Рішення

від 11.06.2021 по справі 917/525/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2021 Справа № 917/525/21

м. Полтава

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» , вул. І.Приходька, 139, м. Кременчук, Полтавська область, 39621

до Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вул. Софіївська, 68, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 100 197,28 грн.

Суддя Пушко І.І.

Секретар судового засідання Квіта О.Т.

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення грошових коштів у вигляді збитків в сумі 100 197,28 грн.

Предметом позовних вимог є стягнення збитків, передбачених п. 8.4 статті 8 договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді по договору від 31.07.2013 № 4313/082023/с в редакції додаткової угоди № 13 від 29.09.2017, понесені позивачем у вигляді додаткових витрат (штрафних санкцій та судового збору), сплачених Акціонерному товариству Національна акціонерна компанія Нафтогаз України внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань по оплаті поставленої позивачем теплової енергії.

Ухвалою від 12.04.2021 (том 1, а.с. 180-181) суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - до 15 днів з дня отримання ухвали та для подання заперечень - до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

Зазначена ухвала направлялась відповідачу на його юридичну адресу (вул. Софіївська, 68, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) та отримана представником відповідача 16.04.2021, про що свідчить відмітка на повідомленні про отримання поштового відправлення (том 1, а.с. 183).

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 4919 від 06.05.2021; том 1, а.с. 185-187) заперечує проти позову, посилаючись на те, що додаткова угода № 13 від 29.09.2017 була підписана з протоколом розбіжностей від 28.09.2017 № 1 , якою п. 8.4 статті 8 договору виключений та просить суд відмовити в задоволенні позову. Також відповідач звертає увагу на те, що рішенням господарського суду Полтавської області від 18.02.2021 в справі № 917/223/20 з КП Теплоенерго на користь позивача стягнуто штрафні санкції, в т.ч. за період з жовтня 2018 по вересень 2019, що в разі задоволення позовних вимог в даній справі призведе до подвійного притягнення відповідача до відповідальності та суперечить положенням ст. 61 Конституції України.

У відповіді на відзив (вх. № 5276 від 14.05.2021; том 2, а.с. 1-25) позивач підтримує позов у повному обсязі, заперечує проти доводів, викладених у відзиві, зокрема зауважив, що протокол розбіжностей від 28.09.2017 № 1 не був підписаний позивачем, натомість 29.09.2017 додаткова угода № 13 була підписана та скріплена печатками сторін.

В додаткових поясненнях від 04.06.2021 (вх. № 6229 від 08.06.2021; том 2, а.с. 27-29) позивач зауважив, що штрафні санкції в справі № 917/223/20 стягнуто з відповідача за період з листопада 2019 по травень 2020, а предметом спору в даній справі є стягнення збитків, понесених позивачем у вигляді додаткових витрат (штрафних санкцій та судового збору), сплачених Акціонерному товариству Національна акціонерна компанія Нафтогаз України внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань по оплаті поставленої позивачем теплової енергії за період з жовтня 2018 по вересень 2019.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

31.07.2013 між Публічним акціонерним товариством "Крюківський вагонобудівний завод", як Продавцем, та Комунальним підприємством "Теплоенерго", як Покупцем, було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 4313/082023/с (далі - Договір), за умовами якого Продавець зобов`язувався передавати теплову енергію в гарячій воді, а Покупець - приймати її та оплачувати вартість одержаної теплової енергії (п. 1.1 Договору).

У 2018 році між позивачем та Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було укладено договори на постачання природного газу. Як зазначає позивач у позовній заяві, він є теплогенеруючою організацією та використовував природний газ, отриманий від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", виключно для виробництва теплової енергії в гарячій воді, яка передавалась в подальшому відповідачу, згідно вищевказаного Договору.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань по оплаті теплової енергії в гарячій воді, що підтверджується щомісячними актами звірки розрахунків між сторонами (том 1, а.с. 112-135), позивач не мав можливості своєчасно здійснювати оплати АТ НАК Нафтогаз України за отриманий природний газ.

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовними заявами про стягнення з позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату поставленого природного газу, які були задоволені судом в повному обсязі, а саме:

- рішенням господарського суду Полтавської області від 05.10.2020 у справі № 917/1084/20 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 41 721,23 грн., з яких 36 571,60 грн. пені, 3 047,63 грн. 3% річних та 2 102,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Позивач сплатив вищевказані суми в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 12.01.2021 № 43/93658 на суму 46 193,35 грн. (том 1, а.с. 148);

- рішенням господарського суду Полтавської області від 05.10.2020 у справі № 917/1091/20 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 58 476,05 грн., з яких 47 545,30 грн. пені, 3 978,00 грн. 3% річних, 4 850,75 інфляційних втрат та 2 102,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Позивач сплатив вищевказані суми в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 13.11.2020 № 43/84215 на суму 58 476,05 грн. (том 1, а.с. 147).

Враховуючи зазначене, позивач зазначає в позовній заяві про понесення збитків у вигляді додаткових витрат (штрафних санкцій та судового збору) на загальну суму 100 197,28 грн. (41 721,23 грн. + 58 476,05 грн.) внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань по оплаті поставленої теплової енергії в гарячій воді.

29.09.2017 сторони уклали додаткову угоду № 13 до Договору (том 1, а.с. 158-159), що є його невід`ємною частиною, в якій пункт 8.4 статті 8 договору викладено в наступній редакції: "У випадку понесення продавцем витрат, а саме притягнення продавця до відповідальності за невиконання або неналежне виконання фінансових зобов`язань за договорами:

- постачання природного газу, який використовує продавець для виробництва теплової енергії для реалізації її Покупцю;

- розподілу природного газу (оператором ГРМ), об`єму газу, який використовує продавець для виробництва теплової енергії для реалізації Покупцю;

- транспортування природного газу магістральними трубопроводами (оператором ГТС), об`єму газу, який використовує продавець для виробництва теплової енергії для реалізації її покупцю;

у вигляді сплати неустойки (штрафу, пені) за несвоєчасні розрахунки (оплати), платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані продавцю та сплачені ним на користь відповідних постачальників послуг, підлягають відшкодуванню покупцем на письмову вимогу продавця".

11.02.2021 відповідно до п. 10.1 Договору позивач звернувся до відповідача із претензією від 03.02.2021 про стягнення збитків на загальну суму 100 197,28 грн., залишену відповідачем без реагування та задоволення. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 100 197,28 грн. збитків.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За приписами п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частинами 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

У разі відсутності хоча б одного із вище перелічених елементів, відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Позивачем доведено розмір збитків, з огляду на наступне.

Згідно пункту 8.4 статті 8 Договору в редакції додаткової угоди № 13 від 29.09.2017 до Договору, у випадку понесення продавцем витрат, а саме притягнення продавця до відповідальності за невиконання або неналежне виконання фінансових зобов`язань за договорами:

- постачання природного газу, який використовує продавець для виробництва теплової енергії для реалізації її Покупцю;

- розподілу природного газу (оператором ГРМ), об`єму газу, який використовує продавець для виробництва теплової енергії для реалізації Покупцю;

- транспортування природного газу магістральними трубопроводами (оператором ГТС), об`єму газу, який використовує продавець для виробництва теплової енергії для реалізації її покупцю;

у вигляді сплати неустойки (штрафу, пені) за несвоєчасні розрахунки (оплати), платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані продавцю та сплачені ним на користь відповідних постачальників послуг, підлягають відшкодуванню покупцем на письмову вимогу продавця.

З матеріалів справи випливає, що позивач обґрунтовує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем свої зобов`язань по оплаті поставленої теплової енергії в гарячій воді за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 31.07.2013 № 4313/082023/с, укладеного між сторонами, що призвело до понесення збитків у вигляді додаткових витрат (штрафних санкцій та судового збору) на загальну суму 100 197,28 грн., в т.ч.:

- 41 721,23 грн. сплачених Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" згідно рішення господарського суду Полтавської області від 05.10.2020 у справі № 917/1084/20;

- суми 58 476,05 грн., сплачених Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", згідно рішення господарського суду Полтавської області від 05.10.2020 у справі № 917/1091/20;

Твердження позивача про невиконання відповідачем своїх обов`язків по договору підтверджується також актами звірки розрахунків між позивачем та відповідачем, які наявні в матеріалах справи (том 1, а.с. 112-135).

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що додаткова угода № 13 від 29.09.2017 була підписана з протоколом розбіжностей від 28.09.2017 № 1 , якою п. 8.4 статті 8 договору виключений та просить суд відмовити в задоволенні позову. Також відповідач звертає увагу на те, що рішенням господарського суду Полтавської області від 18.02.2021 в справі № 917/223/20 з КП Теплоенерго на користь позивача стягнуто штрафні санкції, в т.ч. за період з жовтня 2018 по вересень 2019, що в разі задоволення позовних вимог в даній справі призведе до подвійного притягнення відповідача до відповідальності.

Суд не приймає доводи відповідача, наведені у відзиві на позов, за наступного.

Додаткова угода від 29.09.2017 № 13 до Договору (том 1, а.с. 158-159) підписана та скріплена печатками обох сторін без зазначення, що вона підписана відповідачем з протоколом розбіжностей та без додавання протоколу розбіжностей.

Протокол розбіжностей від 28.09.2017 №1 до додаткової угоди № 13 до Договору (том 1, а.с. 197) підписаний лише директором Комунального підприємства "Теплоенерго", з боку ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" не підписаний.

Таким чином, вказаний Протокол розбіжностей є одностороннім правочином, а тому не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. с. 77-79 ГПК України, що підтверджує факт виключення п. 8.4. ст. 8 Договору.

Зазначені вище фактичні обставини були встановлені рішенням господарського суду Полтавської області від 23.12.2020 в справі № 917/1435/20, яке було залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2021.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доводи відповідача про подвійне притягнення відповідача до відповідальності, що суперечить положенням ст. 61 Конституції України, в разі задоволення позовних вимог, за наявності рішення господарського суду Полтавської області від 18.02.2021 в справі № 917/223/20 стягнення з КП Теплоенерго на користь позивача штрафних санкцій за період з жовтня 2018 по вересень 2019 суд не приймає з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.02.2021 у справі №917/223/20, за порушення умов договору від 31.07.2013 року № 4313/082023/с купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, укладеного між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" та КП "Теплоенерго" стягнуто з КП "Теплоенерго" 25 186 245,79 грн. основного боргу, 466 211,93 грн. пені, 117 242,14 грн. 3% річних, нарахованих за прострочення оплати теплової енергії, поставленої у період з листопада 2019 по травень 2020 (том 1, а.с. 192).

У той же час, в даній справі позивачем висуваються вимоги про відшкодування збитків у вигляді штрафних санкцій, нарахованих позивачу за прострочення оплати теплової енергії, поставленої в іншому періоді, а саме в жовтні 2018 (том 1, а.с. 142) та у період з жовтня 2018 по травень 2019 (том 1, а.с. 145).

У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з вимогами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

А отже, штрафні санкції, стягнуті з відповідача за рішенням господарського суду Полтавської області 18.02.2021 у справі № 917/223/20 та збитки, які поніс позивач, сплативши судовий збір та штрафні санкції, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань по оплаті поставленої теплової енергії в гарячій воді мають різну правову природу відповідно до ст. 611 ЦК України, та є різними наслідками, які настають у разі порушення зобов`язання.

Таким чином, право позивача, за порушення зобов`язання вимагати відшкодування збитків незалежно від стягнення штрафних санкцій передбачено чинним законодавством України та умовами укладеного між сторонами Договору.

Отже, позивач вжив всіх необхідних обов`язкових заходів для належного виконання умов Договору, а саме звернувся з претензією відповідно до п. 10.2 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

З урахуванням викладеного, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

За п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог повністю, судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 2 270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Софіївська, 68, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 31700972) на користь Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (вул. І.Приходька, 139, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 05763814) - 100 197,28 грн. збитків; 2 270,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

4. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Пушко І.І.