Рішення

від 27.05.2021 по справі 235/2344/21

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 235/2344/21

Номер провадження 2/235/1047/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді: Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Нагорної К. В.,

представникам відповідача: ОСОБА_1 ,

представника третьої особи: Пупченко А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Шахтоуправління Покровське , третя особа, що не заявляє самостійних вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням, -

В С Т А Н О В И В :

05.04.2021 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства Шахтоуправління Покровське 65000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків, судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач ОСОБА_2 з 09.03.1999 року по 12.09.2008 року та з 02.03.2009 року по 15.01.2021 року перебував в трудових відносинах з ПрАТ Шахтоуправління Покровське . Звільнений 15.01.2021 року на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.

Робота на підприємстві є небезпечною та шкідливою для здоров`я, оскільки це постійний контакт із шкідливими речовинами, пилом та контрастними температурами. Здійснення такої трудової діяльності створює підвищену вірогідність спричинення шкоди здоров`ю працівника із-за неможливості підвищеного контролю людини за вказаними умовами і чинниками. Час роботи на підприємстві став причиною виникнення та розвитку у ОСОБА_2 професійного захворювання та складено акт за формою П-4, затверджений начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 24.02.2021 року, яким встановлено, що хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення. Прикореневий пневмофіброз, ЛН І-ІІ ст. Хронічна попереково - крижова радикулопатія S1 ліворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико - динамічними порушеннями, м`язево - тонічним та стійким больовим синдромами. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість ІІ ст. (легка) зниження слуху за класифікацією ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

За результатами медичного освідкування 23.03.2021 року в міжрайонній медико-соціальній експертній комісії позивачу встановлено третю групу інвалідності за професійним захворюванням, визначено за сукупністю 65 % втрати працездатності з 18.03.2021 року довічно. Саме за встановленням відсоткового ступеню втрати професійної працездатності, ОСОБА_2 просить стягнути з ПрАТ Ш/у Покровське моральну шкоду. Моральна шкода полягає в тому, що позивач втратив значний ступінь професійної працездатності, має серйозні порушення здоров`я із стійкими розладами функцій організму, обумовленими наслідками професійного захворювання, все це призвело до порушення звичного способу його життя і потребує від позивача додаткових зусиль для організації, неможливості продовження активного особистого життя, порушення нормальних життєвих зв`язків; змінити підземні умови праці на поверхневі, що позначилося на його доходах. Внаслідок вказаного, позивач відчуває суттєві незручності, свою неповноцінність, постійне хвилювання, емоційна напруга призводить до погіршення стосунків в родині та з оточуючими. Моральну шкоду ОСОБА_2 оцінює в сумі 65000,00 гривень, що відповідатиме справедливій сатисфакції за розвиток хронічного професійного захворювання, яким спричинено втрату професійної працездатності (а.с. 1-3)

Ухвалою суду від 08.04.2021 року за позовною заявою ОСОБА_2 до ПрАТ Шахтоуправління Покровське порушено справу за правилами спрощеного позовного провадження, між сторонами виникли матеріально-правові і процесуально-правові наслідки такого рішення. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України (а. с. 24).

26.04.2021 року представником приватного акціонерного товариства Шахтоуправління Покровське Єгоровою О. Ю. (діючої на підставі довіреності) на позовну заяву ОСОБА_2 в порядку ст. 278 ЦПК України подано відзив, з якого вбачається, що відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Позивачем зазначено, що саме протиправними діями відповідача йому спричинено моральні страждання, пов`язані з подальшим захворюванням, яке є прямим наслідком важких та непереборних умов праці на підприємстві. При цьому позивачем не зазначено які саме дії відповідача завдали йому моральні страждання. Окрім того, оформлюючи трудові відносини з Позивачем, згідно ст. 29 КЗпП України, ст. 5 ЗУ Про охорону праці , позивачу були роз`яснені його права і обов`язки, проінформовано під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих чинників та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Тож відповідач не приховував тяжкість і шкідливість технологічного процесу і усвідомлював можливість ушкодження його здоров`я та наслідки невиконання вимог техніки безпеки. Також, відповідачем зазначено, що позивачу встановлена третя група інвалідності, яка відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затв. Постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.19 року є робочою, а тому він має можливість навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму. Тобто права на працю позивач не позбавлений. За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 65000 гривень безпідставно завищені, а тому, в разі задоволення вимог позивача, відповідач просить встановити суму моральної шкоди, яка підлягає стягненню не більше 32500 гривень з утриманням обов`язкових платежів.

Крім того, відповідачем зазначено про відсутність висновку медичних органів з чітким фіксуванням факту спричинення позивачу моральної шкоди, перенесення стресових, агресивних та інших негативних проявів стану здоров`я. (а.с. 29-34).

Окремо представник відповідача просить суд зменшити розмір витрат на професійну допомогу адвоката у зв`язку з неспівмірністю з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи. (а. с. 37-40)

27.05.2021 року Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на позовну заяву подано письмові пояснення з наданням відомостей, що ОСОБА_2 перебуває на обліку Фонду. 13.04.2021 року Селидівським відділенням було винесено постанови №0535/4711/2, №0535/4711/4711/3 про призначення страхових виплат ОСОБА_2 , а саме: одноразова допомога в разі стійкої втрати працездатності в розмірі 23154,0 гривень та 25083,50 гривень та щомісячна грошова сума в розмірі часткової чи повної втрати професійної працездатності в розмірі 22700 гривень. (а.с. 44, 46,47).

Позивачем ОСОБА_2 та його представником адвокатом Варцабою О. Д. (уповноваженого ордером серії АН №1031918) надіслано на адресу суду письмові клопотання про розгляд справи за їх відсутності, при чому позовні вимоги підтримані, інших доказів на обґрунтування заявлених вимог позивач та представник не надали.

Представник відповідача приватного акціонерного товариства Шахтоуправління Покровське - адвокат Єгорова О. Ю. (уповноважена довіреністю) в судовому засіданні, позовні вимоги визнала частково, просила суд вирішити позов з урахуванням долучених до матеріалів справи відзиву та доказів.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Пупченко А.В. (уповноважена довіреністю) в судовому засіданні просила ухвалити рішення на розсуд суду з урахуванням наданих письмових пояснень та доказів.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.

ОСОБА_2 перебував в трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством Шахтоуправління Покровське (до зміни найменування: ВАТ Вугільна компанія Шахта Красноармійська-Західна № 1 , ВАТ Шахтоуправління Покровське , Вугільна компанія Шахта Красноармійська-Західна № 1 ):

- 09.03.1999 року - прийнятий учеником машиніста підземних установок;

- 23.05.1999 року - переведений машиністом підземних установок 2 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

- 07.03.2012 року - переведений гірничим робочим 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

- 14.01.2005 року - переведений учеником прохідника підземного з повним робочим днем в шахті на час практики по 30.03.2005 року;

- 25.01.2006 року - переведений прохідником 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

- 01.07.2007 року - переведений прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

- 12.09.2008 року - звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;

- 02.03.2009 року - прийнятий прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

- 15.01.2021 року - звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію (підтверджено записами в трудовій книжці позивача). (а.с. 5-6)

За результатами засідання лікарсько-експертної комісії центральної лікарсько - експертної комісії від 23.03.2021 року 12 ААВ №222541 про наявність у ОСОБА_2 професійного захворювання довічно. Рекомендований Д - нагляд невролога, терапевта, лора. (а.с. 11).

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою.

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за Формою П-4, складеного 24.02.2020 року комісією із залученням головного державного інспектора відділу гігієни праці та атестації робочих місць за умовами праці управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, страхового експерта з охорони праці сектору профілактики страхових випадків Покровського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, директора з охорони праці та промислової безпеки ПрАТ Ш/у Покровське , провідного інженера з обліку і аналізу травматизму та професійних захворювань ПрАТ Ш/у Покровське , начальника дільниці Амбулаторія ПрАТ Ш/у Покровське , голови профкому ПрАТ Ш/у Покровське , лікаря терапевта відділення профілактики КНП Селидівської центральної міської лікарні Селидівської міської лікарні - професійне захворювання у позивача ОСОБА_2 виникли у зв`язку із тривалим періодом роботи в шкідливих умовах праці, обумовлених впливом шкідливого виробничого фактору - важкості праці та пилу фіброгенної дії. (а.с. 7-10).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні: в Державній Установі Інститут Медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України з 01.02.2021 року по 17.02.2021 року з діагнозом: хронічний бронхіт ІІ ст. фаза затихаючого загострення. Прикореневий пневмофіброз. ЛН І-ІІ ст. (один-два). Хронічна попереково - крижова радикулопатія S1 ліворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико - динамічними порушеннями, м`язево - тонічним та стійким больовим синдромами. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість ІІ ст. (легка) зниження слуху за класифікацією ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - захворювання професійні, встановлені вперше - підставою для визначення професійної категорії захворювань явились: дані клініко - функціональних обстежень; динаміка захворювань; їх розвиток під час роботи; інформація про умови праці. Представлена в інформаційній довідці від 25.01.2021 року, згідно якої хворий підлягав комплексній дії виробничих факторів, параметри яких перевищували допустимі величини. (а. с. 13)

За результатами засідання лікарсько-експертної комісії центральної лікарсько - експертної комісії (ЦЛЕК) Державної Установи Інститут Медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України від 10.02.2021 року № 5/142 про наявність хронічного професійного характеру захворювання у ОСОБА_2 : хронічний бронхіт ІІ ст. фаза затихаючого загострення. Прикореневий пневмофіброз. ЛН І-ІІ ст. (один-два). Хронічна попереково - крижова радикулопатія S1 ліворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико - динамічними порушеннями, м`язево - тонічним та стійким больовим синдромами. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість ІІ ст. (легка) зниження слуху за класифікацією ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 14).

23.03.2021 року ОСОБА_2 оглянутий в Обласній профпатологічній медико-соціальній експертній комісії м. Слов`янська та встановлено ступінь втрати професійної працездатності за професійним захворюванням за сукупністю 65 % з 18.03.2021 року безстроково, що підтверджується довідкою серійний номер 12 ААА №092260. (а.с. 11).

На підставі зазначених доказів позивач ОСОБА_2 ґрунтує заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди, пов`язаної з розвитком професійного захворювання, що є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві.

Статті 12, 81 ЦПК України передбачають обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом надано оцінку поданих ОСОБА_2 доказів і прийнято висновок про слушність аргументів, наведених в позовній заяві та про часткове задоволення заявлених вимог з огляду на наступні норми права.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Приписами ст. 173 КЗпП України за потерпілим закріплено право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків. Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку, мають право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Аналогічна правова позиція була зазначена Конституційним Судом України в рішенні від 08.10.2008р. по справі № 1-32/2008 та Верховним Судом у постанові від 04.07.2018р. по справі №210/5023/15-ц.

Згідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. №6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди (зі змінами, внесеними постановами від 8 липня 1994 р. №7, від 30 вересня 1994р. №11 та від 25 травня 1998 р. №15, від 24.10.2003р. №9), вирішуючи питання про прийняття до провадження заяв про відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, суди повинні враховувати, що спори між: потерпілим працівником та роботодавцем (незалежно від форм власності та виду діяльності) щодо права на відшкодування зазначеної шкоди підлягають судовому розгляду в порядку, встановленому для вирішення трудових спорів (гл. XV КЗпП).

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

З Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 24.02.2021 року вбачається, що підприємством, з яким позивач ОСОБА_2 перебував в трудових відносинах, та на якому отримав захворювання з втратою 65 % професійної працездатності є ПрАТ Шахтоуправління Покровське , відповідач по справі. Суд вказує на безпідставність доводів представника відповідача про те, що вимоги є безпідставними, оскільки позивач працював на підприємстві свідомо, добровільно, знаючи, що специфіка роботи по його професії передбачає працю в шкідливих умовах для здоров`я. Професійне захворювання отримав у зв`язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах, обумовлених впливом шкідливого фактора - пил, фізичне навантаження. Так, відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України Про охорону праці позивач мав право відмовитися від виконання роботи, якщо створилася виробнича ситуація чи навколишнє середовище небезпечне для його життя чи здоров`я. Суд акцентує увагу, що якщо засоби виробництва прийнято в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, то умови праці мають бути безпечними. Так, в п. 13 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 24.02.2021 року зазначено, що згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердж. наказом МОЗ України № 248 від 08.04.2014 року умови праці ОСОБА_2 : відносяться по пилу переважно фібро генної дії, кремнію діоксину кристалічний при вмісту вільного діоксину кремнію від 10 до 70 % фактична величина 8,6-196,8 мг/м3, при нормативному значенні 2 мг/м3. Тривалість дії у продовж зміни - 84-90,3% зміни. Важкість праці: фізичне динамічне навантаження - фактична величина 155,8-298,4 Вт при нормативному значенні 90 Вт; фізичне динамічне навантаження - фактична величина 89-152,9 Вт при нормативному значенні 45 Вт, маса вантажу, підіймається та переміщується - фактична величина 30-40 кг при нормативному значенні 30 кг. Робоча поза в нахиленому положенні більше 30-40% зміни при нормативному значенні до 30-25% зміни. Нахили корпусу 140-260 разів за міну, при нормативному значенні 51-100 разів за зміну. Фактичні рівні звукового тиску, еквівалентні рівні шуму 80-90 дБА, при нормативному значенні 80 дБА. (а.с. 7-10).

Згідно ст. 13 Закону України Про охорону праці роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Частиною третьою ст. 13 Закону України Про охорону праці на роботодавця покладено безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Актом про проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання стверджується, що наявна вина працедавця.

Суд також не приймає викладене в письмовому відзиві посилання представника відповідача на те, що факт спричинення позивачу моральної шкоди є недоведеним, оскільки будь-яких додаткових висновків, експертиз в даному випадку не потрібно, оскільки наявна стійка втрата працездатності позивача, та встановлення останньому третьої групи інвалідності. Згідно ст. 76 ЦПК України доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Сукупність наданих позивачем доказів: трудова книжка позивача, акт розслідування професійного захворювання, медичний висновок центральної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання, епікризи, довідка МСЕК, - підтверджують факт завдання позивачу моральної шкоди.

Згідно роз`яснень Конституційного Суду України у рішенні від 27 січня 2004 року № 10рп\2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і винною протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Отже, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Суд при розгляді справи вважає доцільним акцентувати увагу, що Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 24.02.2021 року засвідчено, що причиною розвитку у позивача професійного захворювання є тривалий період роботи у шкідливих умовах праці, обумовленим впливом шкідливих виробничих факторів - відносяться по пилу переважно фібро генної дії, кремнію діоксину кристалічний при вмісту вільного діоксину кремнію від 10 до 70 % фактична величина 8,6-196,8 мг/м3, при нормативному значенні 2 мг/м3. Тривалість дії у продовж зміни - 84-90,3% зміни. Важкість праці: фізичне динамічне навантаження - фактична величина 155,8-298,4 Вт при нормативному значенні 90 Вт; фізичне динамічне навантаження - фактична величина 89-152,9 Вт при нормативному значенні 45 Вт, маса вантажу, підіймається та переміщується - фактична величина 30-40 кг при нормативному значенні 30 кг. Робоча поза в нахиленому положенні більше 30-40% зміни при нормативному значенні до 30-25% зміни. Нахили корпусу 140-260 разів за міну, при нормативному значенні 51-100 разів за зміну. Фактичні рівні звукового тиску, еквівалентні рівні шуму 80-90 дБА, при нормативному значенні 80 дБА. (п. 18 Акту).

По суті інших доводів представника відповідача (врахування практики розгляду аналогічних справ судами Донецької області), - суд реагує наступним. Згідно ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (рішення Проніна проти України ). Доводи відповідача в зазначеній частині не дають підстави вказати на їх суттєвість в розгляді справи.

Суд вважає, що з причини розвитку професійного захворювання, позивач ОСОБА_2 зазнав фізичний біль, хворобливі відчуття, а також страждання у зв`язку з ушкодженням свого здоров`я, лікування позивача вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, як наслідок беззаперечно настали зміни у його життєвих і виробничих зв`язках (з причини частого звернення до медичних установ позбавлений можливості проводити час зі своєю родиною, часте перебування на лікарняному впливало на виробничі відносини), неможливість їх поновлення.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з того, що життя і здоров`я людини найвища соціальна цінність, невід`ємні два поняття. Оскільки, якщо втрачене здоров`я, то немає того повноцінного життя, як того бажає сама людина. Немає вартості життю людини та вартості втраченому здоров`ю. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною.

Відповідно до прецендентної практики Європейського суду з прав людини, - моральна шкода має визначатися за автономними критеріями, що випливають з Конвенції, а не на підставі принципів, визначених у національному законодавстві чи практиці відповідної держави (Мельниченко проти України); деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами, але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування (рішення у справі Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства ); в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації (рішення у справах Шевченко проти України , Харук та інші проти України , Скордіно проти Італії ).

Суд, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи глибину фізичних та душевних страждань позивача, погіршення стану здоров`я, значну ступінь втрати професійної працездатності, втрату виробничих здібностей, а також вимоги розумності, виваженості і справедливості, - вважає необхідним задовольнити вимоги щодо компенсації моральної шкоди, стягнувши з ПрАТ Шахтоуправління Покровське на користь позивача ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 40000,00 гривень.

Суд при винесені рішення враховує положення Закону України № 466-ІХ від 16.01.2020 року Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві , яким внесено зміни до статті 164 ПК України (норма набрала чинності з 23.05.2020 року).

До загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків, з урахування змін, внесених Законом № 466-ІХ, включається відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі визначеному законом (п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України).

Суд, в зв`язку з вищевикладеним, в рішенні вважає необхідним зазначити, що розмір присудженої моральної шкоди в сумі 40000,00 гривень підлягає стягненню з ПрАТ Шахтоуправління Покровське з урахуванням утримання обов`язкових податків і зборів, в розмірі, який перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Так, позивач ОСОБА_2 , в порядку п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , звільнений від сплати судових витрат, тому передбачений п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 вказаного закону розмір мита підлягає стягненню в дохід держави з приватного акціонерного товариства Шахтоуправління Покровське (розмір визначено з урахуванням дати подачі позову до суду). Вимоги в цій частині задоволено частково на суму 40000 гривень, тобто на 61,5% від заявленої суми (65000 гривень), тому судовий збір підлягає відшкодуванню з відповідача на користь держави в сумі 558,77 гривень.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем ОСОБА_2 заявлено вимоги відшкодування витрат на правову допомогу згідно укладеного договору з адвокатом Варцабою О. Д.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 0305.2018 року у справі № 72/1010/16-ц склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження підставності вимог про відшкодування правових витрат надано такі документальні матеріали: - договір про надання правничої допомоги від 31.03.2021 року, укладений з адвокатом Варцабою О. Д. (а.с. 18); Акт виконаних робіт за вказаним договором від 05.04.2021 року (адвокат Варцаба О. Д. надав наступні послуги: вивчення документів, наданих замовником та складання позовної заяви - 1000,00 гривень, участь у судових засіданнях в якості представника - 1600,00 гривень - (а.с. 19).

Суд, надаючи оцінку вказаним доказам, - приходить до наступних висновків.

Згідно положень ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність - гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витрачених адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Суд, враховуючи викладене, беручи до уваги зміст та підстави позову, часткове задоволення позовних вимог за результатами розгляду справи, строк розгляду справи, процесуальну поведінку представника позивача під час судового провадження (не приймав особисто участь в судовому засіданні), ставлення до виконання процесуальних обов`язків, обґрунтованість та пропорційність їх розміру з урахуванням виконаної адвокатом роботи та предмету спору, - вважає, що з відповідача на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 700,00 гривень.

В іншій частині понесення судових витрат у вигляді правничої допомоги слід відмовити. Таке присудження витрат на професійну правничу допомогу, на думку суду, буде відповідати принципу співмірності послуг адвоката з позицій його досвіду, об`ємності виконаної роботи, часу об`єктивно потрібного для надання позивачу послуг юридичного супроводження справи.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 13, 19, 141, 263-265 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Шахтоуправління Покровське , третя особа, що не заявляє самостійних вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Шахтоуправління Покровське на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень з утриманням обов`язкових платежів, згідно законодавства , витрати на правову допомогу в сумі 700 (сімсот) гривень.

В інших частині позовних вимогах відмовити.

Судові витрати по справі, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, віднести на рахунок відповідача, стягнути з Приватного акціонерного товариства Шахтоуправління Покровське на користь держави судовий збір в сумі 558 (п`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 77 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України (в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином; суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення; суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення суду - 27.05.2021 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Приватне акціонерне товариство Шахтоуправління Покровське , ЄДРПОУ 13498562, юридична адреса місце знаходження: Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, 1а.

- третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 41325231, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5;

Суддя: