Ухвала

від 14.06.2021 по справі 916/1969/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1969/15

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях за вх.№2-726/21 від 07.06.2021 року про видачу дублікату судового наказу господарського суду у справі №916/1969/15

за позовом: в.о. прокурора Приморського району м. Одеси (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 20984091)

до відповідача: Благодійного фонду "Допомога молодим родинам" (65014, м. Одеса, вул. Канатна, 52, кв.5, код ЄДРПОУ 25948071);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 3827770);

про стягнення 3879,70 грн., розірвання договору та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.06.2015р. (суддя Панченко О.Л.) позов в.о. прокурора Приморського району м. Одеси було задоволено, стягнуто з Благодійного фонду "Допомога молодим родинам" до Державного бюджету України заборгованість з орендної плати в сумі 3411,39грн., пеню в сумі 468,31грн., розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.07.2013р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Благодійним фондом "Допомога молодим родинам", зобов`язано Благодійний фонд "Допомога молодим родинам" повернути Балансоутримувачу Державному підприємству "Адміністрація морських портів України" нежитлове приміщення на сьомому рівні будинку пасажирського комплексу Одеського морського вокзалу, загальною площею 30,30 кв. м, яке розміщено за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6 та стягнуто з Благодійного фонду "Допомога молодим родинам" до Державного бюджету України судовий збір у сумі 5665,59грн.

13.07.2015 року на виконання судового рішення були видані відповідні накази.

07.06.2021 року на адресу суду надійшла заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про видачу дублікату наказу (вх. №ГСОО 2-668/21), відповідно до якої заявник повідомив, що листом від 22.05.2020 року №10-07-2031 направило до Другого Приморського ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) оригінал наказу про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 3411,39 грн., пені в сумі 468,31грн. Проте, на адресу Регіонального відділення не надходила постанова про відкриття виконавчого провадження та не повертався оригінал зазначеного наказу. В той час, як у телефонному режимі прокуратурою заявнику було повідомлено про надсилання Другим Приморським ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) наказу на адресу Регіонального відділення. За таких обставин, посилаючись на п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Регіональне відділення просить суд видати дублікат про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 3411, 39 грн. та пені у сумі 468, 31 грн. у справі №916/1969/15 для пред`явлення до Другого приморського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Розглянувши та дослідивши подану Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях заяву про видачу дублікату судового наказу, суд зазначає таке:

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент видачі наказу суду), виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Згідно з ч. 1. ст. 117 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент видачі наказу суду), наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України Про виконавче провадження .

Положенням ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент видачі наказу суду) передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

У ч. 2 ст. 22 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент видачі наказу суду) визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про виконавче провадження від 02.06.2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з частин 1, 2 ст. 12 цього ж закону, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Отже, враховуючи вищевказані положення Господарського процесуального кодексу України, Закону України „Про виконавче провадження та інших нормативно-правових актів, та за наслідками їх правового аналізу, виконавчі документи, видані у відповідності до положень Закону України „Про виконавче провадження від 21.04.1999 року та до набрання чинності положеннями Закону України „Про виконавче провадження від 02.06.2016 року, якщо на момент набрання чинності положеннями Закону України „Про виконавче провадження від 02.06.2016 року не сплинув строк пред`явлення їх до виконання пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 року по справі №5016/149/2011 (17/6), постанові від 06.06.2018 року у справі №910/7155/14.

Отже, виходячи із вищевказаних положень Закону України „Про виконавче провадження від 02.06.2016 року та за наслідками і після набрання ними чинності, строк пред`явлення наказу №916/1969/15 від 13.07.2015 року, виданого Господарським судом Одеської області, до виконання становив до 30.06.2018 року.

Згідно з п.п. 19.4. п.19. Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання . Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Вищенаведені норми п.п.19.4 п.19 Перехідних положень ГПК України (Розділ ХІ) не ставлять саму по собі видачу дублікату втраченого наказу в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачений наказ. При цьому, видача стягувачу дубліката наказу жодним чином не порушує права відповідача та не покладає на нього якихось додаткових зобов`язань.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г зазначає про те, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Водночас, положеннями статті 329 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Частиною 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) також встановлено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як зазначає заявник, оригінал вищезазначеного наказу ним було направлено Другому Приморському відділу ДВС у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листом від 22.05.2020 року.

Однак, враховуючи те, що строк для пред`явлення до виконання судового наказу, виданого Господарським судом Одеської області по справі №916/1969/15 від 13.07.2015 року, становив до 30.06.2018 року, в матеріалах справи відсутнє звернення заявника до суду із клопотанням про поновлення такого строку.

Окрім того, відповідно до ч.4. ст. 12 Закону України Про виконавче провадження , строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

При цьому, у відповідності до вищенаведених положень законодавства, заявником не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували переривання строку пред`явлення вищевказаного наказу до виконання, а також підтверджували б наявність обставин і причин неможливості звернення в суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, у суду відсутні правові підстави для видачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях дублікату наказу суду на підставі та у порядку підпункту 19.4 пункту 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а тому суд дійшов висновку про відмову у видачі дубліката наказу про примусове виконання рішення.

Керуючись ст.ст. 234, 329, п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях за вх. ГСОО №2-726/21 від 07.06.2021 року про видачу дублікату наказу у справі №916/1969/15 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 14.06.2021 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя Ю.М. Невінгловська