Постанова

від 31.05.2021 по справі 906/1131/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року Справа №906/1131/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І. , суддя Павлюк І.Ю.

при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І.

за участю представників сторін:

позивача: Кравченко О.В. (директор), Гуріна Л.В., ордер ВЛ №000.061647 від 22.03.2021

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Калашнікова Олександра Андрійовича на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.02.2021 р. у справі №906/1131/20 (суддя Кравець С.Г., повний текст рішення складено 09.03.2021 р.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Візір-Центр"

до Фізичної особи-підприємця Калашнікова Олександра Андрійовича

про стягнення 320 454,04грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 26.02.2021 р. у справі №906/1131/20 позов задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Калашнікова Олександра Андрійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Візір-Центр" 108 691,66 грн. основного боргу, 1 630,37 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 26.02.2021 р. у справі №906/1131/20 в частині задоволення позову скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Апелянт зазначає, що видаткова накладна № ВЦ00000120 від 04.02.2019 р. визнана та була ним оплачена, що підтверджується двома платіжними дорученнями: №453 від 15.02.2019 р. та № 459 від 04.03.2019 р.

Станом на 04.02.2019 р., тобто на дату видачі накладної ВН №ВЦ00000120 від 04.02.2019 р., заборгованості ФОП Калашнікова О.А. перед ТОВ "Візір-Центр" не існувало і докази існування заборгованості у матеріалах справи відсутні.

Апелянт посилається на те, що у даній справі предметом спору, та відповідно, предметом дослідження, є вимоги про наявність підстав для стягнення заборгованості в сумі 320 454,04 грн. за видатковими накладними №ВЦ000000120 від 04.02.2019, №ВЦ000000169 від 15.02.2019, №ВЦ000000233 від 05.03.2019, №ВЦ000000271 від 13.03.2019, №ВЦ000000340 від 27.03.2019, №ВЦ000000390 від 08.04.2019, №ВЦ000000418 від 12.04.2019, №ВЦ000000424 від 15.04.2019, №ВЦ000000454 від 19.04.2019, №ВЦ000000498 від 26.04.2019, №ВЦ000000622 від 28.05.2019 і поставки товару у період, що передував правовідносинам сторін, існуючим за вказаними документами, визначеними позивачем підставою позову, виходять за межі предмету дослідження у даній справі.

Таким чином, суд помилково сприйняв межі предмету позову як межі обов`язку дослідження доказів і така позиція суду спростовується ч. 1 ст. 86 ГПК України.

Апелянт вважає, що для висновку про існування боргу на певну дату слід дослідити підстави його формування за попередні періоди.

Однак, суд першої інстанції не дослідив чи була допущена Відповідачем заборгованість за попередні періоди, а тому дійшов помилкового висновку про те, що Відповідачем не було здійснено оплату товару за видатковою накладною №ВЦ00000120 від 04.02.2019 р. в сумі 108 691,66 грн.

Автоматизованою системою документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду для розгляду справи №906/1131/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Тимошенко О.М., суддя Савченко Г.І.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду №01-04/152р. від 31.03.2021 р., у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Тимошенка О.М., у період з 23.03.2021 по 06.04.2021 включно, відповідно до статті 32 ГПК України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії по справі №906/1131/20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2021 р. для розгляду справи №906/1131/20 автоматизованою системою документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Калашнікова Олександра Андрійовича на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.02.2021 р. у справі №906/1131/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Калашнікова Олександра Андрійовича на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.02.2021 р. у справі №906/1131/20 та призначено її до розгляду на 05 травня 2021 р. об 10:45 год.

26.04.2021 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу ФОП Калашнікова Олександра Андрійовича на рішення господарського суду Житомирської області від 26.02.2021 р. у справі №906/1131/20, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 26.02.2021 р. у справі №906/1131/20 в оскаржуваній частині залишити без змін.

05.05.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акту про надання послуг від 22.03.2021 та платіжного доручення №641 від 03.04.2021 про оплату ФОП Калашніковим О.А. послуг адвоката.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 року, розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.05.2021.

12.05.2021 від ФОП Калашнікова О.А. надійшов супровідний лист з поясненнями до яких долучено реєстр оплат господарських операцій між ФОП Калашніковим О.А. та ТОВ "Візір-центр".

12.05.2021 від ФОП Калашнікова О.А. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акту про надання адвокатських послуг, платіжного доручення №641 від 03.04.2021, що підтверджують надання правової допомоги ФОП Калашнікову О.А. адвокатом Войцешуком В.В.

17.05.2021 від представника ФОП Калашнікова О.А. надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із перебуванням поза межами України.

17.05.2021 від ФОП Калашнікова О.А. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи фотокопій оригіналів документів, а саме видаткових накладних та платіжних доручень, які підтверджують достовірність реєстрів оплат господарських операцій між мною та ТОВ "Візір-Центр".

17.05.2021 від ТОВ "Візір-Центр" надійшов лист до якого долучено завірену копію Реєстру поставок та платежів із доказами відправлення поштою, фіскальний чек №215600426655 Укрпошти про відправлення на адресу суду рекомендованого поштового листа, реєстр поставок та платежів за договором купівлі-продажу лакофарбових виробів між ТОВ "Візір-Центр" та ФОП Калашніковим О.А. за період з січня 2016 р. по травень 2019 р., нотаріально посвідченої заяви свідка ОСОБА_1

17.05.2021 від представника ФОП Калашнікова О.А. надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з його перебуванням поза межами України.

17.05.2021 від ТОВ "Візір-Центр" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи належно завірені копії:

- фіскального чеку №215600426655 Укрпошти про відправлення на адресу рекомендованого поштового листа (оригінал знаходиться у позивача і буде надано в судово к засіданні на вимогу суду);

- реєстру поставок та платежів за договором купівлі-продажу лакофарбових виробів ТОВ "Візір-Центр" (Продавець) та ФОП Калашніковим О.А. (Покупець) за період з січня 2016 р. по травень 2019 р. (оригінал з додатками надіслано поштовим відправленням на адресу суду);

- нотаріально посвідчену заяву свідка ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 17.05.2021 колегія суддів заслухала представника позивача.

В судовому засіданні 17.05.2021 від представника позивача надійшло усне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та допит в наступному в судовому засіданні в якості свідка директора ТОВ "Візір-Центр" ОСОБА_1 .

Розглянувши усне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату та допит в наступному в судовому засіданні свідка ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку, що усне клопотання не підлягає задоволенню, враховуючи наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

За змістом ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Враховуючи, що заява свідка ОСОБА_1 щодо допиту його в якості свідка, у строк, встановлений для подання доказів, до суду апеляційної інстанції не надходила, що свідчить про те, що вимоги вказаної норми не було виконано позивачем та унеможливлює застосування норми ст. 89 ГПК України (щодо допиту свідків), оскільки допит свідка відбувається у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Отже, вказані обставини унеможливлюють допит директора ТОВ "Візір-Центр" ОСОБА_1 в якості свідка, та є підставами для відмови в задоволенні усного клопотання представника позивача на підставі ст. ст. 87 - 89 ГПК України.

Окрім того, в судовому засіданні 05.05.2021 року директор ТОВ "Візір-Центр" Кравченко Т.А. надав пояснення щодо предмету спору.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 31 травня 2021 р. об 11:30 год.

18.05.2021 на виконання вимог ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2021р. у справі №906/1131/20, подиівачем надано реєстр поставок та платежів за договором купівлі-продажу лакофарбних виробів між ТОВ "Візір-Центр" (Продавець) та ФОП Калашніковим О.А. (Покупець) за період з січня 2016 р. по травень 2019 р. із зазначенням (наданням) доказів в підтвердження поставок та зарахування платежів по кожній поставці.

28.05.2021 від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач просить апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Калашнікова Олександра Андрійовича залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 26 лютого 2021 року у справі №906/1131/20 без змін.

28.05.2021 від позивача надійшло клопотання №1 про витребування доказів для спростування тверджень Відповідача про ніби то наявність у Позивача перед Відповідачем боргу за попередній період договірних стосунків з січня 2016 по травень 2019 року, викладених останнім у Супровідному листі з поясненнями від 11.05.2021р. та Клопотанні з додатками від 15.05.2021р., в якому просить:

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (ЄДРПОУ

31316718 адреса 03026, м. Київ, Столичне шосе, 103, корпус 1, поверх 9.) документи (накладні, товаро-транспортні накладні, тощо) щодо доставления та вручення одержувачу ОСОБА_2 (адреса АДРЕСА_1 ) товару, відправленого ТОВ «Візір Центр» (адреса 02089 м. Київ, вул. Путивльська, 40, кв. 38, ЄДРПОУ 39235228) в період з лютого 2018 року по травень 2019 року.

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері» (ЄДРПОУ 31738765 адреса 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2) документи (накладні, товаротранспортні накладні, тощо) щодо доставления та вручення одержувачу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) товару, відправленого ТОВ «Візір Центр» (адреса 02089 м. Київ, вул. Путивльська, 40, кв. 38, ЄДРПОУ 39235228) в період з листопада 2018 року по березень 2019 року.

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолюкс експрес пошта» (ЄДРПОУ 39949191 адреса 03062, м.Київ, Святошинський район, ВУЛ. ЧИСТЯКІВСЬКА, будинок 30 ) документи (накладні, товаро-транспортні накладні, тощо) щодо доставления та вручення одержувачу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) товару, відправленого ТОВ «Візір Центр» (адреса 02089 м. Київ, вул. Путивльська, 40, кв. 38, ЄДРПОУ 39235228) в період квітень 2019 року.

28.05.2021 від позивача надійшло клопотання №2 про витребування доказів для спростування тверджень Відповідача про ніби то наявність у Позивача перед Відповідачем боргу за попередній період договірних стосунків з січня 2016 по травень 2019 року, викладених останнім у Супровідному листі з поясненнями від 11.05.2021р. та Клопотанні з додатками від 15.05.2021р., на доведення обставин, викладених Позивачем у Письмових поясненнях від 26.05.2021 року, в якому просить витребувати у Головного Управління ДПС у Житомирській області (Вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, e-mail zt.official®,tax.gov.ua) належно завірені копії податкових декларацій з податку на додану вартість ФОП Калашнікова Олександра Андрійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) із Додатком №5 Розшифровкою по контрагентах за період 2018 рік, 2019 рік.

28.05.2021 від позивача надійшло клопотання №3 про допит свідка, в якому просить викликати в судове засідання Кравченко Олексія Валерійовича - директора ТОВ "Візір Центр" (адреса АДРЕСА_3 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) для допиту в якості свідка.

Свідок ОСОБА_3 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, може підтвердити факт поставок (продажу) товару Позивачем Відповідачу, зокрема, в період з 2018 - 2019 р.р., який заперечується Відповідачем у поданому Відповідачем суду апеляції Супровідному листі з поясненнями, Реєстрах оплат господарських операцій між ФОП Калашніковим О. А. та ТОВ Візір-Центр за період за період 2018р., за період 2019р. та спростувати доводи Відповідача про ніби то наявність у Позивача боргу перед ним, оскільки особисто приймав участь в операціях купівлі-продажу (поставок) товару, особисто вів переговори з Відповідачем.

28.05.2021 від позивача надійшло клопотання №4 про допит свідка, в якому просить викликати в судове засідання ОСОБА_2 для допиту в якості свідка.

Свідок ОСОБА_2 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, може підтвердити факт поставок (продажу) товару Позивачем Відповідачу, зокрема, в період з 2018 - 2019 р.р., та спростувати обставини, викладені у суперечливих письмових заявах про ніби то наявність у Позивача боргу перед Відповідачем, оскільки особисто приймав участь в операціях купівлі-продажу (поставок) товару, особисто вів переговори з Позивачем, особисто отримував товар.

28.05.2021 від ФОП Калашнікова О.А. надійшли роз`яснення до яких долучено видаткові накладні ВН №ВЦ000000138 від 06.02.2018 р., ВН №ВЦ000000332 від 26.03.2018 р., ВН №ВЦ000000552 від 14.05.2018 р., ВН №ВЦ000000686 від 13.06.2018 р., ВН №ВЦ000001336 від 01.11.2018 р., ВН №ВЦ000001448 від 28.11.2018 р.

31.05.2021 від представника ФОП Калашнікова О.А. надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, у зв`язку із неможливістю прибути в судове засідання.

31.05.2021 від позивача надійшло заперечення на клопотання відповідача від 29.04.2021 про долучення до матеріалів справи документів що підтверджують надання та оплату правової допомоги ФОП Калашнікову адвокатом Войцешуком В.В., в якому просив у задоволенні вище зазначеного клопотання відмовити.

В судове засідання 31.05.2021 з`явились керівник та представник позивача.

Розглянувши в судовому засіданні 31.05.2021 клопотання позивача №1, №2 про витребування доказів колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ГПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не обґрунтовано, яким чином вказані докази можуть підтвердити наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем за видатковою накладною №ВЦ00000120 від 04.02.2019.

Таким чином, позивачем не доведено, що зазначені у клопотаннях докази можуть підтвердити твердження позивача про наявність заборгованості відповідача за видатковою накладною №ВЦ00000120 від 04.02.2019 на суму 108 691,66 грн.

Окрім того, Позивачем не наведено підстав та не надано доказів неможливості подання завлених ним у клопотаннях №1, №2 доказів до суду першої інстанції, з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотань позивача №1, №2 про витребування доказів.

Розглянувши клопотання позивача №3, №4 про допит у якості свідка директора ТОВ "Візір Центр" ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Згідно зі ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Разом з тим, принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи.

Правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду.

Питання про належність доказів остаточно вирішується судом. З усіх поданих особами, що беруть участь у справі, доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню.

Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (заява N 16404/03) від 19.02.2009 року вказано, що хоча стаття 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1988 року, та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998 року).

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Відтак показання свідка, в даному випадку, не є належним доказом який підтверджує факт здійснення позивачем поставки товару та відсутність здійснення оплати відповідачем за поставлений товар, оскільки такі правовідносини підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку (договорами, накладними, платіжними документами, тощо).

Окрім того, в судовому засіданні 05.05.2021 року директор ТОВ "Візір-Центр" Кравченко Т.А. надавав пояснення щодо предмету спору.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання позивача про допит у якості свідка директора ТОВ "Візір Центр" ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 31.05.2021 колегія суддів заслухала присутніх керівника та представника позивача, які надали свої заперечення щодо апеляційної скарги відповідача.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши в судовому засіданні представників позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, письмові пояснення, перевірила правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Позивачем у період з 04.02.2019 по 28.05.2019 було передано Відповідачу товар на загальну суму 320454,04грн за видатковими накладними: №ВЦ000000120 від 04.02.2019 на суму 108691,66грн, №ВЦ000000169 від 15.02.2019 на суму 15934,03грн, №ВЦ000000233 від 05.03.2019 на суму 58013,41грн, №ВЦ000000271 від 13.03.2019 на суму 4531,56грн, №ВЦ000000340 від 27.03.2019 на суму 56588,18грн, №ВЦ000000390 від 08.04.2019 на суму 9540,25грн, №ВЦ000000418 від 12.04.2019 на суму 1364,22грн, №ВЦ000000424 від 15.04.2019 на суму 31003,88грн, №ВЦ000000454 від 19.04.2019 на суму 3090,70грн, №ВЦ000000498 від 26.04.2019 на суму 19109,95грн, №ВЦ000000622 від 28.05.2019 на суму 12587,92грн (т.1, а.с.14, 20, 25, 31, 36, 42, 47, 51, 56, 65, 71).

Отримання Відповідачем зазначеного товару позивач також підтверджував:

- квитанцією про прийом вантажу №0820236667 від 04.02.2019, експрес-накладною №59998075057555 від 15.02.2019, квитанцією про прийом вантажу №0820240077 від 05.03.2019, експрес-накладною №59998076161774 від 13.03.2019, квитанцією про прийом вантажу №0820242465 від 27.03.2019, експрес-накладною №59998077445518 від 10.04.2019, експрес-накладною №59998077553560 від 12.04.2019, експрес-накладною №59998077892985 від 19.04.2019, товарно-транспортною накладною №100610079308 від 24.04.2019, товарно-транспортною накладною №100610079547 від 26.04.2019, експрес-накладною №59998079422126 від 28.05.2019 (т.1, а.с.15-16,21,26-27,32,37-38,43,48,52,57-61,66-67,72);

- податковими накладними: №4 від 04.02.2019, №57 від 15.02.2019, №13 від 05.03.2019, №57 від 13.03.2019, №121 від 27.03.2019, №41 від 08.04.2019, №70 від 12.04.2019, №75 від 15.04.2019, №104 від 19.04.2019, №146 від 26.04.2019, №127 від 28.05.2019 (т.1, а.с.17-19, 22-24, 28-30, 33-35, 39-41, 44-46, 49-51, 53-55, 62-64, 68-70, 73-75);

- рахунками на оплату замовлень: №ВЦ00000089 від 04.02.2019 на суму 108691,65грн, №ВЦ000000162 від 15.02.2019 на суму 15934,03грн, №ВЦ000000234 від 05.03.2019 на суму 58013,41грн, №ВЦ000000281 від 13.03.2019 на суму 4531,56грн, №ВЦ000000346 від 27.03.2019 на суму 56588,18грн, №ВЦ000000397 від 08.04.2019 на суму 9540,25грн, №ВЦ000000425 від 12.04.2019 на суму 1364,22грн, №ВЦ000000361 від 01.04.2019 на суму 31003,88грн, №ВЦ000000461 від 19.04.2019 на суму 3090,69грн, №ВЦ000000503 від 26.04.2019 на суму 19109,95грн, №ВЦ000000637 від 28.05.2019 на суму 12587,92грн (т.1, а.с.76-86).

14.09.2020 Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЗІР-ЦЕНТР" звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Калашнікова Олександра Андрійовича про стягнення 320 454,04грн заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті одержаного товару за видатковими накладними: №ВЦ000000120 від 04.02.2019, №ВЦ000000169 від 15.02.2019, №ВЦ000000233 від 05.03.2019, №ВЦ000000271 від 13.03.2019, №ВЦ000000340 від 27.03.2019, №ВЦ000000390 від 08.04.2019, №ВЦ000000418 від 12.04.2019, №ВЦ000000424 від 15.04.2019, №ВЦ000000454 від 19.04.2019, №ВЦ000000498 від 26.04.2019 та №ВЦ000000622 від 28.05.2019.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 15.10.2020.

В підготовчому засіданні оголошувалась перерва з 15.10.2020 до 30.10.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.10.2020 продовжено перерву в судовому засіданні до 16.11.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.11.2020 підготовче засідання призначено на 11.12.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.01.2021.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.01.2021 за клопотанням відповідача відкладено розгляд справи по суті на 01.02.2021.

При розгляді справи по суті в судових засіданнях оголошувались перерви з 01.02.2021 до 03.02.2021, з 03.02.2021 до 17.02.2021 та з 17.02.2021 до 26.02.2021.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.02.2021 у задоволенні клопотання відповідача від 28.01.2021 про поновлення строку на подачу доказів та заяви представника відповідача від 25.02.2021 про поновлення строку на подачу доказів відмовлено; клопотання відповідача від 28.01.2021 про долучення до матеріалів справи доказів, клопотання позивача про долучення до матеріалів справи документів від 03.02.2021, додані до письмових пояснень позивача №06/02/21 від 06.02.2021 документи, клопотання відповідача від 08.02.2021 про зобов`язання позивача надати для огляду в судовому засіданні оригінали товарно-транспортних накладних за 2017-2019 роки, додані до письмових пояснень відповідача від 08.02.2021 та від 14.02.2021 документи, клопотання відповідача про призначення судово-бухгалтерської експертизи від 08.02.2021, клопотання відповідача про витребування оригіналів документів від позивача від 14.02.2021, додані до письмових пояснень позивача №17/02/21 від 17.02.2021 документи та заяви представника відповідача від 25.02.2021 про приєднання доказів - залишено без розгляду.

Розглянувши позовні вимоги Господарський суд Житомирської області дійшов висновку, що стягненню з Відповідача підлягає 108 691,66 грн. боргу в задоволенні позову в частині стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 211 762,38 грн. слід відмовити.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову мотивоване тим, що факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем в сумі 108 691,66 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов`язання відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України настав, а тому позовні вимоги про стягнення боргу у розмірі 108 691,66 грн. є обґрунтованими та заявленими відповідно до чинного законодавства.

В частині відмови в задоволенні позову, мотивоване тим, що поставку Відповідачу товару за видатковими накладними №ВЦ000000169 від 15.02.2019, №ВЦ000000233 від 05.03.2019, №ВЦ000000271 від 13.03.2019, №ВЦ000000340 від 27.03.2019, №ВЦ000000390 від 08.04.2019, №ВЦ000000418 від 12.04.2019, №ВЦ000000424 від 15.04.2019, №ВЦ000000454 від 19.04.2019, №ВЦ000000498 від 26.04.2019, №ВЦ000000622 від 28.05.2019 на суму 211 762,38 грн. (в межах заявлених у позові) позивачем недоведено, а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з Відповідача 108 691,66 грн. боргу у враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із поставкою товару та відповідальністю за порушення строків оплати, регулювання яких здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України тощо.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено: що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ним Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Водночас, відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов`язання має гуртуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі змістом статті 509 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу дії частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Нормами статті 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення; для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарських операцій, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Для з`ясування правової природи договору поставки так і вчинення сторонами дій необхідно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті такої операції.

Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Таким чином із системного аналізу законодавчих актів котрі регулюють господарську діяльність вбачається, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, суду у розгляді справи необхідно дослідити, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення сторонами дій в частині перерахування коштів.

При цьому відповідно до п. 2.4 Положення, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Дана позиція стосовно дослідження всіх доказів на підтвердження факту здійснення господарської операції в сукупності (в тому числі й податкові накладні) наведена у Постанові Верховного Суду від 4 листопада 2019 року по справі №905/49/15, Постанові Верховного Суду від 5 грудня 2018 року по справі №915/878/16.

Отже, з урахуванням наведених положень документом, який підтверджує як факт виконання позивачем зобов`язання з поставки товару відповідачеві, так і факт виникнення у останнього зобов`язання з його оплати, є видаткові накладні, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати, як обов`язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції. Первинні документи мають бути підписані особами, які брали участь у господарській операції, а підпис може скріплюватися печаткою.

Як вбачається з матеріалів справи, видаткова накладна №ВЦ000000120 від 04.02.2019 на суму 108 691,66 грн. підписана уповноваженими представниками сторін без зауважень, підписи представників скріплені їх печатками, що в свою чергу підтверджує факт передачі позивачем товару відповідачу та виникнення у відповідача обов`язку здійснити оплату отриманого товару.

Позивач посилався на те, що Відповідач не здійснив оплату товару за видатковою накладною №ВЦ000000120 від 04.02.2019 на суму 108 691,66 грн.

Однак Відповідач посилався на те, що оплату товару за видатковою накладною №ВЦ000000120 від 04.02.2019 на суму 108691,66 грн. ним було здійснено відповідно до платіжних доручень №453 від 15.02.2019 на суму 40 000,00грн та №459 від 04.03.2019 на суму 70 000,00грн (т.1, а.с.127-133, 134-135).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 у справі №906/1131/20 зобов`язано Позивача та Відповідача надати реєстр поставки та отримання товару в період з січня 2016 по травень 2019, докази в підтвердження поставки, отримання, оплати товару (товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, касові ордери, платіжні доручення, акти прийому передачі, тощо) та докази зарахування оплати окремо по кожній поставці.

З долучених до матеріалів справи реєстру поставок товару, реєстру оплат господарських операцій між ФОП Калашніковим О.А. та ТОВ "Візір-центр", а також видаткових накладних та платіжних доручень вбачається, що до 08.12.2017 у відповідача існувала заборгованість перед позивачем за поставлений товар, однак станом на 11.12.2017 заборгованість Відповідача перед Позивачем була відсутня.

Відсутність заборгованості станом на 11.12.2017 не заперечується Позивачем.

Також, з долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що Відповідач за видатковою накладною №1775 від 21.12.2017 допустив заборгованість в сумі 6 012,4 грн., однак станом на 28.05.2019 Відповідачем за підписаними видатковими накладними здійснено переплату за поставлений товар.

Колегією суддів встановлено, що Відповідачем були підписані наступні видаткові накладні:

- Видаткова накладна № 1775 від 21.12.2017 р. на суму 6 012,50 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ 85 від 25.01.2018 р. на суму 77 039,77 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000000160 від 09.02.2018 р. на суму 1 431,60 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000000272 від 07.03.2018 р. на суму 85 534,76 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000000437 від 18.04.2018 р. на суму 20 363,76 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000000457 від 20.04.2018 р. на суму 141 646,54 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000000632 від 01.06.2018 р. на суму 103 343,50 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000000635 від 04.06.2018 р. на суму 172 700,30 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000000736 від 22.06.2018 р. на суму 18 924,12 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000000780 від 05.07.2018 р. на суму 125 656,32 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000000808 від 11.07.2018 р. на суму 4 119,50 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000000954 від 08.08.2018 р. на суму 120 283,33 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000000978 від 10.08.2018 р. на суму 10 102,50 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000000993 від 14.08.2018 р. на суму 181 979,98 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000000994 від 14.08.2018 р. на суму 33 990,86 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000001084 від 03.09.2018 р. на суму 1 972,75 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000001105 від 06.09.2018 р. на суму 87 520,38 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000001146 від 19.09.2018 р. на суму 2 591,38 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000001174 від 27.09.2018 р. на суму 5 787,49 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000001212 від 05.10.2018 р. на суму 123 153,17;

- Видаткова накладна № ВЦ000001338 від 01.11.2018 р. на суму 4 131 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000001508 від 11.12.2018 р. на суму 72 405,24 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000000028 від 14.01.2019 р. на суму 104 661,10 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000000120 від 04.02.2019 р. на суму 108 691,66 грн.;

- Видаткова накладна № ВЦ000000596 від 22.05.2019 р. на суму 1 759,60 грн;

- Видаткова накладна № ВЦ000000634 від 30.05.2019 р. на суму 2 905,44 грн.;

З вище зазначених видаткових накладних вбачається, що за період з 21.12.2017 по 30.05.2019 Позивачем було поставлено, товар на загальну суму 1 618 707,42 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що з 06.02.2018 р., Відповідачем здійснювалась оплата за поставлений товар за вище зазначеними видатковими накладними згідно наступних платіжних доручень:

- платіжного доручення №353 від 06.02.2018 р. на суму 120 000 грн.;

- платіжного доручення №356 від 08.02.2018 р. на суму 1 431,60 грн.;

- платіжного доручення №363 від 07.03.2018 р. на суму 70 000 грн.;

- платіжного доручення №365 від 22.03.2018 р. на суму 30 000 грн.;

- платіжного доручення №367 від 26.03.2018 р. на суму 30 000 грн.;

- платіжного доручення №372 від 06.04.2018 р. на суму 65 000 грн.;

- платіжного доручення №380 від 11.05.2018 р. на суму 120 000 грн.;

- платіжного доручення №386 від 04.06.2018 р. на суму 150 000 грн.;

- платіжного доручення №398 від 04.07.2018 р. на суму 140 000 грн.;

- платіжного доручення №407 від 17.08.2018 р. на суму 200 000 грн.;

- платіжного доручення №423 від 25.09.2018 р. на суму 150 000 грн.;

- платіжного доручення №429 від 23.10.2018 р. на суму 100 000 грн.;

- платіжного доручення №430 від 31.10.2018 р. на суму 100 000 грн.;

- платіжного доручення №442 від 10.12.2018 р. на суму 110 000 грн.;

- платіжного доручення №443 від 17.12.2018 р. на суму 60 000 грн.;

- платіжного доручення №445 від 09.01.2019 р. на суму 70 000 грн.;

- платіжного доручення №452 від 31.01.2019 р. на суму 40 000грн.;

- платіжного доручення №453 від 15.02.2019 р., на суму 40 000 грн.;

- платіжного доручення №459 від 04.03.2019 р., на суму 70 000 грн.;

- платіжного доручення №461 від 03.04.2019 р., на суму 75 000 грн.;

- платіжного доручення №470 від 28.05.2019 на суму 100 000 грн.;

З вище викладених платіжних доручень вбачається, що за підписаними видатковими накладними Відповідачем за період з 06.02.2018 по 28.05.2019 здійснено оплату за поставлений товар на загальну суму 1 841 431,60 грн.

Тобто, станом на 28.05.2019 відповідачем було здійснено переплату за поставлений товар на загальну суму 222 724,18 грн.

Також, з реєстру поставок та платежів ТОВ "Візір-Центр" вбачається, що Позивачем до реєстру було включено видаткові накладні, які не були підписані Відповідачем на загальну суму 465 447,67 грн., а саме: ВН №138 від 06.02.2018 р., на суму 164 059,94 грн, ВН №332 від 26.03.2018 р., на суму 61 128,85 грн., ВН №552 від 15.05.2018 р., на суму 117 812,84 грн., ВН №686 від 13.06.2018 р., на суму 7 869,41 грн., ВН №1336 від 01.11.2018 р., на суму 98 642,60 грн., ВН №1448 від 28.11.2018 р., на суму 100 090,69 грн., ВН №169 від 15.02.2019 р., на суму 15 934,03 грн.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. При цьому, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З вище викладеного вбачається, що лише первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, які фіксують факти здійснення господарських операцій, тобто факт надання послуг, тощо. Для надання документу юридичної сили й доказовості він повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені законодавством.

Надані ТОВ "Візір-Центр" видаткові накладні ВН №138 від 06.02.2018 р., на суму 164 059,94 грн, ВН №332 від 26.03.2018 р., на суму 61 128,85 грн., ВН №552 від 15.05.2018 р., на суму 117 812,84 грн., ВН №686 від 13.06.2018 р., на суму 7 869,41 грн., ВН №1336 від 01.11.2018 р., на суму 98 642,60 грн., ВН №1448 від 28.11.2018 р., на суму 100 090,69 грн., ВН №169 від 15.02.2019 р., на суму 15 934,03 грн. на загальну суму 465 447,67 грн., не містять необхідних (обов`язкових) реквізитів для визнання таких доказів первинними документами, адже останні не підписувались ФОП Калашніковим О.А.

Вище зазначені видаткові накладні не є тими доказами, що підтверджують отримання Відповідачем товару від Позивача, а тому не можуть свідчити про поставку товару.

Враховуючи вище викладене, а також те, що Позивач звернувся з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості за поставлений товар за період з 04.02.2019 по 28.05.2019, колегія суддів вважає, що Відповідачем за вказаний період було в повному обсязі здійснено оплату за поставлений товар, в тому числі за видатковою накладною №ВЦ000000120 від 04.02.2019.

А тому, в задоволенні позову ТОВ "Візір-Центр" в частині стягнення з ФОП Калашнікова О.А. 108 691,66 грн. слід відмовити.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення вище зазначених обставин не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем за видатковою накладною №ВЦ000000120 від 04.02.2019 на суму 108 691,66 грн.

Колегія суддів вважає доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі обґрунтованими та не погоджується з аргументами ТОВ "Візір-Центр", викладеними у відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях, що свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія А, №303-А, п.29).

Відповідно до ст.ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 86 ГПК України).

Відповідно до п. 4 част. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 26.02.2021 р. у справі №906/1131/20 в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Калашнікова Олександра Андрійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Візір-Центр" 108 691,66 грн основного боргу та витрат по сплаті судового збору в сумі 1 630,37 грн. прийняте з неповним дослідженням обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Житомирської області від 26.02.2021 р. у справі №906/1131/20 в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Калашнікова Олександра Андрійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Візір-Центр" 108 691,66 грн. основного боргу та витрат по сплаті судового збору в сумі 1 630,37 грн. скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові в цій частині.

Судові витрати за подання апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Калашнікова Олександра Андрійовича, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Візір-Центр".

Щодо поданого представником відповідача клопотання від 05.05.2021 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу понесених відповідачем під час розгляду справи №906/1131/19 , колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ФОП Калашніковим О.А. та Адвокатським об`єднанням "Рівненська правова компанія" укладено Договір про надання правничої допомоги від 17.02.2017 №17.02.21/2.

Відповідно до п. 1 договору ФОП Калашніков О.А. (Клієнт) доручає, а Адвокатське об`єднання "Рівненська правова компанія" приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно п. 2.6 Договору для надання юридичної допомоги Клієнту Адвокатським об`єднанням "Рівненська правова компанія" призначено адвоката Войцещука Вадима Валерійовича.

Згідно п. 4.1. Договору, юридичну допомогу , що надається Адвокатським об`єднанням Клієнт оплачує в гривнях, в розмірі, що визначається актами про надання послуг.

Пунктом 4.4 Договору сторони передбачили, що за результатами надання правничої допомоги складається Акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість.

З Акту про надання послу від 22.03.2021 вбачається, що на виконання умов Договору про надання правничої допомоги від 17.02.2017 №17.02.21/2 Адвокатським об`єднанням "Рівненська правова компанія" надано такі юридичні послуги:

- здійснено представництво інтересів Клієнта у Господарському суді Житомирської області у справі №906/1131/20 за позовом ТОВ "Візір-Центр" до ФОП Калашніков О.А., про стягнення заборгованості у розмірі 320 454,04 грн.

З зазначеного в Акті переліку виконаних робіт вбачається, що адвокатом Войцещуком В.В.

- здійснено аналіз наданих Замовником матеріалів справи №906/1131/20 - 9 625 грн.;

- підготовлено документи по справі №906/1131/20 - 2 625 грн.;

- підготовлено запити для отримання інформації по справі №906/1131/20 - 1 500 грн.;

- представлено інтереси Замовника у Господарському суді Житомирської області по справ № 906/1131/20 (судове засідання 26.02.2021р.) - 6 125 грн.;

- підготовлено апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Житомирської області по справі № 906/1131/20 від 26.02.2021 р. - 7 000 грн.;

- підготовлено апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області по справі № 906/1131/20 від 26.02.2021 р. - 7 875 грн.

Загальна вартість наданих Клієнту юридичних послуг становить 34 750 грн.

Акт від 22.03.2021 підписаний ФОП Калашніковим О.А. та Адвокатським об`єднанням "Рівненська правова компанія".

Згідно платіжного доручення №641 від 03.04.2021 ФОП Калашніковим О.А. здійснено оплату Адвокатським об`єднанням "Рівненська правова компанія" за надані послуги в сумі 34 750 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив судове рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що і судове рішення.

Право та порядок подання заяви на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу визначено частиною 8 статті 129 ГПК України, відповідно до якої докази щодо витрат на професійну правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Колегія суддів зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу здійснені Відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції не можуть бути відшкодовані за рахунок Позивача, оскільки під час розгляду справи №906/1131/20 в суді першої інстанції Відповідачем в установленому законом порядку не подавалося відповідне клопотання про відшкодування таких витрат.

За таких обставин, оцінюючи витрати відповідача, заперечення позивача проти відшкодування витрат на правову допомогу та доводи, якими обґрунтовано ці заперечення, колегія суддів дійшла висновку, що справедливим та співрозмірним є покладення на Позивача суми витрат ФОП Калашнікова О.А. на правничу допомогу в сумі 7 875 грн. за підготовку адвокатом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.02.2021 р. у справі №906/1131/20.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання представника відповідача від 05.05.2021 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу понесених відповідачем під час розгляду справи №906/1131/19 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ч. 6 ст. 233, ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Калашнікова Олександра Андрійовича на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.02.2021 р. у справі №906/1131/20 задоволити.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 26.02.2021 р. у справі №906/1131/20 в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Калашнікова Олександра Андрійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Візір-Центр" 108 691,66 грн основного боргу та витрат по сплаті судового збору в сумі 1 630,37 грн. скасувати.

3. Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким:

"в позові в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Калашнікова Олександра Андрійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Візір-Центр" 108 691,66 грн основного боргу відмовити.".

4. В решті рішення залишити без змін.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Візір-Центр" (02089, м. Київ, вул. Путивльська, 40 кв. 38, ідентифікаційний код 39235228) на користь ТФізичної особи-підприємця Калашнікова Олександра Андрійовича ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 4 764,67 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Візір-Центр" (02089, м. Київ, вул. Путивльська, 40 кв. 38, ідентифікаційний код 39235228) на користь Фізичної особи-підприємця Калашнікова Олександра Андрійовича ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 7 875 грн витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №906/1131/20 повернути до господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "10" червня 2021 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І.Ю.