Рішення

від 14.06.2021 по справі 623/1638/21

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/1638/21

Номер провадження 2/623/622/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

14 червня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Герцова О.М.

з участю: секретаря Рзаєвої І.С.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів про стягнення заборгованості.

Позивач посилається на те, що 01 жовтня 2019 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики, посвідчений розпискою, відповідно до умов якого ОСОБА_2 брав у ОСОБА_1 позику в розмірі 200000 грн. 00 коп., та зобов`язувалася її повернути до 12 березня 2020 року.

01 жовтня 2020 року позивач уклав договір позики, посвідчений розпискою з ОСОБА_3 , відповідно до умов якого остання брала у ОСОБА_1 позику в розмірі 200000 грн. 00 коп., та зобов`язувалася її повернути до 12 березня 2020 року.

21 лютого 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений договір позики, посвідчений розпискою, відповідно до умов якого ОСОБА_4 брав у ОСОБА_1 позику в розмірі 50000 грн. 00 коп., та зобов`язувалася її повернути. Проте в строк грошові кошти так і не були повернуті.

Позивач надав заяву до суду про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до суду не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

В зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню.

01 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, посвідчений розпискою, відповідно до умов якого ОСОБА_2 брав у ОСОБА_1 позику в розмірі 200000 грн. 00 коп., та зобов`язувалася її повернути до 12 березня 2020 року.(а.с.5)

01 жовтня 2020 року позивач уклав договір позики, посвідчений розпискою з ОСОБА_3 , відповідно до умов якого остання брала у ОСОБА_1 позику в розмірі 200000 грн. 00 коп., та зобов`язувалася її повернути до 12 березня 2020 року.(а.с.6).

21 лютого 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений договір позики, посвідчений розпискою, відповідно до умов якого ОСОБА_4 брав у ОСОБА_1 позику в розмірі 50000 грн. 00 коп., та зобов`язувалася її повернути. Проте в строк грошові кошти так і не були повернуті.(а.с.7).

Станом на день звернення до суду з позовом грошові кошти позивачу у справі ОСОБА_1 так і не були повернуті.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.

Таким чином, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

При цьому факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.

Відповідно дост. 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з приписамист. 525 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності дост. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.12, 81 ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, на підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з відповідачів.

Керуючись ст. ст.12,13,259,263,264,265,268,280-282ЦПК України, ст. ст.525,526,590,625 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: Харківська область Борівський район село Підлиман заборгованість у розмірі 200000 гривень.(двісті тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: Харківська область Борівський район село Підлиман заборгованість у розмірі 200000 гривень.(двісті тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: Харківська область Борівський район село Підлиман заборгованість у розмірі 50000 гривень.(п"ятдесят тисяч гривень).

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланнямhttp://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд або безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: О.М.Герцов