Постанова

від 07.06.2021 по справі 686/25328/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 686/25328/19

Провадження № 22-ц/4820/670/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Садік Н. Д.,

з участю: позивачки і її представника ОСОБА_1 ,

представника відповідачки ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/25328/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , поданою її представником ОСОБА_1 , на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2021 року (суддя Козак О. В., повне судове рішення складено 05 березня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 , про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У вересні 2019 року ОСОБА_3 , звертаючись до суду із вказаним позовом з урахуванням уточнених позовних вимог, зазначала, що після смерті матері ОСОБА_6 вона і її сестра ОСОБА_5 у рівних частках по Ѕ кожна успадкували земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку кадастровий номер 6825083600:01:001:0074 та земельну ділянку площею 0,12 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6825083600:01:001:0075 по АДРЕСА_1 . Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 11 квітня 2013 року визнано мирову угоду сторін у справі за її позовом до ОСОБА_7 про поділ спадкового майна. З метою виконання поділу земельних ділянок у натурі було здійснено винесення крайніх поворотних точок земельних ділянок на місцевості та встановлення межових знаків. У ході виконання цих робіт установлено, що ОСОБА_4 , у власності якої знаходиться суміжна земельна ділянка, порушила межі, встановила огорожу на бетонному фундаменті та самовільно знищила межові знаки. Відповідачка створює перешкоди у користуванні земельною ділянкою, а саме у визначенні її меж, встановленні межових знаків та виготовленні правовстановлюючих документів.

Тому позивачка просила зобов`язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками кадастровий номер 6825083600:01:001:0074 і 6825083600:01:001:0075 площею відповідно 0,25 га і 0,12 га, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , що належать на праві спільної часткової власності їй і ОСОБА_5 , шляхом демонтажу за власний рахунок встановленої огорожі на бетонному фундаменті по поворотних точках 1-2-3-1, 8-9-15-8, 9-10-11-12-13-14-15-9 та 3-4-5-6-7-8-3 плану накладення меж у додатку № 15 (каталог координат у додатку № 15а) до висновку земельно-технічної експертизи № 758/020 від 17 листопада 2020 року.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2021 року у позові відмовлено.

ОСОБА_3 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, через представника ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на невідповідність викладених судом обставин фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, принципу розумності та справедливості. Установивши за результатами проведення експертизи порушення відповідачкою прав позивачки щодо користування земельними ділянками, суд не захистив порушене право і відмовив у позові. При ухваленні рішення не враховано, що поділ земельних ділянок між спадкоємцями ще не відбувся. На теперішній час існують лише земельні ділянки, які були сформовані за життя спадкодавця, та перебувають у спільній частковій власності спадкоємців.

У засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 і її представник апеляційну скаргу підтримали. Представник відповідачки визнав її необґрунтованою.

Інші учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно установив, що після смерті ОСОБА_6 відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 15 грудня 2010 року, посвідчених державним нотаріусом Хмельницької районної державної нотаріальної контори Терлич О. Л. (а.с. 6, 14, т. 1), ОСОБА_3 і ОСОБА_5 успадкували у рівних частках по Ѕ частині земельні ділянки площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку кадастровий номер 6825083600:01:001:0074 та площею 0,12 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6825083600:01:001:0075, що розташовані у АДРЕСА_1 .

20 травня 2019 року ОСОБА_3 зареєструвала право спільної часткової власності на Ѕ частку земельних ділянок з кадастровими номерами 6825083600:01:001:0074 і 6825083600:01:001:0075 (а.с. 8, 16, т. 1).

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 квітня 2013 року у справі № 2218/20932/2012 (а.с. 23-25, т. 1) визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 при врегулюванні спору, на таких умовах:

1. У власності ОСОБА_3 залишається частина житлового будинку до складу якої входить житлова кімната загальною площею 10,60 кв. м, що позначена на план-схемі будинку Хмельницького БТІ цифрою 1-4; кухня загальною площею 8,0 кв. м - цифра 1-3; Ѕ кладової загальною площею 3,03 кв. м - цифра 1-2; а також цегляний хлів - літера В та кам`яний погріб - літера в .

2. У власності ОСОБА_5 залишається частина житлового будинку до складу якої входить житлова кімната загальною площею 16,60 кв. м, що позначена на план-схемі будинку Хмельницького БТІ цифрою 1-5; коридор загальною площею 6,3 кв. м - цифра 1-1; Ѕ кладової загальною площею 6,80 кв. м - цифра 1-2; а також дерев`яний хлів - літера Б .

3. Сторони прийшли до спільної згоди про те, що у відповідності до варіанту № 3 складеного 25 лютого 2013 року судовим експертом ОСОБА_8 , який є доповненням до висновку № 75/12 судової будівельно-технічної експертизи від 28 грудня 2012 року, за власний рахунок ОСОБА_5 здійснюється замурування дверного отвору з одночасним демонтажем опалювального очага (груби) в міжкімнатній перегородці між приміщеннями, що позначені на план-схемі будинку Хмельницького БТІ цифрами 1-4,1-5; облаштування перегородки в приміщенні, що позначене на план-схемі будинку Хмельницького БТІ цифрою 1-2; за власний рахунок ОСОБА_3 здійснюється замурування дверного отвору в міжкімнатній перегородці між приміщеннями, що позначені на план-схемі будинку Хмельницького БТІ цифрами 1-3,1-1; облаштування входу (дверного отвору) у віконному отворі та віконного отвору в приміщенні, що позначене на план-схемі будинку Хмельницького БТІ цифрою 1-3; облаштування входу (дверного отвору) у перегородці між приміщеннями, що позначені на план-схемі будинку Хмельницького БТІ цифрами 1-3,1-2.

4. Сторони прийшли до спільної згоди про поділ земельної ділянки площею 0,25 га, що призначена для обслуговування житлового будинку та земельної ділянки площею 0,12 га, що призначена для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області у АДРЕСА_1 , та про припинення права спільної часткової власності ОСОБА_3 і ОСОБА_5 за умовами якого:

4.1. У власності ОСОБА_3 залишається частина земельної ділянки площею 0,1850 га із відділенням її за точками по лінії поділу земельної ділянки 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 , 19 , якими позначено поворотні точки окружної межі земельної ділянки, згідно з додатком № 8 варіанту № 3, складеного 25 лютого 2013 року судовим експертом ОСОБА_8 , який є доповненням до висновку № 75/12 судової будівельно-технічної експертизи від 28 грудня 2012 року (позначена зеленим кольором) із зазначенням довжин між точками.

4.2. У власності ОСОБА_5 залишається частина земельної ділянки площею 0,1850 га із відділенням її за точками по лінії поділу земельної ділянки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, якими позначено поворотні точки окружної межі земельної ділянки, згідно з додатком № 8 варіанту № 3, складеного 25 лютого 2013 року судовим експертом ОСОБА_8 , який є доповненням до висновку № 75/12 судової будівельно-технічної експертизи від 28 грудня 2012 року (позначена синім кольором) із зазначенням довжин між точками.

Відповідно до договорів купівлі-продажу від 26 червня і 30 червня 1998 року (а.с. 78-79, т. 1) ОСОБА_4 є власником житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки площею 0,398 га, для обслуговування житлового будинку площею - 0,25 га, для ведення підсобного господарства - 0,148 га по АДРЕСА_4 (тепер - АДРЕСА_4 .

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмову у позові суд мотивував недоведеністю позивачкою порушення її прав діями відповідачки, створення останньою перешкод у користуванні, розпорядженні чи реєстрації земельної ділянки.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

За змістом статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Статтею 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 ЦК України).

На підставі частини 1 статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частинами 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до висновку проведеної у справі судової земельно-технічної експертизи № 758/020 від 17 листопада 2020 року (а.с. 155-214, т. 1) фактичне землекористування земельними ділянками з кадастровими номерами 6825083600:01:001:0074, 6825083600:01:001:0075, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , та належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 і ОСОБА_5 , не відповідає правовстановлюючим документам та документації із землеустрою на вказані земельні ділянки; фактичне землекористування земельною ділянкою з кадастровим номером 6825083600:01:001:0021, яка знаходяться за адресою АДРЕСА_4 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , не відповідає правовстановлюючим документам та документації із землеустрою на вказану земельну ділянку.

За результатами проведеного дослідження встановлено порушення (невідповідності правовстановлюючим документам та документації із землеустрою) меж земельних ділянок під час фактичного землекористування між суміжними земельними ділянками з кадастровими номерами 6825083600:01:001:0074, 6825083600:01:001:0075 та земельною ділянкою з кадастровим номером 6825083600:01:001:0021.

У зв`язку з виявленими розбіжностями у розташуванні контурів житлового будинку та господарських будівель згідно з даними документації із землеустрою на земельну ділянку кадастровий номер 6825083600:01:001:0021, які зміщені відносно фактичного розміщення житлового будинку на відстань до 6 м, експертом було проведено співставлення розташування фактичного землекористування та меж досліджуваних земельних ділянок після зміщення. При порівнянні розташування досліджуваних земельних ділянок згідно наданих документацій із землеустрою з даними Публічної кадастрової карти, виявлено розбіжність у розташуванні земельних ділянок сторін, яка полягає у зміщенні ділянок на кадастровій карті в південно-східному напрямку орієнтовно на 6,5 м.

Отже, при проведенні експертизи установлено, що фактичне землекористування сторін (земельні ділянки кадастрові номери 6825083600:01:001:0074, 6825083600:01:001:0075 і 6825083600:01:001:0021) не відповідає правовстановлюючим документам та документації із землеустрою на вказані земельні ділянки. Причиною розбіжності у розташуванні земельних ділянок є зміщення ділянок на Публічній кадастровій карті в південно-східному напрямку орієнтовно на 6,5 м. Саме з урахуванням такого зміщення та невідповідності фактичного землекористування сторін правовстановлюючим документам та документації із землеустрою зафіксовано накладення земельної ділянки відповідачки на суміжну земельну ділянку по АДРЕСА_1 (додаток № 15 до висновку експерта (а.с. 207, т. 1)).

Після зміщення земельних ділянок відповідно до розташування капітальних будівель експертом установлено, що фактична межа між земельними ділянками сторін зміщується у сторону земельної ділянки по АДРЕСА_4 , тобто відсутність накладення земельної ділянки ОСОБА_4 на земельну ділянку ОСОБА_3 і ОСОБА_5 (додаток № 16 до висновку експерта (а.с. 210, т. 1)).

Установлені під час проведення експертизи обставини судовий експерт ОСОБА_9 підтвердив у засіданні апеляційного суду.

У зв`язку з наведеним вище апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачка не надала суду належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження порушення її прав діями відповідачки, а саме створення перешкод у здійсненні нею права користування чи розпорядження земельними ділянками, у тому числі щодо реєстрації земельної ділянки після її поділу.

Безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на те, що суд, установивши за результатами проведення експертизи порушення відповідачкою прав позивачки щодо користування земельними ділянками, не захистив порушене право.

Разом з тим, помилковим є висновок суду щодо недоведеності того, що ОСОБА_4 є суміжним землекористувачем із ОСОБА_3 після поділу земельної ділянки на підставі ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 квітня 2013 року у справі № 2218/20932/2012. Тому слушними є у цій частині доводи апеляційної скарги. Проте це не призвело до неправильного вирішення справи.

Інші доводи апеляційної скарги правильний висновок суду не спростовують.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права із додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану її представником ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 червня 2021 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта