Рішення

від 14.06.2021 по справі 640/32003/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2021 року м. Київ № 640/32003/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві пропро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0248750410 від 04.03.2020 ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Товариство з обмеженою відповідальністю Славутич з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ш №0248750410 від 04.03.2020 про сплату штрафу у розмірі 20% у сумі 201 659, 76 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що в повному обсязі та вчасно здійснив перерахування коштів за користування землею, повідомляв про це контролюючий орган листами від 01.04.2019 №21, від 30.05.2019 №01/05, від 27.06.2019 №2, від 05.03.32019 №2, від 06.02.2019 №2, а тому штрафи, що зазначені в податковому повідомленні-рішенні не можуть бути застосовані до ТОВ Славутич .

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній стверджує про правомірність прийнятого рішення та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. Зокрема, контролюючий орган вказує, що згідно з АІС Податковий блок ТОВ Славутич порушено граничний термін сплати грошових зобов`язань та погашення суми податкового боргу.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за землю ТОВ Славутич , за наслідком якої складено акт камеральної перевірки від 07.02.2020 №985/26-15-04-10-20 (далі - акт перевірки).

У висновках акту перевірки вказано, що за результатами перевірки встановлено, що ТОВ Славутич несвоєчасно сплачено податкові зобов`язання по орендній платі за землю з юридичних осіб, чим порушено вимоги пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

З урахуванням висновків акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.03.2020 №0248750410, яким застосовано до ТОВ Славутич штраф у розмірі 20% у сумі 201 659,76 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2 ст. 76 ПК України).

Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що камеральна перевірка або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання здійснюється виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), а податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (п. 270.1 ст. 270 ПК України).

Згідно із пунктом 285.1 статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік та базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2 ст. 285 ПК України).

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 статті 286 ПК України).

Пунктом 287.1 статті 287 ПК України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно із пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що ТОВ Славутич 16.02.2018 подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік, яким визначено плату за землю за кожний місяць 2018 року на рівні 178412,32 грн.

Також позивачем 20.02.2019 подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік, яким визначено плату за землю за кожний місяць 2019 року на рівні 178412,32 грн.

Згідно акту перевірки та розрахунку штрафних санкцій порушення виникло на підставі податкового розрахунку земельного податку від 20.02.2019 №15950502 та №9025678757 від 20.02.2018.

Між тим, в матеріалах справи наявні копії платіжних доручень від 28.01.2019 №28 про сплату орендної плати за землю за грудень 2018, від 01.03.2019 №29 про сплату податку за землю за січень 2019 у сумі 178412,32 грн., від 28.03.2019 №30 про сплату податку за землю за лютий 2019 у сумі 178412,32 грн., від 27.05.2019 про сплату податку за землю за квітень 2019 у сумі 178412,32 грн., від 26.06.2019 №33 про сплату податку за землю за травень 2019 у сумі 178412,32 грн.

Також, в матеріалах справи наявні листи від 01.04.2019 №21, від 30.05.2019 №01/05, від 27.06.2019 №2, від 05.03.32019 №2, від 06.02.2019 №2, яким ТОВ Славутич просить контролюючий орган зарахувати сплачені кошти за наведеними вище платіжним дорученнями та зазначає про незгоду із інформацією про нараховану в електронному кабінету платників податків пені, адже така пеня розрахована не вірно.

В той же час, у відзиві на позовну заяву, як підставу правовірності прийнятого спірного рішення ГУ ДПС у м. Києві посилається на положення пункту 87.9 статті 87 ПК України, у відповідності до якого, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

В той же час, заперечуючи проти задоволення позовних вимог та посилаючись на наведену норму ПК України відповідач не надав жодних доказів на підтвердження наявності у ТОВ Славутич податкового боргу та наявність правових підстав для зарахування сплачених ним коштів за вищевказаними платіжними дорученнями в рахунок податкового боргу.

Згідно із частиною 1 статті 9, частинами 1, 2 статті 72, частиною 1 статті 73, частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, з огляду на приписи наведених правових норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким до платника податків застосовано, серед іншого, штрафні санкції, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Суд наголошує, що відповідач у відзиві на позовну заяву фактично цитує норми Податкового кодексу України, не надаючи при цьому, жодних належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішень.

З урахуванням того, що в матеріалах справи наявні платіжні доручення, які підтверджують сплату ТОВ Славутич податку на землю у строки встановленні ПК України, за відсутності надання контролюючим органом належних та достатніх доказів на підтвердження наявності у позивача податкового боргу та правових підстав для застосування положень пункту 87.9 статті 87 ПК України, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та таким, що підлягають до задоволення.

Відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-73, 76, 77-78, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Славутич (03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, б. 94/1, офіс 37, код ЄДРПОУ 16458439) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ш №0248750410 від 04.03.2020, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Славутич (03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, б. 94/1, офіс 37, код ЄДРПОУ 16458439) сплачений ним судовий збір у розмірі 3024 (три тисячі двадцять чотири) грн. 91 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева