Рішення

від 10.06.2021 по справі 659/184/21

НИЖНЬОСІРОГОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 659/184/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2021 року смт. Нижні Сірогози

Нижньосірогозький районний суд Херсонської області в складі

головуючого судді Разгуляєвої О.В.,

при секретарі Величко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Агродом про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, шляхом повернення та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

22.03.2021р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою з вимогою усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 своєю власністю шляхом зобов"язання ТОВ " Агродом" повернути ОСОБА_1 земельні ділянки, площею 5,6 га (кадастровий номер 6523884500:05:021:0015) та площею 1,56га (кадастровий номер 6523884500:04:004:0075). Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 20 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Агродом", зареєстрований у Нижньосірогозькому районному реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", запис у Державному реєстрі земель № 040772501226 від 12.11.2007 року. Зазначаючи що належним способом захисту його прав є саме усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, шляхом зобов"язання відповідача повернути земельну ділянку, оскільки він не вияляв свою волю до вчинення правочину, спірний договір оренди землі не підписував.

Рух справи в суді

26.03.2021р. ухвалою Нижньосірогозького районного суду Херсонської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та призначено до підготовчого судового засідання на 13.04.2021р.

13.04.2021р. підготовче судове засідання за клопотанням сторін відкладено на 29.04.2021р.

29.04.2021р. ухвалою суду підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Сторони в судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні. Представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 відповідно до Державног акту на право власності на земельну ділянку, серії та номер: ІІ-ХС № 029176 , виданий 19.03.2003 та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, являється власником земельних ділянок загальною площею 5,6 га кадастровий номер 6523884500:05:021:0015 та площею 1,56га, кадастровий номер 6523884500:04:004:0075, розташованих на території Степненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області (а.с.11-16).

Договір оренди земельної ділянки від 20.09.2007р. загальною площею 7,16га, яка розташована на території Степненської сільської ради, укладений між ТОВ "Агродом" та ОСОБА_1 , зареєстрований у Нижньосірогозькому районному реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", запис у Державному реєстрі земель № 040772501226 від 12.11.2007 року, ОСОБА_1 надав, а ТОВ "Агродом" прийняло у строкове платне користування земельну ділянку на 15 років (а.с. 17).

Згідно висновку експерта від 21.01.2020 року № 339-ПТ встановлено, що підпис у графі орендодавець у двох примірниках договору оренди від 20.09.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Агродом", виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.27-36) .

Оригінал вказаного висновку експерта, який перебуває в матеріалах цивільної справи № 659/753/19, був досліджений судом під час судового розгляду. Оскільки зазначена експертиза, яка проведена у іншому цивільному провадженні, містить інформацію щодо предмета доказування у цивільній справі, яка розглядається, зазначений доказ є належним та допустимим.

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Суд, та застосовані норми права

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Частиною першою статті 215 ЦК України, статтями 229-233 ЦК України передбачено недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

Якщо ж встановлено, що сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Таким чином, правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначаючи, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких земельних ділянок.

Відповідно до частини другої статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що ОСОБА_1 не підписував спірний договір, не погоджував його умов, тобто, правочин є таким, що не вчинений.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (стаття 19 ЦПК України).

Виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю між ОСОБА_1 та ТОВ "Агродом" спору про право оренди на земельну ділянку, оскільки, на думку позивача, ця ділянка фактично не була передана в оренду, договір оренди підписано не власником, а іншою особою, тому він є неукладеним, а державна реєстрація зазначеного правочину порушує його права на користування та розпорядження зазначеною власністю.

Вказана вимога свідчить про приватноправовий характер спірних правовідносин, тому ця позовна вимога правильно заявлена в порядку цивільного судочинства та підлягає розгляду судом загальної юрисдикції.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Як встановлено судом, спірний договір оренди землі зареєстрований у Нижньосірогозькому районному реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", запис у Державному реєстрі земель № 040772501226 від 12.11.2007 року.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Разом із тим, реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача, як власника, на розпорядження власністю - земельними ділянками, розташованими на території Степненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області.

Таким чином, реєстрація права оренди ТОВ "Агродом" на вищевказані земельні ділянки, коли договір оренди ОСОБА_1 фактично не підписував, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації договору оренди, проведеної у Нижньосірогозькому районному реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", запис у Державному реєстрі земель № 040772501226 від 12.11.2007 року.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18), від 19 серпня 2020 року у справі № 387/970/17 (провадження № 61-35152св18), від 19 серпня 2020 року у справі № 358/815/17 (провадження № 61-40620св18).

ОСОБА_1 також просив суд повернути йому земельні ділянки, зазначаючи, що його майно знаходиться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Таким чином, у цьому випадку, з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19),ефективним способом захисту права, яке позивач, як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема, шляхом пред`явлення вимоги про повернення земельної ділянки (негаторний позов).

Таким чином, позовні вимоги про повернення ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 5,6 га кадастровий номер 6523884500:05:021:0015 та площею 1,56га, кадастровий номер 6523884500:04:004:0075, якому такі земельні ділянки належать на праві власності, із користування ТОВ " Агродом", є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки договір оренди землі від 20.09.2007 року є неукладеним, тому саме із цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація договору оренди землі, проведена 12.11.2007 року, та підлягають задоволенню позовні вимоги про повернення земельної ділянки.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати мотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, серед іншого, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на приписи законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок, що випливає зі статті 6 Конвенції, з мотивування може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України ( Pronina v. Ukraine ) від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 908грн.

Керуючись ст.ст. 49, 77, 78, 81, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ Агродом про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, шляхом повернення та скасування державної реєстрації, задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванні належним ОСОБА_1 майном - земельними ділянками площею 5,6 га (кадастровий номер 6523884500:05:021:0015) та площею 1,56га (кадастровий номер 6523884500:04:004:0075), зобов"язати товариство з обмеженою відповідальністю "Агродом" повернути ОСОБА_1 земельні ділянки площею 5,6 га (кадастровий номер 6523884500:05:021:0015) та площею 1,56га (кадастровий номер 6523884500:04:004:0075).

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 20 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Агродом", зареєстрований у Нижньосірогозькому районному реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", запис у Державному реєстрі земель № 040772501226 від 12.11.2007 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агродом" на користь ОСОБА_1 908 гривень витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції .

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи через Нижньосірогозький районний суд Херсонської області.

Адреси сторін: позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою с. Степне Нижньосірогозького району Херсонської області;

відповідач ТОВ "Агродом" юридична адреса: вул. Чапаєва, 45 А смт. Нижні Сірогози Нижньосірогозького району Херсонської області (ЄДРПОУ 34402118)

Повний текст судового рішення складено 18.06.2021 року.

Суддя: О. В. Разгуляєва