Постанова

від 31.05.2021 по справі 308/6522/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/6522/20

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

31.05.2021 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участю представника Закарпатської митниці ДМС України Селеш О. Я., та представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Йосипчука О.В., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав заступник начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Негріч Л.,

в с т а н о в и в :

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 жовтня 2020 року провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначений у протоколі про порушення митних правил № 0551/30500/20 від 30.03.2020, як вилучений на підставі ст. 511 МК України товар:

медичні халати арт. GOW.1030.NS5(L), у кількості 22940 шт. (вагою 2312,5 кг);

медичні халати арт. GOW.1040.NS5(ХL), у кількості 12720 шт. (вагою 1320 кг);

медичні халати арт. GOW.1050.NS5(ХХL), у кількості 7500 шт. (вагою 900 кг);

медичні халати арт. GOW.1140.NS5(ХL), у кількості 7473 шт. (вагою 1001,7 кг);

медичні халати арт. GOW.7130.NS5(L), у кількості 8176 шт. (вагою 1000,1 кг);

медичні халати арт. GOW.7140.NS5(ХL), у кількості 7473 шт. (вагою 1009,65 кг);

медичні халати арт. 313149.(L), у кількості 988 шт. (вагою 137,8 кг);

медичні халати арт. 10320500.NS5(L), у кількості 440 шт. (вагою 82,1 кг);

медичні халати арт. GOW.2030.NS5(L), у кількості 1204 шт. (вагою 221,2 кг);

медичні халати арт. GOW.2040.NS5(ХL), у кількості 1600 шт. (вагою 318 кг);

медичні халати арт. GOW.2040.NS6(ХL), у кількості 2960 шт. (вагою 676 кг), - постановлено повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або її представнику.

Згідно з постановою та відповідно до протоколу про порушення митних правил №0551/30500/20 від 30.03.2020, складеним відносно ОСОБА_1 , яка обіймає посаду заступника директора ТОВ ФАПОМЕД Україна , 20.03.2020, у зону митного контролю митного поста Ужгород Закарпатської митниці Держмитслужби в напрямку виїзд з України прибув вантажний транспортний засіб марки Mercedes-benz , р.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом марки Krone , р.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , який працює водієм у ПрАТ ТЕК Західукртранс . Відповідно до поданих водієм ОСОБА_3 до митного контролю товаросупровідних документів, а саме: CMR № 063145 від 18.03.2020, рахунків-фактури (інвойсів) № 2020/45 та № 2020/46 від 18.03.2020, книжки carnet TIR № ХТ83260869, через митний кордон України в митному режимі реекспорт та експорт перемішується товар медичні халати у загальній кількості 73474 шт., на 32 вантажних місцях (піддонах), вагою брутто 10539,42 кг, вагою (нетто) 8732,94 кг, загальною вартістю 65461,50 євро, що відповідно до курсу НБУ станом на 18.03.2020 року становить 1 945980,55 грн. Зазначений вантаж слідує по МД типу ЕК11АА № UA204040/2020/1411 та ЕК10АА № UA204040/2020/1410 від 18.03.2020 року відповідно. Транспортний засіб надійшов під митним забезпеченням з контрольним знаком 204/108 без видимих слідів пошкодження. Відправником товару є ТОВ Фапомед Україна (35400, Рівненська область, Гощанський район, смт Гоща, вул. Островського, 46), а одержувачем іноземне підприємство FAPOMED (ВАІАО) (Baiao, Lugar de Rebolfe-Campelo, 4640-134, Portugal). Як убачається з протоколу про порушення митних правил, 21.03.2020 року до Закарпатської митниці Держмитслужби надійшов лист Чопського прикордонного загону від 21.03.2020 № 23-2328 щодо недопущення переміщення товарів протиепідемічного призначення з порушенням законодавства України, в транспортних засобах, зокрема з реєстраційним номером НОМЕР_1 , а 22.03.2020 на адресу Закарпатської митниці Держмитслужби надійшов лист відділу БКОЗ Управління СБ України в Закарпатській області від 21.03.2020 №58/14-752, яким повідомляється про можливу протиправну діяльність, пов`язану з незаконним переміщенням через державний кордон України товарів протиепідемічного призначення, в транспортних засобах, в тому числі з реєстраційним номером НОМЕР_1 . Під час проведення повного митного огляду товару з його ідентифікацією, перерахунком та зважуванням, встановлено, що у напівпричепі знаходяться 32 вантажних місця (піддон), що по кількості вантажних місць відповідає відомостям, заявленим у товаросупровідних документах та в митних деклараціях. Разом з тим, під час зважування фактично наявного товару на електронних вагах марки Днепровес інвентарний номер № 11130136/15 встановлено невідповідність вагових параметрів (ваги нетто) фактично наявного товару відомостям, заявленим у товаросупровідних документах та в митних деклараціях. У рахунку-фактурі (інвойсі) № 2020/45 та в МД ЕК11AA № UA204040/2020/1411 заявлено: медичні халати арт. GOW.1030.NS5(XL) загальною кількістю - 22940 шт., вагою нетто - 2294 кг, фактично вага нетто становить 2312,5 кг, що на 18,5 кг більше; медичні халати арт. GOW.1040.NS5(XL) загальною кількістю - 12720 шт., вагою нетто - 1310,16 кг, фактично вага нетто становить 1320 кг, що на 9,84 кг більше; медичні халати арт. GOW.1050.NS5(XXL) загальною кількістю - 7500 шт., вагою нетто 870 кг, фактично вага нетто становить - 900 кг, що на 30 кг більше; медичні халати арт. GOW.1140.NS5(XL) загальною кількістю - 7473 шт., вагою нетто - 911,71 кг, фактично вага нетто становить 1001,7 кг, що на 89,99 кг більше; медичні халати арт. GOW.7130.NS5(XL) загальною кількістю - 8176 шт., вагою нетто - 964,77 кг, фактично вага нетто становить 1000,1 кг, що на 35,33 кг більше; медичні халати арт. GOW.7140.NS5(XL) загальною кількістю - 7473 шт., вагою нетто - 941,60 кг, фактично вага нетто становить 1009,65 кг, що на 68,05 кг більше; медичні халати арт. 313149.(L) загальною кількістю - 988 шт. вагою нетто 135,36 кг, фактично вага нетто становить - 137,8 кг, що на 2,44 кг більше. Тобто, фактична загальна вага нетто товару становить більше на 254,15 кг, ніж заявлено у рахунку-фактурі (інвойсі) № 2020/45 та в МД ЕК11АА № UА204040/2020/1411. Також у рахунку-фактурі (інвойсі) № 2020/46 та в МД ЕК10АА № UА204040/2020/1410 заявлено: медичні халати арт. 10320500.NS5(XL) загальною кількістю - 440 шт., вагою нетто - 87,56 кг, фактично вага нетто становить 82,1 кг, що на 5,46 кг менше; медичні халати арт. GOW.2030.NS5(L) загальною кількістю - 1204 шт., вагою нетто - 239,60 кг, фактично вага нетто становить 221,2 кг, що на 18,4 кг менше; медичні халати арт. GOW.2040.NS5(XL) загальною кількістю - 1600 шт., вагою нетто - 318,40 кг, фактично вага нетто становить 318 кг, що на 0,40 кг менше; медичні халати арт. GOW.2040.NS6(XL) загальною кількістю - 2960 шт. вагою нетто - 659,78 кг, фактично вага нетто становить 676 кг, що на 16,22 кг більше. Фактична загальна вага нетто товару становить менше на 8,04 кг, ніж заявлено у рахунку-фактурі (інвойсі) № 2020/46 та в МД ЕК10АА № UА204040/2020/1410. Крім того, код переміщуваного товару за МД ЕК11АА № UА204040/2020/1411 згідно з УКТЗЕД - 6210109200.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1109 від 24.12.2019 Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2020 рік затверджено обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно з додатком 1. Відповідно до додатку 1 вказаної постанови товар згідно з УКТЗЕД - 6210109200 підлягає ліцензуванню. Відповідно до примітки 2 вказаного додатку ліцензування експорту товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання занесенню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом Сovid-2019, запроваджується до 1 червня 2020 року. Під час запровадження ліцензування експорту зазначених товарів необхідно керуватися найменуванням товару та кодом згідно з УКТЗЕД. Статтею 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність передбачено, що експорт (експорт товарів) - це продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб`єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України. Згідно з ч. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 03.06.2005 року № 8 Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил , із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 8, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Отже, відповідно до змісту протоколу, складеного митним органом, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду заступника директора ТОВ Фапомед Україна , вчинила дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів, з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги товару.

В апеляційній скарзі заступник начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Негріч Л. вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною і тому має бути скасована. Зазначає, що матеріали справи містять докази, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного органу, з наданням як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги товарів. Апелянт вважає, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Просить постанову скасувати, ухвалити нову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на неї стягнення у виді штрафу 100% вартості безпосередніх предметів порушення митних правил та їх конфіскації згідно з санкцією статті.

Заслухавши пояснення представника митниці Селеша О. Я., який підтримав апеляційну скаргу, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Йосипчука О.В., який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд доходить висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення щодо ОСОБА_1 апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.

Так, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а відповідно до ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1ст. 487 Митного Кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи диспозицію ч. 1 ст. 483 МК України, дане правопорушення характеризується діями, що спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України із приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів, одержаних незаконним шляхом, або таких що містять неправдиві відомості.

За змістом вказаної норми права, особи, які переміщують товари на митну територію України, чи за межі митної території, повинні дотримуватися митних правил, визначених у Кодексі; за порушення (недотримання) цих правил у Кодексі передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів ……

Отже, винність є обов`язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення, яка виражає внутрішній психологічний зміст - психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

У цій ознаці закріплений найважливіший конституційний принцип - принцип суб`єктивного ставлення до вчиненого, тобто відповідальність тільки при наявності вини, закріплений у ст. 62 Конституції України.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків, а вчиненим із необережності - коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Судове рішення суду будь-якої інстанції повинно відповідати вимогам, встановленим законодавством: правосудність (тобто законність і обґрунтованість) судового рішення, його повнота, зрозумілість, справедливість, безумовність та безальтернативність.

Судове рішення є законним, якщо воно ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Це випливає з конституційного принципу законності (пункт 1 частини третьої статті 129 Конституції України). При цьому законність необхідно трактувати не суто формально - як дотримання вимог закону, а в ширшому значенні - у світлі верховенства права.

Згідно з приписами ст. 58 Конституції України, ст. 8 КУпАП та ст. 3 МК України, особа, яка вчинила порушення митних правил несе відповідальність на підставі норм, що діяли під час правопорушення.

Відповідно до частини 1 ст. 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мети їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Дослідивши матеріали справи про порушення митних правил апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду були дотримані вимоги вказаних вище норм матеріального та процесуального права як при розгляді справи про порушення митних правил, протокол за скоєння яких складено щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, так і при постановленні судового рішення.

Так, з матеріалів справи про порушення митних правил убачається, що 20.03.2020 водієм ОСОБА_3 подані до митного контролю товаросупровідні документи, зокрема: CMR № 063145 від 18.03.2020, рахунки-фактури (інвойсів) № 2020/45 та № 2020/46 від 18.03.2020, книжки carnet TIR № ХТ83260869, для переміщення через митний кордон України в митному режимі реекспорт та експорт товару медичні халати у загальній кількості 73474 шт., на 32 вантажних місцях (піддонах), вагою брутто 10539,42 кг, вагою (нетто) 8732,94 кг, загальною вартістю 65461,50 євро.

Актом проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, який міститься у матеріалах справи, підтверджено, що відправником товару є ТОВ Фапомед Україна (35400, Рівненська область, Гощанський район, смт Гоща, вул. Островського, 46), а одержувачем іноземне підприємство FAPOMED (ВАІАО) (Baiao, Lugar de Rebolfe-Campelo, 4640-134, Portugal) (а. с. 30, 31).

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що агентом з митного оформлення ОСОБА_4 при митному оформленні товару (транспортного засобу) було надано та зазначено відомості, за допомогою яких можна ідентифікувати та класифікувати товар (медичні халати); було виконано вимоги відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, що вказана обставина не заперечувалось представником митного органу як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді.

Апеляційний суд також вважає, що матеріали справи про порушення митних правил не містять належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували, що допущені помилки у митній декларації призвели до неправомірного звільнення від сплати тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Так, ч. 1 ст. 268 МК України передбачено, що допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Якщо особа систематично (більше двох разів протягом місяця) допускає у митній декларації помилки, зазначені в частині першій цієї статті (крім орфографічних помилок), митний орган застосовує до такої особи санкції, передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами України (ч. 1 ст. 268 МК України). У матеріалах справи відсутні відомості про те, що виявлена представниками митниці розбіжність у вазі вплинула або могла вплинути на визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД або його митної вартості. Натомість документами, які містяться у матеріалах справи, підтверджується той факт, що у пред`явлених митним органам документах, а саме: рахунках-фактурах та митних деклараціях заявлена вартість цих товарів визначалася від поштучної їх кількості.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано приєднав до справи та дав належну оцінку доказам, наданим стороною захисту у підтвердження її доводів. Зокрема, під час судового розгляду у місцевому суді стороною захисту було подано копії довідки ТОВ Фапомед Україна № 86 від 16.09.2020, сертифікату № 10015-19-35G1AS-007 (на англійській мові) з перекладом на українську мову, сертифікату № 10015-19-R006 (на англійській мові) з перекладом на українську мову та сертифікату № НОМЕР_3 (на англійській мові) з перекладом на українську мову. Вказана довідка ТОВ Фапомед Україна № 86 від 16.09.2020 містить інформацію щодо основних матеріалів, з яких виготовлено медичні халати, які були оформлені за митними деклараціями від 18.03.2020 UA204040/2020/001410 та UA204040/2020/001411, а сертифікати містять інформацію про специфікацію тканин, з яких виготовлені медичні халати, зокрема в цих сертифікатах наведені межі похибок у вазі тканин (грам/квадратний метр), враховуючи неоднакову щільність тканини по всій її довжині.

Апеляційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що представником митного органу не спростовані твердження сторони захисту, що в даному випадку причиною можливої різниці у вазі товару ймовірно стала заявлена похибка виробника на тканину, з якої були пошиті медичні халати. Це, зокрема, підтверджується матеріалами справи: копією довідки ТОВ Фапомед Україна № 86 від 16.09.2020, та сертифікатом, що містить інформацію про специфіку тканин, у тому числі відомості про межі похибок у її вазі (грам/квадратний метр), враховуючи неоднакову щільність тканини по всій її довжині. У цьому контексті, як убачається з матеріалів справи, заявлена похибка виробника на тканину з якої було пошито халати є наступною: вага тканини базовий код B35G130, колір зелений, (згідно з сертифікатом № 10015-19-35G1AS-007) може коливатися від 31,5 до 38,5 грам на метр квадратний; вага тканини код В35В872, колір синій (згідно з сертифікатом № 10015-19-R006) може коливатися від 31,5 до 38,5 грам на метр квадратний; вага тканини BTX-SB дихаюча підкладка (згідно з сертифікатом № 1149/20) може коливатися від 34,20 до 41,80 грам на метр квадратний.

Отже, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що зазначені обставини вказують на об`єктивну причину можливої різниці у вазі в межах відповідних похибок, а відтак свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 умислу на подання недостовірної інформації для митного органу та приховування товару від митного контролю враховуючи й те, що митна вартість товару, який прямував від ТОВ Фапомед Україна за кордон, визначалася не в залежності від ваги такого товару, а в залежності від поштучної кількості такого товару.

Окрім того, суд першої інстанції дав правильну оцінку зібраним у справі доказам, зокрема, протоколу про порушення митних правил та іншим матеріалам справи, а також дав належну правову оцінку фактичним обставинам справи, дослідив відсутність вини у діях ОСОБА_1 як обов`язкової ознаки адміністративного правопорушення, належним чином вмотивувавши висновок про відсутність у її діях складу передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України порушення митних правил.

Так, відповідно до приписів ч. 2 ст. 494 МК України протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані: 1) дату і місце його складання; 2) посаду, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; 3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; 4) місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; 5) посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; 6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є; 7) відомості щодо товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу; 8) інші необхідні для вирішення справи відомості. Разом з тим, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Апеляційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в протоколі про порушення митних правил № 0551/30500/20 від 30.03.2020 відсутні необхідні та достовірні для всебічного розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил. Так, протокол складений відносно ОСОБА_1 , однак, відповідно до даних, наявних у матеріалах справи, прізвище особи, яка притягується до відповідальності - ОСОБА_5 . Також у ньому не відображені відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, які необхідні для розгляду справи, а саме, день, місяць та рік її народження, місце проживання (у протоколі зазначено лише адресу місцезнаходження юридичної особи ТОВ Фапомед Україна ) (а. с. 1).

Крім того, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції стосовно того, що митним органом при складанні протоколу та виконанні інших процесуальних дій не було дотримано всіх необхідних вимог, передбачених чинним законодавством України.

Так, згідно з протоколом про порушення митних правил, безпосереднім предметом порушення митних правил, який вилучено на підставі ст. 511 МК України, є медичні халати, тобто товар, який виражений в одиницях маси та у відповідній кількості. До протоколу про порушення митних правил також додано копію акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 26.03.2020 року, зі змісту якого убачається, що у п. 8.3.4 цього акту Інформація щодо виконаних завдань та виявлених невідповідностей зазначено: під час митного огляду транспортного засобу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 встановлено, що у вантажному відсіку переміщується згідно з електронною ВМД типу ЕЕ11АА № 204040/2020/1411 та рахунку фактури (Invoice) 2020/45 18.03.2020 року вантаж - медичні халати, нові, виготовлені з нетканого синтетичного волокна (поліпропілен). Однак, акт зважування зазначеного товару, на підставі якого можна дійти висновку чи містять документи неправдиві відомості щодо його ваги на час розгляду справи у місцевому суді у матеріалах справи був відсутній.

Зі змісту постанови Ужгородського міськрайонного суду від 09.10.2020 убачається, що зважування товару проводилось за відсутності представника ТОВ Фапомед Україна та водія транспортного засобу, а тому доводи сторони захисту про неможливість підтвердження чи заперечення правильності ваги нетто, визначеної митним органом, не видається можливим спростувати. При цьому, представники митниці провели вищевказані дії незважаючи на те, що ТОВ Фапомед Україна надіслало на адресу митниці листа, у якому просило повідомляти про будь-які дії щодо товару та здійснювати дії щодо товару лише у присутності представника товариства.

Враховуючи те, що митним органом не було проведено передбачених МК України необхідних процесуальних дій з метою отримання належних та допустимих доказів, постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.05.2020 року справу про адміністративне правопорушення було повернуто до Закарпатської митниці Держмитслужби для належного оформлення. Однак недоліки, на які вказувалось у цій постанові у точній відповідності до положень МК України усунуті не були.

Матеріалами справи також підтверджується, що після повернення справи для належного оформлення, митним органом було проведено повторне зважування товару медичні халати , про що свідчить доданий до матеріалів справи акт проведення зважування від 25.06.2020 товару медичні халати... та фотоматеріали до протоколу про порушення митних правил № 0551/30500/20 (зважування від 25.06.2020 року).

Зі змісту надісланого митним органом листа від 25.05.2020 № 7.7-20-01/19/4672 убачається, що ОСОБА_1 повідомлено про нову редакцію протоколу про порушення митних правил № 0551/30500/20 від 30.03.2020, запропоновано останній або іншому уповноваженому представнику товариства прибути до Закарпатської митниці Держмитслужби у визначений час і дату для проведення повторного зважування незаявленого товару медичні халати . Однак, зміст акту проведення зважування від 25.06.2020 свідчить про те, що митний орган провів зважування товару за відсутності ОСОБА_1 чи її уповноваженого представника.

Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи у своїй сукупності свідчать про порушення ОСОБА_1 митних правил передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, - дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги товару, - апеляційний суд відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Разом з тим, положеннями п. 43 ч. 1 ст. 4 МК України регламентовано, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку. З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 не є керівником ТОВ Фапомед Україна , а займає посаду заступника директора товариства з 03.02.2015, що підтверджується наказом директора ТОВ Фапомед Україна Куллман Р. від 03.02.2015 № 17-к (а. с. 107). Тому, апеляційний суд вважає, що факт перебування ОСОБА_1 на посаді заступника керівника ТОВ Фапомед Україна , без наявності документів, що підтверджують її функціональні обов`язки, відповідно до займаної посади, не дає підстав для притягнення її до відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки особа підлягає відповідальності за вчинення діяння (дії чи бездіяльності), які утворюють склад відповідного порушення митних правил, а не у зв`язку із перебуванням на тій чи іншій посаді.

Також апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду відносно того, що протоколом про порушення митних правил не засвідчений той факт, що посадовою особою митного органу було встановлено, що будь-яку із зазначених дій, які охоплюються поняттям декларування , здійснювала саме ОСОБА_1 . Крім того, це не підтверджується і митними деклараціями типу ЕК11АА № UA204040/2020/1411 та типу ЕК10АА № UA204040/2020/1410, оскільки зазначені декларації подавалися в електронному вигляді через єдиний державний інформаційний веб-портал агентом з митного оформлення ОСОБА_4 , про що свідчить їхній зміст.

При цьому, відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів, згідно зі ст. 50 цього Кодексу, використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Враховуючи вищевказане, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що відомості про те, що будь-яке діяння ОСОБА_1 перешкодило досягненню будь-якої з цілей, визначених у ст. 50 МК України, а також про те, у чому саме полягає неправдивість вказаних у поданих документах відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, в справі відсутні.

Доводи апелянта наявні у справі належні і допустимі докази не підтверджують, тому відхиляються, а їх оцінка не призводить до висновків про наявність підстав вважати доведеним, що ОСОБА_1 , працюючи заступником директора ТОВ Фапомед Україна , вчинила дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів, з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості, щодо ваги товару.

При апеляційному розгляді справи та прийнятті судового рішення, апеляційний суд, врахувавши положення Конституції України, КУпАП та МК України, у тому числі про те, що тягар доведення обґрунтованості висновків, викладених у протоколі про порушення митних правил, покладається на митні органи, посадові особи яких проводили перевірку та склали протокол, а також принципи диспозитивності та змагальності, не перешкоджав учасникам судового розгляду в наданні ними доказів, можливостях доведення переконливості висунутих ними аргументів.

Положеннями ст. ст. 486, 495 МК України визначено, що обов`язок доказування у митній справі покладається на органи доходів і зборів (митних органів).

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Тому, апеляційний суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні дій, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, порушення митних правил, наявними в матеріалах справи доказами не доведена, а представником митного органу не заявлялось клопотань про направлення матеріалів справи до митного органу для проведення додаткової перевірки, і що можливості збирання додаткових доказів у підтвердження винуватості ОСОБА_1 вичерпані, у зв`язку з чим, апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження, та є безпідставними, задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції як законна та обґрунтована підлягає залишенню без зміни.

Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що представником митного органу жодних належних та допустимих доказів у підтвердження доводів апеляційної скарги, які б спростовували висновки суду першої інстанції, і клопотань про витребування таких доказів, призначення експертизи, тощо, не заявлялось; що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; що можливості збирання додаткових доказів у підтвердження винуватості ОСОБА_1 у скоєнні проступку вичерпані.

Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу, яку подав заступник начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Негріч Л., залишити без задоволення.

Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Стан