Рішення

від 11.06.2021 по справі 380/3985/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/3985/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2021 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) сформувати до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі продажу від 09.07.2020 р. між Позивачем (Покупцем) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Личаківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 28 лютого 2006 року) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГЕНЦІЯ НЕРУХОМОСТІ ГРІНВІЛЬ (юридична особа за законодавством України, місцезнаходження: Львівська область місто Львів, вулиця Княгині Ольги, будинок 100Б, код юридичної особи 41990228), від імені якого на підставі довіреності, посвідченої Новосад О.П., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області 07 травня 2020 в реєстрі за № 1648, діє ОСОБА_2 , (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 Продавець, у розмірі 11 386,30 грн. (одинадцять тисяч триста вісімдесят шість гривень тридцять копійок), на рахунок одержувача: ОСОБА_1 ; Рахунок: НОМЕР_3 ; IВАN № НОМЕР_4 ; Банк одержувача: monobank | АТ УНІВЕРСАЛ БАНК . Україна; РНОКПП отримувача НОМЕР_1 ; ЄДРПОУ банку: 21133352; МФО банку: 322001; призначення платежу: Повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для поповнення картки НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , НОМЕР_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна позивачка сплатила 9294,20 грн збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості, хоча був звільнений від його сплати на підставі п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» . Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, однак відповідачем відмовлено у задоволенні такої вимоги.

Ухвалою суду від 24 березня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду, тому питання звільнення від сплати збору повинно з`ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно, тому не відомо чи придбавалося таке вперше. Відтак, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

09.07.2020 між ОСОБА_1 (Покупцем) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГЕНЦІЯ НЕРУХОМОСТІ ГРІНВІЛЬ укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчено приватним нотаріусом Новосад О.П., Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл. та зареєстровано в реєстрі за № 2930, згідно якого позивач придбав квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.6-9).

Відповідно до квитанції № 4313248 від 09 липня 2020 року, позивачем з операції купівлі-продажу нерухомого майна сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 9294,20 грн (дев`ять тисяч двісті дев`яносто чотири гривні двадцять копійок) (а.с.10)

18.08.2020 позивач звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Львівській області із заявою про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості у розмірі 9294,20 грн (а.с.12).

Листом від 08.09.2020 Головне Управління Пенсійного фонду України в Львівській області, для розгляду даної заяви просило долучити завірену в установленому порядку копію договору купівлі-продажу квартири (а.с.14).

15.10.2020 позивачем відправлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення, лист із додатком нотаріально завіреною копією договору купівлі-продажу квартири від 09.05.2020, № 2930 (а.с.15-16).

Листом від 16.11.2020 Головне Управління Пенсійного фонду України в Львівській області відмолено у поверненні коштів та повідомило позивача, що помилково сплачені кошти повертаються за поданням органів, що контролюють надходження до бюджету. (а.с.18).

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об`єктом оподаткування для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 (далі - Порядок).

Згідно з абз. 1 п. 15-1 Порядку збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до п. 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З аналізу наведених норм слідує, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Судом встановлено, що факт придбання позивачем нерухомого майна вперше підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Так, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787).

Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15.04.2015, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФ України покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутні механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну «придбавають житло вперше» , що міститься у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» , визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України №29-у/2000 від 23.03.2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), щодо застосування принципу «належного урядування» , згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином, покликання на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.

З огляду на наведене, суд зазначає про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача звернутися з відповідними поданнями до органу Державної казначейської служби України щодо повернення помилково сплаченого позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9294,20 грн .

Суд при вирішенні справи враховує аналогічну правову позицію, викладену Верховним Судом, зокрема у постановах від 30.01.2018 у справі № 819/1498/17 (адміністративне провадження № К/9901/412/17), від 31.01.2018 у справі № 819/1667/17 (адміністративне провадження № К/9901/400/17), 20.03.2018 у справі № 819/1249/17 (адміністративне провадження № К/9901/396/17), від 19.06.2018 у справі № 607/14722/16-а (адміністративне провадження № К/9901/45763/18), від 13.12.2018 у справі № 813/969/17 (адміністративне провадження № К/9901/30016/18).

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивач дійсно за договором купівлі-продажу квартири від 09.07.2020 вперше придбав квартиру АДРЕСА_3 та при оформленні документів безпідставно сплатив збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 9294,20 грн, що підтверджується квитанцією №4313248 від 09.07.2020.

З урахуванням вищевикладеного, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням вищевикладеного, для ефективного захисту прав позивача адміністративний позов належить задовольнити повністю шляхом зобов`язання відповідача сформувати подання відповідно до приписів Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 за №787, про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 9294,20 грн, сплаченого згідно квитанції №4313248 від 09.07.2020.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України належить стягнути на користь позивачки з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 908,00 грн (а.с.5).

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 132, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) сформувати подання відповідно до приписів Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 за №787, про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 9294,20 грн (дев`ять тисяч двісті дев`яносто чотири гривні, 0 копійок), сплаченого згідно квитанції №4313248 від 09.07.2020.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень, 0 копійок).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 11.06.2021.

Суддя Коморний О.І.