Рішення

від 08.06.2021 по справі 911/632/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/632/21

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., за участю секретаря судового засідання Денисевич К.Ю., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Державного підприємства "Рівнеторф" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджітранс" про стягнення 776234,14 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Березовський Д.О. (керівник)

Державне підприємство "Рівнеторф" (далі - позивач) подало до суду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджітранс" (далі - відповідач) про стягнення 776234,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії споживачу №БЕТ 20.09-65 від 09.09.2020 в частині повернення надлишку коштів сплачених позивачем.

Ухвалою від 09.03.2021 Господарський суд Київської області залишив позовну заяву Державного підприємства "Рівнеторф" вих.№162 від 24.02.2021 без руху, у зв`язку з недотриманням на момент подання позовної заяви вимог п. 8 ч. 3 ст. 162, ч. 5 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України,, надавши позивачу 10 днів з дня вручення ухвали суду на усунення недоліків.

22.03.2021 на адресу Господарського суду Київської області надійшла заява вих.№228 від 19.03.2021 про усунення недоліків.

Ухвалою від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено справу до підготовчого засідання на 20.04.2021, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 8 ст. 165 ГПК України - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія відповідної ухвали суду отримана позивачем - 06.04.2021, відповідачем - 07.04.2021, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень за №№ 0103277518493, 0103277518167.

13.04.2021 до суду від позивача надійшло клопотання вих.№285 від 09.04.2021 про проведення підготовчого засідання без участі учасника справи.

20.04.2021, з дотриманням встановленого строку, від відповідача надійшов відзив б/н від 15.04.2021, у якому відповідач позовні вимоги не визнає.

На думку відповідача, позивачем не надано доказів зобов`язання відповідача сплатити надлишок коштів. Відповідачем претензія позивача № 799 від 25.11.2020 не розглядалась, у зв`язку з невідповідністю вимогам законодавства.

Ухвалою від 20.04.2021 відкладено підготовче засідання на 25.05.2021 о 15:00, встановлено позивачу строк для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив до 07.05.2021 включно, встановлено відповідачу строк для подання до суду та позивачу заперечень на відповідь на відзив до 19.05.2021 включно.

29.04.2021, з дотриманням встановленого судом строку, від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вважає доводи відповідача, викладені у відзиві є незаконними та необґрунтованими.

17.05.2021 до суду від позивача надійшло клопотання вих.№ 345 від 14.05.2021 про проведення підготовчого засідання без участі учасника справи.

25.05.2021 ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.06.2021 о 15:00.

08.06.2021 до суду від позивача надійшло клопотання вих.№ 375 від 01.06.2021 про розгляд справи без участі учасника справи.

В судове засідання 08.06.2021 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.09.2021 між Державним підприємством "Рівнеторф" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоенерджітранс" укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № БЕТ 20.09-65 (далі - договір) шляхом підписання заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії від 09.09.20120, яка є додатком № 1 до договору.

У відповідності до п. 1.1 договору, цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633,634,641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі -ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2 договору).

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).

Як передбачено п. 3.1 договору, початком постачання електричої енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднання, яка є додатком № 1 до цього договору.

Пунктом 3.2 договору строанми погоджено, що споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п. 5.2 договору).

У відповідності до п. 5.4 договору, ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Згідно п. 5.7 договору, оплата постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Пунктом 10.1 договору сторонами погоджено, що споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймі за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком № 1 до договору (п. 13.1 договору).

Позивачем та відповідачем було підписано Комерційну пропозицію № 1-БЕТ-2020, строком дії з 01.09.2020 до 31.12.2020, відповідно до умов якої оплата електричної енергії здійснюється шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання на підставі виставленого рахунку у наступні строки (терміни): авансовий платіж - 1-го числа розрахункового періоду, в розмірі 100 % вартості авансу, а випадку, якщо 1-ше число є неробочим (святковим, вихідним) днем, наступного робочого дня; остаточний розрахунок - протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог договору та комерційної пропозиції відповідачем виставлено позивачу рахунок № 468 від 25.09.2020 щодо оплати електричної енергії за жовтень та послуг з передачі електричої енергії за жовтень в розмірі 784926,10 грн.

В свою чергу, позивачем сплачено за електричну енергію за жовтень та послуги з передачі електричої енергії за жовтень в розмірі 784926,10 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3421 від 25.09.2020.

06.10.2020 позивач звернувся до відповідача з листом № 646, у якому просив встановити обсяг заявленої електроенергії на жовтень згідно договору в розмірі 5000 кВт/год та листом № 647, у якому повідомлено відповідача про те, що з 01.11.2020 позивач змінює ТОВ "Біоенерджітранс" на іншого електропостачальника, у зв`язку з укладеним договором про постачання електричної енергії з новим електропостачальником та запропоновано провести остаточний розрахунок з ДП "Рівнеторф" станом на 01.11.2020.

Як зазначає позивач, ТОВ "Біоенерджітранс" не надано ДП "Рівнеторф" рахунок за використану електричну енергію за жовтень 2020 та не повернуто надлишок коштів сплачених ДП "Рівнеторф".

Як вбачається з матеріалів справи, з метою досудового врегулювання спору, 25.11.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією № 799 про повернення надлишку коштів сплачених споживачем протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання відповідної претензії, що підтверджується належним чином засвідченими копіями опису вкладення та поштової накладної № 3560401888132 від 25.11.2021.

Згідно інформації з сайту Укрпошти, претензія отримана відповідачем - 03.12.2020.

Як зазначає позивач, відповідач так і не виконав свого зобов`язання щодо повернення сплачених позивачем надлишкових коштів, з огляду на що ДП "Рівнеторф" звернулось з даним позовом до суду

Судом встановлено, що між постачальником і споживачем укладено договір який є публічним договором приєднання, розробленим з урахуванням вимог Правил і положень Закону України "Про ринок електричної енергії".

У ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом частин 1, 4, 7 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору у відповідності до законодавства (ч. 1 ст. 180 ГК України).

Відповідно до статей 633- 634 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

За змістом ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.

Згідно зі ст. 58 зазначеного Закону споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про ринок електричної енергії" зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника.

Згідно з пунктом 1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі Правила № 312) цей нормативно-правовий акт регулює взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до пункту 3.1.8 Правил № 312 договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

Споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником (пункт 6.1.1 Правил № 312).

Відповідно до п. 6.1.2 Правил, процес зміни споживачем електропостачальника забезпечується суб`єктами (учасниками) ринку електричної енергії та учасниками роздрібного ринку електричної енергії, які задіяні у процесі зміни електропостачальника та забезпечують зміну та інформаційний обмін під час такої зміни на безоплатній основі.

Як передбачено п. 6.1. 17 Правил, попередній електропостачальник не пізніше ніж за 5 календарних днів до закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії споживачу має виставити споживачу рахунок за електричну енергію, сформований на підставі прогнозних даних комерційного обліку, наданих адміністратором комерційного обліку .

Якщо споживачем здійснена переплата за прогнозними даними споживання, попередній електропостачальник повинен протягом 5 робочих днів повернути споживачу надлишок коштів. Зазначені платежі мають бути здійснені сторонами протягом 10 робочих днів після зміни електропостачальника (п. 6.1.22 Правил).

Згідно п. 8.1.1 Правил, учасники роздрібного ринку під час здійснення діяльності з розподілу, передачі, постачання (продажу) електричної енергії споживачу, надання послуг комерційного обліку мають дотримуватись вимог чинного законодавства та укладених договорів.

Споживач у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі зверненням/скаргою/претензією щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача (п. 8.1.2 Правил).

Учасник роздрібного ринку протягом 30 календарних днів з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково (п. 8.2.1 Правил).

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом враховано, Законом України Про ринок електричної енергії та ПРРЕЕ не встановлено конкретних строків, в межах яких споживач зобов`язаний попередити попереднього електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії. Вказаними нормативними актами встановлено лише період, протягом якого має бути завершена зміна електропостачальника за ініціативою споживача, та строк, в межах якого споживач повинен повідомити нового електропостачальника, а не попереднього, про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.11.2020 у справі № 918/808/19).

Як встановлено судом, пунктом 10.1 договору сторонами погоджено, що споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймі за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).

Державне підприємство "Рівнеторф", як споживач електричної енергії, листом від 06.10.20120 повідомило постачальника, що має намір змінити електропостачальника з 01.11.2020.

Таким чином, ДП "Рівнеторф", як споживач електричної енергії, повідомило постачальника про зміну електропостачальника за 21 день до такої зміни, що свідчить про відсутність порушень з боку ДП "Рівнеторф" умов договору та/або приписів чинного законодавства України.

Враховуючи, що претензія отримана відповідачем - 03.12.2020, отже, останнім днем строку для повернення відповідачем надлишку сплачених позивачем коштів у розмірі 776234,14 грн є 04.01.2021.

Водночас, відповідачем грошові кошти не повернуто, доказів протилежного суду не надано.

Судом враховано, що сума заборгованості у розмірі 776234,14 грн визнана відповідачем перед позивачем, що підтверджується Актами звірки взаємних розрахунків за договором № БЕТ 20.09-65 від 09.09.2020 за періоди: жовтень 2020, січень 2020-листопад 2020, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, позивачу за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 11643,52 грн.

Керуючись ст.ст. 74-79, 81, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Рівнеторф" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджітранс" про стягнення 776234,14 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджітранс" (07200, Київська обл., Іванківський р-н, смт Іванків, вул. Івана Проскури, буд. 86, код ЄДРПОУ 38286732) на користь Державного підприємства "Рівнеторф" (35680, Рівненська обл., Дубенський р-н, смт Смига, вул. Миру, буд. 1, код ЄДРПОУ 02968193) 776234,14 грн (сімсот сімдесят шість тисяч двісті тридцять чотири гривні чотирнадцять коп) заборгованості та 11643,52 грн (одинадцять тисяч шістсот сорок три гривні п`ятдесят дві коп) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: ( http://court.gov.ua/fair/ ).

Повний текст рішення підписано 14.06.2021.

Суддя В.М. Антонова