Рішення

від 28.05.2021 по справі 757/3761/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3761/17-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя: Матійчук Г.О.,

секретар судового засідання: Кіраль Г.Ю.,

справа №757/3761/17-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач-1: ОСОБА_2

відповідач-2: ОСОБА_3

третя особа: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської державної адміністрації

позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_3

відповідач-1 за зустрічним позовом: ОСОБА_1

відповідач-2 за зустрічним позовом: ОСОБА_4

відповідач-3 за зустрічним позовом: Київська міська рада

третя особа за зустрічним позовом: Головне управління Держгеокадастру в м. Києві

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру в м. Києві, про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, в якому просив усунути йому перешкоди в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання відповідача знести самочинно побудований гараж, яким він користується.

В обґрунтування позову зазначив, що йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 24.01.1986 року належить Ѕ частина будинку АДРЕСА_1 .

Проте реалізовувати своє право власності в повній мірі на належне йому майно він не може, з огляду на незаконно розташований на його земельній ділянці гараж. На неодноразові звернення до користувачів гаражу - сім`ї ОСОБА_5 , будинковолодіння яких розташовано навпроти його, за адресою: АДРЕСА_2 , отримував відмови.

Просить позов задовольнити.

20.03.2018 року ОСОБА_3 подано зустрічний позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, в якому просить визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №135637 від 17.01.2006 року, кадастровий номер 8000000000:82:134:0001, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування зустрічного позову вказує, що вона є користувачем гаражу, який розташований на земельній ділянці за вищевказаною адресою, на підставі рішення Виконавчого комітету Печерської районної ради народних депутатів №309 від 28.03.1989 року.

Зауважує, що є інвалідом дитинства ІІ групи, і враховуючи її обмежені можливості за станом здоров`я у вирішенні побутових питань їй допомагає сім`я її сестри. В гаражі зберігається їх автомобіль, про що зазначено також в названому рішенні №309.

Отримавши первісний позов ОСОБА_1 , вона дізналась про факт набуття останнім права власності на земельну ділянку, на якій розташований гараж.

Вважаючи своє право порушеним, звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 і просить його задовольнити.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2017 року відкрито провадження у справі.

31.05.2017 року від відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 надійшла заява про залучення до участі у справі ОСОБА_3 , в якості співвідповідача, оскільки користувачем спірного гаражу є саме вона.

В судовому засіданні 20.03.2018 р. прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_3

04.04.2018 р. від ОСОБА_1 , в особі представника, надійшов відзив на зустрічний позов, в якому останній заперечив зустрічні вимоги з підстав, викладених у відзиві.

06.06.2018 р. від ГУ Держгеокадастру у м. Києві надійшли пояснення на зустрічний позов. Разом з тим, суд залишає їх без розгляду з огляду на пропуск строку їх подання. Клопотання про поновлення строку на надання пояснень, заявником не порушено.

05.02.2019 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу 757/3761/17-ц передано в провадження судді Матійчук Г.О., ухвалою якої 08.02.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру в м. Києві, про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку прийнято до провадження та вирішено розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

14.05.2019 року від Київської міської ради (відповідач-3 за зустрічним позовом) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, яку суд залишає без розгляду в зв`язку з пропуском строку на подання відзиву та за відсутності клопотання про поновлення цього строку.

03.02.2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

В судове засідання сторони не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Від ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , представника ОСОБА_3 , представника ОСОБА_1 надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Про причини неявки в судове засідання інших учасників справи суду не відомо.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24.01.1986 року належить Ѕ частина жилого будинку з відповідною частиною надвірних будов (а.с. 7-8 т.1).

На підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії КВ №135637 від 17.01.2006 року ОСОБА_1 належить Ѕ частина земельної ділянки, площею 0,0981 га, яка розташована по АДРЕСА_1 . Інша Ѕ частина земельної ділянки належить ОСОБА_6 (а.с. 9 т.1).

На земельній ділянці по АДРЕСА_1 розташований гараж, який є предметом спору за первісним позовом. Вказаний факт визнається відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 , який в своїй заяві від 21.03.2017 року (а.с. 44-47 т.1) зазначає, що користувачем гаражу на підставі Рішення Виконавчого комітету Печерської районної ради народних депутатів №309 від 28.03.1989 року є його тітка ОСОБА_3 .

Обставини, які визнаються учасниками справи, в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні 20.03.2018 року ОСОБА_3 подано зустрічну позовну заяву, в якій порушена вимога до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії КВ №135637 від 17.01.2006 року, кадастровий номер 8000000000:82:134:0001, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з тих мотивів, що вона є законним користувачем гаражу на підставі рішення Виконавчого комітету Печерської районної ради народних депутатів №309 від 28.03.1989 року.

У вказаному Рішенні №309 зокрема вказано, що ОСОБА_3 звернулась до Печерської районної ради з проханням …дозволити їй користуватись гаражем, побудованим її батьком ОСОБА_7 у 1974 році на лишку земельної ділянки пл. 43,0 кв.м. по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_7 інвалід дитинства І групи, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дочка інвалід дитинства ІІ групи, дружина інвалід дитинства ІІІ групи, користуються послугами автомобіля сестри ОСОБА_8 , яка мешкає по АДРЕСА_2 .

У 1986 році будинок АДРЕСА_1 купили ОСОБА_1 та ОСОБА_6 по Ѕ частині. Згідно рішення Печерського райвиконкому від 13.05.58 р. №220, за кожним власником закріплено по 400 кв.м. земельної ділянки без обліку лишки земельної ділянки пл. 43,0 кв.м., на якому побудований гараж на 3,5 х 6 м.

Гр. ОСОБА_1 подав іскову заяву в народний суд Печерського району з проханням знести гараж.

Враховуючи, що гараж був побудований з дозволу бувшого власника у 1974 році та приймаючи до уваги, що гр. ОСОБА_3 і дружина є інваліди дитинства, Виконавчий комітет Печерської районної ради народних депутатів ВИРИШИВ: 1). Дозволити користуватися ОСОБА_3 побудованим гаражем на лишкі земельної ділянки по АДРЕСА_1 до потреб державі земельної ділянки… (а.с. 48, 83 т.1).

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на підставі рішення Київської міської ради від 23.12.2003 року №215 (п. 215 додатку до рішення) передано у спільну часткову власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 .

17.01.2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії КВ №135637.

Згідно з ст. 125 ЗК України (в ред. чинній на момент винесення рішення КМР від 23.12.2003 р.) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно з ст. 126 ЗК України (в ред. чинній на момент винесення рішення КМР від 23.12.2003 р.) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

За ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Ст. 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За нормами ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Отже з наведеного слід дійти висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 правомірно та на підставі норм законодавства (чинного на час набуття права власності на земельну ділянку) набуто у власність земельну ділянку (по Ѕ частині за кожним), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . А тому, вимоги ОСОБА_1 , який звернувся до суду з первісним позовом про усунення порушень в користуванні ним своїм майном - земельною ділянкою є обґрунтованими.

Підставою правомірності набуття права користування спірним гаражем ОСОБА_3 та ОСОБА_9 вказують рішення ВК Печерської районної ради народних депутатів №309 від 28.03.1989 року.

Слід зазначити, що предмет спору за первісним позовом - гараж, який розташований на належній ОСОБА_1 земельній ділянці, слід розглядати як об`єкт самочинного (самовільного) будівництва, в розумінні ст. 105 Цивільного кодексу Української РСР (в ред. 1963 р.), який діяв станом на день будівництва гаражу та винесення Рішення №309.

Право користування земельною ділянкою виникає на підставі власності, оренди або постійного користування.

Користування може бути постійним - для підприємств державної та комунальної власності, або на умовах оренди. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За статтями 125, 126 Земельного кодексу України (в чинній редакції) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно тих самих статтей, в редакції кодексу, діючого станом на день оформлення державного акта на земельну ділянку ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Документами, що посвідчують право на земельну ділянку є: державний акт на землю або договір оренди (ст. 126).

Рішення ВК Печерської районної ради народних депутатів №309 не є підставою для виникнення у ОСОБА_3 , ОСОБА_2 права користування земельною ділянкою під гаражем, в розумінні ст.ст. 125, 126 ЗК України в будь-яких редакціях Земельного кодексу.

Інших доказів права користування гаражем, крім Рішенням ВК Печерської районної ради народних депутатів №309, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 не надали.

Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_3 мешкає за відмінною від місця розташування спірного гаражу адресою, а саме по АДРЕСА_3 .

З матеріалів справи вбачається, що право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 та ОСОБА_1 набули правомірно, отримавши на підтвердження свого права державний акт, а тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Разом з тим, у задоволенні первісного позову також слід відмовити, з огляду на подання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заяви про застосування строку позовної давності.

За ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Враховуючи, що ОСОБА_1 оформив своє право власності на землю у 2006 році, а до суду звернувся у 2017 році, ним пропущено строк позовної давності, про поновлення якого до суду не звертався.

За таких обставин, враховуючи загальні вимоги застосування строку позовної давності, суд повинен відмовити позивачу за первісним позовом у задоволені його вимог.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 16, 319, 321, 328, 391 ЦК України, ст.ст. 125, 126, 152 ЗК України, ст.ст.12, 19, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру в м. Києві, про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач-1: ОСОБА_2 , РНОКПП невідомий, АДРЕСА_2 ;

відповідач-2: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ;

третя особа: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, м. Київ, вул. Хрещатик, 32;

відповідач-2 за зустрічним позовом: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 ;

відповідач-3 за зустрічним позовом: Київська міська рада, ЄДРПОУ 22883141, м. Київ, вул. Хрещатик, 36;

третя особа за зустрічним позовом: Головне управління Держгеокадастру в м. Києві, ЄДРПОУ 39802366, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69.

Суддя Г.О.Матійчук