Ухвала

від 14.06.2021 по справі 904/627/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/627/20

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого , Жукова В.С., Ткаченко Н.Г.

перевіривши матеріали касаційної скарги Дніпровської міської ради

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2021 року

у справі № 904/627/20

за позовом Дніпровської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради

про стягнення збитків у розмірі 149 448,74 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" на користь Дніпровської міської ради збитки у розмірі 149 448,74 грн. та 2 241,73 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 у справі №904/627/20, задоволено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 у справі №904/627/20, скасовано. Ухвалено нове рішення. У задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" 3 362,60 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дніпровської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2021 року у справі № 904/627/20, в якій просить суд скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції; залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 року; стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" на користь Дніпровської міської ради судові витрати.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами п. 1 частини першої ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частини п`ятої ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини сьомої зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Так, статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102 грн.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2 270 грн.

У п. 1 частини першої ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у даній справі є стягнення збитків у розмірі 149 448,74 грн., що є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб як у 2020 році - 210 200 грн. так і в 2021 році - 227 000 грн., а тому у розумінні ГПК України ця справа є малозначною.

Водночас п. 2 частини третьої ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії господарських справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм та наявності обставин конкретної справи, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України.

У той же час необхідність відкриття касаційного провадження у справі скаржник обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки Верховний Суд в постановах від 16.11.2016 року у справі №3-1281 гс16, від 30.11.2016 у справі №3-1323гс16, від 01.02.2017 року у справі № 3-1441гс16, від 22.03.2017 року у справі №3-1553гс16, 09.08.2017 року у справі №908/6324/15, від 3-769гс17, від 06.09.2017 року у справі № 3-780гс17, від 27.03.2018 року у справі №911/419/17 не надав правової оцінки питанню застосування до правовідносин, які виникли до 01.01.2020 року чинних на час введення об`єкту в експлуатацію, приписів ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" якщо замовник ухилився від укладання договору про пайову участь і не звільнений від обов`язку сплати пайового внеску.

Колегія суддів вважає, що доводи наведені в касаційній скарзі Дніпровської міської ради не приймаються, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.

Визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

При цьому використання оціночних чинників, як-то: суспільний інтерес , значення для формування єдиної правозастосовчої практики , малозначні справи тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення розгляду заради розгляду .

Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку й становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значущістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.

Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, та сталу судову практику щодо застосування норм права.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України ).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Інші обґрунтовані доводи, за наявності яких Верховний Суд може відкрити касаційне провадження у малозначній справі, заявником не зазначено.

З огляду на наведене, Верховний Суд визнає, що винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України , заявником не обґрунтовані.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2021 року у справі № 904/627/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2021 року у справі № 904/627/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Ткаченко Н.Г.