Рішення

від 31.05.2021 по справі 1140/3066/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 року м. Кропивницький Справа № 1140/3066/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: Державна архітектурно - будівельна інспекція України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912; адреса для листування: 25022, м. Кропивницький, вул. Дворцова, буд. 28, кімн. 303)

відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про знесення самочинно збудованого об`єкта, -

В С Т А Н О В И В :

Державна архітектурно - будівельна інспекція України (надалі - Держархбудінспекція) у листопаді 2018 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого об`єкта.

Позов мотивовано тим, що у липні 2018 року за заявою громадянина ОСОБА_2 посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (надалі - Управління ДАБІ у Кіровоградській області) проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якої складено акт №235/2018-Гвр від 27.07.2018 року. Перевіркою встановлено, що забудовницею цього об`єкту є ОСОБА_1 , а будівельні роботи на ньому виконуються без повідомлення про початок будівельних робіт та за відсутності документів, які посвідчують права на земельну ділянку, на якій виконуються будівельні роботи. У зв`язку з виявленими порушеннями головним інспектором будівельного нагляду Управління ДАБІ у Кіровоградській області винесено припис №91/2018-Гвр від 27.07.2018 року, яким відповідачку зобов`язано у строк до 30.09.2018 року усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, шляхом знесення житлового будинку, що реконструюється. Однак у встановлений строк вимоги припису №91/2018-Гвр від 27.07.2018 року відповідачкою не виконано, а будівельні роботи продовжуються, що підтверджується актом позапланової перевірки №302/2018-Гвр від 27.09.2018 року. З цих підстав, керуючись частиною 1 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", позивач просить суд зобов`язати ОСОБА_1 знести незаконно побудовану будівлю по АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді від 05.12.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за вказаним позовом та призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Цією ж ухвалою суд установив відповідачці порядок та строки для подання відзиву на позов.

Відповідачка не скористалася правом подання відзиву на позов.

Ухвалою від 11.01.2019 року суд на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України зупинив провадженні у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №1140/2947/18. Цією ж ухвалою суд відмовив ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про залучення його до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою від 05.01.2021 року суд поновив провадження у справі та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 05.02.2021 року.

У судове засідання учасники справи не прибули. Представник позивача подала клопотання про розгляд справи за її відсутності. Відповідачка причини неприбуття до суду не повідомила.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, дослідивши надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18.10.2017 року у справі №385/1291/17 визнано за ОСОБА_1 право власності на жилий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 97 - 98)

На підставі цього рішення суду за відповідачкою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.12.2017 року зареєстровано право власності на цей житловий будинок. (а.с. 103 - 105)

Начальником Управління ДАБІ у Кіровоградській області за заявою громадянина ОСОБА_2 від 05.07.2018 року (власника сусіднього домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_3 ) призначено проведення позапланової перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 7 - 9)

На підставі направлення №257 від 18.07.2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Кіровоградській області Шевцовим С.П. у липні 2018 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, про що складено акт №235/2018-Гвр від 27.07.2018 року. (а.с. 9, 10 - 13)

Перевіркою встановлено, що будівельні роботи з реконструкції належного ОСОБА_1 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , виконуються без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та у забудовниці відсутні документи, які посвідчують право власності на земельну ділянку, що є порушенням п.1 ч.1 ст.34, п.1 ч.1 п.7 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". (а.с. 10 - 13)

Також головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Кіровоградській області Шевцовим С.П. складено припис №91/2018-Гвр від 27.07.2018 року про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою ОСОБА_1 в термін до 30.09.2018 року усунути порушення вимог законодавства шляхом знесення житлового будинку, що реконструюється, за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 15)

Для перевірки виконання відповідачкою вимог припису №91/2018-Гвр від 27.07.2018 року начальником Управління ДАБІ у Кіровоградській області призначено проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на об`єкті за адресою: АДРЕСА_2 , та видано головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Кіровоградській області Шевцову С.П. направлення для проведення планового (позапланового) заходу №345 від 25.09.2018 року. (а.с. 18)

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю, проведеного головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління ДАБІ у Кіровоградській області Шевцовим С.П. у період з 27.09.2018 року по 05.10.2018 року складено акт №302/2018-Гвр, яким зафіксовано, що вимоги припису №91/2018-Гвр від 27.07.2018 року не виконано. (а.с. 19 - 23)

У зв`язку із невиконання відповідачкою вимог припису №91/2018-Гвр від 27.07.2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил щодо знесення самочинно збудованого об`єкта, позивач 13.11.2018 року звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що спірні правовідносини виникли у зв`язку зі здійсненням територіальним органом Держархбудінспекції заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і надалі - у редакції, чинній на час видання припису №91/2018-Гвр від 27.07.2018 року) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Аналогічні повноваження передбачені у пп.6 п.5 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 року №439/2011, а також у пп.3 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Згідно з частиною 2 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинно будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинного збудованого об`єкта. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органа на звернення до суду на підставі частини 1 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у зв`язку з його невиконанням.

Такий правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 року у справі №161/14920/16-а.

Позивач звернувся до суду з цим позовом на підставі частини 1 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у зв`язку із невиконанням відповідачкою вимог припису Управління ДАБІ у Кіровоградській області №91/2018-Гвр від 27.07.2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким її зобов`язано в термін до 30.09.2018 року усунути порушення вимог законодавства шляхом знесення житлового будинку, що реконструюється, за адресою: АДРЕСА_2 .

Між тим, у листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління ДАБІ у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування припису №91/2018-Гвр від 27.07.2018 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 року в адміністративній справі №1140/2947/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.12.2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, припис Управління ДАБІ у Кіровоградській області №91/2018-Гвр від 27.07.2018 року визнано протиправним та скасовано. (а.с. 67 - 71, 85 - 86)

Судовими рішеннями в адміністративній справі №1140/2947/18, які набрали законної сили, установлено, що знесення самочинного будівництва є крайнім заходом реагування, а дії суб`єкта владних повноважень мають бути здійснені з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Винесення посадовою особою Управління ДАБІ у Кіровоградській області оскаржуваного припису про знесення належного ОСОБА_1 житлового будинку, що реконструюється, за адресою: АДРЕСА_2 , без застосування інших передбачених чинним законодавством умов реагування є протиправним, та таким, що порушує права ОСОБА_1 .

Частиною 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, судом установлено, що рішенням Гайворонської міської ради №1395 від 22.12.2018 року передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0429 га, кадастровий номер 3521110100:50:032:0013. (а.с. 99)

На підставі цього рішення за відповідачкою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.01.2019 року зареєстровано право власності на цю земельну ділянку. (а.с. 100 - 102)

Згодом на договором купівлі-продажу від 30.07.2019 року ОСОБА_1 продала земельну ділянку та житловий будинок громадянину ОСОБА_4 , за яким 30.07.2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на ці об`єкти нерухомого майна. (а.с. 100 - 105)

Відтак, з моменту виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю порушення вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 , спірні правовідносини істотно змінилися внаслідок оформлення відповідачкою права власності на земельну ділянку, а також набуття права власності на цю земельну ділянку та на розташований на ній об`єкт будівництва третьою особою.

З огляду на це, а також зважаючи на скасування у судовому порядку припису про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №91/2018-Гвр від 27.07.2018 року, який був передумовою цього позову, підстави для задоволення позовних вимог Держархбудінспекції про зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт відсутні.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Державної архітектурно - будівельної інспекції України до ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш