Рішення

від 06.04.2021 по справі 160/14994/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року Справа № 160/14994/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ремс-Строй до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача- 2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

13 листопада 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Ремс-Строй до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача - 2: Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії №1863238/37148935 від 25.08.2020р. та рішення комісії №1863239/37148935 від 25.08.2020р. про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення №490001/37148935/2 від 09.09.2020р. та рішення №48992/37148935/2 від 09.09.2020р. за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення №1836112/37148935, №1836110/37148935, №1836108/37148935, №1836106/37148935 про неврахування таблиці даних платника ПДВ;

- зобов`язати відповідачів зареєструвати розрахунок коригувань кількісних та вартісних показників №3 від 01.07.2020р. до податкової накладної №113 від 27.04.2020р та розрахунок коригувань кількісних та вартісних показників №1 від 09.07.2020р. до податкової накладної №116 від 27.04.2020р. днем звернення/формування;

- зобов`язати відповідачів врахувати Таблиці даних платника ПДВ №9190606628 від 07.08.2020р., №9190477447 від 07.08.2020р., №9190477373 від 07.08.2020р., №9190477213 від 07.08.2020р.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/14994/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 р. вказану позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.

03 грудня 2020 р. позивач виправив відповідні недоліки позовної заяви, зокрема, надавши докази сплати судового збору в сумі 12 612,00 грн. та виклавши позовні вимоги в наступній редакції:

- визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такий реєстрації за №1863238/37148935 від 25.08.2020р. та Рішення комісії №1863239/37148935 від 25.08.2020р. про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Державної податкової служби України №490001/37148935/2 від 09.09.2020р. та Рішення №48992/37148935/2 від 09.09.2020р. за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної податкової служби України №1836112/37148935, №1836110/37148935, №1836108/37148935, №1836106/37148935 про неврахування таблиці даних платника ПДВ;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригувань кількісних та вартісних показників №3 від 01.07.2020р. до податкової накладної №113 від 27.04.2020р та розрахунок коригувань кількісних та вартісних показників №1 від 09.07.2020р. до податкової накладної №116 від 27.04.2020р. днем звернення/формування;

- зобов`язати комісію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області врахувати Таблиці даних платника ПДВ №9190606628 від 07.08.2020р., №9190477447 від 07.08.2020р. №9190477373 від 07.08.2020р., №9190477213 від 07.08.2020р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем було отримано 100% передоплату від ТОВ Енкі Констракшн , згідно вимог законодавства зареєстровано відповідні податкові накладні №116 від 27.04.2020 року та №113 від 27.04.2020 року. Проте, листами №04-07 від 08.07.2020 року та №09-06 від 30.06.2020 року ТОВ Енкі Констракшн звернулось до відповідача з проханням частково змінити номенклатуру поставки та відвантажити необхідний товар за рахунок раніше перерахованих коштів, що і було зроблено. Позивачем були складені розрахунки коригування №1 від 09.07.2020 року до податкової накладної №116 від 27.04.2020 року та №3 від 01.07.2020 року до податкової накладної №113 від 27.04.2020 року. Реєстрацію вищезазначених розрахунків коригування було зупинено у зв`язку із відповідністю операцій - п. 4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачем було надано до контролюючого органу Таблицю даних платника податку на додану вартість, яка була зареєстрована та врахована 12.08.2020 року, але 14.08.2020 року прийнято рішення про неврахування Таблиць даних у зв`язку із наявністю в органах ДПС податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій за рішенням про неврахування Таблиці. Позивачем було надано весь перелік документів щодо розрахунків коригування, проте Рішеннями комісії було відмовлено в їх реєстрації. Позивачем було вищезазначені рішення оскаржено до Державної податкової служби, проте рішення регіонального рівня було залишено без змін, а скарги без задоволення. На думку позивача рішення прийняті без фактичного врахування обставин, які відбулися в період виконання зобов`язань сторонами господарської операції, без врахування наданих письмових пояснень, додатків, без їх аналізу, без вмотивованих висновків, ґрунтується на необґрунтованих припущеннях та неперевірених фактах, а відтак є незаконними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 р. прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/14994/20 за вищезазначеним позовом, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/14994/20 до 08 березня 2021 р., включно.

26 січня 2021 року до суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 заперечив проти задоволення заявлених ТОВ Ремс-Строй до суду позовних вимог. Позиція відповідача 1 аргументована тим, що за результатами розгляду поданих позивачем з повідомленнями документів комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняті рішення про відмову в реєстрації відповідних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з огляду на ненадання платником податків копій документів, а саме видаткових накладних, оборотно-сальдових відомостей по розрахунках із покупцем. Зазначає, що Таблиці даних були враховані ГУ ДПС у Дніпропетровській області, проте невраховані Комісією ДПС України у зв`язку із наявністю в органах ДПС України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій. Щодо скасування рішень Комісії з питань розгляду скарг, то зазначає, що задоволенню в адміністративному порядку підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. Крім того, зазначив, що вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є неправомірними, оскільки повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією відповідного органу та без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є передчасними.

01 лютого 2021 року до суду від представника ДПС України надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Таблиці даних були враховані ГУ ДПС у Дніпропетровській області, проте невраховані Комісією ДПС України у зв`язку із наявністю в органах ДПС України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій. Щодо скасування рішень Комісії з питань розгляду скарг, то зазначає, що задоволенню в адміністративному порядку підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

08 лютого 2021 року до суду від представника ДПС України на виконання ухвали суду від 08 грудня 2020 року надійшло клопотання про надання доказів.

Чергове підготовче засідання по справі призначено на 02 березня 2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30 березня 2021 року.

30 березня 2021 року в судове засідання сторони не з`явились, чергове судове засідання було призначено на 06 квітня 2021 року.

06 квітня 2021 року в судове засідання сторони не з`явились, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалам справи. Від представника позивача в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглянута судом в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Ремс-Строй зареєстровано як юридичну особу за ідентифікаційним кодом: 37148935.

Основним видом економічної діяльності позивача є 41.10 Організація будівництва будівель.

17 вересня 2019 року ТОВ Ремс-Строй (Постачальник) було укладено договір поставки товару №17/09/19-1 ТОВ Енкі Констракшн (Покупець), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити у передбачені Договором строку, а Покупець прийняти й оплатити згідно умовами цього Договору та заявок Покупця товар на умовах, узгоджених Сторонами додатково, які зазначені у Рахунку-фактурі, Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Договору.

Згідно замовлення покупця №381 від 27.04.2020 року ТОВ Енкі Констракшн було замовлено товар на загальну суму 985 549,60 грн., в тому числі ПДВ - 164 258,27 грн., що також підтверджується рахунком на оплату №381 від 27.04.2020 року.

Відповідно до замовлення покупця №389 від 27.04.2020 року ТОВ Енкі Констракшн було замовлено товар на загальну суму 966 725,24 грн., в тому числі ПДВ - 161 121,04 грн., що також підтверджується рахунком на оплату №389 від 27.04.2020 року.

Надходження вищезазначених коштів на умовах 100% передплати (п.3.2. Договору поставки товару №17/09/19-1) підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_1 ТОВ Ремс-Строй за 27.04.2020 року.

На вищезазначені операції було складено та направлено податкові накладні №116 від 27.04.2020 року код класифікатору товару УКТ ЗЕД 6806100000 та №113 від 27.04.2020 року код класифікатору товару УКТ ЗЕД 3214 відповідно, які було зареєстровано Державною податковою службою України, що підтверджується копіями квитанцій, що містяться в матеріалах справи.

Надалі, згідно листа №04/07 від 08.07.2020 року ТОВ Енкі Констракшн звернулось до позивача в проханням проведення та затвердження коригування до замовлення покупця, рахунку №381 від 27.04.2020 року та надано заявку №23 від 08.07.2020 року.

Товар було відвантажено згідно видаткової накладної №1108 від 09.07.2020 та доставлено покупцеві, згідно ТТН від 09.07.2020 року.

Та згідно листа №09/06 від 30 06.2020 року ТОВ Енкі Констракшн звернулось до позивача в проханням проведення та затвердження коригування до замовлення покупця, рахунку №389 від 27.04.2020 року та надано заявку №22 від 30.06.2020 року.

Товар було відвантажено згідно видаткової накладної №1113 від 01.07.2020 та доставлено покупцеві, згідно ТТН від 01.07.2020 року.

Позивачем були здійснені відповідні коригування згідно Коректування замовлення покупця №10 від 08.07.2020 року шляхом скасування та додання відповідних позицій.

Також ТОВ Ремс-Строй були здійснені відповідні коригування згідно Коректування замовлення покупця №9 від 30.06.2020 року шляхом скасування та додання відповідних позицій.

01.07.2020 року позивачем було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН) розрахунок коригування №3 від 01.07.2020 року до податкової накладної №113 від 27.04.2020 року.

Вищевказаний розрахунок коригування було прийнято контролюючим органом, проте його реєстрацію було зупинено згідно квитанції від 30.07.2020 р., у зв`язку з тим, що: ..У розрахунку коригування, складеному до податкової накладної, передбачається зміна номенклатури товару/послуги 3215, 7604, 7318, 6806, які відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійні основі постачається (виготовляється), що відповідає п. 4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій... .

09.07.2020 року позивачем було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН) розрахунок коригування №1 від 09.07.2020 року до податкової накладної №116 від 27.04.2020 року.

Вищевказаний розрахунок коригування було прийнято контролюючим органом, проте його реєстрацію було зупинено згідно квитанції від 30.07.2020 р., у зв`язку з тим, що: ..У розрахунку коригування, складеному до податкової накладної, передбачається зміна номенклатури товару/послуги 3917, 3215, 7019,3925, 3214, 3926, 3824, які відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійні основі постачається (виготовляється), що відповідає п. 4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій... .

17 серпня 2020 р. позивачем в електронному вигляді було подано письмові пояснення та первинні документи на підтвердження реєстрації розрахунку коригування №1 від 09.07.2020 року та №3 від 01.07.2020 року, що підтверджується повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (кількість додатків - 84).

За результатами розгляду відповідних документів Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийняте рішення №1863239/37148935 від 25.08.2020 р. про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі розрахунку коригування №1 від 09.07.2020 р., у зв`язку з ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме: оборотно-сальдова відомість по розрахунках із покупцем та рішення №1863238/37148935 від 25.08.2020 р. про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі розрахунку коригування №3 від 01.07.2020 р., у зв`язку з ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме: оборотно-сальдова відомість по розрахунках із покупцем.

Позивачем були оскаржені дані рішення відповідача 1 шляхом направлення до Державної податкової служби скарги (скарга на рішення №1863239/37148935 від 25.08.2020 р. про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №1 від 09.07.2020 р. - зареєстрована 03.09.2020 р. за №9219675037; скарга на рішення №1863238/37148935 від 25.08.2020 р. про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №3 від 01.07.2020 р. - зареєстрована 03.09.2020 р. за №9219773082).

09 вересня 2020 р. Комісією з питань розгляду скарг Державної податкової служби України прийнято рішення за №48992/37148935/2, №49001/37148935/2, якими скарги позивача залишено без задоволення, а оскаржувані рішення регіональної комісії про відмову у реєстрації розрахунку коригування №1 від 09.07.2020 р. №1863239/37148935 від 25.08.2020 р., розрахунку коригування №3 від 01.07.2020 року №1863238/37148935 від 25.08.2020 р. без змін.

Крім того, судом встановлено, що позивачем були подані 07.08.2020 року Таблиці даних платника податку на додану вартість, як рішеннями від 12.08.2020 року №1826836/37148935, №1826835/37148935, №1826834/37148935, №1826832/37148935 були враховані регіональною комісією, проте рішеннями від 14.08.2020 року №1836106/37148935, №1836108/37148935, №1836110/37148935, №1836112/37148935 відповідні таблиці враховані не були у зв`язку із наявністю в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.

Не погодившись із вказаними рішеннями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, ТОВ Ремс-Строй звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 р.

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Підпунктом 20.1.45. пункт 20.1. статті 20 Податкового Кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пункт 61.1. статті 61 Податкового Кодексу України встановлює, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи..

Підпунктом 62.1.2. пункту 62.1. статті 62 Податкового Кодексу України зазначено: податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно з пунктом 71.1. статті 71 Податкового Кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно із приписами пунктів 74.1., 74.3. статті 74 Податкового Кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Розділ V Податкового кодексу України (статті 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України - датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України - на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 р., який набрав чинності з 01.02.2020 р. (далі Порядок №1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 - у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 - у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/ розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, реєстрацію розрахунків коригування позивача зупинено з тих підстав, що: ..У розрахунку коригування, складеному до податкової накладної, передбачається зміна номенклатури товару/послуги 3215, 7604, 7318, 6806, які відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійні основі постачається (виготовляється), що відповідає п. 4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій... та ..У розрахунку коригування, складеному до податкової накладної, передбачається зміна номенклатури товару/послуги 3917, 3215, 7019,3925, 3214, 3926, 3824, які відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійні основі постачається (виготовляється), що відповідає п. 4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій... .

Натомість, надіслана позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Таким чином, під час зупинення реєстрації податкових накладних відповідач застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкових накладних, що не відповідає приписам пунктів 6, 7, 11 Порядку №1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товару, дані про який зазначено у розрахунках коригування, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 2 Порядку №1165).

Пунктом 12 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 13 Порядку №1165).

Відповідно до пунктів 14-18 Порядку №1165, таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

- така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України Про державну підтримку сільського господарства України, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

- зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P.

Згідно п. 19 Порядку №1165, у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).

Відповідно до п.25 Порядку №1165, комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

Як вже було встановлено вище, в спірних рішеннях про неврахування таблиць даних платника податку підставою для відмови вказано наявність в органах державної податкової служби України інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.

Разом з тим, досліджуючи зміст оскаржуваних рішень суд встановив, що в останніх не зазначено, яка саме інформація свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.

Зокрема, суд зазначає, що спірні рішення не містять ані посилань на господарську операцію, яка на думку відповідача є ризиковою, ані на підстави за яких така операція визнана ризиковою, що свідчить про формальність прийнятих рішень.

Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування Таблиці даних платника податків, поданою позивачем, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні, що в даному випадку зроблено не було.

При цьому, контролюючим органом не надані до суду належні та допустимі докази на обґрунтування підстав неврахування таблиць даних платника податку на додану вартість щодо контрагентів, в тому числі здійснення платником податків ризикових операцій. .

А отже, сама по собі податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій не є підставою для неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №9190606628 від 07.08.2020р., №9190477447 від 07.08.2020р. №9190477373 від 07.08.2020р., №9190477213 від 07.08.2020р., поданих Товариством з обмеженою відповідальністю Ремс-Строй . Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового Кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Крім того, щодо вимоги про зобов`язання відповідача врахувати спірні таблиці даних платника податків на додану вартість, суд виходить з того, що відповідно до пункту 22 Порядку №1165 Таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Отже, в силу вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної, таблиця даних платника податку враховується контролюючим органом у випадку надходження рішення суду, що набрало законної сили про скасування рішення про неврахування таблиці, яким в даному випадку є рішення від 14.08.2020 року №1836106/37148935, №1836108/37148935, №1836110/37148935, №1836112/37148935, тому позовна вимога про зобов`язання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області врахувати таблицю даних платника податку №9190606628 від 07.08.2020р., №9190477447 від 07.08.2020р. №9190477373 від 07.08.2020р., №9190477213 від 07.08.2020р, є передчасною та не підлягає задоволенню судом на стадії вирішення питання про скасування рішень від 14.08.2020 року №1836106/37148935, №1836108/37148935, №1836110/37148935, №1836112/37148935.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 р. за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 - прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, щодо яких заявлено позовні вимоги.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області за наслідком проведеного моніторингу зупинено реєстрацію зазначених податкових накладних та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Позивачем надіслано повідомлення про надання пояснень та копій первинних документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, що підтверджено матеріалами справи.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 р. у справі №822/1817/18 загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Також у зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Однак відповідачами не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача із його контрагентами цілям та завданням статутної діяльності позивача та його контрагента, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операції, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Крім того, відповідачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціями.

Судом встановлено, що оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пункту 4 Критеріїв ризиковості платників податку та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних суд зазначає, що рішення є необґрунтованими, з останніх не вбачається дійсних та об`єктивних підстав для відмови у реєстрації розрахунків коригування, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявленої операції, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації.

Наявність таких обставин судом з матеріалів справи не встановлено.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства оскаржувані рішення містять лише загальне твердження про ненадання платником податку копій документів без конкретизації, які документи не надано, що не дозволяють приймати їх до податкового і бухгалтерського обліку, та не конкретизовано, які саме документи не надано на підтвердження яких операцій.

Рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішень про відмову в реєстрації розрахунків коригування, що свідчить про їх необґрунтованість.

Одночасно, у межах спірних правовідносин, суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації розрахунків коригування, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У свою чергу, при реєстрації розрахунку коригування фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. А тому, суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації розрахунку коригування.

При цьому, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкової накладної/ розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості платника податку та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію розрахунків коригування, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації розрахунків коригування.

У даному випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, яке, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень мають ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали реєстрацію розрахунків коригування, поданих позивачем, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні, що в даному випадку зроблено не було.

Таким чином, оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують підставу для реєстрації розрахунків коригування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1863238/37148935 від 25.08.2020р., №1863239/37148935 від 25.08.2020р., є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги про покладення на Державну податкову службу України обов`язку зареєструвати розрахунок коригувань кількісних та вартісних показників №3 від 01.07.2020р. до податкової накладної №113 від 27.04.2020р та розрахунок коригувань кількісних та вартісних показників №1 від 09.07.2020р. до податкової накладної №116 від 27.04.2020р. днем звернення/формування, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації №R(80)2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може.

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційні, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 р.) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Також, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України , в якому суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду).

У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати розрахунки коригування.

З огляду на викладене, оскільки належним та ефективним способом захисту порушених прав є саме обов`язок зареєструвати розрахунки коригування, суд зобов`язує Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригувань кількісних та вартісних показників №3 від 01.07.2020р. до податкової накладної №113 від 27.04.2020 р. та розрахунок коригувань кількісних та вартісних показників №1 від 09.07.2020 р. до податкової накладної №116 від 27.04.2020р. в ЄРПН, в порядку встановленому чинним законодавством.

Щодо вимоги про визнання протиправними та скасування Рішення комісії Державної податкової служби України №490001/37148935/2 від 09.09.2020р. та Рішення №48992/37148935/2 від 09.09.2020р. за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд відмовляє у її задоволенні, оскільки у даному випадку позивач використав альтернативний варіант оскарження рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної; скарги позивача були розглянуті уповноваженим органом та у встановлений строк; за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства України, повноваження щодо прийняття рішень за результатами розгляду скарг платника податків є дискреційними повноваженнями та визначаються виключної компетенцією органу, внаслідок чого суд не наділений правом оцінювати повноту дослідження контролюючим органом обставин, викладених платником податків у скарзі на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної; само по собі рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких права та обов`язків.

Аналогічну позицію займає і Верховний Суд у постанові від 26.03.2019 року по справі № 810/869/16 (номер у ЄДРСР 80726220).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги ТОВ Ремс-Строй такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку статей 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із приписами статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду позивачем понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на загальну суму 16816,00 грн., що документально підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями за №10519 від 09.11.2020 р. на суму 4204,00 грн., за №10518 від 26.11.2020 р. на суму 12 612,00 грн.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що позовну заяву задоволено частково, сума сплаченого позивачем судового збору за подачу позову до суду в сумі 12 612,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Ремс-Строй (49000, м.Дніпро, вул.Троїцька, 15, офіс 1, код ЄДРПОУ 37148935) до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 43145015), відповідача - 2: Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львіська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такий реєстрації за №1863238/37148935 від 25.08.2020р. та Рішення комісії №1863239/37148935 від 25.08.2020р. про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної податкової служби України №1836112/37148935, №1836110/37148935, №1836108/37148935, №1836106/37148935 від 14.08.2020 р. про неврахування таблиці даних платника ПДВ.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригувань кількісних та вартісних показників №3 від 01.07.2020р. до податкової накладної №113 від 27.04.2020р та розрахунок коригувань кількісних та вартісних показників №1 від 09.07.2020р. до податкової накладної №116 від 27.04.2020р. в ЄРПН, в порядку встановленому чинним законодавством.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ремс-Строй (49000, м.Дніпро, вул.Троїцька, 15, офіс 1, код ЄДРПОУ 37148935) сплачений судовий збір у розмірі 6 306,00 гривень (шість тисяч триста шість гривень, 00 коп.).

Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м.Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ремс-Строй (49000, м.Дніпро, вул.Троїцька, 15, офіс 1, код ЄДРПОУ 37148935) сплачений судовий збір у розмірі 6 306,00 гривень (шість тисяч триста шість гривень, 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко