Ухвала

від 02.06.2021 по справі 761/18714/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/18714/21

Провадження № 1-кс/761/11305/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

заявника ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Табак", про скасування арешту майна, накладеного у рамках кримінального провадження №22020030000000102, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.11.2020, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204, ч.2 ст.199, ч.1 ст.14, ч.2 ст.201 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва звернувся адвокат ОСОБА_3 , в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Табак", про скасування арешту майна, накладеного у рамках кримінального провадження №22020030000000102, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.11.2020, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204, ч.2 ст.199, ч.1 ст.14, ч.2 ст.201 КК України.

В обгрунтування поданого клопотання заявник зазначив, що із клопотанням про арешт майна ТОВ "Волинь Табак", яке у даному кримінальному провадженні виступає третьою особою, зобов`язаний був звертатися прокурор, а не слідчий Управління Служби безпеки України у Волинській області, що є порушенням вимог ст. 642 КПК України. Крім того зазначив, що провівши обшук 04-05.03.2021, слідчий в порушення вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешти тимчасово вилученого майна лише 10.03.2021, про що свідчить відтиск штампу суду.

Між іншим, зазначив, що вилучена під час обшуку документація являється первинною документацією ТОВ "Волинь Табак", яка відображає поточну діяльність структурного підрозділу з продажу тютюнових виробів у власній роздрібній мережі. ТОВ "ВолиньТабак" має усі необхідні документи щодо придбання тютюнової продукції. На зазначені угоди були нараховані і сплачені усі податкові платежі. При цьому, тютюнова продукція придбана з додержанням вимог чинного законодавства у суб`єктів господарювання, які до підприємств з ознаками фіктивності не відноситься та займають вагому долю на ринку тютюнової продукції. Підтвердженням законності проведених операції також є і те, що на усіх вилучених тютюнових виробах наявні марки акцизного податку. Отже, вказані документи жодного відношення до проведення незаконних операцій із реалізації незаконно виготовлених тютюнових виробів маркованих марками акцизного податку з елементами підробки не мають.

Вилучені під час обшуку грошові кошти, є торгівельною виручкою ТОВ "ВолиньТабак" отриманою експедитором від покупців ТОВ "Волинь Табак": 21 002,00 грн від ФОП ОСОБА_5 за товар отриманий згідно видаткової накладної ВТ886801 від 04.03.2021 на виконання умов Договору поставки № 7/09-21 від 03.03.2021 та 4 520,00 грн від ФОП ОСОБА_6 за товар отриманий згідно видаткової накладної ВТ876504 від 25.02.2021 на виконання умом Договору поставки № 7/15-20 від 06.02.2020. Вказані кошти були загорнуті в накладні по яких вони мали бути оприбутковані в касу ТОВ "ВолиньТабак" в якості оплати за отриманий товар від покупців, що вказує на те, що вказані кошти були набуті в законний спосіб, а не злочинним шляхом.

Вилучена під час обшуку комп`ютерна техніка, а саме ноутбуки, яка є власністю ТОВ "Волинь Табак", також не використовувалася для проведення незаконних операцій із реалізації незаконно виготовлених тютюнових виробів маркованих марками акцизного податку з елементами підробки.

Заявник, стверджує, що всі ці об`єкти набуті законним шляхом, а відтак не можуть бути речовим доказом у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні заявник підтримав доводи клопотання, просив його задовольнити.

Слідчий у судовому засіданні зазначив, що не заперечує проти скасування арешту, накладеного ухвалою суду, вважає відсутньою доцільність подальшого утримання зазначеного майна, оскільки жодній особі у межах кримінального провадження не повідомлено про підозру, та ТОВ "Волинь Табак" не має процесуального статусу підозрюваного у рамках даного кримінального провадження.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наступне.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчими органів Служби безпеки України здійснювалось досудове розслідування у кримінальних провадженнях №22020030000000102 від 05.11.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204 та ч.2 ст.199 КК України (СВ УСБУ у Волинській області) та №22021140000000026 від 03.03.2021 за ч.1 ст.14, ч.2 ст.201; ч.1 ст.204 КК України (СВ УСБУ у Львівській області). Вказані кримінальні провадження були об`єднанні в одне, під №22020030000000102 від 05.11.2020 та наразі розслідування у кримінальному провадженні здійснюється Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 квітня 2021 року у справі №161/4372/21 (провадження №1-кс/161/2939/21) в рамках кримінального провадження №22020030000000102 від 05.11.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204; ч.2 ст.199 КК України, слідчим суддею Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_7 , за результатами розгляду клопотання старшого слідчого в ОВС-криміналіст СВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_8 було накладено арешт на майно, яке було вилучено у ході проведення обшуку 04-05.03.2021 року за адресою: м.Луцьк, вул. Карбишева, 1, літера У-4, 4 поверх, яке належить ТОВ "Волинь Табак".

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 21 травня 2021 року у справі №161/4372/21, ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.04.2021 скасовано та постановлено нову про задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно, частково.

Зі змісту вказаних ухвал вбачається, що арешт на майно, яке було вилучено під час проведення обшуків, накладався з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, при вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийнятгя законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ст. 170 КПК України чітко передбачає коло осіб, відносно яких може бути застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. Зокрема ними є підозрюваний, обвинувачений, засуджений, або третя особа. При цьому вказаною нормою закону передбачено, що арешт на майно третьої особи допускається у разі, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкову вартість і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у п.п. 1-4 частини першої ст. 96-2 КК України. Єдиним виключенням є та обставина, якщо арешт на майно накладається на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, у такому разі арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи.

Проте, для накладення арешту на майно на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий або прокурор, повинен довести наявність достатніх підстав вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього кодексу.

У той же час, дослідивши матеріали клопотання, а також обґрунтування ухвал, які була прийняті у межах кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 22020030000000102, якими накладено арешт, слідчий суддя не знаходить обґрунтованих та переконливих даних, які б давали підстави вважати, що майно, арешт якого заявник просить скасувати, може бути використане як доказ саме у цьому кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1ст. 174 КПКарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У відповідності зіст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

При цьому, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

При цьому, матеріали додані до клопотання не містять доказів того, що зазначене майно, на яке накладено арешт, має значення для кримінального провадження, а також що вилучене майно здобуте злочинним шляхом. Також не доведено, що майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, містить інші відомості, які могли б бути використані як доказ для продовження заходу забезпечення, а саме арешту, чи обставин, що встановлені під час кримінального провадження по кримінальному провадженні №22020030000000102 від 05.11.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204; ч.2 ст.199 КК.

В цьому аспекті слідчий суддя звертає увагу і на те, що в судовому засіданні також не встановлено жодних обставин того, що майно, яке є предметом клопотання, підлягає конфіскації у вказаної юридичної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004).

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Під час судового розгляду встановлено, що з урахуванням наведених норм міжнародного права, недостатньо одного лише посилання на те, що майно є речовим доказом по даній справі, а тому таке майно нібито підлягає арешту. Оскільки для вжиття такого суттєвого заходу обмеження прав особи як арешт, належного їй майна, мас бути дотримано вищенаведені приписи кримінального процесуального законодавства, чітко визначені в ст.ст. 170 - 173 КПК України.

Слідчим суддею враховується, що кримінальне провадження, у межах якого було накладено арешт на майно, здійснюється за фактом виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів; контрабанда; незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів.

Із пояснень заявника вбачається, що виробництво тютюнових виробів, щодо яких є підозра, у вказаному кримінальному провадженні, щодо використання підроблених акцизних марок, здійснює ТОВ "МАРВЕЛ ІНТЕРНЕШНЛ ТОБАККО ГРУП" (Код ЄДРПОУ 40299515). При цьому ТОВ "ВолиньТабак" здійснює лише продаж тютюнових виробів та не є їх виробником, займається законною господарською діяльністю.

Також, зі змісту ухвал Луцького міськрайонногосуду Волинськоїобласті від09квітня 2021року усправі №161/4372/21 та Волинського апеляційного суду від 21 травня 2021 року у справі №161/4372/21 не вбачається, що кримінальне провадження № 22020030000000102 здійснюється щодо ТОВ "ВолиньТабак" або діяльність даного товариства є предметом дослідження у вказаному кримінальному провадженні з метою надання правової оцінки його діяльності. Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо ТОВ "ВолиньТабак" не внесено, жодній особі в межах кримінального провадження про підозру не оголошено, а тому товариство ТОВ "ВолиньТабак" не має в силу положень КПК України статусу юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Крім того, на день розгляду клопотання слідчим не заперечується відсутність підстав продовження дії арешту майна, у зв`язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.

Також, слідчий суддя вважає обгрунтованими доводи заявника про те, що в порушення вимог ч.ч. 1-3 ст. 64-2 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна ТОВ "Волинь Табак", яке має статус третьої особи у кримінальному провадженні за №22020030000000102, накладався судом за клопотанням слідчого.

Між тим згідно ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення саме прокурора до суду із клопотанням про арешт майна, а не слідчого.

З огляду на встановлені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що подальше утримання зазначеного майна, що на праві власності належить ТОВ "Волинь Табак" (код ЄДРПОУ 21736857), під арештом не вбачається за доцільне, оскільки порушує баланс між втручанням у права та свободи особи та потребами досудового розслідування. Слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання та подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження суперечить вимогам ч.3 ст. 132 КПК України.

Таким чином, аналіз наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів свідчить про відсутність на даний час підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що обставини, які були враховані слідчим суддею при накладені арешту на майно, на даний час перестали існувати, а тому в подальшій забороні користуватися майном відпала потреба, відтак подане адвокатом ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ "Волинь Табак", клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись частиною другою статті 376, статтями 2, 7, 98, 170, 173-174, 309, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 ,який дієв інтересахТовариства зобмеженою відповідальністю"ВолиньТабак",про скасуванняарешту майна,накладеного урамках кримінальногопровадження №22020030000000102,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань05.11.2020,за ознакамивчинення кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.204,ч.2ст.199,ч.1ст.14,ч.2ст.201КК України задовольнити.

Скасувати арештмайна укримінальному провадженні №22020030000000102, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.11.2020, накладений на майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Волинь Табак", а саме:

- блокнот iз написом "Скарб Укра" iз рукописними записами;

- аркуш паперу iз рукописними записами;

- план закупок ВАТ на березень 2021, на 1 аркушi;

- план закупок ДжТi на березень 2021, на 1 аркушi;

- план закупок iмперiал на березень, на 1 аркушi;

- план закупок ФМ на березень 2021, на 1 аркушi;

- замовлення постачальнику № 7293 вiд 26 лютого 2021, на 1 аркушi;

- два аркушi паперу iз рукописними записами, якi починаються словом "Житомир";

- копії чорнових записiв та фотографій, на 17 аркушах;

- перелiк накладних, на 2 аркушах;

- видаткова накладна № ВТ0883333 вiд 02.03.2021, на 1 аркуші;

- видаткова накладна № ВТ0883341 вiд 02.03.2021, на 1 аркушi;

- видаткова накладна № ВТ0883793 вiд 02.03.2021, на 1 аркушi;

- видаткова накладна № ВТ0882309 вiд 02.03.2021, на 2 аркушах;

- видаткова накладна № ВТ0882310 вiд 02.03.2021, на 1 аркушi;

- видаткова накладна№ ВТ0882752 вiд 02.03.2021, на 1 аркушi;

- видаткова накладна № ВТ0876625 вiд 25.02.2021, на 1 аркушi;

- видаткова накладна № ВТ0880099 вiд 23.02.2021, на 1 аркушi;

- товарно-транспортна накладна № 1453 вiд 27.02.2021, на 1 аркушi;

- видаткова накладна № ВТ0881924 вiд 01.03.2021, на 1 аркушi;

- товарно-транспортна накладна № 1499 вiд 01.03.2021, на 1 аркушi;

- видаткова накладна № ВТ880279 вiд 27.02.2021, на 1 аркушi;

- товарно-транспортна накладна № 1456 вiд 27.02.2021, на 1 аркушi;

- видаткова накладна № ВТ0880280 вiд 27.02.2021, на 1 аркушi;

- видаткова накладна № ВТ0880278 вiд 27.02.2021, на 1 аркушi;

- видаткова накладна № ВТ0880284 вiд 27.02.2021, на 2 аркушах;

- видаткова накладна № ВТ0880286 вiд 27.02.2021, на 1 аркушi;

- видаткова накладна № ВТ0880108 вiд 27.02.2021, на 2 аркушах;

- видаткова накладна № ВТ0879225 вiд 26.02.2021, на 1 аркушi;

-видаткова накладна№ ВТ0878690вiд26.02.2021,на 1 аркушi;

-видаткова накладна№ ВТ0876504вiд25.02.2021,на 1 аркушi;

- грошові кошти в сумi 4520,00 (чотиритисячiп`ятсотдвадцять) гривень, якi знаходились у видатковiй накладнiй № ВТ076504 вiд 25.02.2021, на 1аркушi (купюри 500 гривень -2шт., купюри 200гривень -7шт.,купюри 100гривень -7шт.,купюри 50гривень-28шт.,купюра 20гривень -1 шт.);

- видаткова накладна № ВТ0886801 вiд 04.03.2021, на 1 аркушi;

- грошовi кошти в сумi 21002,00 (двадцять одна тисяча двi) гривнi, якi знаходились у видатковiй накладнiй № ВТ886801 вiд 04.03.2021, на 1 аркушi (купюри 500 гривень - 42 шт., купюри 1 гривня - 2 шт);

-видаткова накладна№ ВТ0870319вiд19.02.2021,на 1 аркушi;

- видаткова накладна № ВТ0869906 вiд 19.02.2021, на 1 аркушi;

- видаткова накладна № ВТ0874326 вiд 24.02.2021, на 1 аркушi;

- видаткова накладна№ ВТ0874341 вiд 24.02.2021, на 1 аркушi;

- видаткова накладна № ВТ0870320 вiд 19.02.2021, на 1 аркушi;

-видаткова накладна№ ВТ0869907вiд19.02.2021,на 1 аркушi;

- видаткова накладна № ВТ0870345 вiд 19.02.2021, на 1 аркушi;

-видаткова накладна№ ВТ0874369вiд23.02.2021,на 1 аркушi;

- видаткова накладна № ВТ0846929 вiд 02.02.2021, на 1 аркушi;

- видаткова накладна № ВТ0846894 вiд 02.02.2021, на 1 аркушi;

-видаткова накладна№ ВТ0846948вiд02.02.2021,на 1 аркушi;

- видаткова накладна № ВТ0853407 вiд 08.02.2021, на 1 аркушi;

- видаткова накладна № ВТ0853490 вiд 08.02.2021, на 1 аркушi;

- видаткова накладна № ВТ0855958 вiд 02.02.2021, на 2 аркушах;

- видаткова накладна № ВТ0870336 вiд 19.02.2021, на 1 аркушi;

- видаткова накладна № ВТ0879558 вiд 26.02.2021, на 1 аркушi;

- блокнот рожевого кольору iз написом "Japanese book";

- блокнот рожевого кольору iз написом "Note book";

- мобiльний телефон марки "iPhone", рожевого кольору;

- мобiльний телефон марки "Nokia" IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з вставленою сiм-карткою НОМЕР_3 ;

- вiciм аркушiв паперу iз записами;

- ноутбук марки "НР Pavilion g6", бiлого кольору, серiйний номер 6BZLU09C84J6RL, із батареєю та зарядним пристроєм;

- 52 аркуші окремо;

- ноутбук марки "НР", чорного кольору, серiйний номер S/N CND9356VPD, із батареєю та зарядним пристроєм;

- ноутбук марки "Леново" iз зарядним пристроєм;

- блокнот синього кольору з написом "2009 Кредитпромбанк";

- полiмерна папка синього кольору в якій мiститься 62 аркуші паперу з рукописним текстом;

- полiмерна папка синього кольору в якiй мiститься 82 аркуші паперу з рукописним текстом;

- ноутбук марки "ASUS", с/н PD 96235ANP, в чохлi коричневого кольору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1