Рішення

від 07.06.2021 по справі 242/2375/21

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

242/2375/21

2/242/862/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 червня 2021 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Владимирської І.М., при секретарі Гандзюк К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля , третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ДП Селидіввугілля , третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з ДП Селидіввугілля з 04.12.2002 року по 03.12.2020 року працював гірничим робітником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею. В результаті довгого часу праці в шкідливих умовах отримав професійне захворювання, у зв`язку з яким 21.01.2021 року висновком МСЕК йому вперше була встановлена втрата професійної працездатності у сукупності 65% безстроково та 3 група інвалідності. Пошкодженням здоров`я позивачу завдано тяжкі фізичні та моральні страждання, було змінено його звичний уклад життя. З наведених підстав позивач просить стягнути моральну шкоду з відповідача 390 00,00 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 07.05.2021 року провадження у зазначеній цивільній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового засідання.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час слухання справи належним чином повідомлений, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача не визнає, зазначивши, що позивачем не надано до суду жодних доказів спричинення йому моральних страждань, медичних документів про постійне лікування. Крім того, довідка МСЕК не є достатнім доказом заподіяння моральної шкоди, а підтверджує тільки виникнення профзахворювання у позивача. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату та час слухання справи належним чином повідомлений, надав до суду пояснення, в яких зазначив, що позивач на підтвердження моральної шкоди посилається на документи, а саме довідку МСЕК та акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, однак вищевказані документи підтверджують тільки факт професійного захворювання та встановлення в зв`язку з цим стійкої втрати професійної працездатності, і ніяким чином не можуть бути доказом заподіяння моральної шкоди позивачу. Таким чином, вважають позовні вимоги позивача безпідставними.

Суд, вивчивши матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем, працюючи: з 04.12.2002 р. по 03.12.2020 р. на ДВАТ шахта Росія дочірнє підприємство (правонаступник ДП Селидіввугілля ВП Шахта Котляревська ) гірничим робітником очисного забою 5 розряду з повним днем під землею, звільнений 03.12.2020 року наказом № 1458к від 09.12.2020 р. за ч. 2 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з невідповідністю займаній помаді за станом здоров`я (з виплатою допомоги як пенсіонеру), що підтверджується наданою копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 02.08.1984 року та 18.07.2017 року.

Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 12.01.2021 року за формою П-4, були встановлені професійні захворювання ОСОБА_1 за діагнозом: хронічний бронхіт II стадія фаза затихаючого загострення. Прикореневий пневмофіброз, ЛН I-II (один-два). (J42.0). Хронічна попереково-крижова радикулопатія L5,S1 праворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами, рецидивуючий перебіг. (М 54.1). Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість II ст. (легка ступінь зниження слуху) за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (Н 90.3). Захворювання професійні, встановлені вперше. Загальний стаж роботи - 38 років 11 місяців, який складається з: 17 років 11 місяців - за професією (ГРОЗ 5р.); 32 року 6 місяця - за умовах випадку шкідливих факторів. Професійне захворювання виникло за обставин тривалої роботи в умовах важкої фізичної праці, вимушеної робочої пози у лаві та запиленості повітря робочої зони ГРОЗ, яка перевищувала санітарно-гігієнічні нормативи. Невиконання у повному обсязі заходів по боротьбі з пилом на дільниці №4 ВП Шахта Котляревського , яка складала - 120,8 мг/м3 при ГДР - 10 мг/м3. Фізичне навантаження, вимушена робоча поза підніманнята перенесення важкостей складало до 35 кг на відстань 20 м протягом 30% робочої зміни. Еквівалентні рівні шуму на робочих місцях, згідно атестації робочих місць, складали до 94 дБА, при ГДР - 80 дБА.

Відповідно до довідок серії 12 ААБ № 851933 від 21.01.2021 року та серії ААА № від 21.01.2021 року, виданих МСЕК, ОСОБА_1 первинно встановлена ІІІ група інвалідності по професійному захворюванню, з встановленням втрати професійної працездатності, яка у сукупності складає 65% безстроково.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із пошкодженням здоров`я.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно з вимогами ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування працівникові моральної шкоди покладено на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 1,3 ст. 13 Закону України Про охорону праці роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно з п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. №1-9 рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров`я тощо. У випадку втрати потерпілим працездатності він зазнає значно більше моральної шкоди, ніж яка заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Рішенням Конституційного Суду України № 20-пр/2008 від 08 жовтня 2008 року обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події.

Таким чином, саме на відповідача покладено обов`язок відшкодувати працівнику моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому шкоди.

Відповідно до ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно - побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

При встановлених обставинах, оцінюючи надані в силу ст. 13,81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач отримав хронічне професійне захворювання, у зв`язку з тривалим перебування у трудових відносинах з відповідачем, при наявності шкідливих умов праці, що було встановлено актом розслідування причин виникнення хронічного захворювання від 12.01.2021 року, що в свою чергу заподіює йому моральні страждання, в результаті чого він змушений докладати додаткових зусиль для нормального життя. Втрата працездатності та отримання інвалідності призвели до порушення звичайного ритму життя позивача, постійного знаходження на лікуванні. До теперішнього часу він відчуває негативні наслідки професійного захворювання, а саме: приступи задишки при незначних фізичних навантаженнях, больові відчуття у поперековому відділі хребта з іррідіацією у праву ногу, порушення сну, відчуття дискомфорту при диханні, відчуває переживання, дратівливість, та страх. Зазначені обставини приводять суд до переконання, що моральна шкода позивачу дійсно заподіяна. З урахуванням конституційної значимості здоров`я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована.

Суд звертає увагу, що відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров`я потерпілого погіршено.

Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем.

При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань внаслідок нещасного випадку, ступень вини відповідача, стан здоров`я позивача, важкість змушених змін у його життєвих і виробничих зв`язках, неможливість їх поновлення, те, що позивач постійно відчуває хворобливі відчуття, має потребу в медикаментозному лікуванні.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 390 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, суд не находить можливим, оскільки така грошова сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача.

З огляду на наведене, враховуючи надані позивачем докази, процент втрати професійної працездатності, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за необхідним визначити розмір моральної шкоди завдану внаслідок отримання позивачем професійного захворювання у розмірі 65 000 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до п.2 ч.1ст.5 Закону України Про судовий збір позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи звільняються від сплати судового збору. Частина 6 ст.141 ЦПК України, передбачає, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Оскільки позов надійшов до суду у травні 2021 року розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в дохід держави у сумі 650 грн. 13 коп. (16,67%)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23,1167 ЦК України, ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81,141, 247, 258, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до ДП Селидіввугілля в особі ВП Шахта Котляревська (місцезнаходження: Донецька область, м.Селидове, вул. К.Маркса, б.41, ЄДРПОУ 33426253); третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області(84122, Донецька область, м.Слов`янськ, вул..Свободи, б.5/, ЄДРПОУ 41325231), про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок спричинення професійного захворювання - задовольнити частково.

Стягнути з ДП Селидіввугілля (юридична адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К.Маркса, 41, ЄДРПОУ: 33426253) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у рахунок відшкодування моральної шкоди 65 000 (шістдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного підприємства Селидіввугілля місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, буд № 41, код ЄДРПОУ 33426253) судовий збір у розмірі 650 (шістсот п`ятсот) грн. 13 коп. на користь держави.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Владимирська