Рішення

від 25.05.2021 по справі 649/263/20

ВЕЛИКОЛЕПЕТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 649/263/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Мамаєва В.А.

за участю секретаря судового засідання Шишки Н.М.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Лепетиха цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки в натурі

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поділ земельної ділянки в натурі, мотивуючи свої вимоги наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача і відповідача, ОСОБА_4 . 12.07.2019 року приватним нотаріусом Великолепетиського районного нотаріального округу Херсонської області Жолуденко О.О. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 6,1400 га. у межах згідно з планом, що розташована на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області, яку призначено для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6521255100:07:059:1366. Позивач прийняв спадщину у складі якої було нерухоме майно, у вигляді 1/2 частки земельної ділянки, оформив право на спадщину, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом, а також зареєстрував право власності в органах державної реєстрації прав, а тому у позивача виникло право власності на 1/2 частку земельної ділянки. Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Згідно ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Згідно ч. 1 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. З моменту набуття позивачем та відповідачем права спільної часткової власності на земельну ділянку, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуватись спільним майном і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені особами співвласниками. Позивач намагався домовитись про розподіл вказаної земельної ділянки з відповідачем, але останній відмовився від її поділу в добровільному порядку. У зв`язку з тим, що між сторонами не було досягнуто домовленості про поділ земельної ділянки в натурі, це призвело до неможливості вчинити договір про поділ цього майна в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 367 ЦК України, а тому позивач був змушений звернутись до суду з позовною заявою про поділ земельної ділянки. Враховуючи вищевказане позивач просить суд виділити ОСОБА_3 1/2 частку земельної ділянки кадастровий номер № 6521255100:07:059:1366, що розташована на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області.

Ухвалою Великолепетиського районного суду Херсонської області від 03.04.2020 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

12.06.2020 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву у якому останній повідомив, що він разом з позивачем, який приходиться йому рідним братом, прийняли спадщину за законом в рівних частинах, після смерті батька - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначив, що позивач не звертався до нього з проханням здійснити поділ земельної ділянки кадастровий номер № 6521255100:07:059:1366, з якої по 1/2 частки належить сторонам, та про це дізнався лише з позовної заяви. Відповідач повністю визнав право позивача і згоден поділити вказану земельну ділянку за домовленістю з позивачем відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦК України, уклавши письмовий договір про поділ земельної ділянки та його нотаріально посвідчити. Крім того, відповідач акцентував увагу, що краще і швидше буде укласти письмовий договір про поділ земельної ділянки за взаємною домовленістю сторін та позивачеві не потрібно буде нести будь-які судові витрати по справі.

15.06.2020 року від представника позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення земельно-технічної експертизи та 06.08.2020 року клопотання про витребування доказів для її призначення, які було задоволено ухвалою Великолепетиського районного суду Херсонської області від 06.08.2020 року та призначено по справі земельно-технічну експертизу, а на час проведення експертизи зупинено провадження по справі.

15.12.2020 року від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України отримано висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 3623/3624-20 від 20.11.2020 року.

Ухвалою Великолепетиського районного суду Херсонської області від 16.12.2020 року провадження по вказаній цивільній справі поновлено.

Ухвалою Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.01.2021 року підготовче провадження по вказаній цивільній справі закрито та призначено судовий розгляд по справі.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав та просить його задовольнити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав і просить суд відмовити у його задоволенні. Додатково пояснив, що у поданому ним відзиві вказав, що згоден на взаємний поділ земельної ділянки з позивачем, але позивач на вказану пропозицію не відреагував та наполіг на продовженню розгляду справу. 04.02.2021 під час ознайомлення з матеріалами справи останній дізнався, що судом за клопотанням представника позивача долучено в якості доказу лист від 15.01.2021 року адресований позивачем на адресу відповідача, зі змісту якого ОСОБА_3 вдруге надсилає лист останньому, з пропозицією здійснити поділ земельної ділянки, оскільки на перший лист відповідач не відповів. Завіряє, що не отримував від позивача жодного листа з пропозицією здійснити поділ земельної ділянки та ця інформація є недостовірною, оскільки позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував вказані обставини. Зазначив, що не заперечує право власності позивача на земельну ділянку, яка перебуває у спільній частковій власності сторін. Погоджується із пропозицією позивача щодо укладення договору про поділ земельної ділянки на всіх запропонованих позивачем умовах, окрім нотаріального посвідчення вказаного договору у м. Запоріжжя, оскільки хворіє на цукровий діабет 2 типу, виразку дванадцятипалої кишки, глаукому обох очей, а тому не може за станом здоров`я поїхати до м. Запоріжжя. Також пояснив, що ні з адвокатом Піскарьовим А.О., ні з позивачем до подання позивачем позову щодо питання поділу земельної ділянки не спілкувався, а про наявність спору дізнався лише після отримання позовної заяви. Представник позивача вводить суд в оману, оскільки відповідач не відмовився від укладення мирової угоди, а лише не погодився з одним пунктом угоди щодо сплати останнім судових витрат.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 та 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Велика Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21.05.2018 року.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.07.2019 року, виданого приватним нотаріусом Великолепетиського районного нотаріального округу Херсонської області Жолуденко О.О., спадкоємцями майна після померлого ОСОБА_4 , 1928 р.н. є: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/2 (одну другу) частку спадкового майна; син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 1/2 (одну другу) частку спадкового майна. Спадщина, на яку в указаній частці видано свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 6,1400 га., що розташована на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області, яку призначено для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер № 6521255100:07:059:1366. Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку спадкового майна видано ОСОБА_3 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 174503379 від 19.07.2019 року ОСОБА_3 є власником 1/2 частки земельної ділянки площею 6,14 га. кадастровий номер № 6521255100:07:059:1366.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.04.2020 року, виданого приватним нотаріусом Великолепетиського районного нотаріального округу Херсонської області Жолуденко О.О., спадкоємцями майна після померлого ОСОБА_4 , 1928 р.н. є: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/2 (одну другу) частку спадкового майна; син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 1/2 (одну другу) частку спадкового майна. Спадщина, на яку в указаній частці видано свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 6,1400 га., що розташована на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області, яку призначено для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер № 6521255100:07:059:1366. Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку спадкового майна видано ОСОБА_2 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 206291753 від 07.04.2020 року ОСОБА_2 є власником 1/2 частки земельної ділянки площею 6,14 га. кадастровий номер № 6521255100:07:059:1366.

Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами.

Відповідно ч. 1 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_1 показав, що до подання позову позивачем, він усно звертався до відповідача щодо добровільного розподілу земельної ділянки, але відповідач від вказаної пропозиції відмовився. Будь-яких письмових пропозицій до подання позову відповідачеві не надсилали. Після подачі позову позивач двічі надсилав відповідачу листи з вказаною пропозицією. Перший лист відповідачеві направляв безпосередньо позивач, але він не зберігся і він не може надати доказів його направлення. Другий лист відповідачу був направлений ним (свідком), як представником позивача. Також зазначив, що відповідачеві було запропоновано укласти договір про поділ земельної ділянки та нотаріально посвідчити його у м. Запоріжжя, оскільки позивач не має змоги приїхати до смт. Велика Лепетиха, у зв`язку з хворобою, але позивач відмовився від даної пропозиції і не вчинив ніяких дій, які б свідчили, що відсутній спір з даного приводу.

Суд не бере до уваги як недостатні показання ОСОБА_1 про те, що до подачі позову він телефонував відповідачеві щодо добровільного поділу земельної ділянки, але той відмовився, оскільки вказана обставина заперечується відповідачем і не підтверджена позивачем або його представником іншими доказами, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти висновку про наявність цієї обставини. Зокрема, таким доказом міг бути будь-який письмовий доказ.

Згідно листа позивача від 15.01.2021 року, направленого 16.01.2021 року на адресу відповідача, позивач запропонував відповідачу в добровільному порядку поділити земельну ділянку в натурі, кожному з них по 1/2 частці земельної ділянки, яку вони успадкували після померлого ОСОБА_4 . Доказів вручення листа відповідачу, представник позивача суду не надав. 04.02.2021 року відповідач ознайомився з матеріалами справи, в тому числі із листом позивача. Таким чином, з листом позивача з пропозицією поділу земельної ділянки відповідач ознайомився вже після призначення справи до розгляду по суті (29.01.2021 року).

Суд ставиться критично і не бере до уваги лист позивача від 15.01.2021 року, оскільки він не є доказом, що підтверджує відмову відповідача від здійснення добровільного поділу земельної ділянки в натурі, оскільки відповідач ознайомився з ним лише 04.02.2021 року, після призначення справи до розгляду по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем. Така правова позиція викладена у п. 6.2 постанови Об`єднаної палати Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду, по справі № 910/12787/17 від 16.10.2020 року, яка відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем та його представником не надано належних, допустимих і достовірних доказів, порушення відповідачем права позивача на поділ земельної ділянки, а тому позивач має можливість здійснити поділ земельної ділянки в натурі за домовленістю між співвласником у порядку передбаченому ст. 367 ЦПК України на що неодноразово вказував відповідач у відзиві на позов та письмовій заяві наданій до суду. Тому позов ОСОБА_3 є необгрунтованим і задоволенню не підлягає.

На підставі ст.ст. 15, 16, 358, 367 ЦК України, ст.ст. 87, 88 ЗК України, ст.ст. 4, 12, 81, 83, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки в натурі відмовити.

Повне найменування сторін:

1. Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

2. Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду буде складено 31.05.2021 року.

Головуючий підпис