Рішення

від 13.06.2021 по справі 420/5376/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5376/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2021 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації, у якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Захарівської районної державної адміністрації Одеської області, код ЄДРПОУ 03195062, щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, як учаснику бойових дій, в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп.;

зобов`язати Управління соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, код ЄДРПОУ 03194981, донарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у 2020 році, як учаснику бойових дій, в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп.;

зобов`язати Управління соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, код ЄДРПОУ 03194981, подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що він є учасником бойових дій, а відтак має право на пільги, які встановлені для учасників бойових дій, зокрема частиною п`ятою статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги.

Позивач вважає, що, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020 року, розмір вказаної щорічної разової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій складає п`ять мінімальних пенсій за віком.

Натомість, Управлінням соціального захисту населення Захарівської районної державної адміністрації Одеської області виплата разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році проводилась у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, а саме згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 про Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань у розмірі 1390, 00 грн.

На підставі викладеного позивач зазначив, що розмір виплаченої йому разової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік не відповідає нормам чинного законодавства, що діяли на момент виплати допомоги, а саме відповідач не врахував рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020 року, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27.02.2020 застосовуються положення ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 №367-XIV, а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Отже, позивач вважає, що має право на отримання до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, що у 2020 році складає 8190,00 грн.

З метою захисту своїх прав та законних інтересів на соціальний захист, позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Захарівської районної державної адміністрації Одеської області із заявою про здійснення перерахунку та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, згідно рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020 року. Однак, позитивної відповіді не отримав, оскільки відповідач листом від 19.11.2020 року відмовив позивачу у задоволенні його заяви.

Також позивач посилався на те, що належним відповідачем у справі є Управління соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації, як правонаступник Управління соціального захисту населення Захарівської районної державної адміністрації Одеської області, яке реорганізується.

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.

19 квітня 2021 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.

Так, відповідач зазначив, що виплата разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2020 році позивачу, як учаснику бойових дій, була здійснена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань у розмірі 1390,00 грн.

Враховуючи те, що спірна допомога за 2020 рік нарахована та виплачена позивачу в розмірі 1390,00 гривень відповідно до вищевказаних положень законодавства, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Також у прохальній частині відзиву на позовну заяву відповідач просив суд закрити провадження у справі, однак жодних підстав для закриття провадження у справі у відзиві не наведено.

20 квітня 2021 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 14 квітня 2021 року задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом у справі №420/5376/21.

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 03 квітня 2018 року безтерміново Управлянням персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 (а.с. 11).

Статтею 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту визначені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, зокрема, щодо виплати разової щорічної грошової допомоги до 05 травня учасникам бойових дій.

Отже, як учасник бойових дій, позивач має право на нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги, що не заперечується сторонами.

Сторонами також не заперечується, що позивачу здійснена виплата разової щорічної грошової допомоги до 05 травня у 2020 році як учаснику бойових дій відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань у розмірі 1390,00 грн.

Однак, позивач, не погоджуючись із розміром виплаченої йому разової щорічної грошової допомоги, звернувся до Управління соціального захисту населення Захарівської районної державної адміністрації Одеської області, де перебував на обліку, щодо нарахування та виплати грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Листом від 19 листопада 2020 року за вих. № 1541 Управління соціального захисту населення Захарівської районної державної адміністрації Одеської області надало позивачу відповідь, у якій підтверджено, що позивач перебуває на обліку в управлінні як учасник бойових дій з 2018 року, а також повідомлено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, за 2020 рік позивачу, як учаснику бойових дій, було виплачено разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1390,00 грн.

На підставі викладеного відповідач повідомив позивачу, що разова грошова допомога до 5 травня за 2020 рік була призначена та виплачена йому відповідно до чинного законодавства, підстави для її перерахунку відсутні (а.с. 12-13).

Вважаючи своє право порушеним щодо нарахування та виплати гарантованої ст. 12 Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-XII (надалі Закон № 3551).

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону №3551 (в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Згідно з ст. 17-1 Закону №3551, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст.ст.12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.

Особам, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, на спеціальні рахунки установ виконання покарань і слідчих ізоляторів.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Підпунктом б підпункту 1 пункту 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 107-VI від 28.12.2007 (набув чинності 01.01.2008) ч.5 ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту викладено у такій редакції: Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Поряд із цим, законодавецем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також були врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31.03.2015, № 141 від 02.03.2016, № 233 від 05.04.2017, № 170 від 14.03.2018, № 237 від 20.03.2019 та № 112 від 19.02.2020, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань №112 від 19.02.2020 (набрала чинності 25.02.2020) у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань (далі - грошова допомога), учасникам бойових дій установлено у розмірі 1390,00 гривень.

Водночас, Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 91 Закону України Про Конституційний Суд України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційним Судом України в Рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 вказано про втрату чинності положеннями Закону саме з дня ухвалення цього Рішення.

Таким чином, з 27.02.2020 застосовуються положення ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 №367-XIV, а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові № 112 від 19.02.2020 (набрала чинності 25.02.2020) установив, що у 2020 році виплата до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і «Про жертви нацистських переслідувань (далі - грошова допомога), учасникам бойових дій установлена у розмірі 1390,00 гривень, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 12 цього Закону.

Отже, на час виплати у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII та Постанова № 112.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 зазначила, що виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, у 2020 році слід застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважала, що разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватися у розмірі, встановленому законом №3551-ХІІ.

Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09.07.2003, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 28 вказаного Закону, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

При цьому, Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, про що зробила висновок Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20.

Таким чином, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону № 1058-ІV.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік № 294-IX від 14.11.2019 установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.

Отже, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2020 році становить 8190,00 грн. (1638,00 грн. х 5).

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 року у зразковій справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2020 році у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Проте, як встановив суд, відповідач здійснив нарахування та виплату позивачу разової грошової допомоги у розмірі 1390,00 грн. відповідно до постанови КМУ від 19.02.2020 року №112.

Разова грошова допомога учасникам бойових дій є доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Стаття 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів № 11 та № 14 (04.11.1950), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із частинами першою та другою статті 6 КАСУкраїни суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практику ЄСПЛ як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Суханов та Ільченко проти України (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26.06.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).

За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі Кечко проти України (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.01.2021 року по справі №440/2722/20 визнала необґрунтованими посилання Центру на те, що виплата допомоги до 5 травня на виконання рішень суду потребуватиме значного додаткового фінансування з державного бюджету, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.

Зазначена позиція також узгоджується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.

Верховний Суд України у своїх рішеннях також неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22 червня 2010 року у справі № 21-399во10, від 07 грудня 2012 року у справі № 21-977во10, від 03 грудня 2010 року у справі № 21-44а10).

Отже, оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ч.5 ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Щодо належного відповідача у справі

Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, установлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання).

Тобто, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 є учасником бойових дій та з 2018 року перебуває на обліку, як особа, яка має право на пільги, в Управлінні соціального захисту населення Захарівської районної державної адміністрації Одеської області.

Сторонами також не заперечується, що позивачу здійснена виплата разової щорічної грошової допомоги до 05 травня у 2020 році у розмірі 1390, 00 грн. Управлінням соціального захисту населення Захарівської районної державної адміністрації Одеської області.

Водночас, відповідно до Розпорядження Захарівської районної державної адміністрації Одеської області від 20.01.2021 № 02/А-2021 розпочато реорганізацію структурних підрозділів Захарівської районної державної адміністрації Одеської області, зокрема Управління соціального захисту населення Захарівської районної державної адміністрації Одеської області.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 22.01.2021 року Управління соціального захисту населення Захарівської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ 03195062) перебуває в стані припинення.

Також, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 29.01.2021 року в стані припинення перебуває Захарівська районна державна адміністрація Одеської області (код ЄДРПОУ 04057238).

Відповідно до пп. 15 пункту 1 постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX, в Одеській області утворено, зокрема, Роздільнянський район (з адміністративним центром у місті Роздільна) у складі територій Великомихайлівської селищної, Великоплосківської сільської, Затишанської селищної, Захарівської селищної, Лиманської селищної, Новоборисівської сільської, Роздільнянської міської, Степанівської сільської, Цебриківської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно Додатку 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій», Захарівська райдержадміністрація Одеської області реорганізується шляхом приєднання до Роздільнянської райдержадміністрації Одеської області.

Отже, Захарівська райдержадміністрація Одеської області реорганізується шляхом приєднання до Роздільнянської райдержадміністрації Одеської області.

На підставі викладеного суд вважає, що позивачем вірно визначено відповідачем у справі Управління соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації, як правонаступника Управління соціального захисту населення Захарівської районної державної адміністрації Одеської області.

З огляду на зазначене та враховуючи висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 року по справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та належать задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Управління соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації в особі Управління соціального захисту населення Захарівської районної державної адміністрації Одеської області (внаслідок правонаступництва) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, а також для належного захисту порушених прав позивача шляхом зобов`язання Управління соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

У позовній заяві позивач також просить суд зобов`язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Приписами 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Позивачем до суду не надано доказів того, що відповідач може ухилятися від виконання даного рішення суду. Позивачем не наведено інших причин та не надано доказів на їх підтвердження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Управління соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, код ЄДРПОУ 03194981, подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання рішенням законної сили

У прохальній частині відзиву на позовну заяву відповідач просив суд закрити провадження у справі, однак жодних підстав для закриття провадження у справі у відзиві не наведено.

Підстави закриття провадження у справі визначені статтею 238 КАС України, водночас, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, судом не виявлено підстав для закриття провадження у цій справі.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, згідно якої суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач звільнений від оплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, розподіл судових витрат на його користь не здійснюється.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному у період з 31.05.2021 року по 11.06.2021 року включно, справу розглянуто у перший робочий день після виходу судді 14 червня 2021 року.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 120, 122, 162, 241-246, 250, 255, 262, 291, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації в особі Управління соціального захисту населення Захарівської районної державної адміністрації Одеської області (внаслідок правонаступництва) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач Управління соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03194981; 67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Європейська, 37-А).

Суддя О.В. Глуханчук