Рішення

від 15.06.2021 по справі 200/2763/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 р. Справа№200/2763/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О.,

секретар судового засідання: Притула С.С.;

за участю:

позивача: не з`явився,

представника позивача: Трофімчук В.В.,

представника відповідача-1: не з`явився,

представника відповідача-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації (далі - відповідач-1), в якому, з урахуванням зміненої позовної заяви, просить: - визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації щодо невиплати з 19.12.2019 сум грошових компенсацій та пільг відповідно до Законів України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 769-XII і Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII; - зобов`язати Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області поновити з 19.12.2019 виплату сум грошових компенсацій та пільг відповідно до Законів України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 769-XII і Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 року № 3551- XII, у тому числі: - 100 % знижки плати за користування житлом (квартирна плата) і плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами); - компенсації 50 % вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я; - грошової компенсації вартості путівки на санаторно-курортне лікування; - щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як особі з інвалідністю внаслідок війни, у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, визначеному статтею 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 № 3551-XIІ (у редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальною захисту від 25.12.1998 № 367- XIV), з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 та сплатити суму недоотриманих грошових компенсацій та пільг з урахуванням виплачених сум.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає не виплаті грошових компенсацій та пільг відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , а також у не нарахуванні і невиплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, витребувані докази.

Ухвалою суду від 31.03.2021 виправлено описку, витребувані докази.

Ухвалою суду від 15.04.2021 вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12 травня 2021 року

Ухвалою суду від 12.05.2021 залучено співвідповідача Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області (далі - відповідач-2), відкладено підготовче засідання на 28.05.2021, витребувані докази.

Ухвалою суду від 28.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 червня 2021 року.

Відповідач-2 надав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що під час розгляду справи регіональною комісією позивачу не було визначено статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тому він не мав права на пільги та компенсації, установлені Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ті іншими актами законодавства в період з 19.12.2019 по 11.11.2020.

Представник позивача у судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач-2 подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 12 квітня 2000 року.

У 1994 році позивач видано посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи серія НОМЕР_2 (категорія 1)

2 березня 2000 року до вказаного посвідчення видана відповідна вкладка.

Також у 1999 році ОСОБА_1 видано посвідчення серія НОМЕР_3 щодо наявності у позивача інвалідності ІІІ групи і наявності у позивача права на пільги, установлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

З витягу з протоколу № 9 від 19.12.2019 засідання Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС випливає, що відсутні підстави для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Також зазначено, що посвідчення підлягає вилученню з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Згідно з витягом з протоколу № 6 від 29.09.2020 засідання Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, скасовано зазначене рішення від 19.12.2019 (протокол № 9), підтверджено позивачу статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Також зазначено, що позивач виконував роботи в зоні відчуження в 1989 році.

Відповідно до витягу з протоколу № 12 від 11.11.2020 Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи вирішено видати позивачу посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році (категорія 1) серії А.

11 листопада 2020 року позивачу видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989 році серія НОМЕР_4 (категорія 1), група інвалідності 3.

Також 30 листопада 2020 року ОСОБА_1 видано посвідчення серія НОМЕР_5 щодо наявності у позивача інвалідності ІІІ групи і наявності у позивача права на пільги, установлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

19 лютого 2021 року позивач звернувся до відповідача-1 із заявою від 18.02.2021, якою просив відновити з 19.12.2019 виплату компенсацій і пільг, у тому числі - 100 % знижки плати за користування житлом (квартирна плата) і плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами); - компенсації 50 % вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я; - грошової компенсації вартості путівки на санаторно-курортне лікування; - щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як особі з інвалідністю внаслідок війни, у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, визначеному статтею 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 № 3551-XIІ (у редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальною захисту від 25.12.1998 № 367- XIV), з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020.

Листом від 03.03.2021 № 01/01-339 відповідач-1 повідомив позивача під час розгляду справи регіональною комісією позивачу не було визначено статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тому він не мав права на пільги та компенсації, установлені Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ті іншими актами законодавства в період з 19.12.2019 по 11.11.2020.

Розпорядженням голови Олександрівської районної державної адміністрації від 16.01.2021 № 4/01-08 вирішено припинити з 16.01.2021 юридичні особи, зокрема Управління соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації, в результаті реорганізації шляхом приєднання до Краматорської районної державної адміністрації Донецької області.

Листом відповідача-2 від 06.04.2021 № 01/01-33 адвоката позивача повідомлено про те, що особиста справа ОСОБА_1 перебуває на виконанні в Управлінні соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації.

Позивача включено до списку № 21 від 11.12.2020 на виплату компенсації на оздоровлення громадянам, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС в ощадбанк 10004/001 за 2020 рік (90,00 грн).

З довідки від 05.04.2021 відповідача-2 випливає, що з січня 2020 року по жовтень 2020 року позивач не отримував доплати на продукти харчування особам, віднесеним до І категорії.

Також у довідці від 05.04.2021 про розмір отриманої пільги в грошовій формі зазначено що позивач отримав 2924,55 грн (за листопад, грудень і січень).

Частинами 1 і 3 ст. 65 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон № 796-XII) передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Відповідно до п.п. 3, 4 і 5 ч. 1 ст. 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Закон № 3551-XII) установлено, що особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: безплатне позачергове щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. За бажанням осіб з інвалідністю замість путівки на санаторно-курортне лікування вони можуть один раз на два роки одержувати грошову компенсацію: особи з інвалідністю внаслідок війни I-II груп - у розмірі середньої вартості путівки, особи з інвалідністю внаслідок війни III групи - у розмірі 75 процентів середньої вартості путівки. Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань; 100-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю); 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 20 Закону № 796-XII особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов`язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян вирішено Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям: провести до 1 січня 2022 р. заміну посвідчень у зв`язку із затвердженням нових зразків посвідчень: особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1).

Суд зазначає, що до виникнення спірних правовідносин статус позивача, як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, було встановлено і підтверджено відповідним посвідченням та до 19.12.2019 позивач користувався пільгами, передбаченими Законами № 3551-XII і № 796-XII. У період з 19.12.2019 до 11.11.2020 у позивача було відсутнє діюче посвідчення, оскільки раніше видане посвідчення підлягало вилученню. Проте 29.09.2020 позивачу підтверджено раніше встановлений статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, скасовано рішення від 19.12.2019 (протокол № 9), а 11.11.2020 вирішено видати позивачу нове посвідчення.

З огляду на викладене, суд вважає, що в спірний в цій справі період позивач вважався учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) з ІІІ групою інвалідності. З 19.12.2019 до 29.09.2020 у відповідача-1 були відсутні підстави для надання позивачу відповідних пільг, але з 29.09.2020 статус позивача був підтверджений, а тому після 29.09.2020 відповідач-1 повинен був надати позивачу пільги за період з 19.12.2019.

При цьому, суд звертає увагу на те, що 29.09.2020 було саме підтверджено раніше визначений позивачу статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а не визначено.

Тому відстані підстави для переривання періоду надання позивачу грошових компенсацій та пільг відповідно до Законів № 769-XII і № 3551-XII.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Пунктом 3 статті 116 Конституції України визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Рішеннями Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон № 3551-XII.

1 січня 1999 року набрав чинності Закон № 367-ХІV, яким статтю 13 Закону № 3551-XII доповнено частиною в такій редакції: Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком .

Підпунктом б підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 13 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом б підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.

Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону № 3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3551-XII фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються БК України.

Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин розділ VI Прикінцеві та перехідні положення БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, Конституційний Суд України в пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Отже, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові № 112 установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи здійснюється у розмірі 3640 грн (підпункт 1 пункту 1), тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020 році слід застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватися особам з інвалідністю внаслідок війни в розмірі, установленому частиною п`ятою статті 13 Закону № 3551-XII, у редакції Закону № 367-ХІV.

Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно із частиною четвертою статті 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Отже, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону № 1058-ІV.

Зазначене відповідає висновкам Великої Палати верховного Суду, які наведені в постанові від 13 січня 2021 року у справі № 440/2722/20.

Отже, позивач має право на щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.

З огляду на викладене, позовні вимоги мають бути задоволені повністю.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ; АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код: 24812369, 84000, Донецька область, Олександрівський район, смт Олександрівка, площа Олександра Невського, буд. 1), Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області (ідентифікаційний код: 44120358, 84313, Донецька область, м. Краматорськ, б. Машинобудівників, буд. 37) про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 за період з 19.12.2019 сум грошових компенсацій та пільг відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області поновити з 19.12.2019 виплату ОСОБА_1 сум грошових компенсацій та пільг відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , у тому числі: - 100 % знижки плати за користування житлом (квартирна плата) і плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) у межах норм, передбачених чинним законодавством; - компенсації 50 % вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я; - грошової компенсації вартості путівки на санаторно-курортне лікування у межах норм, передбачених чинним законодавством; - щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни, у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, визначеному статтею 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 № 3551-XIІ (у редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальною захисту від 25.12.1998 № 367- XIV), з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020, та сплатити суму недоотриманих грошових компенсацій та пільг з урахуванням виплачених сум.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, скорочене рішення проголошене в судовому засіданні 15 червня 2021 року. У повному обсязі рішення буде складене протягом п`яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення суду виготовлено 15 червня 2021 року.

Суддя К.О. Куденков