Постанова

від 08.06.2021 по справі 908/582/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2021 місто Дніпро Справа № 908/582/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача : Шумейко І.П., ордер АР №1033027 від 24.02.2021, адвокат;

від відповідача-1 : представник не з`явився;

від відповідача-2 : представник не з`явився;

від третьої особи : представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2021 (повний текст складений 25.01.2020, суддя Федорова О.В.) у справі №908/582/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс", с. Степанівка Перша, Приазовський район, Запорізька область

до відповідача-1 Приазовської районної державної адміністрації, смт. Приазовське, Приазовський район, Запорізька область

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс", м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Степанівська Перша сільська рада, с. Степанівка Перша, Приазовський район, Запорізька область

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротіс" звернулось до Господарського суду Запорізької області із позовом до Приазовської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс" про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 №570 та про визнання недійсним договору оренди землі від 21.12.2018, укладеного між Приазовською районною адміністрацією, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геоникс", як орендарем, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324586200:02:004:0644, площею 9,2 га.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.01.2021 у справі №908/582/19 позов задоволено:

- визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 № 570;

- визнано недійсним договір оренди землі від 21.12.2018, укладений між Приазовською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геоникс", як орендарем, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324586200:02:004:0644, площею 9,2 га;

- з Приазовської районної державної адміністрації стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" 1 921,00 грн. судового збору за подання позовної заяви, 6 782,90 грн. витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс" стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" 1 921,00 грн. судового збору за подання позовної заяви, 6 782,90 грн. витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324586200:02:004:0644 площею 9,2 га накладається на земельну ділянку площею 136,64 га, передану Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротіс" за договором оренди від 11.08.2008, який був та є чинним, сторонами не розірваний. Між тим, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" не передбачена передача в користування (оренду) земельної ділянки, яка на правовій підставі знаходиться у користуванні іншої особи і договір якої не розірвано в установленому законом порядку.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов до висновку, що договір оренди землі від 21.12.2018, який укладений між Приазовською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геоникс", порушує права та охоронювані законом інтереси позивача на оренду земельної частки (паю) за договором від 11.08.2008; суперечить положенням статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", статті 122 Земельного кодексу України і підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Місцевий господарський суд також дійшов до висновку про наявність підстав для визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 №570, відповідно до якого був укладений оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 21.12.2018.

Також місцевий господарський суд дійшов до висновку про покладення на відповідачів витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи та витрат на правничу допомогу (порівну на кожного).

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Геоникс" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2021 у справі №908/582/19; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову; що нерозподілені (невитребувані) паї не можуть бути сформовані як земельна ділянка, що не відповідає положенням статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"; на час укладення спірного договору оренди 21.12.2018 Приазовська районна державна адміністрація Запорізької області мала всі повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, оскільки нова редакція статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" набула чинності з 01.01.2019, а "укладення" та "чинність" договору не є тотожними поняттями за своєю суттю і можуть не збігатися в часі.

Апелянт вважає, що лист Степанівської Першої сільської ради від 01.02.2019 вих. № 28 не може свідчити про накладення земельних ділянок, оскільки для такого висновку потрібні необхідні експертні дослідження та спеціальні знання, працівники Степанівської Першої сільської ради не є експертами з питань земельної діяльності та не володіють спеціальними знаннями у цій галузі.

Апелянт вважає, що позивачем не доведено порушення своїх прав оспорюваним рішенням та договором, оскільки належними доказами не підтверджено ідентичність спірних ділянок, зокрема, земельна ділянка, що надана в оренду відповідачу-2, була сформована в грудні 2018 року, а тому не могла бути об`єктом оренди - земельною ділянкою, яка є єдиним масивом нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), що передавалися позивачу за договором оренди від 11.08.2008, тобто до її формування.

За доводами апелянта, місцевим господарським судом не враховано, що розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області №524 від 11.08.2008 про передачу позивачу в оренду земельної ділянки було скасовано розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації №617 від 23.11.2018 як таке, що не відповідає вимогам закону, то і договір укладений на підставі недійсного правового акту також є недійсним.

Не погоджується апелянт із покладенням на нього судових витрат (судового збору, витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, витрат на професійну правничу допомогу) з огляду на те, що вони є похідними позовними вимогами, задоволення яких залежить від задоволення основної вимоги.

Також, апелянт в апеляційній скарзі наводить практику Європейського суду з прав людини, зокрема, щодо дотримування принципу належного урядування, а постановлення судового рішення про недійсність правочину і зобов`язання повернути об`єкт оренди в даному випадку не буде виправданим з точки зору задоволення суспільного інтересу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2021 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2021 у справі №908/582/19; розгляд скарги призначений у судове засідання на 05.04.2021.

26.02.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Позивач вказує, що передаючи в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоникс" земельну ділянку, яка накладається на земельну ділянку, що перебуває в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс", Приазовська районна державна адміністрація порушила вимоги статті 24 Закону України "Про оренду землі", за змістом якої орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.08.2019 у справі № 908/1241/19 було встановлено, що передача в оренду саме земельних ділянок, а не паїв, випливає з доданих до договору оренди документів: кадастрового плану земельної ділянки, експлікації земельних ділянок, акту встановлення меж ділянки в натурі. Залишаючи без змін вказане рішення, Центральний апеляційний господарський суд в постанові від 23.12.2019 зазначив, що судом встановлено, що місце розташування нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки визначено на підставі викопіювань із карти-схеми поділу земель колишнього КСРП "Більшовик". На думку позивача, апелянт намагається спростувати преюдиційні обставини, які вже були встановлені в остаточному судовому рішенні в іншій справі, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Геоникс" брало участь. У рішенні Господарського суду Запорізької області від 22.08.2019 у справі № 908/1241/19 також було зазначено, що стосовно посилань позивача на факт укладення щодо тієї самої земельної ділянки нових договорів оренди, то дана обставина не свідчить про недійсність договору від 11.08.2008, оскільки його було укладено раніше, і на момент укладення нового договору оренди від 21.12.2018 договір оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс" був чинним, сторонами не розірваний, в судовому порядку недійсним не визнаний. Ненадання експертами будь-якої відповіді на поставлені судом питання не позбавляє сторін права надавати на підтвердження своїх вимог та заперечень інші докази. Присвоєння нерозподіленій земельній ділянці 21.12.2018 кадастрового номера суперечить статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" в контексті правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 17.01.2019 у справі №908/1947/16. За доводами позивача, посилання апелянта на те, що земельні ділянки сторін мають різну площу, не спростовує факту накладання земельних ділянок. Так, орендована Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс" земельна ділянка площею 136,64 га складається з п`яти частин: 9,22 га + 9,2 га +83,23 га +5,29 га; при цьому, її частина 9,2 га і є по суті земельною ділянкою, яку 21.12.2018 Приазовська районна державна адміністрація вирішила передати в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоникс", незважаючи на діючий договір оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс". Апелянт не звернув увагу, що договір оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю "Геоникс" укладений щодо земельної ділянки, яка накладається на земельну ділянку, орендовану Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс", чим порушується право останнього, як орендаря земельної ділянки, самостійно господарювати на землі, що стало підставою для звернення до суду. На думку позивача, суд першої інстанції повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов правильних висновків про те, що в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" на підставі дійсного і чинного договору перебуває саме земельна ділянка, а відповідачі, уклавши 21.12.2018 договір оренди щодо земельної ділянки, яка накладається на земельну ділянку позивача, порушили його права, як орендаря земельної ділянки. На думку позивача, місцевий господарський суд з дотриманням норм матеріального права ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог та покладення на відповідачів усіх понесених позивачем судових витрат.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.04.2021, оголошено перерву до 12.05.2021

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Широбокової Л.П. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2021 визначено для розгляду справи №908/582/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Подобєд І.М., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2021 справу №908/582/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів: Подобєда І.М., Іванова О.Г.

Розгляд скарги був відкладений з 12.05.2021 на 08.06.2021.

У судових засідання, які відбулися 05.04.2021 та 12.05.2021, представник апелянта підтримав апеляційну скаргу.

У судовому засіданні, яке відбулося 08.06.2021, представник позивача підтримав заперечення на апеляційну скаргу.

У судове засідання, яке відбулося 08.06.2021, представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс", Приазовської районної державної адміністрації та Степанівської Першої сільської ради не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися шляхом направлення копій ухвал Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2021 та від 12.05.2021 на електронні адреси представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс" адвоката Алуфа Олексія Володимировича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Приазовської районної державної адміністрації (adm@priazrda.gov.ua), Степанівської Першої сільської ради (stepanivka-rada@meta.ua).

Враховуючи, що явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась; представники відповідача-1 та третьої особи не скористалися правом взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів; обмежений строк розгляду апеляційної скарги, встановлений статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс", Приазовської районної державної адміністрації та Степанівської Першої сільської ради.

У судовому засіданні, яке відбулося 08.06.2021, оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 11.08.2008 головою Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області прийнято розпорядження №524 від "Про надання в оренду земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротіс", відповідно до якого вирішено надати в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротіс" земельні ділянки площею 81,87 га (багаторічні насадження) та площею 136,64 га (пасовища) (невитребувані земельні частки (паї)), розташовані на території Степанівської Першої сільської ради, згідно додатку 2, для товарного сільськогосподарського виробництва.

11.08.2008 на підставі вказаного розпорядження голови Приазовська районної державної адміністрації №524 від 11.08.2008, між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс" (орендар) укладений договір оренди земельної частки (паю), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду невитребувані земельні частки паї розміром 136,64 га (пасовища), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурі №291, 297, 314, 321 згідно Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП "Більшовик" Приазовського району Запорізької області та планів-схем, які є невід`ємними частинами цього договору (розділ 1 договору).

Невитребувані земельні частки (паї) передаються в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва (пункт 2.1 договору).

Відповідно до пункт 2.2 договору за користування невитребуваними земельними частками орендар сплачує орендодавцю орендну плату у грошовій формі у розмірі за один календарний рік 20 496,00 грн., за місяць - 1 708,00 грн. на загальну площу.

Згідно з пунктом 2.3 договір оренди на невитребувані земельні частки (паї) укладено до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку не більш ніж на 49 років.

Договір зареєстрований 11.08.2008 у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Степанівської Першої сільської ради за №1.

Відповідно до акту від 12.08.2008 встановлено в натурі межі ділянки площею 136,64 га; зазначено, що ніяких зауважень з боку зацікавлених осіб при встановленні меж в натурі не надходило; ділянка, яка виділена в оренду, може використовуватися тільки за цільовим призначенням.

10.07.2018 головою Приазовської районної державної адміністрації прийнято розпорядження №260 "Про усунення порушень вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", яким договір оренди земельної частки (паю) від 11.08.2008, укладений між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс" (орендар) про передачу орендарю в оренду невитребувані земельні частки (паї) розміром 136,64 га (пасовища), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурі №291, 297, 314, 321 згідно Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП "Більшовик" Приазовського району Запорізької області, визнано нечинним, також визнано таким, що втратило чинність, зокрема, розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації №524 від 11.08.2008 "Про надання в оренду земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротіс".

Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації 23.11.2018 №617 скасовано ряд розпоряджень голови Приазовської районної державної адміністрації, в тому числі розпорядження від 10.07.2018 №260 "Про усунення порушень вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" та розпорядження від 11.08.2008 №524 "Про надання в оренду земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротіс".

Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації від 03.12.2018 №491 надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоникс" дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо надання у користування на умовах оренди строком на 49 років земельної ділянки орієнтовною площею 9,20 га із земель колишнього КСП "Більшовик" (невитребувані земельні частки (паї) - пасовища), розташованої на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 №570 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоникс" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 9,2 га - пасовища, із земель колишнього КСП "Більшовик" (невитребувані земельні частки (паї), кадастровий номер 2324586200:02:004:0644, розташованої на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області, за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоникс" земельну ділянку (невитребувані земельні частки (паї), загальною площею 9,2 га - пасовища, із земель колишнього КСП "Більшовик", кадастровий номер 2324586200:02:004:0644, до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку не довше ніж на 49 років, встановивши орендну плату в розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

21.12.2018 між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геоникс" (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) загальною площею 9,2 гектарів (кадастровий номер 2324586200:02:004:0644), із земель колективної власності колишнього КСП "Більшовик" на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області, за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з пунктом 3.1 договір укладено на строк до моменту отримання власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) державних актів на право власності на земельну ділянку, але не довше ніж на 49 років.

Право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано 22.12.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 29658628.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротіс" посилається на те, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоникс" передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 2324586200:02:004:0644, яка накладається на земельну ділянку, що вже передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротіс" за договором оренди від 11.08.2008, що є порушенням його прав як орендаря земельної ділянки.

Предметом спору є визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 № 570, визнання недійсним договору оренди землі від 21.12.2018, укладеного між Приазовською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геоникс", щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324586200:02:004:0644 площею 9,2 га.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України встановлено, що визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин 2,3 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.08.2019 у справі №908/1241/19, яке набрало законної сили 21.01.2020, у задоволенні позову Приазовської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди земельної частки (паю), який укладений 11.08.2008 між Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс" щодо оренди невитребуваної земельної частки паю розміром 136,64 га, який зареєстрований 11.08.2008 у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Степанівської Першої сільської ради за № 1, відмовлено.

Як встановлено рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №908/1241/19, договір оренди земельної частки (паю) від 11.08.2008 укладався відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"", яка на момент укладення договору оренди мала наступну редакцію: "Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки...".

Приписами Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" встановлено, що нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) є необхідним лише в разі виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) за заявами останніх.

Нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка має тимчасовий правовий статус, оскільки в будь-який момент власники паїв можуть виділити в натурі належні їм земельні ділянки. При виділенні ділянки в натурі власнику паю складається проект землеустрою. При наданні в оренду нерозподіленої земельної ділянки проект землеустрою не складається.

Місце розташування нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки визначено на підставі викопіювань із карти-схеми поділу земель колишнього КСП "Більшовик". Довжину меж земельної ділянки, її площу, поворотні точки, відносне розташування меж, та суміжних землевласників відображено на кадастрових планах. Вказані документи підписані в.о. начальника Відділу земельних ресурсів у Приазовському районі Запорізької області, а також головою та землевпорядником Степанівської Першої сільської ради.

Відповідно до частини 3 статті 124 Земельного кодексу України за проектами відведення здійснюється передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам тільки у разі зміни цільового призначенні землі.

Статтею 50 Закону України "Про землеустрій" порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №677, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно у власність без зміни її цільового призначення.

Оскільки зміна цільового призначення земель у зв`язку з передачею їх в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротіс" на підставі розпорядження №524 від 11.08.2008 не проводилась, то і проект відведення вказаної земельної ділянки (на час прийняття спірного розпорядження та укладення договорів оренди земельних часток (паїв) не повинен був розроблятися.

Як зазначено у рішенні місцевого господарського суду, факт укладення щодо тієї самої земельної ділянки нових договорів оренди не свідчить про недійсність договору від 11.08.2008, оскільки його було укладено раніше, і на момент укладення нового договору оренди від 21.12.2018 договір оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс" був чинним, сторонами не розірваний, в судовому порядку недійсним не визнаний.

Прийняття Приазовською районною державною адміністрацією розпорядження від 21.12.2018 про передачу в оренду іншому суб`єкту земельну ділянку, раніше передану в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротіс", не віднесена законом до підстав недійсності договору оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс".

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2019 у справі №910/1674/19, яке залишено в цій частині без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" задоволені повністю; визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 23.11.2018 №617 в частині скасування розпоряджень голови Приазовської районної державної адміністрації від 02.09.2008 №566 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротіс"; від 23.02.2009 №90 "Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротіс"; від 11.08.2008 №524 "Про надання в оренду земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротіс"; від 18.02.2009 №85 "Про визнання переможця конкурсу з питань продажу права на оренду та надання в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротіс".

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, договір оренди земельної частки (паю) від 11.08.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс" та Приазовською районною державною адміністрацією, є чинним на момент ухвалення спірних розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 №570 та договору оренди землі від 21.12.2018.

Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положення статті 204 Цивільний кодекс України установлює презумпцію правомірності правочину, а саме - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначену правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі № 905/1227/17).

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина 6).

Договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно з частиною 3 статті 2 Земельного кодексу України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин 1, 9 статті 91 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (частина 1 статті 6 вищевказаного Закону у редакції, чинній станом на 11.08.2008).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (статті 13 вищевказаного Закону у редакції, чинній станом на 11.08.2008).

Земельні ділянки державної або комунальної власності та земельні частки (паї) є різними об`єктами земельних відносин і мають різний правовий режим, а договір оренди земельної частки (паю) та договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різним предметом, оскільки за договором оренди земельної частки (паю) предметом договору є земельна частка (пай), а за договором оренди земельної ділянки предметом є земельна ділянка. У разі оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом. Орендні відносини повинні оформлюватися договором, як у разі оренди земельної частки (паю), так і у разі оренди земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 27.01.2010 у справі №6-6200св09 та від 17.01.2019 у справі №908/1947/16.

В пункті 12 постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" №122 від 04.02.2004 зазначено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (у редакції, чинній на час укладання договору) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Право розпорядження невитребуваними земельними ділянками, яке встановлено для сільських, селищних, міських рад та райдержадміністрацій, обумовлено тим, що до моменту набуття права власності на такі земельні ділянки громадянами, які мають відповідне право, ці земельні ділянки ще перебувають в комунальній та державній власності, на відміну від земельних часток (паїв), суб`єктами права власності на які є громадяни, що виключає можливість розпорядження зазначеними у статті 13 вказаного Закону органами земельними частками (паями) на підставі цієї норми Закону.

Оренда нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок не є сталою і не може забезпечити постійну площу орендованої земельної ділянки, оскільки земельні ділянки надаються на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Водночас, положеннями статті 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент укладення між Приазовською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геоникс" договору оренди землі від 21.12.2018 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324586200:02:004:0644 площею 9,2 га, був чинним договір оренди земельної частки (паю) від 11.08.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс" та Приазовською районною державною адміністрацією.

З метою всебічного та повного встановлення фактичних обставин справи ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.07.2020 призначено повторну судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: "Чи накладається земельна ділянка, кадастровий номер 2324586200:02:004:0644, площею 9,2 га, передана в оренду 21.12.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоникс", на земельну ділянку площею 136,64 га, передану Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротіс" за договором оренди, зареєстрованим 11.08.2008 в книзі записів реєстраційної договорів оренди земельних часток (паїв) Степанівської Першої сільської ради за №1?".

У повідомленні №СЕ-19-20/24781-ЗТ від 26.10.2020, яке надійшло до Господарського суду Запорізької області 11.11.2020, судовий експерт Експертно-криміналістичного центру Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центра Міністерства внутрішніх справ України повідомив про неможливість проведення судової експертизи.

Між тим, у листі Степанівської Першої сільської ради від 01.02.2019 вих. №28 зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324586200:02:004:0644 площею 9,2 га накладається на земельну ділянку площею 136,64 га, передану Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротіс" за договором оренди від 11.08.2008.

Зазначена інформація підтверджена Степанівськю Першою сільською радою у заяві від 25.05.2020 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Також рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.08.2019 у справі №908/1241/19 встановлено прийняття Приазовською районною державною адміністрацією рішення від 21.12.2018 про передачу в оренду іншому суб`єкту земельної ділянки, раніше переданої в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротіс".

Аналізуючи надані документи, суд приходить до висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324586200:02:004:0644 площею 9,2 га накладається на земельну ділянку площею 136,64 га, передану Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротіс" за договором оренди від 11.08.2008, який був та є чинним, сторонами не розірваний.

Чинним законодавством України, у тому числі Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" не передбачена передача в користування (оренду) земельної ділянки, яка на правовій підставі знаходиться у користуванні іншої особи і договір якої не розірвано в установленому законом порядку.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов до висновку, що договір оренди землі від 21.12.2018, який укладений між Приазовською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геоникс", порушує права та охоронювані законом інтереси позивача на оренду земельної частки (паю) за договором від 11.08.2008.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що договір оренди земельної ділянки від 21.12.2018 суперечить положенням статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та статті 122 Земельного кодексу України і підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду та посилається на те, що нерозподілені (невитребувані) паї не можуть бути сформовані як земельна ділянка, який не відповідає положенням статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"; на час укладення спірного договору оренди 21.12.2018 Приазовська районна державна адміністрація Запорізької області мала всі повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, оскільки нова редакція статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" набула чинності з 01.01.2019, а "укладення" та "чинність" договору не є тотожними поняттями за своєю суттю і можуть не збігатися в часі.

Апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується, що оспорюваним договором 21.12.2018 передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоникс" в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) з кадастровим номером 2324586200:02:004:0644, загальною площею 9,2 га із земель колективної власності колишнього КСП "Більшовик" на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Проте, присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру виключає статус цієї земельної ділянки як нерозподілених (не витребуваних) часток (паїв), які можуть передаватися в оренду районними державними адміністраціями в порядку, визначеному статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції, що діяла станом на дату підписання розпорядження Приазовською районною державною адміністрацією №570 від 21.12.2018).

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324586200:02:004:0644, загальною площею 9,2 га накладається на земельну ділянку площею 136,64 грн., передану Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротіс" за договором оренди від 11.08.2008.

Факт тотожності земельних ділянок, переданих за договорами від 11.08.2008 та від 21.12.2018, не заперечується Приазовською районною державною адміністрацією, про що свідчить зміст позовної заяви у справі №908/1241/19, в якій Приазовській районній державній адміністрації відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди від 11.08.2008. Крім цього, вказаний факт підтверджується листом Степанівської Першої сільської ради від 01.02.2019 та наданою сторонами технічною документацією, що знаходиться в матеріалах справи.

Також факт передачі в оренду іншому суб`єкту (Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоникс") земельної ділянки, раніше переданої в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротіс" за договором оренди від 11.08.2008, встановлено Господарським судом Запорізької області у справі №908/1241/19.

За наведених обставин, відсутність експертного висновку про накладення переданих в оренду земельних ділянок не свідчить про те, що ці ділянки не перетинаються між собою та спростовує доводи апелянта про необхідність експертного дослідження з питань земельної діяльності.

Також апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що чинним законодавством України, в тому числі Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", не передбачена передача в користування (оренду) земельної ділянки, яка на правовій підставі знаходиться у користуванні іншої особи і договір якої не розірвано в установленому законом порядку.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях статті 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання недійсним договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки від 21.12.2018.

Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів юридичної особи - позивача у справі.

З урахуванням встановлених фактів місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 № 570, відповідно до якого був укладений оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 21.12.2018.

Враховуючи порушення укладенням 21.12.2018 між Приазовською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геоникс" спірного договору оренди земельної ділянки прав та охоронюваних законом інтересів позивача на оренду земельної частки (паю) за договором від 11.08.2008, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 №570, відповідно до якого був укладений оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 21.12.2018.

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.05.2019 у справі №908/582/19 витрати за проведення судової експертизи покладені на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротіс".

Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України виписаний Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротіс" рахунок на оплату №561 від 23.07.2019 на суму 13 564,80 грн. за проведення судової земельно-технічної експертизи №496-19 по господарській справі №908/582/19.

Відповідно до платіжного доручення №1130 від 07.08.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс" здійснено оплату 13 564,80 грн. за проведення судової земельно-технічної експертизи №496-19 по господарській справі №908/582/19 згідно рахунку №561 від 23.07.2019.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що визначено частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачі будь-яких письмових заперечень на заяви позивача та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката суду не подали.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 14.02.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Гладкий, Яценко та Партнери", відповідно до умов якого адвокатське об`єднання зобов`язалося надати клієнту професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 договору розмір гонорару становить 1 000 грн. за 1 годину наданої правової допомоги; гонорар сплачується клієнтом у готівковій або безготівковій формі на підставі підписаних сторонами актів здачі-прийняття наданих послуг, в яких сторони визначають перелік наданих послуг, суму витрачених адвокатським об`єднанням годин і загальний розмір гонорару.

Додатковими угодами №1 від 01.07.2019 та № від 05.12.2019 встановлений строк вказаного договору до 31.12.2019 та до 31.12.2020, відповідно.

У матеріалах справи міститься ордер на надання правової допомоги серії ЗП №117382 від 05.03.2019 на представлення інтересів позивача Адвокатським об`єднанням Гладкий, Яценко та Партнери (адвокат Яценко Д.В.), копія ордеру на надання правової допомоги серії ЗП №127865 від 15.04.2019 (адвокат Шумейко І.П.), копії відповідних свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю.

На підтвердження надання правничої допомоги позивачем надано до матеріалів справи подані копії актів №328 від 30.09.2019, №435 від 02.03.2019, №460 від 03.04.2020, №000067 від 01.07.2020, №000112 від 30.09.2020 здачі-прийняття наданих послуг за договором про надання правової (професійної правничої) допомоги від 14.02.2018, в яких зазначений докладний перелік наданих послуг, кількість витрачених годин та сума гонорару. Також подані копії рахунків, виписаних адвокатським об`єднанням позивачу та копії платіжних доручень про здійснену оплату на підставі рахунків.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу при розгляді дійсної справи у загальній сумі 14 000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів-1,2 по 7 000,00 грн. з кожного.

Апеляційна скарга не містить будь-яких доводів щодо неправомірності визначення розміру витрат на правничу допомогу, заперечення щодо стягнення судових витрат (судового збору, витрат, пов`язаних з проведення судової експертизи та витрат на правничу допомогу) стосуються лише як наслідок неправильного, на думку апелянта, задоволення позову.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд погодився із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову, відповідно, апеляційний господарський суд погоджується із розподілом судових витрат (судового збору, витрат, пов`язаних з проведення судової експертизи та витрат на правничу допомогу).

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2021 у справі №908/582/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2021 у справі №908/582/19 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Геоникс".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 11.06.2021.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд

Суддя О.Г. Іванов

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі №908/582/19 поштою не надсилаються.

Надіслати копії цієї ухвали на електронні адреси (згідно з наявною в матеріалах справи інформацією) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" (37581021@ukr.net), Приазовської районної державної адміністрації (adm@priazrda.gov.ua), представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс" адвоката Алуфа Олексія Володимировича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Степанівської Першої сільської ради (stepanivka-rada@meta.ua).