Ухвала

від 10.06.2021 по справі 758/7624/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7624/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 ,

про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12020110000000753 від 26.06.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

03.06.2021 р. адвокат ОСОБА_3 , як представник в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням в порядку ст.174 КПК України, в якому просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 07 липня 2020 року у справі № 759/11051/20 (слідчий суддя ОСОБА_5 ): арешт, на земельну ділянку кадастровий номер 3210945900:01:013:0009, площею 1,089 Га, яка належить ПП «Будлогістік» (код ЄДРПОУ 37075972).

В обґрунтування посилається на те, що Подільським РУ ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020110000000753 від 26.06.2020 р., за фактом шахрайського заволодіння належної померлому ОСОБА_6 майна, спадкоємцем якого є ОСОБА_4 , а саме: часток у статутному капіталі ТОВ «Хаус-Еко» (код 37910796), ПП «Будлогістік» (код 37075972), ЖБК «Коцюбинське Полісся» (код 37910602), ТОВ «СП`АТАД К» (код 22909018), ТОВ «Патріарх Холл» (код 42808258), ТОВ «Термінал А.Г.» (код 42808148), ТОВ «Житловий комплекс «коперник» (код 35647944), а також ряду об`єктів нерухомого майна та ряду транспортних засобів, за ч. 4 ст. 190 КК України. Зазначає, що ОСОБА_4 є спадкоємцем його покійного батька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Покійний батько ОСОБА_4 був керівником та єдиним учасником ТОВ «СП «АТАД К», засновником та керівником ТОВ «Хаус-Еко», засновником та єдиним учасником ПП «Будлогістік», співзасновником Обслуговуючого кооператива «ЖБК «Коцюбинське Полісся», а також співзасновником та учасником з найбільшою кількістю голосів ТОВ «Патріарх Холл» та ТОВ «Термінал А.Г.», та співзасновником і керівником ТОВ «Житловий комплекс Коперник». Безпосередньо сам потерпілий ОСОБА_4 являється керівником ПП «Будлогістік». Після смерті ОСОБА_6 у червні 2020 року розпочалися дії, направлені на протиправне заволодіння його майном. З огляду на вказане за заявою ОСОБА_4 було ініційовано кримінальне провадження № 12020110000000753 від 26.06.2020 року. З метою збереження майна ОСОБА_6 та майна вищевказаних юридичних осіб від протиправних посягань, орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді із відповідним клопотанням про арешт. Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 07.07.2020 року, у справі № 759/11051/20, накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 3210945900:01:013:0009, площею 1,089 Га, яка належить ПП «Будлогістік» (код ЄДРПОУ 37075972). Крім цього, 030.03.2021 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_7 на ім`я ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину кожному в статутному капіталі ПП «Будлогістік» (код ЄДРПОУ 37075972). Вказує, що на даний момент наявність арешту майна, зареєстрованого за ПП «Будлогістік», а саме: земельної ділянки кадастровий номер 3210945900:01:013:0009, площею 1,089 Га, перешкоджає реалізації гарантованого ст. 41 Конституцією України законним власникам права на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

В судове засідання представник власника майна у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, клопотання задовольнити та ухвалити відповідне рішення.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, з приводу задоволення клопотання не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Відповідно до положень п.п. 2 п. 2.6 розділу 2 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального проваджений, заслуханого та обговорено на засіданні пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яке відбулось 07 лютого 2014 року (надалі - «Узагальнення»), арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння. Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України) або особами, які з силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна. Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні - підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Із мотивувальної частини ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 07.07.2020 вбачається, що підставами накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 3210945900:01:013:0009, площею 1,089 Га, яка належить ПП «Будлогістік» (код ЄДРПОУ 37075972) є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадження.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, як вбачається з наданих документів, в провадженні Подільського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12020110000000753 від 26.06.2020 р., розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом шахрайського заволодіння належного померлому ОСОБА_6 майна, спадкоємцем якого є ОСОБА_4 , а саме: часток у статутному капіталі ТОВ «Хаус-Еко» (код 37910796), ПП «Будлогістик» (код 37075972), ЖБК «Коцюбинське Полісся» (код 37910602), ТОВ «СП`АТАД К» (код 22909018), ТОВ «Патріарх Холл» (код 42808258), ТОВ «Термінал А.Г.» (код 42808148), ТОВ «Житловий комплекс «Коперник» (код 35647944), а також ряду об`єктів нерухомого майна та ряду транспортних засобів, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 07.07.2020 р. (справа № 759/11051/20) клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області та накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 3210945900:01:013:0009, площею 1,089 Га, яка належить ПП «Будлогістік» (код ЄДРПОУ 37075972).

Як вбачається з ухвали слідчого судді, накладаючи арешт, суд виходив з відповідності даного майна критеріям речових доказів, оскільки воно є об`єктом кримінально-протиправних дій, та з метою його збереження накладено арешт.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Приписами частини першої статті 1 Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Варто зазначити, що Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Також, відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Враховуючи, що досудове розслідування даного кримінального провадження здійснюється з 26.06.2020 року, питання про арешт майна вирішено ухвалою слідчого судді від 07.07.2020 року, потерпілий як і інші спадкоємці вже оформили спадкові права (отримали свідоцтва про прийняття спадщини) на частки в статутному капіталі власника цього майна ПП «Будлогістік», слідчий суддя дійшов висновку, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на земельну ділянку, відпала потреба, у зв`язку з чим арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 07.07.2021 року у справі № 759/11051/20 на зазначене майно, підлягає скасуванню, а клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170, 174, 309 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12020110000000753 від 26.06.2020 р. - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 07 липня 2020 р. у справі № 759/11051/20 в межах кримінального провадження № 12020110000000753 від 26.06.2020 р. а саме: арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 3210945900:01:013:0009, площею 1,089 Га, яка належить ПП «Будлогістік» (код ЄДРПОУ 37075972).

Ухвала оскарженню в апеляційному оскарженню не підлягає.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1