказами, у зв`язку з чим, судом були неправильно застосовано норми матеріального права, тому висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи наведене, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, найшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, у зв`язку з чим на підставі статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН на рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2021 року у справі №915/208/20 задовольнити.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2021 року у справі №915/208/20 скасувати.

В задоволенні позову Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН 3 153,00 грн. судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням повних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Головей В.М.

Суддя Разюк Г.П.

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції Південно-західним апеляційним господарським судом, копії даної постанови поштою не надсилаються.

Надіслати копію цієї постанови від 11.06.2021р. у справі №915/208/20 на електронні адреси, зазначені учасниками справи.