Рішення

від 01.06.2021 по справі б3/004-12/13 (911/2972/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2021 р. м. Київ Справа № Б3/004-12/13 (911/2972/20)

за позовною заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромінвестгруп (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, 22; код ЄДРПОУ 33212210)

до відповідача 1 Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 15; код ЄДРПОУ 04054932)

та відповідача 2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про скасування рішення державного реєстратора, витребування майна та визнання права власності на нерухоме майно

у відокремленому провадженні в межах справи № Б3/004-12/13

за заявою Акціонерного товариства РВС Банк (04071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 29/58; код ЄДРПОУ 39849797) - Кредитор

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромінвестгруп (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, 22; код ЄДРПОУ 33212210) - Боржник/Банкрут

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Булгакової О.В.

За участю представників учасників у справі:

від ТОВ Укрпромінвестгруп : адвокат Різник О.Ю.;

від ОСОБА_1 : адвокат Загура В.П.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № Б3/004-12/13 за заявою ПАТ АКБ Київ (правонаступником якого є АТ РВС Банк ) до ТОВ Укрпромінвестгруп про банкрутство, порушена ухвалою від 13.01.2012.

Постановою Господарського суду Київської області від 04.02.2015 визнано ТОВ Укрпромінвестгруп банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру. Ухвалою суду від 07.04.2020 ліквідатором ТОВ Укрпромінвестгруп призначено арбітражного керуючого Демчана О.І.

На даний час у справі триває ліквідаційна процедура.

12.10.2020 до суду надійшла позовна заява ліквідатора ТОВ Укрпромінвестгруп від 09.10.2020 № 02-77/79 (вх. № 3016/20) до відповідачів Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області та ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора, витребування майна та визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.10.2020 витребувано від Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Центру обслуговування Прозорий офіс Броварської міської ради в порядку ст. 176 ГПК України інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .

05.11.2020 до суду надійшов лист Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Центру обслуговування Прозорий офіс Броварської міської ради від 29.10.2020 № 06-11/3968, згідно якого повідомлено, що ОСОБА_1 зареєстрований з 14.08.1992 по теперішній час за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2020 відкрито відокремлене провадження № Б3/004-12/13 (911/2972/20) за вказаною вище позовною заявою в межах справи № Б3/004-12/13 про банкрутство Укрпромінвестгруп ; підготовче засідання призначено на 22.12.2020; встановлено сторонам процесуальні строки для подання суду відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

07.12.2020 до суду надійшов відзив Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 03.12.2020 №2-15/4545 (вх. № 30105/21) на позов.

В судовому засіданні 22.12.2020 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 02.02.2021, про що сторін повідомлено ухвалою суду від 22.12.2020.

18.01.2021 до суду надійшов лист Броварської РДА від 04.01.2021 № 08/01-11 (вх. № 1115/21) про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою суду від 02.02.2021 підготовче засідання відкладено на 23.02.2021.

В судовому засіданні 23.02.2021 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення на 16.03.2021 проведення судового засідання щодо розгляду справи по суті, про що сторін повідомлено ухвалою суду від 23.02.2021.

16.03.2021 судове засідання не відбулось, у зв`язку з чим ухвалою суду від 22.03.2021 повідомлено учасників у справі про призначення проведення судового засідання щодо розгляду справи по суті на 13.04.2021.

05.04.2021 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 від 31.03.2021 б/№ (вх. № 7911/21) на позовну заяву. У відзиві Відповідач 2 крім іншого просить суд залишити позов без розгляду.

09.04.2021 до суду надійшли письмові пояснення Позивача від 06.04.2021 № 02-77/102 (вх. № 8474/21) на відзив Відповідача 2.

В судовому засіданні 13.04.2021 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення розгляду справи на 11.05.2021.

В судовому засіданні 11.05.2021 оголошено перерву до 25.05.2021.

25.05.2021 до суду надійшла заява Відповідача 2 від 25.05.2021 б/№ (вх. № 13017/21) про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

25.05.2021 в судовому засіданні судом розглянуто клопотання Відповідача 2, що викладене у відзиві на позов, про залишення позову без розгляду.

Зокрема Відповідач 2 просить суд залишити позов без розгляду, оскільки на думку Відповідача 2, позивачем у даній справі має бути юридична особа ТОВ Укрпромінвестгруп в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І., а не безпосередньо ліквідатор.

Отже Відповідач 2 вважає, що позов подано не уповноваженою особою, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України є підставою для залишення позову без розгляду.

Заслухавши доводи представників сторін суд зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство юридична особа боржник перебуває в особливому правовому становищі, яке змінює весь комплекс правовідносин товариства. При цьому норми Кодексу України з процедур банкрутства є спеціальними та мають пріоритет при застосуванні відносно загальних норм законодавства.

Статтею 10 КУзПБ визначено, що арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Таким чином, з дати визнання боржника банкрутом єдиною уповноваженою особою банкрута є ліквідатор, до повноважень якого крім іншого відноситься звернення з позовами до третіх осіб щодо повернення майна банкрута в ліквідаційну масу.

Суд зазначає, що технічне формулювання в тексті позовної заяви, що позов подано ліквідатором товариства… чи товариством в особі ліквідатора … не змінює суті позовної заяви та правового становища позивача за таким позовом, що підтверджується судовою практикою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (у т.ч. по справах № 910/17743/18, № 911/1707/18, № 915/220/13-г, № 910/18384/15).

Враховуючи викладене вище, твердження Відповідача 2 про відсутність у ліквідатора ТОВ Укрпромінвестгруп арбітражного керуючого Демчана О.І. процесуальної дієздатності щодо подачі даного позову, визнаються судом необґрунтованими, отже клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України залишене судом без задоволення, про що в судовому засіданні 25.05.2021 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати.

В судовому засіданні 25.05.2021 оголошено перерву до 01.06.2021.

31.05.2021 до суду надійшло клопотання Відповідача 2 від 31.05.2021 б/№ (вх. № 13467/21) про залишення позову без розгляду.

01.06.2021 в судове засідання з`явились представники Позивача та Відповідача 2. Відповідач 1 в судове засідання представника не направив, у відзиві на позов просив розглядати справу без участі представника Відповідача 1.

Розглянувши подане Відповідачем 2 клопотання від 31.05.2021 б/№ (вх. № 13467/21) про залишення позову без розгляду судом встановлено, що за своїм змістом клопотання обґрунтоване тими самими доводами, що і аналогічне клопотання, розглянуте судом в засіданні 25.05.2021.

Суд зазначає, що наведені Відповідачем 2 аргументи не спростовують висновків суду, викладених вище за результатом розгляду попереднього клопотання, відтак клопотання Відповідача 2 від 31.05.2021 б/№ (вх. № 13467/21) залишене судом без задоволення, про що в судовому засіданні 01.06.2021 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати.

В судовому засіданні представник Позивача позовну заяву підтримав та просив задовольнити.

В позовній заяві Позивач просить суд:

- скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Мурашко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 32890975 від 13.12.2016 та внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності/довірчої власності № 17996094 від 09.12.2016, згідно якого за ОСОБА_1 зареєстровано на праві приватної власності об`єкт нерухомого майна № 1115880032000;

- витребувати з чужого незаконного володіння громадянина ОСОБА_1 на користь ТОВ Укрпромінвестгруп нерухоме майно за реєстраційним номером № 1115880032000 - житловий будинок загальною площею 493,8 кв.м., житлова площа 196,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 ;

- визнати за ТОВ Укрпромінвестгруп право власності на вказане нерухоме майно.

Узагальнені доводи Позивача є наступними.

Ліквідатором Банкрута в ході виконання повноважень у справі встановлено, що на нерухоме майно Банкрута третьою особою - ОСОБА_1 зареєстровано право власності на підставі судового рішення, яке на даний час є скасованим, у зв`язку з чим існує необхідність у поновленні права власності Банкрута на нерухоме майно для задоволення вимог кредиторів.

Зокрема, 01.12.2005 між ОСОБА_1 та ТОВ Укрпромінвестгруп укладено інвестиційний договір № 5, згідно якого ТОВ Укрпромінвестгруп зобов`язане побудувати об`єкт інвестування - житловий будинок АДРЕСА_3 .

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.06.2011 у справі № 2-1078/2011 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Укрпромінвестгруп визнано за Відповідачем 2 право власності на вказаний житловий будинок.

06.12.2016 ліквідатором ТОВ Укрпромінвестгруп арбітражним керуючим Дяченко Я.В. подано апеляційну скаргу на вказане судове рішення.

В той же час, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 зареєстрував за собою право власності на об`єкт нерухомого майна № 1115880032000 - житловий будинок на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.06.2011 у справі № 2-1078/2011. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32890975 від 13.12.2016, реєстратор - ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області. Підстава державної реєстрації - рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.06.2011 у справі № 2-1078/2011.

Тобто Відповідач 2 звернувся до державного реєстратора для реєстрації права власності на спірне нерухоме майно після подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду, яке стало підставою для реєстрації.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 07.03.2017 у справі № 2-1078/11 апеляційну скаргу ТОВ Укрпромінвестгруп в особі ліквідатора арбітражного керуючого Дяченко Я.В. задоволено, рішення суду першої інстанції від 01.06.2011 скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності відмовлено.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 не надав фінансові документи про внесення 100% оплати вартості об`єкту інвестування та докази введення будинку в експлуатацію.

Отже наразі рішення суду, на підставі якого ОСОБА_1 зареєстрував за собою право власності на спірний об`єкт нерухомого майна, є скасованим, у зв`язку з чим Позивач вважає, що відповідний запис в державному реєстрі має бути скасованим.

Ліквідатором Банкрута встановлено, що будівництво спірного нерухомого майна здійснювало ТОВ Укрпромінвестгруп (договір оренди землі від 17.04.2006 № 1700, дозвіл Інспекції ДАБІ № 31 від 23.10.2006, технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_4 , рішення Рожнівської сільської ради від 21.08.2009 щодо присвоєння адреси вул. Берегова .

Таким чином, враховуючи відсутність доказів здійснення ОСОБА_1 оплат за інвестиційним договором від 01.12.2005 № 5, власником спірного майна є саме ТОВ Укрпромінвестгруп .

Проте попереднім ліквідатором не було передано арбітражному керуючому Демчану О.І. правовстановлюючих документів щодо права власності ТОВ Укрпромінвестгруп на спірне нерухоме майно, у зв`язку з чим існує необхідність у поновленні права власності на спірне майно за ТОВ Укрпромінвестгруп .

Позивач стверджує, що оскільки спірне нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_1 та вибуло з володіння ТОВ Укрпромінвестгруп на підставі скасованого судового рішення, отже майно вибуло з володіння Позивача поза волею власника. ОСОБА_1 знав, що не має права на реєстрацію за собою права власності на дану нерухомість, адже не виконав п. 4.2. інвестиційного договору № 5 від 01.12.2005 та не сплатив коштів за об`єкт нерухомості; Відповідачу 2 були відомі положення п. 4.2. договору відносно того, що за забудовником лишається право власності на майно до моменту повного розрахунку.

Відтак Позивач вважає наявними правові підстави для витребування майна ТОВ Укрпромінвестгруп з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 та визнання права власності Банкрута на вказане майно, що дозволить зареєструвати у відповідних державних реєстрах право володіння майном, як складову частину права власності.

Узагальнені доводи Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області (Відповідач 1), викладені у відзиві на позов.

Державний реєстратор при прийнятті оспорюваного рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно керувалась Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ за № 1127 від 25.12.2015 та Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ; підставою для здійснення державної реєстрації було чинне рішення суду про визнання права власності, довідка про надання поштової адреси та технічний паспорт на об`єкт нерухомості.

Рішення Апеляційного суду Київської області від 07.03.2017 у справі № 2-1078/11 було прийняте значно пізніше вчиненої реєстраційної дії.

Станом на дату проведення державної реєстрації (13.12.2016) у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації, тому оспорюване рішення було прийняте відповідно до чинного законодавства.

Таким чином Відповідач 1 просить суд відмовити у задоволенні позову та здійснювати розгляд справи без участі представника Відповідача 1.

Представник Відповідача 2 в судовому засіданні проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Узагальнені доводи Відповідача 2 є наступними.

За подачу даного позову підлягає сплаті судовий збір в розмірі 30596,00 грн, з яких 2102,00 грн за позовну заяву немайнового характеру та двічі по 14247,00 грн за позовні вимоги майнового характеру.

Проте Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4204,00 грн, у зв`язку з чим, на переконання Відповідача 2, позовні вимоги Позивача не можуть бути розглянуті господарським судом по суті.

Доводи Позивача про те, що Відповідачем 2 не було здійснено оплати за Інвестиційним договором № 5 від 01.12.2005 є необґрунтованими та спростовуються прибутковими касовими ордерами щодо надходження коштів до каси підприємства.

Зокрема, Позивач стверджує, що він не мав відкритого в банківській установі рахунку, у зв`язку з чим оплату вартості будівництва житлового будинку, як і інші інвестори, здійснював шляхом внесення готівкових коштів до каси ТОВ Укрпромінвестгруп , що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 7 від 18.01.2006 на суму 449800,00 грн та № 31 від 25.04.2006 на суму 500000,00 грн.

Додатковими беззаперечними доказами сплати Відповідачем 2 інвестиційних коштів в повному обсязі Відповідач 2 вважає Акт прийому-передачі житлового будинку № 5 від 11.11.2009 та Довідку від 01.04.2010, яка видана генеральним директором ТОВ Укрпромінвестгруп ОСОБА_1 про те, що громадянин ОСОБА_1 станом на 01.04.2010 здійснив повний розрахунок за Інвестиційним договором № 5 від 01.12.2005, а саме на суму 949800,00 грн.

У зв`язку з порушенням ТОВ Укрпромінвестгруп взятих на себе зобов`язань за Інвестиційним договором, а саме порушення строків введення будинку в експлуатацію, ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом про визнання права власності, який був задоволений судом у 2011 році.

Щодо скасування рішення Броварського міськрайонного суду Київської області судом апеляційної інстанції Відповідач 2 зазначив, що апеляційна скарга на рішення місцевого суду була подана ліквідатором ТОВ Укрпромінвестгруп після спливу майже 6-річного строку після ухвалення рішення.

Участі в розгляді справи апеляційним судом Відповідач 2 особисто не брав, додаткових доказів на підтвердження повної сплати вартості будівництва житлового будинку від Відповідача 2 ані у суді першої інстанції, ані в апеляційному суді не вимагали.

Таким чином Відповідач 2 стверджує, що право власності на спірний житловий будинок набуте ОСОБА_1 на законних підставах.

Твердження Позивача про те, що об`єкт нерухомості вибув з володіння Позивача поза його волею Відповідач 2 вважає надуманим, оскільки будівництво спірного житлового будинку було завершено в листопаді 2009 року, у зв`язку з чим 11.11.2009 сторонами Інвестиційного договору було підписано Акт приймання-передачі будинку інвестору, що свідчить про добровільність передачі забудовником зведеного об`єкту інвестування.

Крім цього у заяві від 25.05.2021 Відповідач 2 просить суд застосувати наслідки пропуску ТОВ Укрпромінвестгруп строків позовної давності для звернення до суду, у зв`язку з чим відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування заяви Відповідач 2 зазначає, що право власності ОСОБА_1 на спірне майно визнане рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.06.2011 у справі № 2-1078/2011.

Рішення апеляційного суду про скасування зазначеного вище рішення про визнання права власності Відповідача 2 набрало законної сили 07.03.2017. При цьому апеляційне оскарження відбувалось безпосередньо ліквідатором ТОВ Укрпромінвестгруп .

Проте з позовом про витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності Позивача на спірне майно ліквідатор ТОВ Укрпромінвестгруп звернувся в листопаді 2020 року, отже після спливу трирічного строку позовної давності.

Таким чином Відповідач 2 стверджує, що Позивачем пропущено строк позовної давності за відповідним позовом, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Заперечуючи проти наведених доводів Відповідача 2 Позивач в письмових поясненнях зазначає наступне.

Щодо розміру судового збору, який підлягає оплаті за подання даного позову Відповідачем 2 не враховано спеціальних норм, які регулюють процедуру банкрутства, зокрема позов ліквідатора спрямований на повернення майна до ліквідаційної маси Банкрута, у зв`язку з чим при сплаті судового збору застосовано п. 10 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щодо суті заперечень Відповідача 2 Позивач зазначає, що надані копії касових ордерів не є належними доказами оплати коштів за Інвестиційним договором, оскільки п. 4.2. договору передбачено інший порядок розрахунку інвестора - шляхом перерахування коштів на банківський рахунок забудовника.

Здійснення вказаної операції шляхом оплати готівкою в касу підприємства порушує норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що затверджене Постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637, а саме п. 2.8., 5.1., 5.8., 5.10. Положення, відповідно до яких грошові кошти мають перераховуватися на банківський рахунок підприємства для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, щодня.

Крім того, ОСОБА_1 , як колишнім керівником ТОВ Укрпромінвестгруп , не було передано ліквідатору Банкрута документації товариства, у т.ч. касової книги, що унеможливлює перевірку обставин здійснення відповідної операції про сплату Відповідачем 2 коштів.

Щодо Акту приймання-передачі будинку АДРЕСА_3 від 11.11.2009 ліквідатор зауважив, що вказаний акт підписано ОСОБА_1 і як керівником ТОВ Укрпромінвестгруп (представником забудовника), і як інвестором.

До того ж, державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на спірний житловий будинок здійснена не на підставі Акту приймання-передачі, а на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасоване в апеляційному порядку.

Таким чином Позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно ч. 1, 2 ст. 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Згідно ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

У судовому засіданні 01.06.2021, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Детально розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази та заслухавши доводи учасників у справі, судом встановлено наступне.

01.12.2005 між ТОВ Укрпромінвестгруп (забудовник) та ОСОБА_1 (замовник/інвестор) укладено Інвестиційний договір № 5 на будівництво житлового будинку, відповідно до умов якого (п. 2.1.) забудовник зобов`язується своїми або залученими силами і засобами збудувати, ввести в експлуатацію будинок, розташований на ділянці АДРЕСА_3 загальною площею 528 кв.м., згідно до умов Договору, проектно-кошторисної документації, яка входить до складу будинків, що будуються на території АДРЕСА_3 , та передати його замовнику/інвестору у власність на умовах даного договору.

Згідно п. 4.1. Інвестиційного договору, загальна вартість об`єкту інвестування на дату підписання Договору визначається в сумі 949800,00 грн, в т.ч. ПДВ 158300,00 грн.

Замовник/Інвестор зобов`язується оплатити загальну вартість об`єкту інвестування, який будується Забудовником, шляхом перерахування на його розрахунковий рахунок коштів в сумі 949800,00 грн до 01.12.2009.

За Забудовником залишається право власності на об`єкт інвестування до моменту повного розрахунку Замовника за об`єкт інвестування, а також дня фактичної передачі його Замовнику/Інвестору, згідно підписаного сторонами Акту приймання-передачі (п. 4.2. Інвестиційного договору).

Відповідно до п. 6.1., 6.4. Інвестиційного договору, Замовник/Інвестор зобов`язаний чітко дотримуватись порядку та розмірів оплати об`єкту інвестування, визначених в п. 4.2. цього Договору. Замовник/Інвестор має право отримати у власність об`єкт інвестування після повної сплати його вартості та завершення будівництва.

Пунктами 9.1., 9.2. Інвестиційного договору встановлено, що приймання-передача завершеного будівництвом об`єкту інвестування проводиться після виконання сторонами всіх зобов`язань, передбачених умовами цього Договору на протязі 14 календарних днів з моменту направлення Забудовником на адресу Замовника/Інвестора письмового повідомлення про готовність об`єкта до передачі. Приймання-передача завершеного будівництвом об`єкту інвестування оформляється Актом приймання-передачі. Всі витрати пов`язані з введенням в експлуатацію, оформленням права власності на об`єкт інвестування та отримання земельної ділянки покладаються на Замовника/Інвестора.

Відповідачем 2 до відзиву додано докази здійснення оплати за Інвестиційним договором № 5, зокрема копії квитанцій до прибуткових касових ордерів від 18.01.2006 № 7 на суму 449800,00 грн та від 25.04.2006 № 31 на суму 500000,00 грн.

11.11.2009 між ТОВ Укрпромінвестгруп та ОСОБА_1 підписано Акт прийому-передачі, відповідно до якого: Забудовник побудував та передав Замовнику/Інвестору, а Замовник/Інвестор прийняв будинок АДРЕСА_5 (п. 1 Акту); Замовник/Інвестор сплатив 100% вартості об`єкту інвестування за Інвестиційним договором № 5 від 01.12.2005 (п. 2 Акту).

Крім цього Відповідачем 2 надано копію довідки ТОВ Укрпромінвестгруп про те, що ОСОБА_1 станом на 01.04.2010 здійснив повний розрахунок за Інвестиційним договором № 5 від 01.12.2005, що укладений між ТОВ Укрпромінвестгруп та ОСОБА_1 , а саме - у сумі 949800,00 грн.

Щодо доводів Відповідача 2 про неправильну сплату Позивачем судового збору суд зазначає, що відповідно до спеціальних норм, які регулюють процедуру банкрутства, передбачено, що позов ліквідатора, який спрямований на повернення майна до ліквідаційної маси Банкрута, оплачується судовим збором за ставкою, визначеною п. 10 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 915/441/18, від 02.07.2020 у справі № 904/5934/17, від 25.11.2020 у справі № 905/1834/18 (905/132/20).

Отже сплачена Позивачем сума судового збору в розмірі 4204,00 грн відповідає вказаним вище положенням, що спростовує доводи Відповідача 2, наведені у відзиві.

Відносно доводів Позивача про те, що Відповідачем 2 порушено норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що затверджене Постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637, суд зазначає наступне.

Згідно п. 1.2. Положення № 637 (в ред., чинній станом на час виникнення спірних правовідносин (протягом грудня 2005 - квітня 2006)), готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форму касових ордерів установлено наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 N 51 Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій .

Пунктами 2.2., 2.8. Положення № 637 визначено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником (п. 3.3. Положення № 637).

Пунктом 5.1. Положення № 637 визначено, що строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог, зокрема, для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас).

Враховуючи викладене вище вбачається, що ОСОБА_1 , як Інвестор, не був обмежений у праві здійснити оплату за Інвестиційним договором шляхом внесення готівкових коштів до каси ТОВ Укрпромінвестгруп , та в той же час, обов`язок щодо внесення наявних у касі підприємства готівкових коштів, на банківський рахунок підприємства, покладено на відповідних уповноважених посадових осіб ТОВ Укрпромінвестгруп .

Наведені Позивачем обставини про те, що ОСОБА_1 , як колишнім керівником ТОВ Укрпромінвестгруп , та попередніми ліквідаторами Банкрута не було передано касової книги підприємства, не можуть свідчити про неналежність наданих Відповідачем 2 доказів здійснення оплати за Інвестиційним договором у вигляді прибуткових касових ордерів від 18.01.2006 № 7 на суму 449800,00 грн та від 25.04.2006 № 31 на суму 500000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 331 ЦК України визначено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно ст. 316, 321 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 5 статті 7 Закону України Про інвестиційну діяльність визначено, що інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Як вже зазначено вище, пунктом 6.4. Інвестиційного договору визначено, що Замовник/Інвестор має право отримати у власність об`єкт інвестування після повної сплати його вартості та завершення будівництва.

Відповідачем 2 надано докази здійснення оплати за Інвестиційним договором, зокрема копії квитанцій до прибуткових касових ордерів від 18.01.2006 № 7 на суму 449800,00 грн та від 25.04.2006 № 31 на суму 500000,00 грн.

Станом на час розгляду спору матеріали справи не містять доказів, які б спростовували факт реальності здійснення відповідної операції щодо внесення ОСОБА_1 коштів у касу підприємства та видачу Інвестору зазначених прибуткових касових ордерів.

Виконання обов`язку Інвестора щодо здійснення оплати за Інвестиційним договором також підтверджується Актом прийому-передачі, складеним 11.11.2009 між ТОВ Укрпромінвестгруп та ОСОБА_1 , відповідно до якого: Забудовник побудував та передав Замовнику/Інвестору, а Замовник/Інвестор прийняв будинок АДРЕСА_5 (п. 1 Акту); Замовник/Інвестор сплатив 100% вартості об`єкту інвестування за Інвестиційним договором № 5 від 01.12.2005 (п. 2 Акту).

Суд зазначає, що надані Відповідачем 2 копія довідки ТОВ Укрпромінвестгруп про повну сплату ОСОБА_1 станом на 01.04.2010 коштів за Інвестиційним договором та Акт приймання-передачі майна не є самостійними беззаперечними доказами сплати відповідних коштів ОСОБА_1 як Інвестором, оскільки вказані документи підписані від імені ТОВ Укрпромінвестгруп ОСОБА_1 як керівником підприємства.

В той же час, належними первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують сплату коштів Інвестором є прибуткові касові ордери від 18.01.2006 № 7 та від 25.04.2006 № 31.

Відтак твердження Позивача про відсутність доказів здійснення Відповідачем 2 оплати за Інвестиційним договором № 5 від 01.12.2005 спростовуються матеріалами справи.

Щодо заявленої Позивачем позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності Відповідача 2 на спірний об`єкт нерухомого майна, суд зазначає наступне.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.06.2011 у справі № 2-1078/2011 позов ОСОБА_1 до ТОВ Укрпромінвестгруп , за участю третьої особи: КП КОР Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності задоволено, визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 , загальною площею 493,8 кв.м.

На підставі вказаного вище рішення суду державним реєстратором Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Мурашко О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32890975 від 13.12.2016, та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 17996094 від 09.12.2016 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, загальною площею 493,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; РНОНМ 1115880032000.

Підставою державної реєстрації в державному реєстрі значиться рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.06.2011 у справі № 2-1078/2011.

06.12.2016 ліквідатором ТОВ Укрпромінвестгруп арбітражним керуючим Дяченко Я.В. подано апеляційну скаргу на вказане вище рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.06.2011 у справі № 2-1078/2011.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 07.03.2017 у справі № 2-1078/11 апеляційну скаргу ТОВ Укрпромінвестгруп в особі ліквідатора арбітражного керуючого Дяченко Я.В. задоволено, рішення суду першої інстанції від 01.06.2011 скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності відмовлено.

Суд зазначає, що якщо судове рішення скасоване, то воно не породжує жодних правовий наслідків з моменту його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 910/7266/14.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Враховуючи викладене вище, зокрема те, що рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.06.2011 у справі № 2-1078/2011, яке було підставою для проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірний об`єкт нерухомого майна, скасоване у встановленому порядку судом апеляційної інстанції, рішення від 01.06.2011 у справі № 2-1078/2011 не породжує жодних правовий наслідків з моменту його ухвалення.

Вказані обставини свідчать про обґрунтованість доводів Позивача у відповідній частині щодо скасування рішення про державну реєстрацію.

В той же час, Відповідачем 2 заявлено про пропуск Позивачем строку позовної давності що відповідною позовною вимогою.

Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд зазначає, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Так, судом вище встановлено обґрунтованість заявленої Позивачем позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності Відповідача 2 на спірний об`єкт нерухомого майна.

Щодо строку позовної давності суд зазначає, що згідно матеріалів справи, ліквідатор ТОВ Укрпромінвестгруп арбітражний керуючий Дяченко Я.В. звернулась до Апеляційного суду Київської області з апеляційною скаргою на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.06.2011 у справі № 2-1078/2011 - 06.12.2016.

Датою набрання законної сили рішенням Апеляційного суду Київської області у справі № 2-1078/2011 є 07.03.2017, отже саме з 07.03.2017 ТОВ Укрпромінвестгруп було обізнане про наявність підстав для скасування оспорюваного рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності.

Суд зазначає, що у разі пред`явлення позову у межах справи про банкрутство як особою, право якої порушене (боржником), так і в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою (арбітражним керуючим) перебіг позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила; оскільки в протилежному випадку має місце безпідставне наділення арбітражного керуючого як особи, що у справі про банкрутство діє від імені боржника, особливим статусом з наданням тим самим боржнику як носію права у спорі не передбаченої нормами закону переваги перед іншими учасниками цього спору у захисті своїх прав та інтересів, зокрема, обмежує протилежну сторону спору у захисті своїх прав та інтересів щодо предмета спору, і, відповідно, ставить її у нерівне становище перед суб`єктом звернення - боржником/арбітражним керуючим.

Дійшовши цього висновку та враховуючи, що Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює спеціальних норм про позовну давність (у тому числі щодо звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсними правочинів, укладених боржником), при визначенні початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого не допускається врахування як обставин (дати) порушення провадження у справі про банкрутство, так і дати призначення (заміни кандидатури) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Отже, до цих правовідносин застосовуються загальні норми позовної давності.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 10/5026/995/2012.

Відтак суд зазначає, що у даній справі трирічний строк позовної давності за вказаною позовною вимогою почав свій перебіг 08.03.2017 та закінчився 07.03.2020.

Проте Позивач звернувся до суду з даною позовною вимогою 12.10.2020, отже з пропуском встановленого ст. 257 ЦК України строку позовної давності.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином позовна вимога Позивача про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно залишається судом без задоволення у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене вище, оскільки доводи Позивача про відсутність оплати Відповідачем 2 вартості нерухомого майна за Інвестиційним договором № 5 від 01.12.2005 не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовані наданими Відповідачем 2 доказами, а також враховуючи пропуск Позивачем строку позовної давності щодо позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора, про що заявлено Відповідачем 2, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про скасування рішення державного реєстратора, витребування майна з незаконного володіння Відповідача 2 та визнання права власності на спірне майно за Позивачем.

Згідно приписів ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на Позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 256, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення 14.06.2021.

Суддя С.Ю. Наріжний